Пн, 19.11.2018, 09:42
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

 
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Модератор форуму: Ktara, Bandalak, НІКОЛЯ, volevikt  
Форум інформатиків » РОЗДІЛ I: ІНФОРМАТИКА, ПРОБЛЕМИ, ОБГОВОРЕННЯ, ВИРІШЕННЯ » 1.5 Проблеми викладання інформатики » Проблеми розвитку освіти. (Про інформатизацію та комп’ютеризацію, зарплату і інше)
Проблеми розвитку освіти.
Ковальчук_Олександр Дата: Сб, 18.08.2007, 01:46 | Повідомлення № 1
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3685
Нагороди: 18
Рейтинг: 209
Прохання говорити тут про стан інформатизації та комп’ютеризації шкіл, прогалини в освіті, загальні проблеми розвитку освіти

[admin]Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!


Відредаговано: W-w-W - Сб, 26.12.2015, 16:10
gromko Дата: Чт, 23.12.2010, 18:09 | Повідомлення № 556
Лінуксоїд
Повідомлень: 3190
Нагороди: 31
Рейтинг: 387
Держбюджет-2011: «рік освіти й інформаційного суспільства»

Проект головного кошторису країни було прийнято в першому читанні рекордно швидко – без традиційної колотнечі і ритуальних торгів. Разом із не менш рекордною кількістю недоречностей і прорахунків, на тлі яких добрі наміри Кабміну набули відверто гротескного вигляду. На кшталт, зменшення фінансування освіти й науки на 1,5 млрд. гривень в 2011 році, офіційно оголошеного роком «освіти й інформаційного суспільства».
«І нести важко, і викинути шкода…»
Насправді, штовханина навколо поділу бюджетного пирога на «справедливі» частки почалася не вчора. Так само не вчора визначилася і тенденція щодо недофінансування потреб «сіячів доброго і вічного». Принаймні в нашій державі освіта впродовж років незалежності набула статусу вантажу – який нести важко і викинути шкода. Попри неміряний інноваційний потенціал, що мав би надати владі привід побачити врешті-решт в освіті прискорювача, рушія та каталізатора економічного поступу. Так само у калюжі дехто бачить зірки, а хтось – винятково бруд.
Не стала винятком і видаткова частина проекту Держбюджету-2011. Вона звично продемонструвала вчителю й науковцю місце науки й освіти серед урядових пріоритетів, пропонуючи на тлі традиційного зменшення освітніх видатків збільшити фінансування потреб силових відомств. Найбільше в абсолютних цифрах має виграти МВС – його видатки заплановано збільшити на 1,7 млрд. гривень, а в пропорціях до минулого року – прокуратура: з 1,2 до 2,2 мільярдів гривень.
У підсумку видатки на потреби освіти сплановано на рівні 6% ВВП – проти відповідних 12% у ФРН та 15% у США.
Іншими словами, настільки звично пораховано – що й уваги не варте. Якби не кілька «але». Якби не пряма вимога статті 61 Закону України «Про освіту» щодо забезпечення державою асигнувань на освіту в обсязі, не меншому 10% національного доходу. І якби не цілком адекватне рішення влади щодо проголошення 2011 року – роком «освіти й інформаційного суспільства.

