Сб, 18.11.2017, 14:05
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 117 з 287«12115116117118119286287»
Модератор форуму: Ktara, НІКОЛЯ, Bandalak, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ XІІ: СПІЛКУВАННЯ, РОЗВАГИ, ВІДПОЧИНОК, РІЗНЕ » 13.1 Флудилка » Бесідка
Бесідка
Admin Дата: Сб, 04.11.2017, 00:18 | Повідомлення № 1
Новий користувач
Повідомлень: 12
Нагороди: 1
Рейтинг: 5


Спілкуємся на різні теми, що вас хвилюють з відсутністю релігії, політики, питання мови, тероризму!
mouse Дата: Сб, 04.11.2017, 05:08 | Повідомлення № 1741
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2025
Нагороди: 4
Рейтинг: 62
Quote (sahyc)
що не наважується показувати своїм учням їх письмові атестаційні роботи

Ніколи так не робив! Це приниження вчителів!
Quote (sahyc)
Ще більше лякає нашого вчителя думка про можливість атестацій його учнів не ним самим, а іншими вчителями

Видно, що людина не працює в освіті! Це ганьба! Та я тільки радий, щоб таке було, тоді в освіті залишаться фахівці!
Quote (sahyc)
вчитель боїться віддавати "свої" класи колезі та брати "чужі" класи з початком нового навчального року.

Це також бред!
Quote (sahyc)
вчитель лякає себе ще тим, що не встигне "дати" матеріал уроку.

Тут скоріше вимоги програми, але такий факт має місце.
Quote (gromko)
Контролювати треба не вчителя, а результативність вчителювання і не у вигляді оцінок його учнів чи інших суб'єктивних показників, а моніторингом рівня якості створюваного ним середовища.

Згоден і завжди "за"!
Пилипчук_О_П Дата: Сб, 04.11.2017, 05:08 | Повідомлення № 1742
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3867
Нагороди: 30
Рейтинг: 346
Quote (mouse)
вчитель лякає себе ще тим, що не встигне "дати" матеріал уроку. Тут скоріше вимоги програми, але такий факт має місце.

Причому через "власноручне" завищення планки. Що означає фраза: "виконати програму"? Виконання програми - ідеалізація. Перечитайте колонку про знання\вміння учнів і порівняйте з рівнем КОЖНОГО випускника. Після цього самі переконаєтесь, що програму виконати неможливо. Адже програма не виконана, якщо є хоч один учень, який не "знає" або не "вміє" хоча б одного з пунктів. Закон Мерфі...
serbor Дата: Сб, 04.11.2017, 05:08 | Повідомлення № 1743
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 2
Рейтинг: 46
Quote (sahyc)
Це треба прочитати чиновникам від освіти і взяти на озброєння

Представляю их возмущенные рожи.

Я лично разделяю всё, написанное в статье.
sahyc Дата: Сб, 04.11.2017, 05:09 | Повідомлення № 1744
Прописаний назавжди
Повідомлень: 278
Нагороди: 0
Рейтинг: 6
mouse я такі висловлювання не робив, а цитати Ви наводите нібито мої.

Додано (03.12.2011, 17:44)
---------------------------------------------
До тех пор, пока народ не почувствует свою силу, не поверит в себя - до тех пор власть будет действовать по собственному желанию, а не по воле народа. Об этом в Радио «Свобода» заявил первый Президент независимой Украины Леонид Кравчук.

Потому что, по словам политика, власть действует так, как ей позволяет народ. «Если народ молчит, власть делает что хочет. Если народ позволяет грабить землю, власть это делает. Если люди, живущие на земле, позволяют сгребать чернозем и вывозить на дачи олигархов, то они это делают», - сказал он.

Кравчук заверил, что народ сможет законно контролировать власть. «Надо добиться принятия новой Конституции и соответствующих законов, чтобы это позволило не только честно избирать власть, но и отозвать ее. Это и будет самым действенным механизмом контроля», - заявил он.

