Сб, 21.10.2017, 09:52
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 1 з 512345»
Модератор форуму: Ktara, НІКОЛЯ, Bandalak, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.2 Методика викладання інформатики в середній школі (5-9 кл.) » Термінологія (Вживання, походження, переклад термінів з інформатики)
Термінологія
gromko Дата: Чт, 16.04.2009, 13:14 | Повідомлення № 1
Лінуксоїд
Повідомлень: 2601
Нагороди: 26
Рейтинг: 333
Чим "комп'ютер" відрізняється від "ЕОМ", як правильно перекласти термін "folder" - "папка", "тека" чи "каталог", "Desktop" - "робочий стіл" чи "стільниця", "cell" - "комірка", "клітинка", "чарунка"? Всі ці терміни вільно мандрують з підручника в підручник, немає загальноприйнятих та нормативних документів щодо комп'ютерної термінології. Ваші думки по цьому питанню -
Newbie Дата: Чт, 16.04.2009, 13:32 | Повідомлення № 2
Хелпер
Повідомлень: 1412
Нагороди: 9
Рейтинг: 91
коли на дане питання намагаються дати відповдіь філологи, їм закидають "нерозуміння внутрішньої термінології науки". коли самі технарі пробують запропонувати варіанти, які більш органічно (на їх думку) передають сенс терміну, їх звинувачують у порушенні мовних норм :)
shef100 Дата: Чт, 16.04.2009, 13:35 | Повідомлення № 3
Тут живе...
Повідомлень: 104
Нагороди: 0
Рейтинг: 6
Quote (Newbie)
коли на дане питання намагаються дати відповдіь філологи, їм закидають "нерозуміння внутрішньої термінології науки". коли самі технарі пробують запропонувати варіанти, які більш органічно (на їх думку) передають сенс терміну, їх звинувачують у порушенні мовних норм

Згідний на 100%.
Бо це слова найкращого лінгвіста серед інформатиків та найкращого інформатика серед лінгвістів :? ;)
swetikccc Дата: Чт, 16.04.2009, 13:42 | Повідомлення № 4
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3906
Нагороди: 25
Рейтинг: 355
Що робити мовникам, як не придумувати нові правила :)
І всі ......... з пальця
mouse Дата: Чт, 16.04.2009, 14:02 | Повідомлення № 5
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2025
Нагороди: 4
Рейтинг: 62
Тут гадаю, має бути підхід такий. Як прижилось так і будемо говорити. Але будемо пам*ятати: ці слова пішли з англійської, тому варто подумати або над тех. перекладом, або над літ. перекладом. (згадайте терміни фізики, хімії).
Якщо folder, то мабуть "тека", якщо є слово папка в аналогічному розумінні, нехай буде папка.
Але не будемо вигадувати велосипед.
:? Читаємо англо-укр. тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. - Вид. 1 К.: Видавничий дім "СофтПрес", 2005. - 552 с.
Folder - папка - у деяких ОС із графічним інтерфейсом користувача каталог файлів зображають на екрані у вигляді папки (див. також directory, GUI, file)
Які потрібні ще пояснення. Читайте довідкову літературу.
Sopot Дата: Чт, 16.04.2009, 16:08 | Повідомлення № 6
Я тут недавно...
Повідомлень: 47
Нагороди: 0
Рейтинг: 2
Проблема комп'ютерної термінології стара і ще не вирішена. Більшість термінів у українській термінології є калькою російських термінів. Яким чином створюються такі словники (англо-укр. тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. - Вид. 1 К.: Видавничий дім "СофтПрес", 2005) - фактично це словник усталених слів та виразів - правильно, неправильно, але вживають то значить так треба. Багато термінів мають діючі власне українські синоніми, але за звичкою вживаються російськоподібні варіанти. Мені подобається підхід французів - у них іншомовних слів навіть у комп'ютерній термінології немає.
Desktop у перекладі на російську мову - столешница, українською - стільниця.
Не розумію чому замість ЕОМ чи ПЕОМ ми використовуємо комп'ютер (англ. - обчислювач). дЕсь читав що комп'ютер має значно більший сенс ніж ЕОМ, так як має змогу опрацьовувати дані різних видів. Але ж у них все комп'ютери - від ЕНІАКа до IBM PC!
Отож ми б...о - низькопоклонствуємо перед Заходом, вважаючи що якщо будемо вживати англомовні слова то будемо длижче до Європи чи Америки
mouse Дата: Чт, 16.04.2009, 16:40 | Повідомлення № 7
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2025
Нагороди: 4
Рейтинг: 62
Тоді це має бути загальнонаціональна тенденція.
Тоді праві ті, що говорять: етир - ефір, катедра - кафедра, аеродом - литовище, авто - автівка і т.д.
Тоді треба все віддати на відкуп філологам, а міністру видати наказ, що говорити тільки так! :o
Ktara Дата: Чт, 16.04.2009, 17:03 | Повідомлення № 8
Перспективна вчителька
Повідомлень: 3908
Нагороди: 36
Рейтинг: 285
Quote (Sopot)
Проблема комп'ютерної термінології стара і ще не вирішена. Більшість термінів у українській термінології є калькою російських термінів. Яким чином створюються такі словники (англо-укр. тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. - Вид. 1 К.: Видавничий дім "СофтПрес", 2005) - фактично це словник усталених слів та виразів - правильно, неправильно, але вживають то значить так треба. Багато термінів мають діючі власне українські синоніми, але за звичкою вживаються російськоподібні варіанти. Мені подобається підхід французів - у них іншомовних слів навіть у комп'ютерній термінології немає.