Додано (23.12.2010, 18:07)
---------------------------------------------
У межах чверті бюджету Єльського Університету
Очевидно, з огляду на виняткову роль науки й освіти у розбудові нашої національної безпеки влада з гордістю відрапортувала на засіданні парламентського Комітету з питань науки освіти про зростання видатків на науку в порівнянні з попереднім роком на 3% – до 4,8 млрд. гривень.
Довелося порахувати: 3,85 млрд. – за рахунок бюджету, 0,9 млрд. – за рахунок власних надходжень. «Мінус» очікуване зростання цін на 9%. Не дуже і схоже на збільшення. Але ще більше сумнівів додалося, коли подумки конвертувала ці кошти в традиційні для порівняння «умовні одиниці». $600 млн. – чверть бюджету Єльського університету. На цьому ж тлі пригадалося, як на тому ж засіданні профільного комітету представник Аграрної академії скаржився на те, що не може знайти 48 млн. грн. на виплату заробітної плати, що в середньому складає 1980 грн. на викладача.
При цьому за низкою принципових напрямків наука навіть формально недоотримає в порівнянні з минулим роком. До прикладу, за статтею «фінансова підтримка розвитку інфраструктури науково-технічної, інноваційної діяльності та інформатизації» наука матиме в 2011 році на 1,5 млн. менше ніж торік, а на «фінансову підтримку наукових об’єктів, що становлять національне надбання» – на 0, 43 млн. гривень.
«Не кочегары мы, не плотники»
Втім, найбільш гостро рік «освіти й інформаційного суспільства», судячи з усього, відчує професійно-технічна освіта. Кабмін із легкістю «викреслив» із проекту Держбюджету близько 3 млрд. гривень порівняно з минулим роком на потреби професійного навчання української молоді.
Дисбаланс виник у зв’язку з наміром Дмитра Табачника перекласти тягар фінансування ПТУ на місцеві бюджети. Саме так розтлумачив міністр заклик Президента країни до «модернізації системи професійно-технічної освіти, дистанційної освіти, системи професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників». Але в Раді з «модернізаційними» планами трапився конфуз – чергову «компетентну» реформу від «фахового» адміністратора не підтримали навіть депутати від Партії Регіонів.
А в підсумку уряд поставив освітян і парламентарів перед фактом: хоча закон і не прийнято – все одно профосвіту фінансуватимуть місцеві громади. Навіть якщо проблему й «розрулять» на рівні міжбюджетних трансфертів, як відтепер запевнює Мінфін, важко чекати від завжди дірявих і вкрай політизованих місцевих бюджетів обіцяної главою держави «модернізації» галузі. Бодай би вижити…
У цьому зв’язку пригадалося ще й одне з недавніх «відкриттів» прем’єра, який закликав невідкладно щось робити в сфері освіти. «У нас з вами випускників шкіл 450 тис., а кількість місць у ВНЗ – 560 тис. Ми що, й далі будемо так жити? Чи ні?», – поцікавився керівник уряду в чиновників, що зібралися з нагоди Дня місцевого самоврядування. І при цьому наголосив, що в Україні досі не вистачає, зокрема, зварювальників, будівельників і бетонників.
А може, нам, Миколо Яновичу, взагалі не готувати оцих бетонярів, слюсарів і складальників? Уявляєте, скільки коштів це дозволить зекономити для більш важливих і стратегічних потреб?

