Пт, 28.04.2017, 07:28
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво
Безлимитный хостинг, бесплатный домен, бесплатный хостинг, Хостинг, dedicated, сервер, хостинг в Европе, хостинг в Германии, выделенный сервер

Сторінка 5 з 5«12345
Модератор форуму: Ktara, Bandalak, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ I: ІНФОРМАТИКА, ПРОБЛЕМИ, ОБГОВОРЕННЯ, ВИРІШЕННЯ » 1.5 Проблеми викладання інформатики » Ідеологія курсу - розвивальна інформатика (Обговорення ідеологічних засад курсу інформатики)
Ідеологія курсу - розвивальна інформатика
zava Дата: Сб, 26.05.2012, 00:52 | Повідомлення № 1
Тут живе...
Повідомлень: 120
Нагороди: 2
Рейтинг: 23
Протягом останнього місяця було запропоновано принаймні 3 проекти програм з інформатики. Як дискусія навколо них, так і самі програми перебувають у межах "запліснявілого", як на мене, дискурсу "ОАП/ІКТ". Чи не забагато 25 років крутитися по тому ж колу? Пропоную поглянути на речі ширше. І почати не зі складання програми за принципом перелічення через кому: "і те добре було б вивчати , і те, а те і те - не добре", а зі з'ясування мети: для чого потрібна взагалі інформатика? Що вона по суті дає такого, чого не дають інші предмети? Це буде фундамент. Потім з'ясувати, які є засоби досягнення мети (і технічно/софтові, і методичні), і якою може бути логіка, структура курсу. Це буде скелет. І вже на скелет можна нарощувати "м'ясо" - конкретику навчальних програм і посібників.
З цього приводу я написав статтю "Розвивальна інформатика" для журналу "Інформатика в школі", а також виклав її на сайті http://zavadsky.at.ua/index/statti/0-11. Запрошую до критики!


[admin]Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!


Відредаговано: W-w-W - Сб, 26.12.2015, 17:18
Пилипчук_О_П Дата: Чт, 31.05.2012, 21:41 | Повідомлення № 61
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3494
Нагороди: 27
Рейтинг: 240
Quote (GarryPotter)
Щодо "нетрадиційного" використання ППЗ на уроках інформатики (хоча б і того малювання графіків в Екселі, чи задач Громка для Пейнта і Ворда), то дозвольтее не погодитися - мені імпонують нестандартні і нетривіальні підходи

Я, як вже писав, теж люблю головоломки, але ж тут ситуація інша. Задача про побудову бісектриси засобами Paint - перш за все математична. Якщо учень не може її розв'язати, безглуздо знижувати йому оцінку з теми "Графічний редактор Paint"! А той, хто може швидко намалювати щось з таких малюнків:



вважаю, володіє редактором добре.

Додано (31.05.2012, 20:41)
---------------------------------------------

Quote (pasichov)
До слова, "відсунули", на жаль нашу програму в в "довгий ящик" Сьогодні колегія, на якій мали слухати. Не включили в порядок денний.

Не зрозумів: а програму групи МОНМС розглядали?
Прикріплення: 4383671.png(13Kb)
LVV Дата: Чт, 31.05.2012, 22:49 | Повідомлення № 62
Прописаний назавжди
Повідомлень: 390
Нагороди: 5
Рейтинг: 102
Quote (Пилипчук_О_П)
Не зрозумів: а програму групи МОНМС розглядали?

Так її начебто розглянули ще 4 травня.
"У підсумку, заслухавши голів та членів авторських колективів, члени Колегії загалом схвалили навчальні програми із вищезгаданих предметів для загальноосвітніх навчальних закладів, які будуть оприлюднені після редакційного доопрацювання.

Найбільше дискусій під час засідання Колегії викликали програми зі світової літератури та всесвітньої історії. Члени Колегії висловили окремі зауваження до навчальних програм з цих предметів після врахування яких, вони також будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту.

