Інформатика
У 2017/2018 навчальному році вивчення інформатики у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за навчальними програмами для учнів 5-9 класів, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://mon.gov.ua/activit....y.html.

Учні 9-х класів будуть вперше працювати за програмою, розробленою відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. Варто зауважити, що ця навчальна програма не зазнала жодних змін протягом останнього року.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів, що вивчали інформатику в 2-4 класі були внесені зміни (затверджено навчальну програму наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804). Навчальні програми з усіх предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Ознайомитись із оновленою програмою можна на сайті Міністерства освіти і науки України.

Особливості оновленої навчальної програми для 5–9 класів для учнів, що вивчали інформатику в 2–4 класах
Головною метою оновлення навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів, що вивчали інформатику в 2-4 класі було розкриття компетентнісного потенціалу предмета, а також приведення програми у відповідність до концепції нової української школи (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html). Крім того, важливим було врахування думки громадськості через відкриту платформу для онлайн обговорення, а також врахування змін внаслідок розвитку ІТ, зокрема т. зв. «четвертої індустріальної революції».
В оновленій навчальній програмі збережено основні концепції та ідеї її базової версії, що була затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 02 лютого 2016 року № 73. Зокрема, це покладений в основу курсу розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних та ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок, насамперед алгоритмічного мислення; тематичний поділ матеріалу, що дає змогу відводити 2 семестр на вивчення алгоритмізації та програмування, а 1 семестр – на інші технології; поділ курсу на 2 концентричні рівні: пропедевтичний (5–7 класи) та рівень повноцінного формування компетентностей (8–9 класи). Нижче перелічено основні нововведення у програмі з інформатики для 5–9 класів та пояснено їхні цілі.
1) У пояснювальній записці наведено таблицю, де вказано, як розкриваються в предметі ключові компетентності. Відповідно до концепції Нової української школи виділяється 10 ключових компетентностей, що пронизують усі освітні галузі та предмети, які вивчає учень. У навчальній програмі з інформатики перелічені приклади предметних вмінь та ставлень, що демонструють те, як інформатика сприяє розвитку ключових компетентностей.
2) Пояснено, як відображуються в предметі наскрізні змістові лінії, через які розкривається соціальна та практична значущість курсу інформатики. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):
· Екологічна безпека та сталий розвиток
· Громадянська відповідальність
· Здоров'я і безпека
· Підприємливість та фінансова грамотність
У пояснювальній записці показано, як відображаються наскрізні змістові лінії на двох концентрах курсу інформатики в основній школі (5–7 та 8–9 класи). Навчальні ресурси, що цілеспрямовано висвітлюють ці лінії, зазначені у відповідних розділах програми. Учитель може користуватись цими, а також іншими матеріалами для якнайповнішого представлення відповідного змісту.
3) У кожній темі розкрито компетентнісні результати навчання згідно зі структурою компетентності, за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Стовпчик очікуваних компетентнісних результатів наведено зліва, стовпчик змісту навчального матеріалу – справа, оскільки за умов реалізації компетентнісного підходу основою укладання траєкторії та вибору методики викладання навчального матеріалу є не його зміст, а очікувані результати навчання. Учень повинен отримати визначені знання, опанувати вміння та сформувати ставлення та цінності, використовуючи навчальні матеріали, зазначені у програмі. Визначення у програмі ціннісної складової дає змогу сформулювати мету вивчення кожного тематичного розділу в контексті загальної структури предмету, а також відносно ключових компетентностей. Для досягнення цієї мети учень повинен набути певних вмінь та навичок, а для цього необхідно отримати певну базу знань на основі навчальних матеріалів. Очікувані результати навчання та зміст навчального матеріалу сформульовано досить узагальнено і без прив’язки до конкретних програмних чи апаратних засобів. Вчитель може регулювати обсяг та глибину вивчення матеріалу; головне, щоб було забезпечено досягнення учнями вказаних у програмі результатів навчання. Для досягнення цієї мети, якщо вчитель вважає за потрібне, певний матеріал може вивчатися і в більш молодших класах, ніж зазначено в програмі.
4) Видалено інформацію про кількість годин, що відводяться на вивчення окремих тем. Вчитель може розподіляти навчальний час на власний розсуд, враховуючи особливості наявного матеріально-технічного забезпечення, попередній досвід, рівень знань учнів та інші фактори. За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними. Однак за будь-якого розподілу тем і будь-якої траєкторії навчання на опанування теми «Алгоритми та програми» має приділятися не менше 40% навчального часу у 5–8 класах і не менше 30% навчального часу в 9 класі.
5) Видалено частини пояснювальної записки, що не стосуються власне навчального предмету, такі як посилання на санітарні норми.
6) З усіх класів видалено теми «Повторення вивченого» та «Проектна діяльність». Проектна діяльність в оновленій програмі не обмежена окремим розділом, натомість передбачається застосування цієї методики у різних темах програми, а також їх поєднанні. Хоча із програми вилучені окремі розділи резервних годин, узагальнення та повторення матеріалу, учитель може передбачити у своєму плануванні необхідний, на його думку, час як на початку, так і наприкінці навчального року або семестру.
7) Не виділяються окремі заняття практичних робіт, адже практична робота за комп’ютером повинна відбуватись майже на кожному уроці інформатики.
8) Виконано такі перенесення тем між класами:
· Роботу з електронною поштою перенесено із 6 класу в 7-й у зв’язку з тим, що основні поштові сервіси не дозволяють реєстрації облікових записів для осіб молодше 13 років. Після цього в темі «Служби та ресурси Інтернету» залишився незначний обсяг матеріалу, який із 6 класу було перенесено в 5 та 7 класи.
· На місце, що вивільнилося в 6-му класі, перенесено комп’ютерну графіку з 8 класу, щоб не утворювати великого часового розриву з молодшою школою, де починає вивчатися ця тема, й вивільнити у 8–9 класах час на вивчення тем, що потребують глибшої підготовки.
· Тему «Текстовий процесор» перенесено з 9 класу у 8-й та перейменовано на «Опрацювання текстових даних», оскільки не всі виробники програмних засобів, на базі яких може відбуватися навчання, позиціонують їх як текстові процесори.
· Тему «Створення та публікація веб-ресурсів» перенесено з 9 класу у 8-й. Перенесення цієї теми, як і теми «Текстовий процесор», дає змогу звільнити в 9 класі час на вивчення тем, що потребують глибшої підготовки.
· У 9-й клас повернуто тему «Основи баз даних». Зміст навчального матеріалу та вимоги до результатів навчання передбачають лише ознайомлення учнів з основними концепціями цієї технології під час роботи з готовими базами даних, без створення власних.
· У 9-й клас додано тему «3D-графіка» у зв’язку зі стрімким зростанням важливості й популярності цієї технології та її застосувань, таких як 3D-друк. Сьогодні існують численні програми, в тому числі безкоштовні, на базі яких можна вивчати цю тему, наприклад Blender 3D або Microsoft Paint 3D.
9) Впорядковано матеріал в темах, що вивчаються концентрично: у текстовому процесорі в 5 клас перенесено роботу зі списками, а в табличному процесорі діаграми тепер вивчаються лише в 9 класі.
10) Перелік компетентнісних задач вилучено з програми й надано в цих методичних рекомендаціях. Підкреслимо, що розв’язування таких задач залишається важливою складовою реалізації компетентнісного підходу навчання. Також на уроках інформатики рекомендуємо ознайомлювати учнів (враховуючи вікові особливості) з ресурсами для самоосвіти, що наведені в цих методичних рекомендаціях.
До програми 5 класу значні зміни не вносились. До розділу «Мережеві технології та Інтернет» додано матеріал «Використання мережі Інтернет для навчання». До розділу «Опрацювання текстових даних» додано матеріал «Об’єкти та їхні властивості. Дії над об’єктами». Це дає змогу ввести поняття об’єкта – одне з базових в інформатиці – на таких інтуїтивно зрозумілих прикладах, як об’єкти текстових документів. За результатами громадського обговорення програми, до цього розділу додано також створення однорівневих списків.

