Вт, 26.09.2017, 10:19
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 1 з 212»
Модератор форуму: НІКОЛЯ, Ktara, Bandalak, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.4 Методика викладання інформатики в 11-річній школі » Інформація. Інформаційне суспільство
Інформація. Інформаційне суспільство
W-w-W Дата: Ср, 13.05.2009, 23:07 | Повідомлення № 1
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
В даній темі пишіть цікаве про інформацію та все, що з нею пов'язане!

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!

W-w-W Дата: Ср, 13.05.2009, 23:09 | Повідомлення № 2
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
Інформація це первинне поняття, точного визначення якого не існує. Деякі тлумачення:

1. Інформація — це зміст отриманого повідомлення, його інтерпретація.

Виділення змісту — завдання людини, і саме людей визначає, як інтерпретує конкретне повідомлення машина будь-якого роду.

Наприклад, при навчанні вчитель пояснює деяке поняття учневі за допомогою розповіді, демонстрації досвіду. Цей процес можна в такий спосіб описати з погляду передачі й одержання інформації:

учитель має деяку інформацію про явище, яке збирається пояснити учневі; це означає, що в нього є якась вистава про предмет (широке або вузьке залежно від знань самого вчителя);

учитель за допомогою різних повідомлень, використовуючи раніше введені поняття, розповідає суть питання, потім демонструє досвід, тим самим він передає деякі відомості, дані учневі;

учень одержує відправлені йому повідомлення й засвоює їх з погляду свого досвіду, розуміння. Те, що він зрозумів, і є отримана інформація;

те, що зложилося в його виставі, може з різним ступенем адекватності відповідати реальному явищу, що впізнається за допомогою питань учневі, рішення завдань та ін.

Таким чином, наявна інформація про явище перейшла за допомогою повідомлень від учителя до учня, але вона може з різним ступенем адекватності відповідати реальному явищу.

У цьому змісті комп'ютер ніколи не працює з інформацією, йому не можна її ввести й не можна її від нього одержати. Комп'ютер завжди має справа з повідомленнями, представленими даними. Тільки людей має можливість одержати інформацію на основі даних комп'ютера.

Автори словника дотримуються цього змісту слова «інформація».

2. Інформація — цей зміст повідомлень і саме повідомлення, дані. З контексту завжди зрозуміло, про що мова йде.

3. Інформація — це третя складова трьох основ світобудови (матерія, енергія й інформація), тобто щоб зробити автомобіль, необхідні метал, пластмаса й т.п. (матерія); треба змусити також працювати верстати, нагрівати метал і т.п. (енергія); усім цим процесом потрібно управляти, потрібно мати проект, кваліфікованих фахівців, знання — це і є інформаційна складова.

Н. Вінер в одній з робіт написав: «Інформація є інформація, а не матерія й не енергія».

4. У математичній теорії інформації (у теорії зв'язку) поняття «інформація» носить об'єктивний характер і визначається тільки для випадкових подій.

У цьому випадку, чим більше можливих ісходів події, тем більша невизначеність цієї події. Інформація повинна зменшувати цю невизначеність.

Уявимо собі таку гру з комп'ютером: комп'ютер загадує число від 1 до 16, наше завдання — з'ясувати загадане число; ми маємо право запитувати в комп'ютера, у якому діапазоні ( між якими числами) лежить загадане число, комп'ютер може відповідати тільки «так» або «ні».

За яку мінімальну кількість питань можна відгадати число?

Невизначеність (можливість загадати кожне з 16 чисел) на початку гри рівна 16.

Наше перше питання: задумане число менше 9. Будь-яка відповідь зменшує невизначеність в 2 рази, була невизначеність 16, стала 8. При відповіді ми одержали кількість інформації, рівне 1 біту.

Допустимо, комп'ютер загадав число між 9 і 16. Питання другої: загадане число менше 13. Будь-яка відповідь зменшує невизначеність ще у два рази, а ми одержуємо кількість інформації, рівне ще одному біту.

Таким чином, інформація — це те, що зменшує невизначеність події. Максимальна кількість інформації, яку треба одержати, щоб відгадати в нашому прикладі число, рівно 4 биткам, тому що 16 = 24.

W-w-W Дата: Ср, 13.05.2009, 23:13 | Повідомлення № 3
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
Інформація відіграє в житті людей величезну роль. Ми одержуємо її за допомогою наших органів почуттів з навколишнього світу, за допомогою розмовної мови від інших людей або із книг, добуваємо в процесі діяльності.

Інформація для людини — це знання, які він одержує з різних джерел.

Людське суспільство в міру свого розвитку досліджувало навколишній світ, накопичуючи про нього інформацію. Знання про навколишній світ і про самого себе дозволяють людині краще пристосуватися до життя.

Повідомлення, отримане людиною, може поповнити його знання, якщо відомості, що містяться в ньому, є для людини зрозумілими й новими.

Наприклад, навряд чи комусь із ваших знайомих буде зрозумілий арабський текст.

Не знаючи коду, ви не зможете зрозуміти й зміст простого, на перший погляд, повідомлення: 55 288 1 498.

Навряд чи поповнить ваші знання, приміром, такий от текст рідною мовою, узятий з математичної енциклопедії: «Резонанс — явище збільшення амплітуди змушених коливань при наближенні частоти зовнішнього впливу до однієї із частот власних коливань динамічної системи».

Таким чином, інформація зрозуміла, якщо вона виражена мовою, доступною для одержувача.