Підкреслимо, що на наступне засідання Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту для затвердження виноситимуться такі навчальні програми для 5-9 класів: українська література, основи правознавства, біологія, хімія, фізика, основи здоров’я та фізична культура."
http://mon.gov.ua/index.p....orennya
Пилипчук_О_П Дата: Чт, 31.05.2012, 23:06 | Повідомлення № 63
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3494
Нагороди: 27
Рейтинг: 240
Ага... А я думав, що доопрацьований варіант мав знову розглядатись.
zava Дата: Чт, 31.05.2012, 23:38 | Повідомлення № 64
Тут живе...
Повідомлень: 120
Нагороди: 2
Рейтинг: 23
Quote (pasichov)
Переконаний, що зрозуміти парадигму ООП (не кажучи вже про так і не зрозуміле мені "візуальне" програмування) можливо лише ДОБРЕ РОЗУМІЮЧИ парадигму структурного програмування. Так само, як релятивіські ефекти в спеціальній теорії відносності (чи в її спростуванні, про що багато говорять) можливо зрозуміти, лише знаючи закони класичної механіки.


ООП не розвиває, не розширює і не заперечує структурне програмування, а також не базується на ньому. Це зовсім різні речі. Вони співвідносяться не як теорія відносності і класична механіка, а як, скажімо, будівництво і гідродинаміка. Будівельник знає, куди поставити унітаз, а принцип його дії йому не цікавий. ООП-архітектор знає, що тут має бути метод, на вхід якого подається А, а на виході буде Б, а як реалізувати серединку - завдання іншої людини, кодера. Щоб проектувати архітектуру об'єктно-орієнтованих програм, не обов'язково володіти структурним програмуванням досконало, достатньо початково-середнього рівня. Звичайно, сучасний програміст має володіти і структурним програмуванням, і ООП, але 1-е може вивчатися як до 2-го, так і після, а також паралельно.

Взагалі давайте подивимось на обговорюване питання з іншого боку: забудемо про ІКТ, припустимо, що предмет поділили на 2. Яким будем вміст "інтелектуальної" частини? Невже тільки та сама алгоритміка, що і 25 років тому? Чи коректно взагалі називати "продвинуту" частину ОАП? Як її правильно назвати?
Пилипчук_О_П Дата: Пт, 01.06.2012, 00:40 | Повідомлення № 65
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3494
Нагороди: 27
Рейтинг: 240
Quote (zava)
Яким будем вміст "інтелектуальної" частини? Невже тільки та сама алгоритміка, що і 25 років тому? Чи коректно взагалі називати "продвинуту" частину ОАП? Як її правильно назвати?

Я у цьому розділі бачу основи програмування (іграшковий виконавець+"серйозне" середовище) + розробку баз даних.

На основі цього розділу потім можна, наприклад, впевнено говорити на курсах з галузі ІКТ про логічні функції в електронних таблицях, макроси у офісних програмах, програмування на Python у тривимірному просторі Blender тощо.

А от щодо пріоритетів ООП\ПОП треба подумати ще й в такому плані: може хтось поділитися задачами, які формують розуміння та навички ООП і можуть бути розв'язані без автоматичного генерування частини коду за короткий час (наприклад, за 10 хвилин під час уроку). При цьому розв'язування починається з нуля, а кінцевим результатом є програма, яку можна запустити, випробувати, відлагодити і т.п. Може хтось запропонує для ознайомлення методичку з такими задачами або посилання - буду вдячний. Чи віднесли б ви до такого класу таку задачу: http://teachlab.ucoz.ua/publ/10-1-0-15 ?
pasichov Дата: Пт, 01.06.2012, 14:48 | Повідомлення № 66
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (zava)
ООП не розвиває, не розширює і не заперечує структурне програмування, а також не базується на ньому. Це зовсім різні речі.

не розвиває, не розширює (хоча -?) АЛЕ БАЗУЄТЬСЯ (ІМХО)

Quote (zava)
Будівельник знає, куди поставити унітаз, а принцип його дії йому не цікавий. ООП-архітектор знає, що тут має бути метод, на вхід якого подається А, а на виході буде Б, а як реалізувати серединку - завдання іншої людини, кодера. Щоб проектувати архітектуру об'єктно-орієнтованих програм, не обов'язково володіти структурним програмуванням досконало, достатньо початково-середнього рівня.


