Вт, 16.07.2019, 16:29
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

 
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

  • Сторінка 3 з 4
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • »
Модератор форуму: НІКОЛЯ, Ktara, Bandalak, volevikt  
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.5 Обговорення програм з інформатики (нова 11-річка) » ООП та ПОП (Про об’єктно-орієнтовне та процедурне програмування в школі)
ООП та ПОП
Ковальчук_Олександр Дата: Сб, 18.08.2007, 02:35 | Повідомлення № 1
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3705
Нагороди: 18
Рейтинг: 209
Ваші аргументи та думки з приводу того, в яких класах в 12-річній школі вивчати процедурне програмування, в яких - об’єктно-орієнтовне. Чи потрібно процедурне програмування в 12-річній школі і ін.

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!


Відредаговано: WWW - Ср, 04.06.2008, 01:45
Ковальчук_Олександр Дата: Сб, 05.07.2008, 22:56 | Повідомлення № 31
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3705
Нагороди: 18
Рейтинг: 209
volodschool2, ну так хай вчать програмування на здоров’я, постають всі програмістами і раді будуть.
Те що учні не вчать як слід веб-дизайн, взагалі не вчать Corel та PhotoShop, PageMaker, Flash, 3d Max, інші супер-сучасні перспективні інформаційні технології, це якраз рівноцільно навчити 2+2 в математиці. Так що, ви нас не правильно розумієте. Я особисто абсолютно не проти програмування, але я хочу, щоб вивчалось щось сучасне, таке, яке актуальне зараз і буде ще довго актуальне і дійсно пригодиться учням в їхньому подальшому житті. Просто можна вчити в достатній мірі і те і інше, якщо ввести курс інформатики з 5-го класу, а якщо з 9-го і по 1 годині, тоді вибачте, далеко не розбіжимося.
Я вже два роки викладаю платні курси в Регіональній комп’ютерній школі і скажу, що їхні методичні розробки з їхньою програмою значно кращі за програму МОНУ. На презентації PowerPoint виділяється 12 годин, що дає змогу детально вивчити матеріал, на Excel - 24 години, на веб-дизайн - 20 годин (виключно сайтобудівництво). З такою кількістю годин і чудовими методичками, практичними роботами, можна детально вивчити кожен із напрямків і отримати хороші навички роботи в даних програмах.
Quote (volodschool2)
"За Державу обидно!".

Так за державу обідно, а за інформатику ще більше.
Quote (volodschool2)
Та тільки чи буде нам всім легше років через 10?

Так, я забув, через 10 років із-за дуже високих цін на ліцензії, програми прийдеться писати кожному користувачеві самостійно. Тут уже без знання Паскаля ні куди.

І до речі, в шкільній математиці чомусь не вивчається теорія графів, диференціальні та інтергральні рівняння, оглядово вивчається теорія ймовірності і ще багато тем виключно оглядово.
То чому б поглиблене вивчення програмування не перенести в відповідний ВУЗ, а в школі вивчати його оглядово?
Можливо із-за того, що Турбо Паскаль безкоштовний, а ліцензія на Фотошоп CS3 коштує 850 дол (якщо не помиляюсь)?

volodschool2 Дата: Нд, 06.07.2008, 00:34 | Повідомлення № 32
Досвідчений учасник
Повідомлень: 1527
Нагороди: 15
Рейтинг: 364
Quote (Ковальчук_Олександр)
через 10 років із-за дуже високих цін на ліцензії, програми прийдеться писати кожному користувачеві самостійно. Тут уже без знання Паскаля ні куди

Так ото ж...
Quote (Ковальчук_Олександр)
дійсно пригодиться учням в їхньому подальшому житті

Як ми можемо знати, що може їм пригодитись через 10 років?
Ця дискусія нескінченна. Можна наводити безліч аргументів за програмування чи проти, тут потрібен розумний компроміс. І якщо МОНУ почне радитись з учителями про розподіл годин, то вийде щось схоже на наші суперечки на цьому форумі. А тому вони там самі вирішують і правильно роблять, так набагато простіше.
Ковальчук_Олександр Дата: Нд, 06.07.2008, 00:57 | Повідомлення № 33
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3705
Нагороди: 18
Рейтинг: 209
До речі, першу мою цитату ви виділили не в правильному контексті, я то сказав жартома і думаю ви також не серйозно сказали
Quote (volodschool2)
Так ото ж...

