Доброго вечора! Пропоную тему для роздумів. У всякому разі на жодне з поставлених тут питань у мене після 25 років роботи в школі, відповідей немає.
Так вже склалось у нашій системі середньої освіти, що престиж педагога у більшій мірі визначається успіхами його учнів на конкурсах і олімпіадах аніж картиною загальної успішності дітей яких сумлінно і доброякісно навчає учитель. Кращим вважається той педагог, чий учень виборов вище призове місце на предметній олімпіаді. Може це і справедливо для багатьох предметів шкільного курсу. Та якщо олімпіади з більшості шкільних дисциплін охоплюють програмний матеріал, нехай і в поглибленому його вивченні, то олімпіади з інформатики лише частково, залежно від профілю навчального закладу, відповідають змісту програм. Наприклад для для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю (2009/10 навчальний рік) слідуючий розподіл годин:
Вступ. Інформація та інформаційні процеси – 2 години Інформаційна система та її складові – 6 годин Прикладне програмне забезпечення навчального призначення – 4 години. Прикладне програмне забезпечення згагального призначення – 34 години. Глобальна мережа Інтернет – 6 годин. Комп’ютерне моделювання. Основи алгоритмізації та програмування - 12 годин Резерв часу – 3 години. Всього – 70 годин. (Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. ІНФОРМАТИКА. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України за редакцією акад. М.І. Жалдака. Прем’єр. Запоріжжя 2003.)
Зверніть увагу: 12 годин на вивчення основ алгоритмізації і програмування за весь курс інформатики у школі !!!
А ось задача обласного рівня (Херсонська область 2010 рік)
«Задача 2. Транспортна компанія здійснює перевезення товару зі складів до магазинів. Вона обслуговує М складів та N магазинів. План перевезень реалізовано у вигляді таблиці Т розміром N+1 на M+1. Нульовий рядок таблиці містить дані про запаси товару на складах, а нульовий стовпчик – про потреби магазинів у товарі. Клітинка Tij має містити кількість товару, який треба перевезти зі складу j до магазину i. Якщо зі складу j до магазину i товар перевозити не планується, Tij=0. У протилежному випадку Tij – додатне ціле число. Але в результаті помилки в роботі комп’ютерної програми, яка розраховує план перевезень, усі додатні числа Tij в таблиці Т було замінено на 1. Розробити комп’ютерну програму, яка відновлює план перевезень, обчислюючи реальні значення чисел Tij, якщо Tij > 0. Відомо, що сума запасів товару на складах дорівнює сумі потреб магазинів у товарі. Відомо також, що загальна кількість перевезень k дорівнює M+N+1, M,N ≤ 20, Tij ≤ 1000. ….» А далі на пів сторінки йдуть пояснення до завдання а також, що, як, в якому форматі і в якому файлі представлено і як, в якому файлі потрібно зберегти результат роботи програми.
І це лише одна з трьох задач, які учень повинен виконати за три години. Та тут хвилин двадцять лише з умовою задачі знайомитись доведеться.
Так є ж і математичні класи, скажете Ви, і класи з поглибленим вивченням інформатики, де програмуванню є змога приділити більше уваги. Є також і факультативи і індивідуальні заняття… Та мова навіть не про брак часу при вивченні програмування, а про невиправдану громіздкість завдань на цих олімпіадах, і, що найголовніше, про невідповідність олімпіад програмам шкільного курсу інформатики.
Задача Tangent Як відомо, дотичною до кола є пряма, яка має рівно одну спільну точку з цим колом. Можлива ситуація, коли одна й та сама пряма є дотичною відразу до двох кіл. Тоді вона називається спільною дотичною. Напишіть програму, яка знаходитиме кількість різних спільних дотичних для заданих двох кіл. При виведенні врахуйте стародавню традицію приписувати числу 7 значення «багато». Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7.
Технічни умови. Програма читає з клавіатури шість цілих чисел (кожне не більше по модулю мільйона) через пропуск X1, Y1, R1, X2, Y2, R2 - відповідно координати центра і радіуси 1-го і 2-го кола. Програма виводить на екран шукане число з урахуванням згаданої древньої традиції). Приклад Введення 20 0 4 50 0 10 Виведення 4
Як я не намагався зобразити більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл, у мене нічого не вийшло. Коли одне коло знаходиться в іншому – у них жодної спільної дотичної. Коли кола перетинаються, спільних дотичних дві. Коли кола дотикаються – три, а коли знаходяться на відстані одне від одного – чотири. Може Вам, щановні, вдасться побудувати більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл? А може мова тут про неЄвклідову геометрію? :-)
Соромлюся запитати, для чого потрібно було заплутувати, ускладнювати завдання непотрібною «стародавньою традицією приписувати числу 7 значення «багато». Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7.» ???