Той, хто знає, де має стояти унітаз -не будівельник, а пробачте, в першу чергу користвач унітаза. Будівельник, перш ніж проектувати, де цей унітаз стоятиме, повинен подбати про наявність там комунікацій, тобто в термінах нашої дискусії бути кодером. Інаше... стоятиме гарно, але користуватися неможливо - все буде текти на підлогу. Маючи спілкування з фаховими програмістами ДУЖЕ РІЗНОГО РІВНЯ, точно знаю, що той, хто не пройшов повноцінний етап "кодерства", НІКОЛИ НЕ СТАЄ "ООП-програмістом" пристойного рівня. Так, тримають по принципу "на безриб"я..." А зараз є проблема...немає на кого міняти, а ось рости вони НЕ МОЖУТЬ... Вже десь писав: свого часу на прохання однієї вельми поважної софтверної фірми (є у нас в місті, дуже велика і відома, з філіями по всьому світу, зокрема, й у Києві), прочитав курси "Покрокова деталізація при розробці алгоритмів" для провідних фахівців (і не тільки). Керівництво, яке їх ініціювало (до речі, усіз дипломами кандидатів фіз-мат. наук) щиро дякувало, порахувавши користь для компанії "у цифрах".

Quote (zava)
Звичайно, сучасний програміст має володіти і структурним програмуванням, і ООП, але 1-е може вивчатися як до 2-го, так і після, а також паралельно.


Якщо говорити про школу, то це НЕМОЖЛИВО і, переконаний, НЕ ПОТРІБНО. В школі треба закласти ФУНДАМЕНТ, сформувати базові поняття програмування, як науки про розробляння алгоритмів та отримання із них працюючих програм. Структурне програмування - гарна для вирішення цієї задачі платформа, на моє переконання. На основі ООП можна навчитися "взагалі", не розуміючи, що і як - ШКОЛИ для цього розуміння не вистачить!!!


Відредаговано: pasichov - Пт, 01.06.2012, 21:30
Bandalak Дата: Пт, 01.06.2012, 21:31 | Повідомлення № 67
Лідер форуму
Повідомлень: 5084
Нагороди: 33
Рейтинг: 231
У школі діти повинні зрозуміти принцип дії програм, принцип роботи комп'ютера, принцип інформаційних процесів. Навчитися складати елементарні програми, що описують базові алгоритмічні структури.
А практичне застосування всього цього в тому чи іншому прояві має давати ВУЗ, або профтехучилище.
Школа повинна давати знання, а відповідні навички діти отримають при набутті конкретної професії.
pasichov Дата: Пт, 01.06.2012, 21:33 | Повідомлення № 68
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (LVV)
Підкреслимо, що на наступне засідання Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту для затвердження виноситимуться такі навчальні програми для 5-9 класів: українська література, основи правознавства, біологія, хімія, фізика, основи здоров’я та фізична культура."

Мала розглядатися і альтернативна програм із інформатики. "Темні" сили не включили це питання в порядок денний колегії. Боротьба продовжується.
inform6 Дата: Пн, 04.06.2012, 12:24 | Повідомлення № 69
Часто заходить...
Повідомлень: 79
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
У чому позитив новаторства - в орієнтації на майбутнє, в прагненні до оновлення, у відмові від застарілих норм, звичаїв, правил, що гальмують розвиток науки, техніки, особи і суспільства. В науці і техніці це втілюється в науково-технічних революціях, в незвичайних ідеях, у натхненних пошуках, в актах осяяння, що межують з божевіллям, полягають у звільненні від догм, в сміливості суджень і вчинків, в оригінальності. Ідея розвивального навчання вже й давно не нова, але цікава у тому, що міняє підхід до вивчення дисципліни. Важко математикам і фізикам, які звикли бачити у інформатиці математично-технічну сторону.