«И еще есть ключевые вещи - это воля и сознание. Пока человек не научится защищать свой дом, его грабят. Я знаю, как украинцы умеют защищать свой дом, свою семью, своих детей, своих внуков. Так же надо защищать землю Украины. Так надо контролировать власть», - добавил он.

«Никто тебе не поможет, пока ты инертный, пока ты стоишь и ждешь, что, кто-то придет, сделает…Почему у нас такие депутаты? Ибо таких избрали. Пришли, гречихи дали, обманули», - подытожил экс-президент.

А ми кажемо, що зарплата недостатня, корупція в освіті, міністерство придумовує різні "іноваційні" підходи, що мало зв"язані із реальністю.
Це, напевно, відповідь нам на всі питання та проблеми, що виникають у нашій країні у всіх галузях.

Додано (03.12.2011, 17:46)
---------------------------------------------
І ще цікаве!

Немає у державі порядку – ні у формуванні бюджету, ні у його витрачанні. Ось уже декілька разів підвищували зарплати суддям, прокурорам, міністрам, чиновникам. Підвищили зарплати всім, кому тільки можна було, тільки не учасникам війни і пенсіонерам.

Так вважає перший президент незалежної України Леонід Кравчук, – про це він заявив в інтерв’ю «Радіо Свобода».

«Пояснювали тим, що, «коли ми збільшимо з тисячі до чотирьох, то вони не будуть красти». Красти будуть, якщо немає закону і немає покарання, яку б зарплату не поклали. Це ілюзії. Не можна завжди робити з українців дурнів. Немає можливості забезпечити всіх на такому рівні, яке виписали суди. Ну немає можливості. Чому? Неефективна економіка. Чому? Погане управління», – наголосив Леонід Кравчук.

Щоб вийти з цієї ситуації, екс-президент пропонує встановити податок для олігархів. «По-перше, я встановив би прогресивний податок для олігархів. Не 17–20 відсотків, а 45 відсотків. Я думаю, їм вистачило б для життя, навіть при 45 відсотках. Тому що, коли хтось може десь на галявині у Франції, Монако чи ще десь прийняти людей і витратити на це 50 мільйонів доларів, а не може допомогти збудувати лікарню (обіцяли, а потім відмовились), то це вже свідчить про певну внутрішню культуру. Тож хай платять!»

«По-друге, треба різко обмежити всі витрати на чиновників на власні потреби, починаючи від Адміністрації Президента. А також треба дати справжні стимули для виробництва й подолати корупцію. Я навіть закликав би суворим, навіть не дуже демократичним способом, подолати корупцію. Якби ми хоча б це зробили – ми б у людей підняли віру. Без віри, без сили віри ніяка економіка розвиватися не буде», – додав Кравчук.

mouse Дата: Сб, 04.11.2017, 05:09 | Повідомлення № 1745
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2025
Нагороди: 4
Рейтинг: 62
sahyc, вибачте, щось дійсно не зрослося. Повідомлення було від gromko, але ж я розумію, що то не його слова. Тому претензії були до автора статті.
Пилипчук_О_П Дата: Сб, 04.11.2017, 05:09 | Повідомлення № 1746
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3867
Нагороди: 30
Рейтинг: 346
Quote (sahyc)
власть действует так, как ей позволяет народ.

+100500
Так було, є і буде.

Quote (sahyc)
а цитати Ви наводите нібито мої.

Ця "фішка" нашого форуму вже себе проявляла. Цитата виділена в одному повідомленні, а кнопка "Цитата" клацнута в іншому. :)
sahyc Дата: Сб, 04.11.2017, 05:09 | Повідомлення № 1747
Прописаний назавжди
Повідомлень: 278
Нагороди: 0
Рейтинг: 6
Quote (mouse)
Повідомлення було від gromko, але ж я розумію, що то не його слова. Тому претензії були до автора статті.