Олімпіади з інформатики доречно було б назвати не олімпіадами з інформатики, а суто олімпіадами з математики та програмування мовою Паскаль. Адже успіх рішення кожної задачі залежить лише від математичних здібностей учня та навичок програмування мовою Pascal (у всякому разі – у нас на районному і обласному рівнях)
Дивними здаються рекомендації Міністерства освіти щодо проведення ІІІ та IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики поряд з рекомендаціями того ж Міністерства освіти щодо вивчення мов програмування у загальноосвітніх школах:
«Рекомендуємо запропонувати учасникам олімпіади на вибір одну з мов програмування (Pascal, C або C++), та систем програмування (Free Pascal 2.0 (чи новішої версії), GCC 4.1 (чи новішої версії), Turbo Delphi Explorer, Visual C++ 2008 Express). Такі компілятори будуть використані на IV-му етапі.» (Лист МОН №1/9-828 від 30.11.09 року)
«Діалоговий інтерпретатор (компілятор) однієї з мов програмування (ВАSІС, РАSСАL, С++, Visual Basic, Delphi тощо) – для ознайомлення з правилами складання, введення, виконання та налагодження програм на комп’ютері.» Програми для загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного, природничого та технологічного профілів Інформатика 10–11 класи (Укладачі: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І., Науменко Г.Г.)(стор 68)
Знову виникають питання - чому, запропоновані в пояснювальній записці мови програмування ВАSІС та Visual Basic недопустимі при рішенні олімпіадних задач? Якщо ці мови ігноруються Міністерством освіти України, то чому основи візуального програмування впроваджуються в школах і серед учителів інформатики саме на мові Visual Basic? І головне - як результати учнівських олімпіад можуть свідчити про професійний рівень педагога - викладача інформатики, коли вони мало співпадають зі шкільними програмами? Адже учні вивчають у школі і курс архітектури ЕОМ, і загальний курс користувача ПК, і курс користувача Microsoft Office, і основи Інтернету, і основи веб-дизайну, і основи комп’ютерної графіки, і основи візуального програмування… Яким би ти не був геніальним програмістом на Viual Basic.NET, або неперевершеним майстром з Photoshop, або віртуозом у створенні сайтів…, ти будеш останнім на звичайній шкільній олімпіаді з інформатики.
З одного боку інформатика прирівнюється до технологічних дисциплін, а з іншого – олімпіадні завдання неможливо вирішити без глибокого знання основ математики і програмування. З якої ще шкільної дисципліни олімпіади із року в рік проводяться гамузом, одночасно для учнів з дев’ятого по одинадцятий клас, з однаковими вимогами і завданнями? Хіба це не свідчить про повну невідповідність олімпіад шкільному курсу викладання інформатики? Колись, на моє питання, чому так відбувається, один високоповажний працівник обласного відділу освіти відповів – «так відбувається тому, що ми орієнтуємось на олімпіади міжнародного рівня.» Так чому б тоді не виділити в школах окремим предметом - основи алгоритмізації і програмування, який би поряд з математикою, фізикою, хімією, інформатикою… вивчався б у школі? І доцільно було б тоді проводити окремі олімпіади з інформатики, де були б питання з загального курсу, та з олімпіади з програмування, де були б ті самі завдання, що й зараз?
Вважаю, що олімпіад з інформатики у нас не існує, а є лише конкурси юних математиків-програмістів (тай й то, лише з певною мовою програмування) А ви, шановні, якої думки?
Шановні форумчани!!!!! Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!
Математики немає, фізики немає.......то що ж Ви хочете щоб було програмування. Є наприклад економіка, спитав в 11 класах що таке ПДВ жодної відповіді ))))))
Є ОБЖ, етика, художня культура та ще декілька подібних дисциплін.
Чесно - ніяк не "втягую". 1995-2000-ий роки - учні сиділи за Корветами до 20-21-ої години. На сьогодні серед старшокласників немає жодного, хто цікавиться програмуванням (останній закінчив школу минулого року). У 5-6-ому класі "граємось" Скретчем.
Чесно - ніяк не "втягую". 1995-2000-ий роки - учні сиділи за Корветами до 20-21-ої години. На сьогодні серед старшокласників немає жодного, хто цікавиться програмуванням (останній закінчив школу минулого року). У 5-6-ому класі "граємось" Скретчем.