Quote (volodschool2)
І якщо МОНУ почне радитись з учителями про розподіл годин, то вийде щось схоже на наші суперечки на цьому форумі.

Вийде нормальна нова програма, нормальні підручники і те, про що я давно вже говору - інформатика нарешті підніметься з колін.
volodschool2 Дата: Нд, 06.07.2008, 01:11 | Повідомлення № 34
Досвідчений учасник
Повідомлень: 1527
Нагороди: 15
Рейтинг: 364
Якщо хоч хто-небудь з МОНУ буде читати цей форум, тоді може і
Quote (Ковальчук_Олександр)
Вийде нормальна нова програма, нормальні підручники

а так тільки ми, рядові вчителі, все це обговорюємо, а "віз і нині там". Під словом "там", я маю на увазі 1985 рік, коли в школи ввели предмет інформатики. З того часу дуже мало що змілося принципово. Хіба що техніка краща.
Ковальчук_Олександр Дата: Нд, 06.07.2008, 01:26 | Повідомлення № 35
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3705
Нагороди: 18
Рейтинг: 209
Quote (volodschool2)
Якщо хоч хто-небудь з МОНУ буде читати цей форум, тоді може іЦитата (Ковальчук_Олександр ) Вийде нормальна нова програма, нормальні підручники

Quote (volodschool2)
З того часу дуже мало що змілося принципово. Хіба що техніка краща.

Абсолютно погоджуюсь.
От якби представники МОНУ читали даний форум і ще прислуховувались деяких порад корисних, а тут їх є чимало, то ясні дні настали б.
Програмування в школі потрібне - це факт. Але його потрібно профілізувати. А в загальноосвітніх школах вивчати тільки основні поняття. Але при наявності годин можна і більш детально (я маю на увазі розпочати вивчати інформатику з 5-го класу). Тоді можна вивчати і програмування в повному обсязі і не забути про сучасні ІТ, за які я писав вище. Але проблема з ліцензіями... Де взяти кошти? Одні проблеми...
Дійсно, поскільки в інформатиці зміни відбуваються дуже повільно, незважаючи на те, що ця наука сама динамічна, то і результати залишаються не такі, яких би хотілося.
А вивчати програмування на принципово новому рівні не дозволяє кваліфікація більшості вчителів інформатики.
Мені здається, що на цьому форумі зареєстровані і не бояться виражати свої думки тільки кращі із кращих, тому якраз МОНУ варто прислухатись до рядових вчителів.
Morpheuz Дата: Нд, 07.09.2008, 18:56 | Повідомлення № 36
Я тут недавно...
Повідомлень: 36
Нагороди: 0
Рейтинг: 3
Так писать буду мутно, по другому обьяснить пока не могу.
Имхо. Информатику лучше учить с саммых основ, это косаеться и программирование и все остального.
С прицелом на историю. Что с начала было? Дос, вот его и надо учить с начала, и так постипенно переходить к виндовз, хотя не обезательно дос-виндовс, просто от CLI до GUI. Так точно и с програмирование надо поступать - с начала ф-и, потом ооп. Собственно так поступают и с другими предметами в школе - от простого к сложному.
Я согласен что ООП легче учить с нуля, но к примеру в математике оно вовсе не эффективно.
Сам ООП учил, Вы не поверете, используя паскаль, да самый обычный борладн паскаль 7.0 и учебник Фаронова. Отчично все описано, единстенно чего нету так это классов. Но как по мне так их наличие никак не сказывается на ООП-ориентированость языка, без классов имхо более чистая ООП-теория.

