Терміти можуть будувати кургани у сотні тисяч разів більші за їх власний розмір і працювати незалежно, без обміну
інформацією чи єдиного лідера. Надихнувшись цими істотами, учені
створили роботів, які послуговуються лише кількома простими правилами та
підказками з довкілля для зведення структур, подібних до палаців чи
пірамід.
Усі роботи працюють незалежно один від одного. Кожен
рухається уздовж сітки, може вилазити на одну сходинку вище, піднімати і
класти цеглинки. Сенсорами вони шукають інших роботів та існуючі
цеглинки і реагують на ці стимули за простим набором правил, що
визначають, наприклад, коли класти цеглинку чи видиратися на сходинку
вище. Шаблон кожної тривимірної структури подається як окремий набір
«правил дорожнього руху» і комбінується зі встановленими законами
поведінки роботів, каже співавтор Джастін Верфел (Justin Werfel), вчений
комп’ютерних наук із Гарвардського університету в Кембриджі,
Масачусетс. Результати роботи його команди вчених були опубліковані у
Science 13 лютого [
1].
Ідея поєднати правила дорожнього руху та поведінку
роботів «з інженерної точки зору — блискуча», каже Альчеріо Мартінолі
(Alcherio Martinoli), вчений робототехніки із Федеральної вищої
технічної школи Цюриха в місті Лозанн. «Вона ділить складну задачу
зворотної розробки на дві частини інформації, які повинні
співпрацювати»,— каже Мартінолі, не задіяний у роботі.
Роботи корисні у місцях «брудних, небезпечних чи
недосяжних» для людини, каже Верфел. Це означає, що такі рої можуть
стати у пригоді першому проекту будівництва на Марсі, або у ближчому до
нас майбутньому — при зведенні дамб для захисту від повеней. Роботи
працюють незалежно один від одного, що робить систему надійнішою, додає
він. «Якщо одного віднесе водою, на працю інших це не вплине».
Ще однією перевагою є можливість зміни масштабу, каже
вчений. «Якщо вам потрібно взяти систему і використати на більшій
повені, то єдине, що вам треба буде зробити — це додати більше роботів. У
закладеній в них програмі ніщо не залежить від їх кількості».