Разом з тим, зовсім зрозуміле повідомлення «Трикутник — фігура, що має три кути й три сторони» не розширить ваші знання, тому що не є для Вас новою. Вона для вас неінформативна, хоча це ж повідомлення буде нести інформацію для учнів 1 класу.

Таким чином, інформативність конкретного повідомлення залежить від життєвого досвіду, знань одержувача інформації.

Усі знання, які має кожний з нас, умовно можна розділити на дві групи: факти й правила.

До фактів відносяться знання про певні явища (сонячні й місячні затьмарення відбуваються тоді, коли Сонце, Місяць і Земля у своєму видимому взаємному переміщенні займають положення на одній лінії), подіях (перший персональний комп'ютер фірми IBM з'явився в 1981 році), властивостях об'єктів (вага першої електронної обчислювальної машини рівнялася 30 тоннам) і залежностях між об'єктами (у квадрата всі кути прямі й усі сторони рівні). Опис фактів можна починати зі слів: «Я знаю, що ...». До правил відносяться знання про послідовності дій, спрямованих на досягнення деякої мети (виконати фонетичний розбір слова, обчислити периметр багатокутника, вилікуватися від застуди, прибрати свою кімнату і так далі). Опис правил можна починати зі слів: «Я знаю, як ...» або « Для того, щоб ...».

Одержання знань, або пізнання реальної дійсності — це її відбиття у свідомості людини. Існує дві форми пізнання: почуттєве (за допомогою органів почуттів) і логічне, яке називають ще абстрактним мисленням.

W-w-W Дата: Ср, 13.05.2009, 23:29 | Повідомлення № 4
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
Предмет інформатики
Інформатика – комплексна наукова й інженерна дисципліна, що вивчає всі аспекти проектування, створення, оцінювання, функціонування комп’ютерних систем оброблення інформації, її застосування і впливу на різні галузі соціальної практики. Можна вважати, що інформатика виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову діяльність людини. Тобто зародження інформатики припадає на XVII століття, коли з`явилися перші механічні обчислювальні машини. Подальший розвиток інформатики також визначався ступенем розвитку інженерно-технічних можливостей людства. Отже, інформатика розвивається паралельно з технікою зв`язку, технікою автоматичного регулювання й управління (механічною, електромеханічною, електронною), технікою запам`ятовування, зчитування і запису, реєстрації, перетворення, опрацювання й передачі інформації.

Перші ефективні результати застосування інформатики пов`язані з використанням ЕОМ для розрахунків з аеродинаміки, механіки, фізики. Із розвитком електронно-обчислювальної техніки інформатика почала застосовуватися в галузі економіки й управління виробництвом із метою пошуку оптимальних рішень.

Сучасна інформатика є результатом бурхливого розвитку науки й техніки за останні десятиліття, розвиваючись у двох напрямках: науковому і прикладному. Наукова інформатика вивчає структуру й загальні властивості наукової інформації, а також закономірності всіх процесів наукової комунікації. Прикладна інформатика займається: а) вивченням законів, методів і способів накопичення, обробки та передачі інформації за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів; б) різноманітними аспектами застосування і розробки ЕОМ, зокрема програмним забезпеченням ЕОМ, штучним інтелектом, архітектурою комп`ютерів та комп`ютерних мереж тощо.

Термін “Informatique” запроваджено у Франції в середині 60-х років ХХ століття, коли розпочалось широке використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов до вжитку термін “Computer Science” для позначення науки про перетворення інформації, що ґрунтується на обчислювальній техніці. Тепер ці терміни є синонімами. Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової (інформаційної) технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов’язаної з фіксацією даних на машиних носіях.

Інформація – сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи. Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових і світлових сигналів, енергетичних та нервових імпульсів. Термін “Information” латинню означає виклад, роз’яснення факту, події.

Економічна інформація – це сукупність відомостей економічного характеру, які можна фіксувати, передавати, обробляти, зберігати і використовувати для здійснення функцій управління. Економічна інформація включає відомості про склад трудових, матеріальних та грошових ресурсів і про стан роботи об’єктів на певний момент часу, відбиває діяльність підприємств та організацій за допомогою натуральних, вартісних та інших показників.

У широкому сенсі слова, технологія – це спосіб освоєння людиною матеріального світу за допомогою соціально-організованої діяльності, що включає 3 компоненти: інформаційну (наукові принципи), матеріальну (знаряддя праці), соціальну (фахівці, які мають професійні навички). Ця тріада становить сутність сучасного поняття технології.

Поняття інформаційні технології (ІТ) з’явилось з виникненням інформаційного суспільства, основою соціальної динаміки в якому є не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси: знання, наука, організаційні чинники, творчість людей. Уперше поняття і перспективи розвитку ІТ докладно розглянув академік Глушков В.М. Він трактував її так:
Інформаційна технологія – це людинно-машинна технологія збирання, оброблення та передачі інформації.

W-w-W Дата: Ср, 13.05.2009, 23:30 | Повідомлення № 5
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
Інформаційне суспільство
Інформація і світ



В останні два десятиліття масове виробництво персональних комп'ютерів і стрімке зростання Інтернету суттєво прискорили становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу.

В інформаційному суспільстві головним ресурсом є інформація, саме на основі володіння інформацією про всілякі процеси і явища можна ефективно й оптимально будувати будь-яку діяльність. Більша частина населення в інформаційному суспільстві зайнята в сфері обробки інформації або використовує інформаційні й комунікаційні технології у своїй повсякденній виробничій діяльності.