Додано (23.12.2010, 18:08)
---------------------------------------------
Сільські школи, клуби, ФАПи …. – хто далі?
Не менш парадоксальним заходом із підготовки країни до відзначення року «освіти й інформаційного суспільства» можна вважати проект одного з урядових розпоряджень, винесених півтора тижні тому на розгляд урядового комітету. Ледь не підпільно – без попереднього громадського й експертного обговорення. Під грифом «для службового користування». Витік інформації стався завдяки профспілкам, яких було запрошено на засідання комітету.
Якщо вірити наведеній ними інформації, йдеться про масштабні порушення прав освітян, учнів, студентів і решти громадян. Адже проектом «Плану заходів з підготовки та внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо удосконалення надання бюджетними установами якісних послуг, гарантованих державою» передбачено підготовку таких змін до нормативних актів (законів, постанов, наказів і т.д.), що дозволять «оптимізувати» (читай: «зекономити») видатки на утримання закладів освіти, охорони здоров’я і культури.
Зокрема, це загрожує закриттям сільських бібліотек, клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, ліквідацією харчування за держаний кошт дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, збільшенням норми наповнюваності класів шкіл та груп дошкільних і позашкільних установ, збільшенням педнавантаження і зменшенням зарплати вчителів, підвищенням нормативів кількості студентів на одного викладача тощо.
«Первым делом самолеты…»
На цьому тлі привертає увагу масштабне скорочення видатків за освітянськими статтями, котрі звично фінансуються з батьківських гаманців. До прикладу, на друк підручників у першому читанні затверджено виділити 80 млн. гривень – при потребі в 188 млн. Не треба довго сушити голову над запитанням, хто платитиме наступного року решту 110 мільйонів? Хоча найбільший головний біль впродовж «року освіти» все ж таки матимуть батьки сільських шкіл – їм ще «кров з носа» доведеться віднайти чверть мільярда гривень на придбання 2 тис. автобусів до тих 50 млн. грн., що наразі передбачено в бюджеті.
Не легше й освітянам – їх вимоги щодо поширення 20% надбавки на всіх педагогічних працівників та узгодження нинішньої тарифної сітки з вимогами мінімальної заробітної плати проект Держбюджету цілком очікувано проігнорував.
Наразі важко припустити, з яких джерел і хто компенсуватиме зменшення вдвічі видатків на «заходи щодо модернізації загальної середньої освіти» – з 140 до 63 млн. грн. Так само невідомо, хто фінансуватиме (і чи фінансуватиме взагалі) відкриття нових ставок у дошкільних установах у зв’язку із впровадженням «примусового» навчання 5-річок у дитсадках.
Ще в жовтні 2009 року в новому штатному розписі було передбачено впровадження з 1 вересня 2011 року (в усіх державних дошкільних установах) посад медсестри із дієтичного харчування, керівника гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи), практичного психолога та соціального педагога. А рік потому – новими штатними нормативами дошкільних установ – ще й дозволили «в разі виробничої необхідності» вводити додаткові (!) посади. Радіти б освітянам і тішитися, якби не одне «але» – геть забули в проекті Держбюджету про ці новації.
На засіданні профільного комітету ця проблема залишила байдужими навіть авторів нововведення на чолі Максимом Луцьким – колишнім проректором Національного авіаційного університету. Головуючий взагалі помітно збудився лише при розгляді питання про необхідність додаткового фінансування потреб Льотної академії із придбання «сучасних навчальних повітряних суден» на суму в 73 млн. гривень, із якою більшість членів профільного комітету не менш дружно погодилася. За статтею КПКВ 2201240 «Методичне забезпечення діяльності навчальних закладів».
Схоже, парламентарі справедливо розсудили, що батьки не подужають складчини на придбання літаків – бодай би на підручники й автобуси назбирати.

Додано (23.12.2010, 18:09)
---------------------------------------------
Окремим рядком…
Фінансування потреб вищих навчальних закладів окремим рядком завжди містило чималу інтригу. Цьогоріч їх п’ятеро: НТУ «Київський політехнічний інститут» (686 млн. грн.), КНУ ім. Тараса Шевченка (789 млн. грн.) Національний авіаційний університет (500,7 млн. грн.), Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (218 млн. грн.) і Національний університет «Острозька Академія» (38,1 млн. грн.).
Насправді, з логікою цільового фінансування деяких навчальних закладів можна погодитися. Особливо в зв’язку із курсом глави держави на «попадання» кращих з них до світових університетських рейтингів. Принаймні перші з названих вище вузів – КПІ і КНУ – очолюють Український рейтинг вузів КОМПАС 2010. А от що роблять у тому списку НАУ пана Луцького й Академія імені Я. Мудрого, котрі ділять у національному університетському рейтингу сьоме місце разом зі ще десятьма іншими вузами?
При цьому Києво-Могилянська академія, що виборола цьогоріч третій результат у рейтингу, може сподіватися хіба що на збереження минулорічного обсягу держзамовлення. Зважаючи на роздратування, яке викликає в Дмитра Табачника незалежність ректора Могилянки, а також її успіхи в реалізації міжнародних проектів.
Не випадково в проекті Держбюджету видатки на «міжнародні проекти ВНЗ та наукових установ» зменшено на 91% (з 40 млн. до 3,6 млн.). Але натомість передбачено витратити 44 млн. гривень за новою статтею: «навчання й стажування за кордоном».
Секрет подібної пертурбації простий – якщо «проектні» кошти звично порядкувалися вузами і насамперед тими, що мають досвід міжнародної співпраці, то нову статтю відтепер контролюватиме керівник Міносвіти приблизно за такими ж критеріями, за яким «окремо» фінансуватимуть ВНЗ із Держбюджету.
І насамкінець
Насправді найбільше наука й освіта втрачають не в зв’язку з їх недофінансуванням, а завдяки деяким особливостям нашої практики їх розподілу. Саме на цьому рівні і починаються дива.
Кошти втрачаються на рівні адміністрування, розкрадання, проїдання або навіть інфляційних стрибків. А далі освіта починає жебракувати, випрошуючи гроші в управлінців і батьків. Отут напрошуються прості й очевидні запитання: чому досі таке триває і хто найбільше виграє від такої системи? І не менш проста відповідь: чиновник. І справді – навіщо йому ринкові і прозорі механізми фінансування навчальних закладів, якщо практика адміністративного розподілу коштів робить його всевладним?
Леся Оробець , спеціально для УНІАН