1995-2000-ий роки - учні сиділи за Корветами до 20-21-ої години. На сьогодні серед старшокласників немає жодного, хто цікавиться програмуванням
Тоді ще не було мобільних, контрастрайків, інтернету, вконтакі ... Та й обов'язковий випускний екзамен з математики ще не відміняли... Та й масовані освітні реформи на той час ще не розпочиналися... А загалом - ситуація з програмуванням нагадує шлях шкільної фізики - від періоду процвітання то фактично повного занепаду.
Я цього року щасливий! У мене в 10-му класі є двоє учнів, які розуміють програмування! Зразу видно, що хлопці вміють логічно мислити передусім + мають непогані знання з математики. І вони часто сміються, наскільки легенькі задачі ми розглядаємо в межах уроку. Це одні з перших учнів, яким мені не соромно класти 10-11 балів, бо відверто кажучи, останнім часом буває дуже соромно ставити 10-ки "медалістам", які в програмуванні ні бум бум і аргумент завжди: ми вчимо, але воно дуже важке. Тому деградації особливої не бачу, відколи працюю, завжди з програмуванням було особливо важко. Причин є багато, але основні - небажання учнів логічно мислити і слабка мотивація.
Причина не у інформатиці, навіть не у дітях - причина у нашому сьогоднішньому суспільстві. Суспільну ідеологію формують не кращі представники народу (науки, культури, інтелігенції), а потужні транснаціональні корпорації, яким не потрібна людина мисляча, їм потрібен кваліфікований споживач їхнього продукту. Завважте, що це стосується усіх сфер нашого життя - через телебачення, зі сторінок газет і журналів, нам хтось невидимий тихо нашіптує - "живи і радуйся життю, живи сьогоднішнім днем, нащо думати про завтра - за тебе подумають". У сімдесятих роках читав фантастику про суспільство споживання - це наш сьогоднішній день. Так, програмування завжди було важким, але було бажання подолати цю "висоту"(точно як у альпіністів добратись до вершини), а "небажання логічно мислити і слабка мотивація" є як раз наслідком з першої частини цього повідомлення. Окрім того і кількість учнів за останні роки зменшилась в два рази - з кого вибрати?
Яка фантастика, на цьому побудованний весь капіталізм. Нажаль всі інші регулятори поки що приводили в прірву.
Цей шлях теж є "шляхом у прірву", оскільки він докорінно змінює людину, підмінюючи її єство - homo sapiens. Мавпу, при бажанні, можна навчити клеїти паперові коробки чи натискати кнопки - за це вона отримає певну "платню", як еквівалент певної споживчої цінності, за яку вона може придбати банани, цукерки чи сигарети. І це не фантастика - ті ж самі мавпи в ході експериментів досить до ладу розібралися з використанням грошей. Цінність, важливість людини для суспільства повинна вимірюватись не можлвістю споживання, а ефективною продуктивністю, тобто виробництвом суспільно важливого продукту.
Причина не у інформатиці, навіть не у дітях - причина у нашому сьогоднішньому суспільстві.
Quote (gromko)
Цей шлях теж є "шляхом у прірву", оскільки він докорінно змінює людину, підмінюючи її єство - homo sapiens.
+++100% Нову породу виводять (і вельми успішно) - homo sapiens (людина розумна) вироджується в homo vulgares (людина звичайна).
І це помітно не лише в тому, що більшість дітей не цікавится програмуванням, а в тому, що його не знають, а , отже, і не цікавляться БІЛЬШІСТЬ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ (проаналізуйте форум, наприклад, це великий статистичний масив. І, звичайно, причини мають соціальні корені, йдуть з суспільства.
Сучасні олімпіади з інформатики - це ОСТАННІЙ РУБІЖ, який вимушено утримується МОНУ в правильному "інформатичному" руслі, бо є Програма міжнародних олімпіад, а вони люблять, коли є медалі... Так ось парадокс - МОНУ (хоч і вимушено) - утримує, а ВЧИТЕЛІ (більшість!!!) ПРОТЕСТУЮТЬ!!!!!! Лишня морока...непотрібна річ в прдукуванні homo vulgares ....
Сучасні олімпіади з інформатики - це ОСТАННІЙ РУБІЖ, який вимушено утримується МОНУ в правильному "інформатичному" руслі, бо є Програма міжнародних олімпіад, а вони люблять, коли є медалі... Так ось парадокс - МОНУ (хоч і вимушено) - утримує, а ВЧИТЕЛІ (більшість!!!) ПРОТЕСТУЮТЬ!!!!!! Лишня морока...непотрібна річ в прдукуванні homo vulgares ....