Для життя й діяльності в інформаційному суспільстві необхідно мати інформаційну культуру, тобто знання й уміння в області інформаційних технологій, а також бути знайомим з юридичними й етичними нормами в цій сфері.

W-w-W Дата: Ср, 13.05.2009, 23:32 | Повідомлення № 6
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
Уявлення інформації

Для того щоб зрозуміти, як найрізноманітніша інформація представлена в комп'ютері, «заглянемо» усередину машинної пам'яті. Її зручно представити у вигляді аркуша в клітку. У кожній такій «клітці» зберігається тільки одне із двох значень: нуль або одиниця. Дві цифри зручні для електронного зберігання даних, оскільки вони вимагають тільки двох станів електронної схеми — «включене» (це відповідає цифрі 1) і «виключене» {це відповідає цифрі 0). Кожна «клітка» пам'яті комп'ютера називається бітом. Цифри 0 і 1, що зберігаються в «клітках» пам'яті комп'ютера, називають значеннями бітів.

За допомогою послідовності бітів можна представити саму різну інформацію. Така вистава інформації називається двійковим: або цифровим кодуванням.

Перевагою цифрових даних є те, що їх відносно просто копіювати й змінювати. Їх можна зберігати й передавати з використанням тих самих методів, незалежно від типу даних.
Способи цифрового кодування текстів, звуків (голосу, музика), зображень (фотографії, ілюстрації) і послідовностей зображень (кіно й відео), а також тривимірних об'єктів були придумані в 800х роках минулого століття.

W-w-W Дата: Чт, 14.05.2009, 20:42 | Повідомлення № 7
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
Розділ І. Методика формування поняття інформації

§1. Інформація

Інформація - одне з фундаментальних понять курсу.

Якщо для вивчення понять алгоритму та комп'ютера вже створено певну методику, то, як свідчить практика, поняттю інформації вчителі майже не приділяють уваги. Оскільки за програмою поняття інформації вивчається на перших уроках, то часто в шкільній практиці воно пояснюється формально або зовсім опускається. Крім того, деякі вчителі вважають, що курс інформатики повинен починатися не з вивчення теоретичних питань, а з практичної роботи за комп'ютером, і відповідно будують шкільний курс. Сьогодні методичною проблемою є також побудова уроків, присвячених формуванню поняття інформації, відсутність відповідної системи завдань та вправ, методичної літератури з цього питання.

[spoiler]У більшості навчальних посібників з інформатики багато говориться про комп'ютери, алгоритми, програмні засоби, методи розв'язування задач з використанням комп'ютера, але майже нічого про поняття інформації. Тим самим створюється уявлення, що інформація — це дещо очевидне та невизначене, і говорити про це довго і систематично не слід. Разом з тим поняття інформації є ключовим — зв'язує різні теми курсу. Курс інформатики — це насамперед вивчення властивостей інформації, методів і засобів її пошуку, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, коректного використання.

Процес ознайомлення учнів з поняттям інформації можна поділити на такі етапи:

1. Введення понять інформації і повідомлення.

2. З'ясування взаємозв'язків між поняттями інформації і повідомлення.

3. Формування уявлень про носії інформації.

4. З'ясування питань про способи подання інформації.

5. Формування уявлень про види інформації.

6. З'ясування питань про оцінювання і вимірювання інформації, про шум та взаємоперетворення інформації і шуму.

7. Формування уявлень про кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація.

8. З'ясування властивостей інформації.

9. Формування уявлень про інформаційні процеси.

Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. Ознайомити учнів з поняттям інформації доцільно на перших уроках курсу. Це дозволить аргументовано розкрити зміст навчального предмета інформатики, ознайомитись з його завданнями. Основні методи вивчення цього матеріалу — індуктивний за логікою, за джерелами подання інформації — пояснювально-ілюстративний, за ступенем самостійності учнів — репродуктивний. Поняття інформації належить до основних і не визначається через простіші поняття.

Зрештою вчитель повинен пам'ятати, що немає відповіді на запитання — що таке інформація. Інформація — лише одна зі сторін відображення навколишньої дійсності нервовою системою живого організму, свідомістю людини. Тому вводити поняття інформації слід конкретно-індуктивним способом, за допомогою наочних, добре знайомих учням прикладів.

Розглянемо деякі з них.

§ Обмін повідомленнями між людьми здійснюється за допомогою:

а) світлових сигналів та різних зорових образів;

б) сукупностей певних знаків (письмо) — книжки, газети, журнали, графічні схеми тощо;

в) технічних засобів (різні поєднання звукових та світлових сигналів) — радіо, телебачення, телеграф, телефон тощо;

г) звукових сигналів — мова, музика тощо;

д) зорових образів — художні твори, кінофільми, відеофільми, графіка тощо.

При цьому одна людина або група людей «породжує», створює початкові сигнали в певній послідовності, інша — по-своєму сприймає цю сукупність.

§ Обмін відомостями у тваринному світі відбувається також за допомогою звукових і світлових сигналів — крики тривоги, заклику, погрози, зміна забарвлення, запаху, пози тощо.

§ Передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму відбувається за допомогою сукупності генів, які зберігають відомості про склад, будову та характер обміну речовин в організмі.

§ Обмін сигналами між людиною та автоматом відбувається за допомогою певної сукупності впливів світлових, звукових, електричних та інших сигналів.

Доцільно запропонувати учням до кожного з виділених пунктів навести конкретні приклади та дати відповіді на запитання: скільки об'єктів можна виділити в наведених прикладах? Що характерно для кожного з виділених об'єктів? Який зв'язок існує між об'єктами, про які йдеться? За допомогою яких засобів передають сигнали чи відомості?