gvmir Дата: Ср, 06.02.2013, 10:56 | Повідомлення № 557
Часто заходить...
Повідомлень: 83
Нагороди: 1
Рейтинг: 6
Часто ми зіштовхуємося з проблемою логічного мислення, яке протягом останнього часу постійно стає на перепоні для успішного засвоєння учнями навчального матеріалу.Протягом останніх років українську освіту  у галузі інформатики заполонила направленість на опанування прикладних програм: в основному це стосується пакету Microsoft Office. Я думаю, що час уже розмежувати інформатику та опанування прикладними програмами.Ми постійно приділяємо увагу учням з тією метою, щоб виховати з них досвідчених користувачів, здатних обробляти інформацію. Звичайно, коло спецкурсів розширює пізнання інформаційних процесів, але, на мій погляд, концепцію викладання предмету варто докорінно змінити.У процесі навчання головною метою предмету інформатики має бути на всіх етапах розвиток логічного мислення, а вплинути на це мають основи алгоритмізації та програмування.Так, саме правильна побудова  алгоритмів призводить до розитку логічного мислення, а це в свою чергу веде до системного та структурованого  навчання, у процесі якого учні в кожній ситуації свідомо та підсвідомо будуватимуть модель задачі та її рішення. Адже будь-який вид роботи (фізичного чи інтелектуального плану) варто виконати не тільки повністю, але й швидко, з максимальною ефективністю та мінімальними зусиллями.Саме при вивченні програмування на початкових етапах можна навіть обійтися без особливостей використання текстових редакторів, оскільки практично всі IDE, що працюють у консольному режимі, мають функції таких. А стандартні графічні редактори використовувати для виготовлення блок-схем і т.д.Можна стверджувати, що цей матеріал – архаїчний. Я теж колись так думав, але після 11 років викладання інформатики, я все більше упевнююся в тому, що основним напрямком розвитку цієї дисципліни в школі має бути саме програмування. А вже навколо цього процесу можна вибудовувати використання всіх наявних прикладних програм, що допоможуть засвоєнню навчального матеріалу.Не варто робити навчання простішим. Його варто структурувати. Наостанок хочу додати, що вже на ранніх етапах навчання у школі, починаючи з 7-го класу, потрібно прив’язувати інформатику до математики, щоб на практиці демонструвати результати математичних обчислень.І це не має стосуватися профільного навчання, тут усе гаразд з навантаженням такого плану.Ситуація постійного осучаснення комп’ютерної техніки в школах теж проблемна. А старі ПК можуть багато чому навчити навіть тільки, якщо на них будуть встановлені  OC Windows, IDE Pascal ABC та ще декілька безкоштовних програм.Наприклад, у блокноті можна створювати веб-сторінки за допомогою мови розмітки гіпертексту.IDE Pascal ABC – досить відоме середовище програмування, що використовує мову програмування Pascal.  За допомогою цього середовища учням варто продемонструвати увесь комплекс програмування: від структури програми, типів даних, що використовуються, операторів до типів програм: лінійних, з розгалуженнями, циклічних, з оператором варіанта, комбінованих, з використанням масивів. А на основі набутих знань засвоїти основні алгоритми вирішення задач.Так, не всі стануть програмістами! Але не це має бути метою такого підходу. Така концепція вивчення інформатики була б ефективнішою, вона б формувала світогляд учнів та їхнє логічне мислення, а також сприяла ефективнішому розв’язку задач з інших предметів: математики, фізики, хімії, географії та деяких інших навчальних дисциплін.