Річ у тім, що не всі школи мають 10-11 класи. По селах у нас дуже багато 9-річок. Я в сільській школі компенсую все гуртком з програмування, який веду неофіційно для учнів, що хочуть щось знати. Щодо стандартів, то я обома руками і навіть ногами за те, щоб шкільна освіта з інформатики складалася переважно з принципів роботи з персональним компьютером лише з використанням того чи іншого програмного забезпечення, а не штудіювання ряду визначених підручником програм. Програмування в школі не має жодного сенсу для переважної більшості учнів. Решта, зацікавлені, і самі у більшості випадків можуть оволодіти необхідними знаннями. Очевидно, що всі програмістами не стануть, але час на муштрування основ програмування буде безнадійно втрачений для більшості, які, таким чином, будуть позбавлені можливості більш детально ознайомитися з принципами роботи з персональним компьютером.

Якщо вже підходити з точки зору логіки, то скільки учнів в подальшому стануть програмістами? А скільки з них стануть звичайними користувачами? На уроках іноземної мови вчать основам спілкування мовою, щоб учні могли зрозуміти почуте та висловити свою думку, а не лінгвістичному аналізу. Адже далеко не всі стануть лінгвістами. Так само і в інформатиці: треба більше уваги приділяти основам користування персональним комп'ютером, що знадобиться в повсякденному житті і роботі переважній більшості учнів, а не вчити програмуванню, яке може знадобитися в подальшому лише одиницям.

Цікава думка, виходить, що в усіх інших розділах урок взагалі не буде мати розвиваючої мети? А я думав, що набираючи вчора статтю німецькою мовою розвивав власні навички роботи з клавіатурою, більш того, я під кінець статті вже не плутав з розташуванням букв в одній з англійських розкладок, яку я обираю як звичну для мене.

Подайте ще 6 голосів на опитуваніє.