Порівнюючи приклади, учні під керівництвом учителя повинні виділити в них спільні суттєві та несуттєві ознаки. Суттєві: розглядається як мінімум дві системи. Одна система «породжує» деяку сукупність сигналів, відомостей, впливів; інша — приймає. Несуттєві: спосіб подання сукупності повідомлень; склад (якісний та кількісний) систем, які видають та сприймають сукупність сигналів.

Потім доцільно підвести підсумок: під повідомленням розуміють вплив на нервову систему живого організму деякої сукупності сигналів, подразників, яка може бути подана різними способами залежно від систем, які її видають та сприймають.

Термін «інформація» походить від латинського informacio, що означає роз'яснення, виклад, обізнаність.

Учитель не повинен намагатися дати точне означення цього поняття і записати його. Він лише звертає увагу на те, що інформація є первинним і неозначуваним поняттям, та роз'яснює деякі його властивості.

Особливість цього поняття в тому, що воно використовується в усіх без винятку сферах: філософії, природничих і гуманітарних науках, біології, медицині і психології, фізіології людини і тварин, соціології, техніці, економіці, повсякденному житті. Тому конкретне тлумачення елементів, які пов'язані з поняттям «інформація», залежить від методів конкретної науки, мети дослідження, конкретної ситуації, моменту часу або просто від життєвого досвіду людини чи навіть її психічного стану.

Інформацію з навколишнього середовища людина сприймає органами чуття (мал. 1.1).

1) органи зору (світле, темне, червоне, жовте, яскраве тощо);

2) органи слуху (окремі звуки, музика, голос людини, шум вітру, плюскіт води, гудіння мотора, голоси тварин та птахів тощо);

3) органи нюху (запахи містять інформацію про їх джерела та характер цих джерел);

4) органи дотику (відомості про температуру тіла, шорсткість поверхонь, жорсткість матеріалу, щільність речовини та інші властивості деякого предмета людина може здобути, доторкаючись до предмета безпосередньо або за допомогою деяких приладів, оцінити його вагу тощо);

5) інформацію про смакові якості тих чи інших речовин (гірке, кисле, солодке, солоне тощо) людина одержує через органи смаку;

6) інформацію про склад речовини — в результаті хімічних аналізів, взаємодії речовин з навколишнім середовищем тощо.

Доцільно запропонувати учням самостійно навести приклади обміну інформацією між людьми, одержання інформації людиною з навколишнього середовища, при цьому доцільно ставити запитання про способи подання та передавання інформації від дорослих до дітей в процесі гри, харчування, навчання; навести приклади засобів зберігання та передавання інформації (навколишнє середовище, різні технічні засоби, книжки, кінофільми, магнітні стрічки, телеграф, пошта тощо) і способів подання і передавання інформації, способів аналізу вхідних даних і синтезу на основі аналізу нової інформації, нових знань про навколишній світ.

Навчальні задачі з цієї теми в основному повинні сформувати відношення до поняття інформації як до поняття, яке лежить в основі сучасної інформаційної картини світу, хоч і не має точного означення.

Вивчення цієї теми, відповідні цілі і завдання потребують обговорення з учнями можливих проявів дійсності, відповідного проблемного діалогу. Основна мета — сформувати в учнів поняття, найбільш адекватне науковому сприйманню та поясненню реалій навколишнього світу.

Учителеві доцільно добирати нерепродуктивні запитання та завдання, наприклад, такі:

1. Чи є для вас інформацією повідомлення, які містяться в Американській національній науковій бібліотеці? Чому?

2. Чи є інформацією нерозшифровані послання? Чому?

3. Чи одержуєте ви інформацію при повторному читанні книжки, підручника?

4. Чи однаково багато інформації в пачках по 100, 1000, 10000 одних і тих самих книжок? Одних і тих самих оголошень?

Такі завдання сприяють кращому розумінню учнями того факту, що означення поняття інформації не існує і взагалі немає відповіді на запитання — що таке інформація. Пошук відповідей на подібні запитання потребує дискусій і, як правило, проходить у вигляді проблемного діалогу. Розгляд таких завдань має не лише світоглядне значення, а й суттєву і важливу прикладну спрямованість, оскільки формує вміння працювати з поняттями.

Таким чином, поняття інформації і повідомлення доцільно ввести на деяких конкретних прикладах, не намагаючись дати означення.[/spoiler]

W-w-W Дата: Чт, 14.05.2009, 20:44 | Повідомлення № 8
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
§2.Інформація і повідомлення. Поняття про шум
Важливо, щоб учні зрозуміли на інтуїтивному рівні відмінність між поняттями інформації і повідомлення.

Інформацію передають за допомогою повідомлень.

Повідомлення передають за допомогою послідовності сигналів від джерела до приймача інформації. Середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача, називають каналом зв'язку.

Повідомлення можуть бути усними, письмовими чи організованими якимось іншим чином. Прикладами повідомлень є: показання вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відповідь учня тощо.

Учителеві доцільно звернути увагу учнів на те, що не існує взаємно-однозначної відповідності між інформацією і повідомленням: одну і ту саму інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень. І навпаки, одне і те саме повідомлення може нести різну інформацію залежно від того, як інтерпретують (тлумачать) повідомлення різні люди чи одні й ті самі люди за різних обставин, щодо якого предмета (властивостей) досліджується той чи інший об'єкт (явище природи) деяким суб'єктом (людиною).
[spoiler]Це твердження вчителеві необхідно пояснити за допомогою достатньої кількості наочних прикладів.