Додано (07.09.2008, 18:56)
---------------------------------------------
Ковальчук_Олександр, в МС сейчас полно бесплатных лицензий. Если есть лицензия на ОСь, то все остальное можно найти бесплатное от МС или опенсурс.

Відредаговано: Morpheuz - Нд, 07.09.2008, 18:53
Вчитель Дата: Сб, 01.05.2010, 08:57 | Повідомлення № 37
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Quote (Ковальчук_Олександр)
А що дає змогу вивчити Міністерська програма? Здобути примітивні навички роботи в Ворді, Ікселі, Аксесі та отримати початкове уявлення про програмування мовою Паскаль. І ще про інтернет забув. Правда половину тем там не можливо реалізувати із-за не створених технічних умов, але то таке, хто захоче - викрутиться.

Згоден, але вивчати корел та інші наворочені програми - недоцільно і неможливо, бо грошей немає на ліцензії. А от додуматись, як зробити так, щоб учень знав, ЩО шукати у програмі для обробки растрового і векторного зображення - важко, але можна. Тобто давати ТЕОРЕТИЧНІ основи, а не транслювати хелпи. Хелпи якраз і пишуть для тих, хто вже знає, що таке фотографічна широта засобу відображення, гама корекція, кольорова модель, глибина кольору тощо. А це майже все можна зробити у БЕЗКОШТОВНОМУ пайнт.нет, або навіть у простіших редакторах. Потім людина розбиратиметься у фотошопі, і в корелфотопейнті... Я так думаю.
volevikt Дата: Сб, 01.05.2010, 09:31 | Повідомлення № 38
Перспективна вчителька
Повідомлень: 1903
Нагороди: 25
Рейтинг: 267
Quote (Вчитель)
вивчати корел та інші наворочені програми - недоцільно і неможливо, бо грошей немає на ліцензії.

Саме тому і вивчаємо з учнями Gimp та Inkscape. :)
Якщо учні навчаться працювати в цих графічних редакторах, то при самостійному переході на СorelDRAW та PhotoShop
Quote (Вчитель)
ЩО шукати у програмі для обробки растрового і векторного зображення - важко, але можна.

P. S. Вибачте, що трохи не в тему. :)
В старших класах вивчаємо Pascal і Delphi.
Pascal діти вивчають "без особливого ентузіазму", а от створення проектів у Делфі їм подобається.


Відредаговано: volevikt - Сб, 01.05.2010, 09:42
gromko Дата: Нд, 10.10.2010, 14:38 | Повідомлення № 39
Лінуксоїд
Повідомлень: 3209
Нагороди: 33
Рейтинг: 401
Почему объектно-ориентированное программирование провалилось?
Игорь Савчук

Прошло ровно 10 лет со времени публикации известной и классической в мире программирования статьи, написанной Ричардом Гэбриелом (Richard Gabriel), название которой стало уже нарицательным и вынесено в заголовок моей статьи. Статья стала настолько острой и злободневной для своего времени, что вызвала бурный всплеск обсуждений в сообществе программистов, целый ряд известных программистов включился в открытую полемику с автором, от редакции известнейшего американского программистского журнала Dr. Dobb’s Journal до таких ученых как Эндрю Таненбаум (Andrew Tanenbaum).

Автор этой нашумевшей статьи, доктор компьютерных наук Стэнфорда, старший архитектор по разработке ПО сначала Sun, а потом и IBM, Ричард Гэбриел никогда не скрывал своего скептического отношения к парадигме ООП. В 2002 году, по прошествии 2 лет после первоначальной публикации своей критической статьи автора пригласили выступить, теперь уже живьем и перед большой аудиторией, – и изложить свои критические взгляды на ежегодной конференции OOPSLA (центральная конференция IT-специалистов по объектно-ориентированным языкам и методологиям разработки ПО). И, чтобы по старой доброй американской традиции превратить это в горячее шоу, в качестве его оппонента одновременно пригласили Гая Стила (Guy Steele) , отца-разработчика языка Scheme, крупнейшего специалиста-теоретика по ООП, авторитет которого в американской академической среде непререкаем.

