Доброго вечора! Пропоную тему для роздумів. У всякому разі на жодне з поставлених тут питань у мене після 25 років роботи в школі, відповідей немає.
Так вже склалось у нашій системі середньої освіти, що престиж педагога у більшій мірі визначається успіхами його учнів на конкурсах і олімпіадах аніж картиною загальної успішності дітей яких сумлінно і доброякісно навчає учитель. Кращим вважається той педагог, чий учень виборов вище призове місце на предметній олімпіаді. Може це і справедливо для багатьох предметів шкільного курсу. Та якщо олімпіади з більшості шкільних дисциплін охоплюють програмний матеріал, нехай і в поглибленому його вивченні, то олімпіади з інформатики лише частково, залежно від профілю навчального закладу, відповідають змісту програм. Наприклад для для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю (2009/10 навчальний рік) слідуючий розподіл годин:
Вступ. Інформація та інформаційні процеси – 2 години Інформаційна система та її складові – 6 годин Прикладне програмне забезпечення навчального призначення – 4 години. Прикладне програмне забезпечення згагального призначення – 34 години. Глобальна мережа Інтернет – 6 годин. Комп’ютерне моделювання. Основи алгоритмізації та програмування - 12 годин Резерв часу – 3 години. Всього – 70 годин. (Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. ІНФОРМАТИКА. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України за редакцією акад. М.І. Жалдака. Прем’єр. Запоріжжя 2003.)
Зверніть увагу: 12 годин на вивчення основ алгоритмізації і програмування за весь курс інформатики у школі !!!
А ось задача обласного рівня (Херсонська область 2010 рік)
«Задача 2. Транспортна компанія здійснює перевезення товару зі складів до магазинів. Вона обслуговує М складів та N магазинів. План перевезень реалізовано у вигляді таблиці Т розміром N+1 на M+1. Нульовий рядок таблиці містить дані про запаси товару на складах, а нульовий стовпчик – про потреби магазинів у товарі. Клітинка Tij має містити кількість товару, який треба перевезти зі складу j до магазину i. Якщо зі складу j до магазину i товар перевозити не планується, Tij=0. У протилежному випадку Tij – додатне ціле число. Але в результаті помилки в роботі комп’ютерної програми, яка розраховує план перевезень, усі додатні числа Tij в таблиці Т було замінено на 1. Розробити комп’ютерну програму, яка відновлює план перевезень, обчислюючи реальні значення чисел Tij, якщо Tij > 0. Відомо, що сума запасів товару на складах дорівнює сумі потреб магазинів у товарі. Відомо також, що загальна кількість перевезень k дорівнює M+N+1, M,N ≤ 20, Tij ≤ 1000. ….» А далі на пів сторінки йдуть пояснення до завдання а також, що, як, в якому форматі і в якому файлі представлено і як, в якому файлі потрібно зберегти результат роботи програми.
І це лише одна з трьох задач, які учень повинен виконати за три години. Та тут хвилин двадцять лише з умовою задачі знайомитись доведеться.
Так є ж і математичні класи, скажете Ви, і класи з поглибленим вивченням інформатики, де програмуванню є змога приділити більше уваги. Є також і факультативи і індивідуальні заняття… Та мова навіть не про брак часу при вивченні програмування, а про невиправдану громіздкість завдань на цих олімпіадах, і, що найголовніше, про невідповідність олімпіад програмам шкільного курсу інформатики.
Задача Tangent Як відомо, дотичною до кола є пряма, яка має рівно одну спільну точку з цим колом. Можлива ситуація, коли одна й та сама пряма є дотичною відразу до двох кіл. Тоді вона називається спільною дотичною. Напишіть програму, яка знаходитиме кількість різних спільних дотичних для заданих двох кіл. При виведенні врахуйте стародавню традицію приписувати числу 7 значення «багато». Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7.