§ Про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на спеціальному щиті «Перехід», або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або встановивши спеціальний дорожній знак.

§ Слова «хороша погода» можуть означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і морозний зимовий. Слова «найкраща пора року» для одних людей можуть означати весну, для інших осінь, ще для інших — літо або зиму.

§ Слово «голова» може означати реальну голову людини чи тварини або зображення голови, або людину, якщо це голова зборів, або мати значення, як у виразі «хліб — усьому голова».

§ Кивок головою згори донизу в українців є знаком згоди, а в болгарів — знаком заперечення.

§ Оливова гілка — знак миру.

§ Один і той самий метал можна досліджувати на придатність для виготовлення посуду, прикрас, на стійкість проти окислювання (іржавіння), на крихкість, на придатність до кування, на температуру плавлення, електропровідність тощо. Тому, наприклад, повідомлення «алюміній» за різних обставин може мати різний зміст залежно від того, які властивості металу цікавлять дослідника.

§ Сигнали машини швидкої допомоги для людини, яка на неї чекає, очевидно означають щось зовсім інше (що саме, напевне не може сказати ніхто, крім цієї людини), аніж для людини, яка випадково перетинала шлях авто чи просто побачила цю машину на вулиці.

Разом з тим учні повинні розуміти, що є ціла низка різноманітних повідомлень, команд, вимог, правил вуличного руху, правил техніки безпеки, правил поведінки, моралі, етики, законів суспільного життя, стосовно яких розбіжність тлумачень і відповідної поведінки дуже небажана, а часто і неприпустима.

Іноді за попередньою домовленістю з адресатом повідомлення навмисне конструюють так, щоб інформація, яку воно несе, була доступна лише адресатові. Сторонні люди на таке повідомлення або не звернуть уваги, або нададуть йому зовсім іншого тлумачення.

Оскільки кожна людина в одному і тому самому повідомленні бачить свою інформацію, по своєму його тлумачить, то краще говорити про носії повідомлень, а не про носії інформації, оскільки інформація в одному і тому самому повідомленні може бути різна.

Особливої уваги потребує поняття шуму. Необхідно, щоб учні зрозуміли такі положення:

1. Якщо повідомлення не несе корисної інформації, тоді воно несе шум.

2. Інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію.

Засвоїти ці положення учням допоможуть приклади.

§ Досить часто різні розповіді про ліки та відповідні оголошення і описи на телебаченні, радіо, на рекламних щитах не привертають уваги глядача і не несуть для нього корисної інформації, тобто несуть шум. Однак, може трапитись, що багато разів бачене оголошення чи опис раптом приверне увагу глядача і він знайде в ньому корисну інформацію, наприклад в описах ліків в разі захворювання. В такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Після цього це повідомлення знову перестане нести корисну для глядача інформацію: інформація знову перетворюється на шум.

§ Якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини — шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомленні виявили корисну інформацію, то в такий спосіб шум перетво­рюється на інформацію. Доцільно зауважити, що з'ясування сутності всіх зазначених понять та термінів потребує наведення значної кількості прикладів. Причому, як свідчить практика, приклади повинні бути наочними, тобто вчителю потрібні відповідні малюнки або, для підвищення мотивації та інтересу учнів, можна зробити з потрібних малюнків комп'ютерну презентацію за допомогою засобів типу MicroSoft Power Point та запропонувати учням, переглянувши її, зробити відповідні висновки.

W-w-W Дата: Чт, 14.05.2009, 20:46 | Повідомлення № 9
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
§3.Способи подання інформації
На наступному етапі ознайомлення учнів з поняттям інформації доцільно ввести поняття мови. Розповідь учителя можна побудувати так.

[spoiler]Повідомлення подають певною мовою. При цьому повідомлення може мати вигляд деякої послідовності знаків, жестів, нотного запису, живописного твору, музичного твору, звукозапису, відеозапису, кінофільму. Існує досить багато різних мов — мови різних народів, мова глухонімих, мова сигнальників на кораблях, мова спілкування двох людей, які не знають рідної мови один одного. Знаками можуть бути різні зображення, жести, кивання і похитування головою, кліпання очима, різні рухи рук, пальців, прикраси. Часто погляд, вираз обличчя може сказати набагато більше про душевний стан людини, ніж бага­тослівні речення.

Поняття мови не обмежується випадком спілкування між людьми, воно використовується і у випадку порівняно високо розвинених форм спілкування між іншими живими істотами. Так, можна говорити про мову орієнтації бджіл, мову спілкування птахів, звірів (крики тривоги, заклику і загрози, різноманітні рухи, пози тощо).

Можливість переходу від одного способу подання інформації до іншого необхідно проілюструвати на конкретних прикладах. Подання однієї і тієї самої інформації за допомогою різних наборів символів та переходу від одного набору до іншого, наприклад від текстового повідомлення до графічного тощо.

Важливим є розуміння того, від чого залежить подання інформації саме обраною мовою і в яких випадках одне і те саме повідомлення подається різними мовами.

Як правило, подання повідомлення добирається так, щоб його передавання було якомога швидшим і надійнішим, а його опрацювання було якомога зручнішим для адресата. Тому часто до текстів додають уточнюючі малюнки, схеми, фотографії, і навпаки, до малюнків, схем, фотографій — пояснювальні тексти.