Чтобы максимально отразить позиции выступающих, их решили усилить ещё двумя выступающими. В качестве “анти-объектника” дополнительно пригласили Пола Грэма (Paul Graham) , крупнейшего специалиста по Lisp, автора многочисленных книг и стандартизаций Lisp, кстати, согласно Википедии, в 1995 году создавшего вместе с Робертом Моррисом первое в мире web-приложение – Viaweb, которое затем выкупила у них Yahoo (как мы все знаем, Роберт Моррис (Robert Morris), близкий друг и коллега Пола, на этом достижении не остановился, и написал, пожалуй, самый знаменитый червь в истории интернета, но это уже совсем другая история). В стан объектников пригласили Джеймса Ноубла (James Noble), автора одних из первых книг и работ по теории ООП. Многие участники вспоминают, что конференция этого года надолго запомнилась им по тому уровню обсуждения, которое завязалось тогда в этой публичной “интеллектуальной дуэли” фактически диаметрально разных школ программирования.

Но факт остаётся фактом: сторона, представлявшая объектно-ориентированное программирование, во время открытой дискуссии с противниками под смех зала даже запуталась в своих же концепциях. Люди вспоминают, что у всех создалось стойкое впечатление, что аргументация Lisp’еров была куда убедительней и последовательней, чем сторонников ООП (любопытно, что главным докладчиком по ООП был создатель языка Scheme – главного современного диалекта того же Lisp’а).

Пол Грэм утверждал, что половина всех концепций ООП являются скорее плохими, чем хорошими, в связи с чем он искренне сочувствует ООП-программистам, тогда как вторая половина от оставшихся концепций и вовсе не имеет никакого отношения к ООП, с которыми их почему-то постоянно ассоциируют. Например, он говорит: “В восьмидесятых годах метод повторного использования каким-то неясным мне образом связали с объектно-ориентированным программированием, и сколь угодно многочисленные имеющиеся доказательства обратного, по-видимому, уже не избавят этот метод от клейма ООП. Хотя иногда объектно-ориентированный код годится для повторного использования, таким его делает вовсе не объектно-ориентированность, а программирование в стиле "снизу-вверх". Возьмём, например, библиотеки: их можно подгружать и повторно использовать сколько угодно, потому что, по сути, они представляют собой отдельный язык. И при этом совсем неважно, написаны ли они в объектно-ориентированном стиле или нет.”

Другой крупный критик ООП – это известный специалист по программированию Александр Степанов, который, работая в Bell Labs, участвовал в создании C++ вместе c Бьерном Страуструпом (Bjarne Stroustrup), а впоследствии, уже после приглашения в HP Labs, написал Standard Template Library (STL). Александр Александрович полностью разочаровался в парадигме ООП; в частности, он пишет: “Я уверен, что парадигма ООП методологически неверна. Она начинает с построения классов. Это как если бы математики начинали бы с аксиом. Но реально никто не начинает с аксиом, все начинают с доказательств. Только когда найден набор подходящих доказательств, только тогда на этой основе выводится аксиома. Т.е. в математике вы заканчиваете аксиомой. Тоже самое и с программированием: сначала вы должны начинать развивать алгоритмы, и только в конце этой работы вы приходите к тому, что оказываетесь в состоянии сформулировать четкие и непротиворечивые интерфейсы. Именно из-за этой неразберихи в ООП так популярен рефакторинг – из-за ущербности парадигмы вы просто обречены на переписывание программы, уже в тот самый момент, когда только задумали её спроектировать в ООП-стиле”. Ричард Столлман (Richard Stallman) также известен своим критическим отношением к ООП, особенно он любит шутить насчет того мифа объектников, что ООП “ускоряет разработку программ”: “Как только ты сказал слово "объект", можешь сразу забыть о модульности”.

Томас Поток (Thomas Potok) из Oak Ridge National Laboratory даже провел масштабное прикладное исследование, которое продемонстрировало, что нет никакой заметной разницы в производительности между программистами, работающими в стиле ООП и в обычном процедурном стиле программирования.