Ідея вивчення інформатики зовсім не підготовка до життя у інформаційному суспільстві (бо вже неодноразово підкреслюю, ми усі: вчителі, учні і батьки - уже живемо у цьому суспільстві і хаотично плаваємо, хапаючись за будь-яку соломинку). Тому варто звернути на нову концепцію - ергономічну. І я не маю на увазі соціальну інформатику, а саме людиноцентризм у інформатиці. Може багато хто мене засуджує, і недооцінює гуманістичні і виховні цілі у інформатиці, але я бачу в майбутньому таке можливе розгалуження подій 1 - світле і зручне майбутнє, яке продовжуватиме ідею ергономіки і 2 - нескінченна послідовність катастроф і катаклізмів, до яких призвела людська цікавість удосконалення знань з програмування, робототехніки, штучного інтелекту...

Ви можете сказати. що це не цілі середньої школи: це цілі виховання дитини вже з народження: технічний прогрес для людини, для природи, для Землі, а не їм на шкоду. Якщо хоч хтось не буде вчити це у школі, то інсайт не станеться і у наших нащадків. Постійне навіювання про філософські зернини у інформатиці - просто необхідні.

Розвиваюча концепція - одна із багатьох необхідних складових при складанні програми з інформатики, яка містить елементи зацікавлення предметом і стержень розвитку особистості учня уцілому, я виступаю за неї і чекаю відгуків (будь-яких) на мої попередні вислови...


Відредаговано: inform6 - Пн, 04.06.2012, 12:24
Пилипчук_О_П Дата: Пн, 04.06.2012, 13:26 | Повідомлення № 70
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3494
Нагороди: 27
Рейтинг: 240
Quote (inform6)
Розвиваюча концепція - одна із багатьох необхідних складових при складанні програми з інформатики, яка містить елементи зацікавлення предметом і стержень розвитку особистості учня уцілому

На мою думку, розвивальним навчання робить вчитель, а не автор програми. Які елементи треба внести до програми, щоб вона стала розвивальною?
pasichov Дата: Пн, 04.06.2012, 14:15 | Повідомлення № 71
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (inform6)
У чому позитив новаторства - в орієнтації на майбутнє, в прагненні до оновлення, у відмові від застарілих норм, звичаїв, правил, що гальмують розвиток науки, техніки, особи і суспільства. В науці і техніці це втілюється в науково-технічних революціях, в незвичайних ідеях, у натхненних пошуках, в актах осяяння, що межують з божевіллям, полягають у звільненні від догм, в сміливості суджень і вчинків, в оригінальності. Ідея розвивального навчання вже й давно не нова, але цікава у тому, що міняє підхід до вивчення дисципліни. Важко математикам і фізикам, які звикли бачити у інформатиці математично-технічну сторону.

Немає ніякої потреби заперечувати. Все вірно. Але це стосується:
1. не лише інформатики. Замініть слово "інформатика" на назву іншого шкільного предмета - і теж нічого буде заперечувати. Наскільки все вірно, настільки не стосується ЗМІСТУ шкільної інформатики.

Quote (inform6)
Ідея вивчення інформатики зовсім не підготовка до життя у інформаційному суспільстві (бо вже неодноразово підкреслюю, ми усі: вчителі, учні і батьки - уже живемо у цьому суспільстві і хаотично плаваємо, хапаючись за будь-яку соломинку). Тому варто звернути на нову концепцію - ергономічну. І я не маю на увазі соціальну інформатику, а саме людиноцентризм у інформатиці. Може багато хто мене засуджує, і недооцінює гуманістичні і виховні цілі у інформатиці, але я бачу в майбутньому таке можливе розгалуження подій 1 - світле і зручне майбутнє, яке продовжуватиме ідею ергономіки і 2 - нескінченна послідовність катастроф і катаклізмів, до яких призвела людська цікавість удосконалення знань з програмування, робототехніки, штучного інтелекту...

Ось тут протиріччя- змінено причинно-наслідкові зв"язки. Хаотично плаваємо, через НЕПРАВИЛЬНИЙ ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ІНФОРМАТИКИ. якраз через те, що вона не готує людину для життя в інформаційному суспільстві, тим більше НЕ ДОЗВОЛЯЄ отримати шанс стати творцем такого суспільства. Ось тут корінь зла.