Я теж протестую. Але не тому, що не цікавлюся програмуванням, і не тому що не вмію навчити дітей програмуванню. А скоріше навпаки. Для того щоб усім було добре - котлети повинні бути окремо, а торти окремо. Концепція інформатики у школі з року в рік все сильніше тягне у сторону ІКТ. Олімпіада з інформатики залишається осторонь, як біла ворона. Складається враження, що МОН хоче і рибку з'їсти і на *** сісти! Все може стати на свої місця тільки в одному випадку, коли ми признаємо, що ІКТ і інформатика це зовсім різні предмети із відмінними між собою навчальними задачами та цілями. Інформатика - це наука про інформацію (біти, байти, будова комп'ютера, принципи його функціонування, алгоритмізація, програмування, веб-технології із точки зору принципів роботи та вебпрограмування). ІКТ - технологічний предмет, ближчий до повсякденного використання (текстові та графічні редактори, електронні таблиці, бази даних, веб-технології із точки зору користувача). Ці два предмети потрібно вивчати десь із класу 7-го. Але їм повинен передувати курс "Комп'ютерна грамотність", починаючи з молодших класів. Комп'ютерна грамотність - початкова дисципліна, на якій дітки повинні навчитися натискати кнопки, водити мишкою, включати комп'ютер, виконувати операції з файлами, дисками, грати у прості пізнавальні ігри з елементами програмування та використання комп'ютера у побуті. Це так само, як навчити дитину писати, читати і рахувати. По такому принципу у нас вийде модель подібна до математики, яка починаючи із 7-го класу ділиться на алгебру і геометрію. Якби таку концепцію було реалізовано у школі, олімпіада з інформатики була би природньою і ні у кого б не викликала зайвих емоцій. Кожен займався би своєю справою і дискусії про те, що важливіше відпали б самі собою.
Причин є багато, але основні - небажання учнів логічно мислити і слабка мотивація
Логічне мислення не залежить від бажання учня. Його наявність є результатом такого процесу, який називають навчанням. Що ми маємо зараз. Зменшення кількості годин з фізики привело до того , що розвязання задачі зводить до знаходження в книжці потрібної формули і проведення в відповідністю з нею метемитачних обрахунків. Зменшення кількості годин метематики привело до того, що відбувається "натаскування" учнів умінням по зразку розвязувати певний клас задач. Зміна цілі предмету інформатика ( замість того щоб вчити мислити навчаємо , напевно краще сказати дресуємо натискатикнопочки) знищує цінність цього предмету в плані научання учнів мислити. В програмі 12 річної школи для 10-12 класів взагалі відсутні години для вивчення питаннь алгоритмізації тобто уміння побудувати логічний ланцюжок міркувань. Хоча для того щоб було менше критики є години на вивчення середовища Visual Basic. І не було б так сумно, якби більшість не вважали що це так і треба. Зрозуміло що дресирування кнопконатисканню вимагає набагато менших інтелектуальних та і інших затрат. Як показує досвід, щоб навчити свідомо використовувати розгалуження потрібно потратити на заняття не менше 15-20 годин. А в 10 класі при вивченні Excel без всякого вступу тема уроку "Використання логічних функцій". В темі "Основи алгоритмізації" на розгалуження відведено 40-50 хвилин чистого часу. Хочеться бачити тих учнів , які за такий короткий час його засвоять. Думаю що і темами фізики така ж картина. А ми говорим не хочуть мислити, нема мотивації. НЕможна отримати там урожай де не посіяно, а якщо щось і посіяли то зовсім не обробили. Але такі раби, які б тільки споживали, не могли логічно мислити якраз і потрібні для суспільства яке , як говори в попередніх постах, називається суспільством споживання.
Все може стати на свої місця тільки в одному випадку, коли ми признаємо, що ІКТ і інформатика це зовсім різні предмети із відмінними між собою навчальними задачами та цілями.
ТАК Я ТЕЖ ТАК ВВАЖАЮ!!!! - НЕ РАЗ ПИСАВ!!! Але виходжу з того що э 1- предмет, а олімпіади, хоч і "біла ворона", але ПРАВИЛЬНА, потрібна і ХОЧ ЧАСТКОВО вторимує інформатику від повної деградації.... А що хоче МОН - ЗГОДЕН!!!!
Цінність, важливість людини для суспільства повинна вимірюватись не можлвістю споживання, а ефективною продуктивністю, тобто виробництвом суспільно важливого продукту.
Ну розвивайте думку далы, і до чого прийдемо... Ідея ж була хороша, а реалізація.