Почти все пункты своего выступления и претензии к ООП как к парадигме Ричард Гэбриел позже заново систематизировал с учетом имевшего место широкого обсуждения и критики, после чего все было сведено в брошюру, которую Ричард выложил в свободный доступ вместе с поясняющими ее слайдами (очень краткое содержание его выступления можно найти и в переводе на русский язык). После этого очень сильного выступления у него появилось много последователей, которые попытались систематизировать все мифы и дефекты ООП в своих многочисленных статьях и работах. К сожалению, вероятно, из-за того, что как я уже сказал выше, ответное выступление объектников “Почему ООП не провалилось” получилось несколько скомканным из-за интеллектуального натиска Lisp’еров; выступавшие так и не оформили впоследствии свою позицию преимуществ ООП в развернутом виде. В интернете сохранилось лишь краткое содержание-конспект их выступления, которое также существует как в английской оригинальной версии, так и в русском переводе.

Ричард Гэбриел неожиданно сравнивает нынешнюю ситуацию с ООП с провалом эфиродинамики в физике начала 20 века, когда, в сущности, произошла “тихая революция”. Молодые сторонники теории относительности, массово пришедшие в номенклатуру университетов, тогда постепенно захватили власть в области преподавания физики, навязав свою, столь любимую интеллектуалами того времени, теорию относительности широким массам физиков. На самом деле, в то время имелись как положительные эксперименты и опыты, подтверждавшие существование эфира, так и отрицательные. Первые были полностью проигнорированы и исключены административными мерами из всех учебников физики, после чего эфир был незаслуженно “закрыт” и отправлен в отставку, и вот уже нынешнее поколение студентов-физиков даже и не знает о тех весьма успешных опытах по обнаружению эфирного ветра. “Ну и где мы теперь, с этой вашей красивой теорией относительности, кто-нибудь может мне назвать хоть какие-то реально-практические результаты её применения в вашей обыденной жизни после целого века её ковыряния и массового насаждения?” – как всегда язвительно вопрошает Гэбриел.

По мнению Ричарда, в точности то же самое произошло и с парадигмой ООП, которая в 80-ых годах была провозглашена “серебряной пулей” в “борьбе со сложностью программистского бытия”, была искусственно и безальтернативно навязана в академической среде, причем мифы по поводу ООП, которые кочуют из учебника в учебник “часто забавны и высосаны буквально из пальца”.

pasichov Дата: Нд, 10.10.2010, 16:28 | Повідомлення № 40
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (Ковальчук_Олександр)
Програмування в школі потрібне - це факт. Але його потрібно профілізувати. А в загальноосвітніх школах вивчати тільки основні поняття. Але при наявності годин можна і більш детально (я маю на увазі розпочати вивчати інформатику з 5-го класу). Тоді можна вивчати і програмування в повному обсязі і не забути про сучасні ІТ, за які я писав вище. Але проблема з ліцензіями... Де взяти кошти? Одні проблеми...

Підійдемо до проблеми вивчення інформатики в школі "по-програмістськи" (до речі, ів ПП і в ООП цей етап розв"язування задачі однаковий!)
ДАНО

1.Обмежений час на вивчення предмету (хоч з 5-го, хоч з 10 класу - все рівно ОБМЕЖЕНИЙ!!!)
2. Обмежена математична підготовка школярів+вікові особливості (в 5 класі важкувато вчити програмуванню, чи навідь технологіям...)
3. Реальна училельська кваліфікація := (суцільні технології ("юзання") -(мінус) програмування
{майбутніх учителів хімії | трудового навчання|фізкультури(!) цьому в ВНЗ не вчать!!!! , а в дипломі самі знаєте, що написано... }

ЗНАЙТИ
" И вот теперь лишь начинается кино...!"(с) А власне, ЯКЕ ЗАВДАННЯ СТОЇТЬ ПЕРЕД ШКІЛЬНИМ КУРСОМ ІНФОРМАТИКИ?