Оновлені проекти програм інтегрованого курсу "Природничі науки" з'явилися у вільному доступі після публічного обговорення.
Загалом на обговорення було виставлено 4 різні проекти програм "Природничих наук". Їх вже розміщено на онлайн-платформі EdEra.
З 2018-2019 навчального року школи зможуть впроваджувати інтегрований курс "Природничі науки" для 10-11 класів, які навчаються за суспільно-гуманітарним профілем.
Оскільки це новий тип інтегрованої навчальної програми, якого раніше не було в школах, Міністерство освіти і науки разом з EdEra ініціювало додаткове публічне обговорення, щоб ознайомити громадськість з новими підходами та врахувати конструктивні коментарі.
Курс "Природничі науки" об'єднує фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію.
Його зможуть обирати учні 10-11 класів, які не планують складати ЗНО з природничих предметів.
"До кінця серпня доопрацьовані програми будуть розглядатися Національною академією наук України. Отже, так чи інакше, ми ще раз отримаємо зауваження і пропозиції та будемо на них реагувати, – зазначила керівниця робочих груп з розроблення програм інтегрованого курсу "Природничі науки" Тетяна Засєкіна.
Для нас було надзвичайно важливо, щоб з нашими проектами змогли ознайомитися не лише науковці, а, в першу чергу, вчителі-практики, які безпосередньо читатимуть цей курс у майбутньому".
Усі коментарі, отримані під час публічного обговорення, враховані авторськими колективами, що займалися розробкою проектів.
"Це вже третє публічне онлайн-обговорення, що проводить МОН на платформі EdEra, і цей механізм вже продемонстрував свою ефективність. Цей механізм дає можливість залучити до дискусії без перебільшення в сотні разів більше людей, ніж звичний механізм, що поширений у державних органах", – зазначила міністр освіти Лілія Гриневич.
Під час обговорення проектів програм інтегрованого курсу "Природничі науки" для 10-11 класів за 10 днів отримано 503 пропозиції для його удосконалення.