Чому відбір кращих підручників проводиться не тими, хто ними буде користуватися?
В умовах ринкових відносин Європи це вже давно і ЕФЕКТИВНО робиться. Підручники з "ляпами" ЗА СВОЇ гроші ніхто з вчителів і шкіл купувати не буде! Для цього досить половину(!) державних коштів, що залишається від розкрадання "нагорі", віддати школам. Чому лише в Україні залишився цей радянський монстр, у якому думка вчителів, учнів і батьків ігнорується. Наша централізована система вперто продовжує існування лише тому, що піраміда чиновництва звикла кормитися біля державних грошей! А грифування служить для того, щоб вся ця ... трималася біля кормушки. Це є головною причиною, що у школи йде грифована макулатура замість підручників!

Керівники загальноосвітніх навчальних закладів несуть персональну відповідальність
Міністерство освіти і науки прийняло наказ № 806 http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/4623 від 01 вересня 2009 року щодо використання у навчальному процесі підручників та посібників з відповідним грифом міністерства освіти.

У зв'язку з цим, Міністерство освіти і науки України звертає увагу начальників управлінь освітою та керівників навчальних закладів на використання у навчальному процесі лише навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.

Як зазначається у наказі, керівники загальноосвітніх навчальних закладів несуть персональну відповідальність за використання у навчально-виховному процесі навчальної літератури лише з відповідним грифом МОН.

А може трохи попартизанимо?

ПРИКАЗ
1. Жителям (всем лицам) запрещено выходить на улицу от 18 до 5 часов по немецкому времени. Нарушители этого приказа могут быть расстреляны.
2. Все имеющиеся у штатского населения валяные сапоги подлежат немедленной реквизиции.
3. Пользование валяными сапогами запрещается и должно караться вплоть до расстрела.
4. Всё трудоспособное население должно зарегистрироваться на бирже труда. Кто не будет работать в городе, должен ехать на работу в Германию.
5. Виновные в неисполнении приказов коменданта подлежат расстрелу.
6. Приказ вывесить на стенах домов и на заборах.
Комендант г. Киева, генерал-лейтенанта Байер
("Украинское слово", 29 сентября 1941 года.)

Трохи пізніше розповім про кадрове призначення у нашому районі.
Досить кумедна історія.
Повна чехарда в освіті.
Такого за 38 років роботи в школі ще не бачив.
А може вже відстав від життя....

З другого боку (Я НІКОГО НЕ ХОЧУ ОБРАЗИТИ!!!!) зараз видається ВЕЛИЧЕЗНА кількість підручників, посібників без грифу, які є БІЗНЕС-ПРОЕКТАМИ видавництв, починаючи з просто піратських видань типу збірника Римкевича з фізики (якесь харківське видавництво видає майже щороку без вского на те права) і кінчаючи інколи відверто малопрофесійними виданнями місцевих авторів, які я жартома наживаю "порнонавчальною" літературою. Особливо це посилилось в зв'язку з тестуванням.... порно-тестів ВАЛ, вони дискридитують саму ідею тестового контролю знань.
І ще одна проблема - якщо не грифований підручник - це його придбання. Вчитель виступає в ролі посередника, має свій відсоток часто-густо. Ось і пряма зацікавленість в нав'язуванні таких книжок.
Але якщо підручник дійсно гарний, і не має грифу...треба створити умови, щоб учні могли купити його САМОСТІЙНО, а не через учителів-посередників. Дуже добре зробило тернопільське видавництво Будного "БОГДАН" - відкрило напроти мої гімназії чудовий магазин навчальної книги... Учитель зіслався на той чи інший підручник чи посібник - учень піщов і придбав, якщо дійсно бажає мати знання.
Але таких магазинів обмаль, до того ж учитель хоче, щоб мали усі ту чи іншу книжку - легше працювати.
Я маю велики досвід роботи в умовах відсутності підручника за діючими програмами, тому викручуюся так - читаю курс той чи інший, використовуючи опорні конспекти, в домашніх завданнях посилаюся не на підручник, а на тему і вказую, в яких підручниках чи посібниках вона викладена, називаючи і той, що є у дітей (якщо є) і ті, які я вважаю за доцільне, в.ч. і інтернет-джерела. А купувати-не-купувати- це їх проблема. Задачі для домашніх завдань викладаю в інтернет і роздаю учням розруківки (10 екз. на клас раз в 2 тижні - набір задач). Але ні підручниками, а ні збірниками задач не торгую. Папір (1 пачка на рік на 1 клас) прошу у батьків.
І ще. З колегами (фізиками і інформатиками) маємо "чорну касу" - скидаємося по трошки. Купуємо на кафедру підручники-посібники - все, що видається. Це зберігається в кабінетах для загального використання без права виносу.