І ВСЕ,ЩО РОБИТЬСЯ (ПОВИННО РОБИТИСЯ, зокрема ЗМІСТ "ІНФОРМАТИЧНОЇ" ОСВІТИ, а отже - і відповідь на питання з заголовка теми ) залежить від відповіді - ЩО МИ ШУКАЄМО? Жоден прогроаміст (ПП чи ООП :-) задачу не зробить- НЕВІДОМО, що повинна "вміти" робити програма....

Зараз існує "офіційна" відповідь, закріплена в Стандарті, державних програмах та інших документах. Не бажаю її приводити, бо ЩИРО ВВАЖАЮ її ПОМИЛКОВОЮ, і навідь ЗЛОЧИННОЮ по відношенню до майбутнього наших дітей. Елементи цієї "злочинності" проявляються і в відповідних стандартах та програмах і з інших базових дициплін шкільного курсу. Але там існує БАГАТОРІЧНИЙ (навідь "багатосторічний" досвід викладання, це трішки стримує "реформаторів", що замінили розвиток дитини "компетенціями". Інформатика не має таких давніх традицій - першою "впала"...
Якщо відмовитися від псевдонаукової фразеології, то (ІМХО) все повинно виглядати так.

ШКОЛА НЕ ГОТУЄ МАТЕМАТИКІВ, ФІЗИКІВ, СЛЮСАРІВ,СТОЯРІВ, БІОЛОГІВ, ФІЛОЛОГІВ, ЕКОНОМІСТІВ ЧИ ПРОГРАМІСТІВ, ЕТС!!!! ТАК САМО ВОНА НЕ ПОВИННА ГОТУВАТИ КОМП"ЮТЕРНИХ ДИЗАЙНЕРІВ, ОПЕРАТОРІВ ЧИ ВЕБ-МАЙСТРІВ!!!!
ШКОЛА ОЗБРОЮЄ ДИТИНУ ОСНОВАМИ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗНАНЬ ЛЮДСТВА, І ЦЕЙ ПРОЦЕС "ОЗБРОЄННЯ" ПОВИНЕН СЛУГУВАТИ ПЛАЦДАРМОМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ МОЖЛИВОСТІ У ДИТИНИ В ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ ОТРИМАТИ ФАХОВІ ЗНАННЯ (УМІННЯ, НАВИЧКИ І (тільки тепер!!!!!) КОМПЕТЕНЦІЇ. ТОБТО НАВЧАННЯ ШКІЛЬНИМ ПРЕДМЕТАМ ПОВИННО ВИКОНУВАТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ НЕ ФУНКЦІЮ "ФАРШИРОВКИ" ДИТИНИ ЗАННЯМИ З ЦИХ ПРЕДМЕТІВ, А РОЗВИВЧАЮЧУ ФУНКЦІЮ!!!!!!
На цьому тлі основи агоритмічного мислення, яке ВКРАЙ КОРИСНЕ ДИТИНІ при отрманні БУДЬ-ЯКОЇ фахової освіти в майбутньому повинні закладатися в шкільному курсі інформатики. Інструменти при цьому зовсім не повинні бути "супер-продуктивними"! Адже на уроці праці, коли дитину вчать користуватися пилкою, навряд чи пояснюють особливості використання пульта керівання японського верстата-автомата по розпиловці листових деревоматеріалів...А у нас виходить, що школяр відрізати шматок дошки не вміє, зато знає, що є такий пульт...(на більше - і верстата немає, і часу на його вивчення). Користі - НУЛЬ, зато сучасно.

Ось тут і відповіді на питання, що поставлено в заголовок теми. В школі не лише потрібно вивчати основи програмування, як засіб формування основ алгоритмічного мислення (а не засіб швидкого отримання працюючих програм), а й використовувати для цього ПП як базову платформу. Даючи дитині основні поняття процедурного "низходящего" програмування, ми найкращим чином формуємо йому культуру "думанья", тим самим готуючи до можливості освоїти в майбутньому ООП тим, хто обере собі професію програміста. Так само, як той, хто стане фаховим столяром, вивчить пульт керівання верстатом.