Quote (inform6)
Розвиваюча концепція - одна із багатьох необхідних складових при складанні програми з інформатики, яка містить елементи зацікавлення предметом і стержень розвитку особистості учня уцілому, я виступаю за неї і чекаю відгуків (будь-яких) на мої попередні вислови...

Власе, знову "загальнопедагогічні" міркування. Правильно, але ....корисно для дисертаціїї, а не для шкільної інформаткики.


Відредаговано: pasichov - Пн, 04.06.2012, 14:17
inform6 Дата: Пн, 04.06.2012, 20:35 | Повідомлення № 72
Часто заходить...
Повідомлень: 79
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
Якщо інформатика розглядається з вузьких позицій її застосування, то вона виступає як технологічне середовище суспільства, як засіб забезпечення потреб суспільства. (Те, що шкільну інформатику ввели до "Технології")

Якщо інформатика розглядається з позиції передачі знань, то вона виступає як загальнокультурне середовище і засіб пізнання природи і суспільства.

Обидва підходи мають бути взаємопов'язані.

Абсолютизація першого підходу призводить до різних технократичним перекосів, утопій.

Абсолютизація другого підходу може призвести до зайвого формалізму та ідеалізації.

Це тільки для того, щоб накорню відрізати всі розгалуження власне моїх думок....

Quote
На мою думку, розвивальним навчання робить вчитель, а не автор програми. Які елементи треба внести до програми, щоб вона стала розвивальною?

То це не так, бо вже багато років існують експерементальні класи, які навчаються за програмами "розвивального навчання". І мені доводилося стикатися, коли за 4 роки початкової школи діти були досить розвинені, це одна - "добра" сторона монети, але існує й інша - коли діти розв'язували складні математичні завдання, рівняння з двома змінними, логічні задачі досить швидко, а елементарних завдань, які ближчі до життєвих ситуацій - не могли осягнути взагалі...При переході до основної школи - мали великий стрес, бо навчання було однобоким, можливо це залежало і від учителів???...в результаті постраждали діти...

Сама ідея розвиваючого навчання опирається на психологічні дослідження (приблизно суть технології можна зрозуміти, читаючи матеріал за посиланнямЩо таке розвиваюче навчання? )

Програму варто будувати блоками, кожен з яких буде мати час на вивчення теми за схемою - загальні теоретичні поняття, осмислення учнями, практична діяльність. Програма повинна бути насичена науковими термінами, які забігатимуть трохи вперед (якщо ми думаємо, що це для учня 7 класу, то в розвивальному навчанні - це матеріал для 5-6 класу), повинен міститися опис декількох варіантів досліджень для учнів, на основі яких вони будуть формувати свою власну систему знань. Вчитель, який бере в руки таку програму - повинен усвідомити схожість зі спрощеним лекційно-семінарським типом викладання, де теорію-він знає 100%, а практику і готовність до різних відповідей і міркувань учнів - на 100% і 100% .

Коли вже дійде час до створення підручників і ПЗ - схеми, завдання з наперед запланованими помилками, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, логічні завдання типу шахових партій, формули, тут буде де розгорнутися циклам, алгоритмам і взагалі ОАП...


Відредаговано: inform6 - Пн, 04.06.2012, 23:32
Вчитель Дата: Чт, 21.11.2013, 01:53 | Повідомлення № 73
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Ой, люди добрі... Неначе й учителі інформатики, а не розумієте, що ПРОГРАМУВАННЯ можуть викладати тільки (подумайте, який відсоток) вчителів. Я це побачив на конкурсах Вчитель року. Горе не в тому, що не можуть, більшість (мовчазна) і не хоче, як це не прикро. Мене ледь не побили за елементарні (я так, наївний, думав) задачі типу "кількість слів у реченні", "побудуй трикутник з відрізків", "дожени черепаху" - вчителі...
Тому треба не роздмухувати попіл, а ЧІТКО визначатись, якщо годні йти за програмою поглибленого вивчення - вперед, програма вже є! І не важливо, яка її  автура, програма зроблена, пройшла всі погодження, її правили вчителі, які готують учнів на міжнар з програмування, в ній закладено 15% на зміни у годинах, які робить САМ УЧИТЕЛЬ - що ще треба?
Більше того, є й програма для 4-х годин на тиждень у 8-9 класах. Там чистого програмування 56 годин - беріть, працюйте. Ці програми освячені МОН - грифи "Рекомендовано". Не треба створювати для себе складності, каламутити воду - умови створено для нормальної роботи.
УСПІХІВ!