Технічни умови. Програма читає з клавіатури шість цілих чисел (кожне не більше по модулю мільйона) через пропуск X1, Y1, R1, X2, Y2, R2 - відповідно координати центра і радіуси 1-го і 2-го кола. Програма виводить на екран шукане число з урахуванням згаданої древньої традиції). Приклад Введення 20 0 4 50 0 10 Виведення 4
Як я не намагався зобразити більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл, у мене нічого не вийшло. Коли одне коло знаходиться в іншому – у них жодної спільної дотичної. Коли кола перетинаються, спільних дотичних дві. Коли кола дотикаються – три, а коли знаходяться на відстані одне від одного – чотири. Може Вам, щановні, вдасться побудувати більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл? А може мова тут про неЄвклідову геометрію? :-)
Соромлюся запитати, для чого потрібно було заплутувати, ускладнювати завдання непотрібною «стародавньою традицією приписувати числу 7 значення «багато». Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7.» ???
Олімпіади з інформатики доречно було б назвати не олімпіадами з інформатики, а суто олімпіадами з математики та програмування мовою Паскаль. Адже успіх рішення кожної задачі залежить лише від математичних здібностей учня та навичок програмування мовою Pascal (у всякому разі – у нас на районному і обласному рівнях)
Дивними здаються рекомендації Міністерства освіти щодо проведення ІІІ та IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики поряд з рекомендаціями того ж Міністерства освіти щодо вивчення мов програмування у загальноосвітніх школах:
«Рекомендуємо запропонувати учасникам олімпіади на вибір одну з мов програмування (Pascal, C або C++), та систем програмування (Free Pascal 2.0 (чи новішої версії), GCC 4.1 (чи новішої версії), Turbo Delphi Explorer, Visual C++ 2008 Express). Такі компілятори будуть використані на IV-му етапі.» (Лист МОН №1/9-828 від 30.11.09 року)
«Діалоговий інтерпретатор (компілятор) однієї з мов програмування (ВАSІС, РАSСАL, С++, Visual Basic, Delphi тощо) – для ознайомлення з правилами складання, введення, виконання та налагодження програм на комп’ютері.» Програми для загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного, природничого та технологічного профілів Інформатика 10–11 класи (Укладачі: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І., Науменко Г.Г.)(стор 68)
Знову виникають питання - чому, запропоновані в пояснювальній записці мови програмування ВАSІС та Visual Basic недопустимі при рішенні олімпіадних задач? Якщо ці мови ігноруються Міністерством освіти України, то чому основи візуального програмування впроваджуються в школах і серед учителів інформатики саме на мові Visual Basic? І головне - як результати учнівських олімпіад можуть свідчити про професійний рівень педагога - викладача інформатики, коли вони мало співпадають зі шкільними програмами? Адже учні вивчають у школі і курс архітектури ЕОМ, і загальний курс користувача ПК, і курс користувача Microsoft Office, і основи Інтернету, і основи веб-дизайну, і основи комп’ютерної графіки, і основи візуального програмування… Яким би ти не був геніальним програмістом на Viual Basic.NET, або неперевершеним майстром з Photoshop, або віртуозом у створенні сайтів…, ти будеш останнім на звичайній шкільній олімпіаді з інформатики.
З одного боку інформатика прирівнюється до технологічних дисциплін, а з іншого – олімпіадні завдання неможливо вирішити без глибокого знання основ математики і програмування. З якої ще шкільної дисципліни олімпіади із року в рік проводяться гамузом, одночасно для учнів з дев’ятого по одинадцятий клас, з однаковими вимогами і завданнями? Хіба це не свідчить про повну невідповідність олімпіад шкільному курсу викладання інформатики? Колись, на моє питання, чому так відбувається, один високоповажний працівник обласного відділу освіти відповів – «так відбувається тому, що ми орієнтуємось на олімпіади міжнародного рівня.» Так чому б тоді не виділити в школах окремим предметом - основи алгоритмізації і програмування, який би поряд з математикою, фізикою, хімією, інформатикою… вивчався б у школі? І доцільно було б тоді проводити окремі олімпіади з інформатики, де були б питання з загального курсу, та з олімпіади з програмування, де були б ті самі завдання, що й зараз?