Важливо також, щоб повідомлення за можливості було коротшим, тобто його можна було якомога швидше прийняти і опрацювати, і, разом з тим, за його допомогою можна було передати якомога більше інформації. До такого типу повідомлень відносяться, як правило, графічні образи з відповідними короткими текстовими поясненнями — географічні карти, схеми, креслення, таблиці, діаграми, спеціальні коди тощо.
[/spoiler]

§4. Носії повідомлень

З поняттям носіїв повідомлень учні зустрічаються протягом освоєння всієї практичної частини шкільного курсу інформатики. При цьому доцільно описово ввести поняття носія повідомлень, звернути увагу учнів на існування довгоіснуючих і недовгоіснуючих носіїв повідомлень та окремо виділити носії, які використовуються при роботі з комп'ютерною технікою.

[spoiler]Важливо, щоб учні розуміли, що виникнення поняття носія повідомлень спричинилося необхідністю зберігати та передавати інформацію між людьми на відстані та через різні проміжки часу, навіть між далекими поколіннями людей. Необхідність передавання і зберігання повідомлень виникла давно — відколи існують люди. Колись повідомлення зберігали на камінні — наскальні малюнки, клинописи тощо.

Учитель може побудувати мотивацію введення поняття носія повідомлень таким чином.

Зростаючі потоки повідомлень, необхідність зберігання їх у великих обсягах сприяли розробці і застосуванню носіїв повідомлень, що забезпечують можливість довготривалого їх зберігання в досить компактній формі. Носій — фізичне середовище, в якому зберігаються повідомлення. Прикладами носіїв для тривалого зберігання повідомлень можуть бути: камінь, дерев'яна чи металева поверхня, папір, фото- і кіноплівка, магнітна, аудіо та відеоплівка, магнітні та оптичні диски тощо.

Особливе значення має подання повідомлень на довгоіснуючих носіях. Таке подання називають письмом. Прикладом може бути послідовність друкованих чи рукописних знаків, що сприймаються зором, письмо, що сприймається на дотик сліпими. Фіксація зображень, наприклад в кіно, також є письмом. Листи і газети — один із найдавніших прикладів передавання інформації через записи на довгоіснуючих носіях. Сьогодні, крім паперових та інших поверхонь, для подання повідомлень використовують магнітні плівки і диски, світловідбиваючі поверхні (лазерні диски), електронні схеми та інші пристрої.

Прикладами повідомлень на недовгоіснуючих носіях є повідомлення, що передаються телефоном, жестами.

Носії інформації можна розрізняти не тільки за матеріалом, із якого вони виготовлені, а й за способом їх виготовлення (наприклад, рукописні, машинописні), за специфікою призначення (мікрофотокопії, креслення, книги для сліпих, надруковані шрифтом Брайля).

Для засвоєння поняття носія повідомлень доцільно запропонувати вправи на визначення носія повідомлень при різних способах їх подання, передавання і зберігання: задача з математики, картина, опера, радіопередача, телевізійна передача, аромат квітки, смак лимону тощо. Слід мати на увазі, що поняття носія повідомлень є важким для учнів, особливо, якщо мається на увазі не матеріальний предмет, а наприклад, хвиля (електромагнітна, акустична), стан речовини[/spoiler]

NatVovk Дата: Чт, 14.05.2009, 20:56 | Повідомлення № 10
Гол. ред. "Інформатики"
Повідомлень: 168
Нагороди: 0
Рейтинг: 10
Люди добрі! Зважайте на те, що у нас форум. Не треба писати так довго (пишіть краще так до нас ;))
Моє бачення інформації таке: Інформація — це філософське поняття, яке є продуктом аналізу явищ навколишнього світу, зокрема даних (повідомлень). Інформація, яку отримує людина з повідомлення, є відображенням цього повідомлення в свідомості людини.
Інформація виникає в свідомості людини в результаті її власної пізнавальної діяльності.
Поняття інформація є фундаментальним. Воно первинне, тому не має чіткого наукового означення Це поняття є універсальним, тобто використовується практично у всіх сферах людської діяльності: природничих науках, філософії, біології, економіці.
Спрощене визначення інформації можна подати так: якщо припустити що інформація — це динамічний об’єкт, неіснуючий в природі сам по собі, а той, що утворюється в результаті взаємодії даних та адекватних ним методів, то він існуватиме стільки, скільки триватиме ця взаємодія, а весь інший час він перебуває у вигляді сигналів.
Із визначення інформації випливає її важлива властивість — динамічність. Тобто, інформація існує стільки, скільки триває взаємодія даних та методів. Інформаційний процес є циклом утворення інформації з даних і збереження її у вигляді нових даних. Інформація існує нетривалий час, але інформаційний процес триває стільки, скільки існують носії даних. Наприклад, вивчаючи старовинні написи, вчені продовжують інформаційний процес, розпочатий багато століть тому.
Особливість інформаційного процесу із застосуванням обчислювальної техніки полягає у тому, що певні його етапи відбуваються автоматично, без участі людини: дані, подані у вигляді зареєстрованих сигналів, взаємодіють як з апаратними, так і з програмними засобами (комп’ютерні програми виступають і як дані, і як методи опрацювання даних). Питаннями вивчення законів інформаційних процесів займається наука інформатика.
W-w-W Дата: Чт, 14.05.2009, 20:58 | Повідомлення № 11
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2717
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
§5. Вимірювання інформації
Оскільки немає відповіді на запитання про те, що таке інформація, то й запитання про кількість інформації (багато інформації, мало інформації) та одиниці вимірювання інформації слід визнати некоректними.