Відредаговано: Вчитель - Чт, 21.11.2013, 02:02
Пилипчук_О_П Дата: Чт, 21.11.2013, 14:12 | Повідомлення № 74
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3494
Нагороди: 27
Рейтинг: 240
Цитата Вчитель ()
Більше того, є й програма для 4-х годин на тиждень у 8-9 класах.

Прошу "ткнути носом", бо не можу зорієнтуватись, про яку програму мова. Дайте посилання.
gromko Дата: Нд, 05.06.2016, 11:22 | Повідомлення № 75
Лінуксоїд
Повідомлень: 2361
Нагороди: 19
Рейтинг: 273
Як стати успішним програмістом ще у школі? Міла Костяна

Софія Рашкован, Володимир Білевич, Ярослав Виговський та Станіслав Присяжнюк –
програмісти віком від 11 до 17 років. Вони вже отримали роботу в
престижних IT-компаніях, постійно виголошують промови перед 30-річними
гіками, створюють стартапи, за які отримують інвестиції на десятки тисяч
доларів чи навіть більше. Думаєш, нереально? Читай їхні поради, як стати програмістом ще до
закінчення школи. А ще – які програми та школи допоможуть тобі розвинути
навички.
7 порад від школярів-програмістів

1. Почни з математики. Володимир Білевич, учень в LITS4kids та спікер фестивалю de:coded, радить починати саме з цього предмету. Жоден програміст не стане
спеціалістом, якщо не буде знати простих математичних дій. Лише потім
можеш братися за кодування. Спершу краще вивчи JavaScript або Python.
Теорію одночасно закріплюй на практиці: створи гру чи якусь легку
програмку.
2. Навчися правильно використовувати пошуковик. Програміст має вміти шукати інформацію. Наприклад, коли Володимир
створював нову гру на ігровому двигуні Unity, він не мав поняття, як
його застосовувати. Саме пошуковик допоміг дізнатися все необхідне.
Кожна система пошуку має приховані можливості і доповнення, якими треба користуватись.
3. Користуйся корисними ресурсами для програмістів. Станіслав Присяжнюк, засновник сервісу з продажу товарів Persollo, вчив основні мови програмування за допомогою ресурсу Codeacademy – онлайн-платформи з вивчення PHP, Python, jQuery, JavaScript, Ruby,
HTML та CSS. Тим, хто тільки починає кодити, також чудово підійде Treehouse. Хоча ресурс платний, але він дає практичні завдання окрім теорії.
Ярослав Виговський, програміст у шведській компанії Brainglass, радить використовувати ще і Pluralsight. Ресурс наповнений онлайн-курсами та лекціями про креативність, дизайн, бізнес, архітектуру тощо.
4. Берися за будь-яку роботу. Судячи зі свого досвіду, Ярослав радить почати з фрілансу. Ти можеш зареєструватися на
біржі та чекати замовлення на програмування. У Ярослава було мало
доручень, проте, створюючи хоч якісь програмки, він набивав руку.
Обов’язково треба ходити на ІТ-заходи, де можна познайомитися з
майбутнім роботодавцем. Головне, знаходити багато контактів
програмістів, щоб потім можна було спитати, чи не шукають вони або їхні
друзі ще одного айтішника в команду?
5. Англійська – must have. Хороша англійська допоможе використовувати іноземні ресурси та спілкуватися із
закордонними спеціалістами. Більша частина корисної інформації з
програмування написана саме англійською мовою. Тож підтримуй свій рівень
знань або бігом вчити!
6. Зверни увагу, яка мова програмування знадобиться тобі. Соня Рашкован, учениця GoITeens та спікер фестивалю de:coded, каже, що вивчати мову програмування треба
відповідно до напрямку роботи. Наприклад, Java і JavaScript найчастіше
використовують для створення мобільних додатків на Android. Якщо
плануєш бізнес-проект, краще вчи С++. Хочеш працювати з великими
об’ємами даних? Зверни увагу на PHP, Python, R.
7. Читай книги та проходь онлайн-курси. Володимир Білевич каже, що онлайн-курси можуть дати унікальні знання: поради від
відомих професорів та інтерактивні завдання з програмування. Хлопець
вважає, що ніякі інші курси або навчання в університеті не дадуть такого
результату, як навчання онлайн.
Ярослав Виговський радить читати книги, що не лише дають знання, але й
мотивують. В його колекції обов’язкових до прочитання програмістами
книг:
  • «Думай і багатій» Н. Хілл;
  • «До біса все! Берися і роби» Р. Бренсон;
  • «7 звичок високоефективних людей» С. Кові.