Вважаю, що олімпіад з інформатики у нас не існує, а є лише конкурси юних математиків-програмістів (тай й то, лише з певною мовою програмування) А ви, шановні, якої думки?
Шановні форумчани!!!!! Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!
Так, є над чим порозмислити. Думаю, не Ви один такі питання собі задаєте. Я - аналогічно. Ваші побажання непогані, але практично нездійснені, на жаль, беручи до уваги весь комплекс шкільних фундаментальних наук+сучасні нововведення ("Людина і світ" тощо). Навантаження, однако....
Як я не намагався зобразити більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл, у мене нічого не вийшло. Коли одне коло знаходиться в іншому – у них жодної спільної дотичної. Коли кола перетинаються, спільних дотичних дві. Коли кола дотикаються – три, а коли знаходяться на відстані одне від одного – чотири. Може Вам, щановні, вдасться побудувати більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл? А може мова тут про неЄвклідову геометрію? :-) Соромлюся запитати, для чого потрібно було заплутувати, ускладнювати завдання непотрібною «стародавньою традицією приписувати числу 7 значення «багато». Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7.» ???
Коли кола співпадають, то спільних дотичних безліч, виводиться 7.
LVV, підтримую 100%. За це вже неодноразово йшла мова на форумі, але на верху думають інакше. Я не маю нічого проти нинішньої олімпіади з програмування, але противник того, що якщо вчитель не послав учня для участі в олімпіаді, то стає ворогом №1 для дирекції і його авторитет прямує до нуля. Ніхто не зважає на те, що той же вчитель сумлінно готує кращий матеріал для уроку, намагається навчити всіх учнів, а не "обраних", бо це покращить рейтинг школи. Потрібно все міняти на рівні свідомості, істина криється в головах кожного. Інколи влада робить такі необдумані вчинки, що ні в які рамки здорового глузду не вміщається. Потрібно міняти менталітет нації.
Коли кола співпадають, то спільних дотичних безліч, виводиться 7.
Вірно. Дуже Вам вдячний. До свого сорому мушу визнати, що цей варіант я не врахував. Але ж погодьтесь, що умова задачі носить елемент запутування "Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7." При умові, що існує всього п'ять варіантів відповідей: 0, 2, 3, 4, безліч.
Наскільки мені відомо завдання з фізики та математики рівня обласної олімпіади виходять за рамки шкільного курсу як математики так і фізики. Дискусій подібних до даної немає. Якщо не хочеться займатись алгоритмізацією , можна прийняти участь у конкурсі Web дизайну. Думаю, що якби були конкурси розв'язування задач в середовищі табличного процесора чи Access то і там би були завдання , які виходять за рамки шкільного курсу інформатики. В цьому році на районній олімпіаді дві перші задачі були якраз на рівні шкільного курсу інформатики. Їх виконали всього три учасниики. Так можливо причина не в задачах, а підходах до вивчення теми "Основи алгоритмізації". Зрозуміло, що вчителю легше розповісти деякі розділи файла Допомоги програмних продуктів Microsoft Office ніж навчити розв"язувати задачі.
Але ж погодьтесь, що умова задачі носить елемент запутування "Тобто, коли кількість спільних дотичних виявляться строго більшою 6, незалежно від справжньої кількості виводьте 7."
Я не думаю, що це проблема, умова однозначна, а те що задача так сформульовано можливо її трішки ускладнює, оскільки задача сама по собі проста. Це просто такі формулювання олімпіадних задач, мені вони теж не зовсім подобаються, можна простіше і ясніше без додаткових літературних елементів, які не несуть ніякого смислового значення, чим явно зловживають в деяких задачах.
Когда алгоритмизация изучается в 11 классе, а олимпиада начинается с 8 это уже другая постановка вопроса, чем насколько задания соответствуют программе. Понятно, что готовить к олимпиаде нужно во внеурочное время, как и на всех предметах. Но не учить же с нуля. На математике и физике основы даются на уроке!!!!!!!!!!!!! Пока не будет обязательных часов для изучения основ предмета, учителя будут иметь законную причину для подобных жалоб.