Питання вимірювання інформації викликає дискусії серед методистів, учителів. Багато авторів підручників з інформатики пропонують вводити поняття кількості інформації через біти і байти, забуваючи, що, по суті, мова йде про довжину двійкового коду повідомлення, а не про кількість інформації, яку несе таке повідомлення.

Прикріплення: 3403422.doc(180Kb)
Ktara Дата: Пт, 15.05.2009, 23:37 | Повідомлення № 12
Перспективна вчителька
Повідомлень: 3892
Нагороди: 36
Рейтинг: 285
Quote (shef100)
але МЕТОДИКИ тут нема

Що таке методика навчання інформатики (Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 . / За ред. акад. М.І. Жалдака. - К.: Навчальна книга, 2004. Ч. 1: Загальна методика навчання інформатики. - 256 с.: іл)
[spoiler]У педагогічному плані слово «методика» найчастіше вживається у трьох значеннях:

1) методика як педагогічна наука, яка має, з одного боку, характеристики, притаманні будь-якій науці (теоретичний фундамент, експериментальну базу, робоче поле для перевірки науково обґрунтованих гіпотез), а з другого, — специфічні об'єкти дослідження, зумовлені як особливостями самого предмета, так і шляхами оволодіння ним,

2) методика як сукупність засобів, організаційних форм, методів і прийомів роботи вчителя, це — «технологія» професійної практичної діяльності,

3) методика як навчальна дисципліна.

Методика навчання інформатики — наука про інформатику як навчальний предмет та закономірності процесу навчання інформатики учнів різних вікових груп У своїх дослідженнях та висновках методика навчання інформатики спирається на філософію, логіку, педагогіку, психологію, інформатику, математику та узагальнений практичний досвід роботи вчителів інформатики.

Методика навчання інформатики визначається як наукова дисципліна, що займається дослідженням і розробкою відповідного до цілей і змісту навчання програмного, технічного, навчально-методичного, організаційного, психолого - педагогічного забезпечення застосування комп'ютерних технологій у шкільному навчальному процесі.

Методика навчання інформатики як наука тісно пов'язана з концепцією навчального процесу, його основними компонентами, які й становлять сукупність об'єктів вивчення та дослідження До основних компонентів навчального процесу належать:

1) навчаюча діяльність вчителя,

2) навчальна діяльність учнів,

3) організація навчання

Процес навчання — це процес спільної діяльності вчителя та учнів Навчання — це акт взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають, з метою передавання одним і засвоєння іншим накопиченого людством соціального досвіду. Обидві сторони — і вчитель і учень — беруть активну участь у цій діяльності, але кожен по-своєму:

• учитель здійснює навчаючі дії, спрямовуючи навчальні дії учнів;

• учитель мотивує навчальну діяльність учнів, спонукає їх до навчання;

• учитель організовує навчальні дії учнів таким чином, щоб вони давали максимальний ефект. Ця організація проходить на рівні кожного окремого учня;

• учитель дає учням матеріал для засвоєння та орієнтири для їх навчальної діяльності;

• учитель здійснює контроль за ефективністю засвоєння знань. Спочатку навчаючі дії вчителя превалюють. Однак вони обов'язково спрямовані на формування в учнів різноманітних навчальних умінь — умінь самостійної пізнавальної діяльності. Поступово частка «участі» вчителя в спільній діяльності зменшується, а учнів — зростає. Зростає і якість навчальних дій — дії учнів стають більш активними, творчими й самостійними, а роль учителя зводиться до управління цією активною і самостійною діяльністю учнів.

Під «організацією» в широкому розумінні цього терміна маються на увазі такі фактори: мета навчання, його зміст, методи та прийоми, а також засоби навчання.

Без тісних взаємозв'язків між усіма компонентами навчальний процес не може бути ефективним, а в окремих випадках стає і неможливим.

Методика навчання інформатики пов'язана з методикою навчання математики, тому що поняття алгоритму прийшло з математики. З іншого боку, багато доведень різноманітних тверджень у математиці мають явно алгоритмічну структуру, і в методиці навчання математики існує завдання навчити виявляти цю алгоритмічну складову в доведеннях.

Методика навчання інформатики подібна до методики навчання фізики та хімії. Адже під час вивчення різноманітних питань курсу інформатики досить часто застосовують дослід, експеримент.

Під час розв'язування багатьох проблем методики навчання інформатики доводиться спиратися на відповідні дослідження психології.

Становить великий інтерес і конкретизація універсальних форм розумової діяльності в контексті навчання інформатики (аналіз, синтез, індукція, порівняння, систематизація тощо).

Тріада цілей навчання (освіта, розвиток і виховання) випливає із загальної дидактики і розкривається на матеріалі інформатики. Методика навчання інформатики базується на системі дидактичних принципів загальної дидактики, які також підлягають переусвідомленню і конкретизації стосовно матеріалу інформатики.