Вчителю не варто зосереджувати увагу учня на створенні “розцяцькованої” презентації. Варто розвивати варіанти вирішення певної проблеми, задачі, по можливості, щоб їх було декілька. У процесі відбору правильного рішення і буде формуватися критичне мислення.Мені цікаво, чи в багатьох вчителів виникало таке питання: “Чому ресурси Інтернету, які ведуться відстороненими від освіти організаціями  розкривають питання пов’язані з інформатикою краще, хоча і без відповідної методичної форми,  ніж підручники загальноосвітнього навчального закладу?”. Тому що вони розкривають актуальні питання, які стають масовими запитами у пошукових системах.То чи варто фокусувати увагу на тому, що учень може опанувати самостійно, лише консультуючись з учителем, нехтуючи вагомими важелями, що можуть сформувати сруктуроване логічне мислення учня?PS Ще однією можливою концепцією викладання інформатики було б введення консультаційного характеру вивчення предмету: коли б учні працювали з ПК, обробляючи інформацію, пов’язану з вивченням загальношкільних навчальних дисциплін і під час процесу виконання власних завдань, проектів, наукових робіт тощо консультувалися з учителем щодо обробки інформації у тій чи іншій прикладній програмі.Враховуючи те, що вчитель інформатики – це досить часто непоганий системний адміністратор, якщо ні, то який же це вчитель інформатики, тут вже ніякі презентації не допоможуть (у мене був випадок, на відкритому уроці, куди нас запросили учні працювали на ПК і під час роботи на декількох ПК почали вискакувати трояни, а працювали в класі в режимі офлайн! Як після цього вчитель може говорити про інформаційну безпеку і навчаити цьому учнів?), КІКТ варто використовувати не як навчальний, а як науково-інформаціійний центр, де високий методичний рівень консультацій повинен забезпечити вчитель інформатики.
mul44 Дата: Ср, 06.02.2013, 20:47 | Повідомлення № 558
Досвідчений учасник
Повідомлень: 1088
Нагороди: 4
Рейтинг: 48
Два чая этому господину.
Пилипчук_О_П Дата: Ср, 06.02.2013, 22:45 | Повідомлення № 559
Ветеран спілкування
Повідомлень: 4248
Нагороди: 38
Рейтинг: 381
Приєднуюсь...
NataliyG Дата: Сб, 16.02.2013, 15:57 | Повідомлення № 560
Активний учасник
Повідомлень: 685
Нагороди: 2
Рейтинг: 37
Нещодавно почула думку: "Атестат про середню загальну освіту в Україні про ніщо не свідчить" тобто цей документ, як в принципі і будь який інший у нашій країні, не несе за собою ніяких гарантій. Ми не можемо мат 100% гарантії, що людина яка отримала атестат має якість знання: ми навіть не можемо гарантувати що ця людина знає табличку множення, я вже не кажу, скажімо, що ця людина володіє елементарними навиками роботи в програмі текстовий редактор. Сумно! Але я швидше погоджуся з таким твердженням. Недавно читала про загальнообовязкову систему освіти Великобританіїї, так от там навчальний заклад і держава в цілому несе відповідальність за те, що випускник який тримає у руках документ про освіту 100% відсотків володіє тим рівнем знань, що зазначений у його документі.  Як ми маємо вирішити цю проблиму. Що треба зробити щоб це змінилося? Напевно наша система освіти потребує радикальних (комплексних) змін.
swetikccc Дата: Сб, 16.02.2013, 17:28 | Повідомлення № 561
Ветеран спілкування
Повідомлень: 4125
Нагороди: 31
Рейтинг: 387
Цитата (NataliyG)
Як ми маємо вирішити цю проблиму. Що треба зробити щоб це змінилося? Напевно наша система освіти потребує радикальних (комплексних) змін.
Освіта і суспільство
Чи можливо змінити освіту без зміни іншого?
Ви поставили питання на яке знають усі відповідь, але.......