Можливо це дещо жорстко. Але є прислів'я: Хто хоче шукає можливість, хто не хоче шукає причину. При бажанні можна розпочинати вивчення алгоритмізації в 8 класі. І навіть за це будуть платити. А якщо бажання нема то і в 11 його вивчають як небудь
Можливо це дещо жорстко. Але є прислів'я: Хто хоче шукає можливість, хто не хоче шукає причину. При бажанні можна розпочинати вивчення алгоритмізації в 8 класі. І навіть за це будуть платити. А якщо бажання нема то і в 11 його вивчають як небудь
Перелічу (і розкрию) питання, на якві ви не звернули уваги:
1- Чому олімпіади з програмування називають олімпіадами з інформатики, коли вони охоплюють лише 10-20 % програмного матеріалу, адже з результатів олімпіад судять про фаховий рівень викладача інформатикеи в школі (І тут мова не про мене. В мене з року в рік учні є учасниками обласних олімпіад. А чому не республіканських... це вже інша річ...) 2- Чому, при впровадженні VisualBasic.Net при вивченні основ візуального програмування, ця мова виключена міністерством з переліку мов, що допустимі на олімпіадах. Адже Visual Basic. як і рекомендований VisualС++ входять до VisualStudio.NET. Я декілька років впроваджую в школі і серед учителів району основи візуального програмування на Visual Basic.NET, викладав учням основи алгоритмізації та програмування на прикладах створення консольних додатків мовою Visual Basic.NET, створив сайт для підтримки бажаючих вивчати цю мову, і в той же час змушений готувати учнів до олімпіад на TurboPascal. 3- Чому завдання на так званих олімпіадах з інформатики єдині для усіх категорій учнів з 8-го по 11 класи?
Питання, зрозуміло, риторичні. Ясна річ, ні у мене, ні у Вас відповідей на них скоріше всього не знайдеться. Є ще одне питання - Ви намагались підрахувати скільки усіляких програм Міністерство рекомендує для учителів інформатики. Здається їх більше ніж пів сотні. А подивіться на список допущеної міністерством для використання в школах літератури. А перелік дозволених для використання в школах навчальних програмних продуктів (в якому, до речі немає програмних (платних) продуктів Інтершколи, яка так інтенсивно впроваджується в школах обласними і районними відділами освіти)
Питань безліч. Але міністерське сибурде (симуляція бурхливої діяльності) в царині інформатики цих питань не вирішує і навіть на висвітлює. Якщо я раніше на свій розсуд міг, згідно з пояснювальними записками до програм, змінювати час на вивчення тем і таке інше, міг більше практичних робіт, скажімо, присвятити основам алгоритмізації та програмування, то тепер, наприклад у 9-х класах, кількість і тематика практичних і контрольних робіт строго регламентована новими міністерськими програмами. Вихід, зрозуміло, знайдеться. І ми будемо навчати учнів програмуванню, і знайдемо час для підготовки до "олімпіад". Та все ж...
При бажанні можна розпочинати вивчення алгоритмізації в 8 класі. І навіть за це будуть платити.
Дело не в желании, а количестве часов вариативной составляющей учебного плана и планов на нагрузку директора школы. И эти планы зависят от многих составляющих. Я считаю, что раз предмет выносится на олимпиаду, то его основы должны изучаться в обязательном порядке хотя бы в том классе, начиная с которого он вынесен ( в идеале на год раньше). И это не должно зависить от желания или не желания учителя и директора. Иначе мы можем просто потерять детей. Бесплатно заниматься честно устала.
Я Вас, п. LVV, підтримою на 300%. На мою думку, справа в тома, що обласні і районні ваідділи освіти не розуміють програми і рекомендацій МОН, а тому, шо вони не читають методичні листи МОН, а беруть до уваги тільки державну програму вивчення інформатики (у зв'язку з економією). Я думав, ця проблема тільки нашого регіону, але це проблема в більшості всієї України. Це я зробив висновок після спілкування з представником МОН. А здругої сторони інформатику, як математику, фізику, хімію, біологію, потрібно розділити на два предмети: інформаційні тегнології і програмування. Треття проблема - МОН враховує, і в програмі 9-го класу це враховано, що в школах з 2003 року інформатику вивчають трьома етапими. (початковий, основний, профільний (професійний)). А насправді, що ми маємо в більшості регіонах? За 10-12 уроків довести учня до того рівня, щоб розв'язати всі завдання ІІ-го і ІІІ-го туру олімпіади практично не можливо в звичайній школі.