Відредаговано: pasichov - Нд, 10.10.2010, 16:39
vitali4 Дата: Нд, 10.10.2010, 19:25 | Повідомлення № 41
Часто заходить...
Повідомлень: 89
Нагороди: 0
Рейтинг: 5
Вивчати алгоритміку з 5-го, чи вивчати з 9-го? Правильно підібравши середовище пограмування можна і треба з 5-го. Розвивати логічне мислення та елементи абстрактоного треба чим раніше, тим краще. Я вже мовчу про творчі здібності. Ми чекаємо, що до нас у 9-ті класи прийдуть вундеркіндри і мих їх швиденько навчимо складати алгоритми. А не приходять, бо їх треба самим вирощувати.
alex Дата: Нд, 10.10.2010, 20:49 | Повідомлення № 42
Активний учасник
Повідомлень: 586
Нагороди: 1
Рейтинг: 17
Quote (vitali4)
Правильно підібравши середовище пограмування

Як на мне, то такий підхід в пинципі не правильний.
Вибір мови це вибір інструменту при допомозі якого реалізують логіку
розв'язування задачі. Музикантів як не сади, а якщо вони грати не
вміють то концерту не буде.
vitali4 Дата: Пн, 11.10.2010, 08:01 | Повідомлення № 43
Часто заходить...
Повідомлень: 89
Нагороди: 0
Рейтинг: 5
Якщо музикант не знає нот, то, заичайно, він не зіграє. Але без інструменту в нього теж нічого не вийде. Одне другому не заважає, а навпаки доповнює. А хто каже, що треба вчити тільки середовище програмування без онов алгоритмизації? І хто каже, що треба вчити основи алгоритмізації без комп*ютера? Мова йде про те з якого віку це починати і який "інструмент" краще викристовувати.
pasichov Дата: Пн, 11.10.2010, 13:29 | Повідомлення № 44
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (vitali4)
Вивчати алгоритміку з 5-го, чи вивчати з 9-го?

Можна починати й з дитячого садка, і це теж буде корисно! Але шкільний навчальний план не безмежний, а предмети математично-природничого циклу в ньому не єдині! Мені здається, що в молодших класах краще цей час використовквати для вивчення математики. Зараз з математикою ситуація така, що учень в 9-10 класі МАТЕМАТИЧНО БЕЗПОМІЧНИЙ 9розтягнули все на 12 років, назад повернули 11, а "стиснути" немає як. Яка там алгоритміка без математики?

PTetyana Дата: Пн, 11.10.2010, 15:37 | Повідомлення № 45
Прописаний назавжди
Повідомлень: 313
Нагороди: 3
Рейтинг: 51
Quote (pasichov)
Яка там алгоритміка без математики?

Згідна на усі 100%. Читаю дискурсії на цьому форумі між "програмістами" і "користувачами" і висновок такий: кожен захищає те, що йому більше подобається і ніхто не хоче уступати. Я також думаю, що в математичних класах треба вивчати більше програмування, а в інших профілях - програмне ПЗ. І не треба говорити про розвиток логіки - вам будь-який психолог скаже, що у 9-10 класі її розвивати повноцінно уже не получиться. Потрібно це робити раніше. Знову ж таки вислови типу "вчителі не знають програмування" вважаю некоректним. Більшість моїх знайомих вчителів-інформатиків добре знають програмування, але навчити програмувати учнів серед яких 95% з математики має 3-4 і є бажання працювати лише в контактах (при тому 70% не вміє грамотно оформити текст) - дуже важко. То може їх краще навчити дійсно працювати з програмами, а не витрачати час на "розвиток логіки", яка в основному приспана цигарками, випивкою і чимось гіршим.
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.5 Обговорення програм з інформатики (нова 11-річка) » ООП та ПОП (Про об’єктно-орієнтовне та процедурне програмування в школі)
  • Сторінка 3 з 4
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • »
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2019.