---------------------------------------------
Цитата (gvmir)
Ще однією можливою концепцією викладання інформатики було б введення консультаційного характеру вивчення предмету: коли б учні працювали з ПК, обробляючи інформацію, пов’язану з вивченням загальношкільних навчальних дисциплін і під час процесу виконання власних завдань, проектів, наукових робіт тощо консультувалися з учителем щодо обробки інформації у тій чи іншій прикладній програмі.
Шановний, вміти клацати по кнопкам в любій програмі це одне, а от використовувати її, а особливо надавати консультації без вникнення в модель. Ха Ха Ха
А вникати.....хай предметники вникають )))
Більше часу, наприклад займає не вивчення електронних таблиць, а роз'ясненя  прикладних задач.
Особливо коли потрібно роз'яснювати як шукаеться площа куба ))))

---------------------------------------------
Цитата (gvmir)
де високий методичний рівень консультацій повинен забезпечити вчитель інформатики.
Рівень залежить від чого?
Тільки дурень буде виконувати високо кваліфікаційну роботу за копійки.


Відредаговано: swetikccc - Сб, 16.02.2013, 17:29
mouse Дата: Сб, 16.02.2013, 20:51 | Повідомлення № 562
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2025
Нагороди: 4
Рейтинг: 62
Цитата (NataliyG)
Ми не можемо мат 100% гарантії, що людина яка отримала атестат має якість знання
Вже говорили, що це проблема не шкільна, а загальнодержавна.
Візьміть отрмання водійських прав, проходження різних комісій тощо.
Ну так в нас. За всіх казати не буду. На своєму місці намагаюсь, щоб оцінка і знання відповідали нормативам... але є багато але.
Пилипчук_О_П Дата: Сб, 16.02.2013, 22:33 | Повідомлення № 563
Ветеран спілкування
Повідомлень: 4248
Нагороди: 38
Рейтинг: 381
Цитата (NataliyG)
Як ми маємо вирішити цю проблиму. Що треба зробити щоб це змінилося? Напевно наша система освіти потребує радикальних (комплексних) змін.

Система містить все необхідне... Просто не всіма засобами ми користуємось. Нормальним було б приблизно таке: http://www.segodnya.ua/world....lu.html

Готові працювати в такому стилі?
NataliyG Дата: Нд, 17.02.2013, 12:24 | Повідомлення № 564
Активний учасник
Повідомлень: 685
Нагороди: 2
Рейтинг: 37
Цитата (Пилипчук_О_П)
Система містить все необхідне...
Я не згідна. Нам потрібен більш диференційований підхід, як мінімум.
swetikccc Дата: Нд, 17.02.2013, 12:38 | Повідомлення № 565
Ветеран спілкування
Повідомлень: 4125
Нагороди: 31
Рейтинг: 387
Цитата (NataliyG)
Я не згідна. Нам потрібен більш диференційований підхід, як мінімум.
А тепер подумайте, для чого диференційований підхід до оцінювання якості?
Продукт або якісний, або ні.
А так з браку можеио зробити ......)
Головне диференційовано підійти.))
Пилипчук_О_П Дата: Нд, 17.02.2013, 14:10 | Повідомлення № 566
Ветеран спілкування
Повідомлень: 4248
Нагороди: 38
Рейтинг: 381
Цитата (swetikccc)
Продукт або якісний, або ні.

Точно. Зробити обов'язкове ЗНО, наприклад, з 4-х предметів, хоча б на рівні стандарту і не видавати атестат, якщо погані результати. Проблема "неякісного атестату" вирішена. І практично всі засоби для цього є. Алеж є ще й великий психологічний бар'єр.
tipo4ek Дата: Пн, 11.03.2013, 11:04 | Повідомлення № 567
Тут живе...
Повідомлень: 113
Нагороди: 0
Рейтинг: 3
Цитата (mouse)
На своєму місці намагаюсь, щоб оцінка і знання відповідали нормативам.

Дуже багато дітей з полегшенням видихнули коли дізналися, що я йду зі школи :)
На жаль, нікому мої вимоги не потрібні були.... за рік знання дітей виросли, згідно оцінок, вдвічі!!!