Годин інформатики дуже мало і підготувати на уроках олімпіадного чемпіона практично не можливо. Я почав вивчати програмування з 8 класу з метою вибрати кращих для подальшої підготовки до олімпіади. Дітям трохи важко. В них немає математичної основи для програмування. Веду гурток інформатики де і готую всіх бажаючих до всеможливих олімпіад і конкурсів. Проблема в тому, що бажаючих дуже мало. Свідомість учнів і їхніх батьків дуже низька (може то тільки в нашій місцевості) з цим ми нічого вдіяти не зможемо Дітям головне посидіти в інтернеті, пограти ігри і т.д. Всі учні, які мають вдома комп'ютер взагалі нічого не вчать, а тільки грають.
Може Вам, щановні, вдасться побудувати більше чотирьох спільних дотичних до двох кіл?
Вдасться, і ось побачив, що Вам вже без мене підказали, як. Ця задача зовсім проста і не потребує знань алгоритміки та програмування за межами БУДЬ_ЯКОЇ програми. Треба лише акуратно думати. По суті питань. 1. Зміст олімпіадних завдань з математики, фізики, інформатики, хімії, біології (екології) - а саме з цих предметів ЮНЕСКО проводить Міжнародні олімпіади) визначається не діючою в тій чи іншій країні шкільною програмою з цього предмета (до того ж і в нас вони зараз дуже різні, а де-яких країнах взагалі не існує поняття ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА), а "Програмою олімпіади" з відповідного предмета. І це повинно поширюватися на всі етапи, починаючи з шкільного. Тому, наприклад, перелік мов олімпіади повністю узгоджено з відповідною програмою Міжнародної олімпіади. Але основне, що варто зрозуміти учителю (я займаюся олімпіадами, і не лише з інформатики більше 30 років, І ЗНАЮ ТОЧНО) -ОЛІМПІАДНІ РЕЗУЛЬТАТИ НЕ МАЮТЬ НІЧОГО СПІЛЬНОГО З УРОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І ОРГАНІЗАЦІЄЮ ВИКОНАННЯ ТІЄЇ ЧИ ІНШОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ.
2 .Якщо учитель бажає, щоб його учні мали результат на олімпіадах - добротних, правильних, "по конспектах" уроків для цього ЗАМАЛО. Необхідна ПОСТІЙНА, ПОСЛІДОВНА, цілеспрямована робота ТАЛАНОВИТОГО учня під керівництвом зацікавленого учителя, бажано теж ТАЛАНОВИТОГО в позаурочний, і як правило неоплачуваний час. Учитель, в більшості випадків, не має БАЖАННЯ, часу, а часто і знань, щоб вести таку роботу.
3. Чиновники "напрягають" олімпіадами незаконно, але вони мають абсолютні підстави робити інтерполяцію "якщо учитель постійно дає переможців олімпіад - це гарний учитель". А ось зворотньої - ніяким чином. І ще одне. Ті "преференції", що їх отримує учитель, що має гарні результати на олімпіадах - мізер, в порівнянні з затратами часу та зусиль на отримання цього результату. 4. В станній час з'являються "умільці - чарівники", що починають робити з підготовки олімпіад бізнес, свого роду "олімпіадне репетиторство", обіцяючи перемоги своїм приватним учням. Інколи - це висококласні фахівці, в них виходить. Але часто й не виходить - спорт є спорт. Ось тоді процвітає корупція і фальшування результату. Особлииво - на нижчих рівнях олімпіад.
Бонуси!
Корисні сайти
Увійдіть
зареєструйтесь
Правила форуму
Оновлення
Учасники
Пошук