Хороші, розумні слова не гріх і почитати, а ще краще поділитися ними з іншими. Можливо тоді доростемо до того рівня коли влада на всіх рівнях буде діяти так як потрібно, а не так як хочеться їй.
gry Дата: Сб, 04.11.2017, 05:09 | Повідомлення № 1748
Досвідчений учасник
Повідомлень: 1053
Нагороди: 3
Рейтинг: 120
http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/5/6813098/
Чи вірити цьому , чи ні ? Чи чергові вкладення бюджетних коштів з наступними "відкатами" в свою (чиновницьку) кишеню ? І що значить вітчизняне програмне забезпечення ? Краще убунти мабуть видумати щось важко, а під цю дудку вкрасти грошенят... Якщо це дійсно так то й нас зачепить. І знову ТРЕНІНГИ .... ;)
mio Дата: Сб, 04.11.2017, 05:09 | Повідомлення № 1749
Тут живе...
Повідомлень: 111
Нагороди: 0
Рейтинг: 19
А тут ще похлєще
Комп'ютери для ВР
Пилипчук_О_П Дата: Сб, 04.11.2017, 05:10 | Повідомлення № 1750
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3867
Нагороди: 30
Рейтинг: 346
Щодо компів для депутатів: на Розетці така машина майже 16000 тягне, так що по 11000 - це ще по божому...
http://hard.rozetka.com.ua/lenovo_ideacentre_b520_57302197/p171633/
mio Дата: Сб, 04.11.2017, 05:10 | Повідомлення № 1751
Тут живе...
Повідомлень: 111
Нагороди: 0
Рейтинг: 19
Quote (Пилипчук_О_П)
на Розетці така машина майже

приблизно 11,5 тис.грн.
Пилипчук_О_П Дата: Сб, 04.11.2017, 05:10 | Повідомлення № 1752
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3867
Нагороди: 30
Рейтинг: 346
Якщо така конфігурація - могли б домовитись, щоб оптом дали дешевше.
pasichov Дата: Сб, 04.11.2017, 05:10 | Повідомлення № 1753
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Кабінет міністрів до 2015 року обіцяє перейти на програмне забезпечення вітчизняного виробника з відкритим кодом.

Про це йдеться у Державній цільовій науково-технічній програмі використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом на 2012-2015 роки, затвердженій на засіданні Кабміну 30 листопада, повідомляє Урядовий портал.

Проектом передбачається поступовий перехід органів влади на програмне забезпечення з відкритим кодом, тобто таке, яке робить можливим подальше внесення змін до програми.

"(Це) дозволить скоротити бюджетні витрати на легалізацію та придбання пропрієтарного (власницького) програмного забезпечення. Бюджетні кошти будуть спрямовані на підтримку вітчизняних розробників програмного забезпечення", - зазначають автори.

В рамках програми заплановано створення загальнодоступного інформаційного ресурсу з технічної підтримки програмного забезпечення з відкритим кодом та єдиного Реєстру ПЗ, що використовується в органах державної влади.

Українська правда
gromko Дата: Сб, 04.11.2017, 05:10 | Повідомлення № 1754
Лінуксоїд
Повідомлень: 2663
Нагороди: 26
Рейтинг: 343
До якого реформування освіти прагне пересічний директор звичайної української школи?

Реформування української освіти. Чи потрібне воно сьогодні? "Безперечно, так", ‑ упевнено кажуть одні. Але, на жаль, більшість убачає в перманентному реформуванні лише чергові непотрібні та не приземленні до потреб звичайної школи дії влади, що можуть призвести до непоправних помилок не тільки в майбутньому, а вже завтра, бо пов’язані з долею дитини та її становленням як громадянина й особистості.

Уважаю, що й така песимістична думка має право на існування, тим більше, що є багато непоодиноких прикладів, коли щось непродумано вводиться, потім скасовується, а потім усе повертається у ще більш спотвореному вигляді.

Так що ж треба робити в першу чергу, на мою думку, щоб реформа стала дієвою та дійсно потрібною вчителю, школі та суспільству взагалі? Найголовніше в освіті – це беззаперечно дитина. Саме від її потреб і мають починатись усі кроки на шляху реформування. На жаль, дитина в сьогоднішній школі стоїть далеко не на першому місці. Коли відверто розмовляєш з учителями, то все частіше чуєш тільки одне: пустіть нас до дитини, заберіть від нас непотрібну паперовотворчу діяльність, в якій ми сьогодні дійсні "аси". Окрім нескінченних планів, заходів і розгорнутих звітів про їх виконання ми не встигаємо майже нічого робити з дитиною, заради якої й повинна існувати школа.