Відредаговано: tipo4ek - Пн, 11.03.2013, 11:05
bgd Дата: Пн, 11.03.2013, 12:25 | Повідомлення № 568
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 523
Нагороди: 5
Рейтинг: 78
Цитата (tipo4ek)
Дуже багато дітей з полегшенням видихнули коли дізналися, що я йду зі школи На жаль, нікому мої вимоги не потрібні були.... за рік знання дітей виросли, згідно оцінок, вдвічі!!
На жаль це не тільки у Вас така тенденція. Це проблема більш глобального характеру.
В наш час ціняться не ЗНАННЯ, а оцінка в АТЕСТАТІ чи ЗАЛІКОВЦІ!!!!
І в основному нікого це не цікавить, тобто сама якість знань учнів/студентів. Для батьків головне, що син/дочка має в Атестаті 10-12 балів!!!
А потім більшість із них дуже дивуються, чому ж їхні діти не поступаютьу ВУЗИ, навіть на платне навчання. І відповідь у них одна - КОРУПЦІЯ В ОСВІТІ, ПОГАНИЙ ВЧИТЕЛЬ, ...! А насправді причина досить БАНАЛЬНА, не бажання вчитися якісно (це вигідно в першу чергу дітям, батькам, а потім вже для показників по школі....).

В свій час займався репетиторством із однією дитиною (9 клас), підготовка до вступу у ВНЗ, в неє в атестаті 11 балів із Алгебри і Геометрії, а знання (якість) були в межах 2-4 балів. Дитина абсолютно нічого не знала: таблички множення, від меншого числа відняти більше, лінійні рівняння за 3-4 клас для неї були вже Жах, не кажучи про квадратні, або нерівності, фігури геометричні елементарні навіть не всі вміла малювати, зокрема, трапецію, ромба, ....!!! Оце був ЖАХ!!!!!!
:'(
volevikt Дата: Пн, 11.03.2013, 13:17 | Повідомлення № 569
Перспективна вчителька
Повідомлень: 1896
Нагороди: 25
Рейтинг: 261
Я відношуся до числа невиправних оптимісток і вважаю, що завжди можна зацікавити дітей новими знаннями.
Головне - не лише грамотна подача матеріалу, а й сама її форма.
Можна прийти на урок з одним папірцем і швиденько, сухенько прочитати матеріал і дати завдання, скачане з нету.
А можна підібрати цікавий матеріал, який відповідав би їх віковим запитам і не був відірваним від життя; урізноманітнювати форми проведення уроку.
Звісно, на таку підготовку потрібно багато часу. Але воно того варте.
На жаль, зараз досить важко здивувати чимось сучасних дітей. Але хто хоче - обов'язково знайде вихід.
bgd Дата: Пн, 11.03.2013, 14:31 | Повідомлення № 570
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 523
Нагороди: 5
Рейтинг: 78
Цитата (volevikt)
Я відношуся до числа невиправних оптимісток і вважаю, що завжди можна зацікавити дітей новими знаннями. Головне - не лише грамотна подача матеріалу, а й сама її форма. Можна прийти на урок з одним папірцем і швиденько, сухенько прочитати матеріал і дати завдання, скачане з нету. А можна підібрати цікавий матеріал, який відповідав би їх віковим запитам і не був відірваним від життя; урізноманітнювати форми проведення уроку. Звісно, на таку підготовку потрібно багато часу. Але воно того варте. На жаль, зараз досить важко здивувати чимось сучасних дітей. Але хто хоче - обов'язково знайде вихід.
Згідний з Вами. Але проблема в тому, що цікаві ідеї завжди вичерпуються, і так само "приїдаються" учням. На жаль більшість учнів не хочуть творчо працювати!!!
Форум інформатиків » РОЗДІЛ I: ІНФОРМАТИКА, ПРОБЛЕМИ, ОБГОВОРЕННЯ, ВИРІШЕННЯ » 1.5 Проблеми викладання інформатики » Проблеми розвитку освіти. (Про інформатизацію та комп’ютеризацію, зарплату і інше)
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2018.