Де можна розвинути навички програмування?
1. Фестиваль комп’ютерного мистецтва de:coded. 3-5 червня у Львові відбудеться 72-годинне нон-стоп дійство з лекціями,
воркшопами та майстер-класами для юних ІТ-шників. У рамках дитячої зони
фестивалю запрошені спікери будуть розповідати про створення бізнесу,
показувати прийоми та можливості мов програмування. Пройдуть змагання з
розробки робокарів та кодування. На фестивалі можна познайомитися зі
спеціалістами та отримати запрошення на роботу чи стажування у відомій
IT-компанії.
2. Школа LiTS4kids. Освітній проект від Lviv IT School спрямований на розвиток навичок
програмування у школярів. У школі ти можеш вивчити мову програмування
Python або навчитися розробляти програми під iOS чи Android. Проект
дозволяє підліткам їздити на IT-конференції, проходити відбір на роботу у
IT-компаніях.
3. Школа GoITeens. Центр навчання для дітей віком від 10 до 16 років. Учні вивчають усе,
що може знадобитися майбутньому програмісту: дизайн, електроніку,
інженерію, технології, мови кодування тощо. Молодь вчиться працювати в
команді, самостійно розробляти проекти та створювати ігри. GoITeens
також дає можливість їздити на конференції та фестивалі, де можна
познайомитися з роботодавцями.
4. Літній підприємницький інтенсив MBA Kids. У Києві 6-10 червня пройде воркшоп з побудови бізнесу для дітей від 6
до 17 років. Спікери-підприємці будуть розповідати про особливості
створення власної справи, необхідні технічні знання, цільову аудиторію
тощо. Учасники будуть об’єднуватися в команди та вирішувати практичні
завдання, створювати проекти, спілкуватися зі спеціалістами відомих
компаній.
5. Акселератор DIY Lab. Стартап-лабораторія технологій для дітей та підлітків, що працює у Києві. Молодь від 6 до
18 років може приходити у акселератор з ідеями або прототипами власних
проектів. Якщо продукт хороший, лабораторія розвиває стартап протягом 3
місяців: забезпечує необхідні матеріали та обладнання, дає можливість
показатися перед інвесторами та на фестивалях. Організатори також
допомагають розробникам із технічними аспектами створення проекту, вчать
кодити і загалом відіграють роль менторів.
Фото: sitebuilderreport.com/stock-up


Відредаговано: gromko - Нд, 05.06.2016, 11:22
Форум інформатиків » РОЗДІЛ I: ІНФОРМАТИКА, ПРОБЛЕМИ, ОБГОВОРЕННЯ, ВИРІШЕННЯ » 1.5 Проблеми викладання інформатики » Ідеологія курсу - розвивальна інформатика (Обговорення ідеологічних засад курсу інформатики)
Сторінка 5 з 5«12345
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.