Так із чого ж треба починати, коли ставимо за мету в такий спосіб реформувати освіту? Давайте звернемося за порадою до провідних педагогів. Майже всі визначні постаті в педагогіці, яких можна вважати взірцем справжнього вчителя, ‑ Ушинський, Сковорода, Сухомлинський, Макаренко, Амонашвілі, Гузик, та хіба всіх перелічити, убачають організацію виховання з вираженою складовою, що ґрунтується на загальнолюдських цінностях, християнських моральних засадах. Не зрозуміло, чому мовчать про це наші вищі педагогічні заклади освіти, що готують учителів для роботи у школі.

Виховання, виховання і ще раз виховання дитини, з урахуванням її індивідуальності, самобутності та неповторності – на найголовнішому місті, а вже потім, на другому місці ‑ навчальний процес. Учитель, який із повагою ставиться до дитини як до особистості, яка стоїть на одному з ним рівні, навчить її набагато краще, ніж учитель, який і досі ставиться до дитини як до об’єкта свого педагогічного впливу.

Ну а вже потім ‑ "управлінська та канцелярська діяльність". Управлінська діяльність – річ дуже непроста й неоднозначна. З одного боку, не вона має домінувати у школі, а з іншого – саме вона й вирішує долю будь-якого починання в царині реформування освіти.

Скажу відверто, маю багато думок (і революційних, і не дуже) про реформування всіх аспектів діяльності школи, але без реформування управлінської діяльності ми, упевнений, не зрушимо цю величезну машину, що має назву середня освіта, з місця. На превеликий жаль, сьогодні не школа вирішує, що їй зробити та як зробити з більшою для себе користю, бо головне на сьогодні не сама справа, а красива звітність про неї. За планами та звітами подекуди не залишається часу для копіткої та вдумливої щоденної роботи.

А давайте пригадаємо хоча б того ж Сухомлинського, який брав діточок за руки та йшов із ними на природу, де і проводив свої самобутні та неповторні уроки. Так, на перший погляд, така організація уроків методично невірна, бо не вписується у визнану схему, але саме вони мають величезний вплив на дитину в майбутньому.

Чи прагне наше суспільство саме до таких директорів шкіл? На словах декларується, що так, а насправді все зовсім інакше, тому що звичайнісінькій управлінець як слухняний виконавець без творчої ідеї, який може красиво відзвітуватись, у великій пошані та повазі у місцевої влади. Там роблять ставку на школи, що мають багато учнів. Чому так? А це дозволяє організовувати збори з батьків учнів величезних коштів, м’яко кажучи, не для цільового призначення. Для цього відпрацьовано і прикриття, зрозуміле пересічним громадянам: сьогодні школі потрібні батьківські кошти для її розвитку, що цілком логічно, але... Ну не в золоті же стоять оті школи, хоча впевнений, що зібраних коштів, мабуть, вистачило б і на багато більше, ніж позолочення даху.

Ну просто не розумію необхідність збору батьківських коштів, коли для цього існує держава з її обов’язком фінансувати освіту. Немає чи зовсім немає коштів? Вибачте, так це ж брехня. Давайте порівняємо, скільки коштують державі будівництво одного кілометра наших українських доріг і бюджет сільського району із 50 дитячими садочками, школами, закладами культури та медицини. Я порівнював. Виявились дивовижні речі: 1 км дороги Київ ‑ Одеса чи Київ – Чоп обходяться державі щонайменше в 40 млн грн (але є звіти, що дорівнюють світовим цінам понад 100 млн грн), що дорівнює двом бюджетам невеликого сільського району.

Чи так нагально потрібне державі саме таке будівництво? Виходить, що заривати чималі багатомільйонні кошти в землю це і є пріоритет держави, а зовсім не виховання та повноцінне навчання дитини? Знову ж таки, я не проти доріг і розумію їх необхідність, але це, на мою думку, не на часі, відремонтуйте існуючі. Повірте – це дешевше. Чи в нашій державі ремонт дорожчий за нове будівництво?