Особливість методики навчання інформатики виявляється в тому, що інформатика, як наука і як навчальний предмет, бурхливо розвивається. У зв'язку з цим існує потреба постійно узгоджувати зміст навчання з досягненнями у розвитку науки і техніки. За таких умов вимушеним (і плідним) рішенням є максимальне спирання на результати загальної дидактики та психологи, на конкретні методики навчання інших дисциплін, зокрема математики й фізики Звідси випливає також вимога добору такого змісту навчання інформатики, який за можливості якомога менше залежав би від типів комп'ютерів та їхньою програмного забезпечення Зрозуміло, процес навчання неминуче реалізується із застосуванням деяких конкретних програмних і технічних засобів, але вони повинні розглядатися лише як окремі зразки різного комп’ютерною обладнання, як можливі засоби унаочнення і дидактичною супроводу навчального матеріалу, а також технічної підтримки навчально-пізнавальної діяльності Слід формувати найбільш загальні, фундаментальні знання, за можливості уникаючи машинозалежних знань і умінь, які можуть виявитися непридатними до використання і навіть шкідливими для учнів у новій ситуації, під час роботи на інших типах комп'ютерів, з іншою операційною системою та прикладним програмним забезпеченням або іншою мовою програмування.

Методика навчання інформатики сьогодні інтенсивно розвивається Багато положень у ній сформувалися зовсім недавно і не мають ще ні глибокого теоретичного обґрунтування, ні експериментальної перевірки Прагнучи до цілісності і повноти цього розділу педагогічної науки, до методики навчання інформатики слід віднести дослідження процесу навчання інформатики всюди, де б він не проходив, і на всіх рівнях шкільний період, усі типи середніх навчальних закладів, вища школа, самостійне вивчення інформатики тощо Кожний із зазначених напрямів ставить перед педагогічною наукою специфічні проблеми.

Тут насамперед вивчатимуться розділи методики навчання інформатики в середній школі у межах загальноосвітнього предмета «Інформатика».

Завдання курсу методики навчання інформатики

Методична система навчання інформатики повинна розглядатись як цілісна система цілей, змісту, методів, засобів і організаційних форм навчання

Відповідно до загальних цілей курс методики навчання інформатики повинен забезпечувати розв'язування таких основних завдань.

1. Визначити та обґрунтувати конкретні цілі навчання інформатики та зміст відповідного загальноосвітнього предмета середньої школи.

2. Розробити найбільш раціональні методи і організаційні форми навчання спрямовані на досягнення поставленої мети.

3. 3 Розглянути необхідні засоби навчання та розробити рекомендацію щодо їх застосування в навчальному процесі.

Тобто методика навчання інформатики як і будь-яка інша предметна шкільна методика, повинна забезпечувані розв'язування традиційної тріади питань

1) Навіщо вивчати інформатику? (Мета навчання інформатики.)

2) Що саме слід вивчати? (Зміст навчання.)

3) Як треба навчати інформатики? (Засоби, методи, організаційні форми навчання.)[/spoiler]
так виходчи з вищевказано, чому ж нема методики?

Відредаговано: Ktara - Пт, 15.05.2009, 17:43
Klelia Дата: Сб, 16.05.2009, 06:47 | Повідомлення № 13
Новий користувач
Повідомлень: 13
Нагороди: 0
Рейтинг: 2
"...З метою визначення основних концептів та розкриття суті поняття "інформація" у процесі дослідження проаналізовано більше 100 наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у різних галузях науки, де наведено 86 авторських визначень..."
"...У процесі дослідження ми виявили 22 видозміни тлумачення поняття "інформація" і навели три наукових підходи (кібернетичний, системний, інформаційний) до розкриття її суті..."
Калініна Л.М. Інформація: суть і специфіка // Комп'ютер у школі та сім'ї.— 2002—№ 3.—с. 14-18.

Нині в науці існує три теоретично розвинені моделі для визначення поняття інформації: комбінаторна модель Р.В.Л. Хартлі, яка стосується інформаційних властивостей систем, якщо вони складаються із скінченого числа елементів; модель інформації А.М. Колмогорова, що базується на таких фундаментальних поняттях, як алгоритм, машина Тьюринга, рекурсивна функція і теорії складності обчислень; модель К. Шеннона—Л. Больцмана, пов'язана з поняттям імовірності.

dpi Дата: Сб, 16.05.2009, 08:54 | Повідомлення № 14
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 1438
Нагороди: 1
Рейтинг: 39
Игорек, за что чикнул высказывание о "методике" по Морзе?
Если ты с ним (моим высказыванием) и правда не согласен, не станешь хорошим учителем. Да бог с тобой, пусть другие прочитали бы. Возможно переосмыслили бы свое отношение к преподаванию.
Поверь, прежде чем прийти к таким мыслям, я изучил суждение о ней (методике преподавания) английских и американских профессоров (правда не читал Желдака и Морзе).

Повідомлення не видялялось, воно є, ща розмістим там де було!

Відредаговано: Махновець_Ігор - Сб, 16.05.2009, 14:30
dpi Дата: Сб, 16.05.2009, 08:54 | Повідомлення № 15
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 1438
Нагороди: 1
Рейтинг: 39
Quote (Ktara)
Що таке методика навчання інформатики

Внимательно прочитал спойлер, не вникая в суть спора.
"
• учитель здійснює навчаючі дії, спрямовуючи навчальні дії учнів;

• учитель мотивує навчальну діяльність учнів, спонукає їх до навчання;

• учитель організовує навчальні дії учнів таким чином, щоб вони давали максимальний ефект. Ця організація проходить на рівні кожного окремого учня;

• учитель дає учням матеріал для засвоєння та орієнтири для їх навчальної діяльності;

• учитель здійснює контроль за ефективністю засвоєння знань.
"
Что то мне напомнило армейский устав.
Я думаю надо не организовывать и контролировать, а уметь научить, быть обязанным научить. Не всегда это получается, но хотя бы знать эту обязанность учителя надо.

Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.4 Методика викладання інформатики в 11-річній школі » Інформація. Інформаційне суспільство
Сторінка 1 з 212»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.