І таких прикладів забагато. Коли бачу ялинку у великому місті, а їх у місті установлюють аж до десятка, із сумом констатую, що іноді одна ялинка ‑ це ще один незбудований невеличкий спортивний зал у сільській школі (існують проекти близько 300 тис грн). Ось і доходжу висновку, що кошти в державі є, але використовувати їх ефективно ми поки що не навчились. А якщо отих коштів обмаль, то й подумати треба сім разів, перш ніж кудись у прірву викинути.

Тому, мабуть, і спускається у школу багато паперових і електронних указівок, щоб відірвати керівництво від реальності та поставити "неугодних" у відповідні рамки, чи мати нагоду зробити оргвисновки про невідповідність займаній посаді за не вірно поставлену кому. І тому працює пересічний керівник в авторитарному управлінському полі, де найбільш дієвим і найефективнішим режимом є режим постійного авралу.

На жаль, керівник, який працює з дитиною й з учителем на засадах демократичних відносин, нашим суспільством сприймається, скоріше за все, як чудакуватий. А найбільша біда в такому звичайному повсякденному режимі, що за таких умов випадає дитина, вона взагалі стає у школі, м’яко кажучи, зайвою. І це призводить до того, що вже й директору, і вчителям здається: як добре у школі без учнів. І "працює" такий спотворений реаліями шкільного буття директор і не хоче вже жодних змін, і отримує від такого неприродного стану власне задоволення, забувши про своє покликання любити дитину та робити все задля неї.

Чи можна це змінити на краще? Так, але, на жаль, усе залежить лише від волі владних структур. А бюрократичні механізми місцевого рівня, що контролюються відпрацьованими схемами обласних управлінь, котрі у свою чергу ‑ освітянським міністерством, давно недієві й не відображають дійсну реальність, бо головним покажчиком діяльності школи є масова участь у багаточисленних заходах, "скинутих" зверху. Наші школи, райони й області примушені робити не те, що хочуть, а те, що комусь наверху потрібно.

Чому так склалось? У нас є і власні цікаві ідеї та напрацювання, що дуже актуальні та приземлені до місцевого рівня, але вони чомусь не на часі, бо не враховуються в рейтингах. У кожній школі, місті, районі є такі справи, які б учителі робили б із "вогником в очах", але їх не те що не підтримують, їх іноді навіть забороняють.

Тож і попадає наша школа й освіта в колапс ‑ коли хочеш і не можеш, коли знаєш, але не кажеш, коли чуєш і мовчиш. Давайте дійсно реформувати нашу освіту, а з нею і школу, з позицій звичайнісіньких учителів, які знають її "знизу", з рівня маленької школи, невеличкого класу, а, головне, з позиції дитини.

Автор: Віталій Шульга, директор Зеленопільської школи Дніпропетровської області.

За матеріалами: Освіта.ua
swetikccc Дата: Сб, 04.11.2017, 05:10 | Повідомлення № 1755
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3954
Нагороди: 28
Рейтинг: 370
Quote (gromko)
На жаль, керівник, який працює з дитиною й з учителем на засадах демократичних відносин, нашим суспільством сприймається, скоріше за все, як чудакуватий. А найбільша біда в такому звичайному повсякденному режимі, що за таких умов випадає дитина, вона взагалі стає у школі, м’яко кажучи, зайвою. І це призводить до того, що вже й директору, і вчителям здається: як добре у школі без учнів. І "працює" такий спотворений реаліями шкільного буття директор і не хоче вже жодних змін, і отримує від такого неприродного стану власне задоволення, забувши про своє покликання любити дитину та робити все задля неї.

Это ж надо такой бред писать :)
Форум інформатиків » РОЗДІЛ XІІ: СПІЛКУВАННЯ, РОЗВАГИ, ВІДПОЧИНОК, РІЗНЕ » 13.1 Флудилка » Бесідка
Сторінка 117 з 287«12115116117118119286287»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.