Ця книга вже перевидана у 2007 році за підтримки компанії "Майкрософт Україна", вона доповнена і змінена (ну якщо вірити словам на презентації). В мене немає першого видання, є друге
Quote (Sopot)
Desktop у перекладі на російську мову - столешница, українською - стільниця.

Цитую з книги:
desktop - 1. настільний, у настільному виконанні, настільний комп'ютер # одна з модифікацій корпуса ПК (див. також mini-tower, spase saver, tower);
2. екранне (інтерактивне) середовище, "робочий стіл".
Прохання, якщо в кого є перше видання цієї книги. чи змінилося щось?


Відредаговано: Ktara - Чт, 16.04.2009, 17:04
Sopot Дата: Чт, 16.04.2009, 19:50 | Повідомлення № 9
Я тут недавно...
Повідомлень: 47
Нагороди: 0
Рейтинг: 2
УДК 801.4
Богдан Рицар, Роман Мисак, Роман Микульчик

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

ПРО АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ГЛОСАРІЙ ВИРОБІВ MICROSOFT

Упровадження української мови в середовище комп’ютера – найпоширенішого сучасного інтелектуального засобу, що так стрімко проникає в наше повсякденне життя, є надзвичайно важливою й актуальною справою. Для нас, українців, проблема мовної локалізації комп’ютера сьогодні є вже не стільки технічною, навіть не стільки лексикографічною, скільки екзистенційною, бо торкається реального функціювання української мови в усіх сферах людської діяльності. Адже саме через «спілкування» з комп’ютером мовою його мультимедійних засобів відбувається неповторний навчально-виховний процес формування та розвиток майбутнього покоління.

За останній час в Україні видано кілька словників з інформаційних технологій та галузей, суміжних з комп’ютерною термінологією [1–3]. Однак ці словники мають низку різноманітних недоліків на рівнях макроструктури, мікроструктури, лексичного фонду тощо. Переважно ці недоліки пов’язані з невдалим запозиченням, а також із запізнілою реакцією укладачів на запровадження нових термінів у інформаційній галузі. Основний спосіб утворення нових українських термінів – калькування з англійської та російської. Через запізнілу реакцію філологів і термінологів (а основна причина тут криється у відсутності щоквартальних термінологічних бюлетенів та державного фінансування на їх видання) у терміносистемі міцно осідають жаргонізми та професіоналізми, переважно англійського походження. Це так звані англіцизми, як наприклад, експлорер, браузер, хомпейдж, вебсайт, сервер, хост, хаб та багато інших. Не менш значний вплив на формування термінології цієї галузі мала і досі має російська термінологія, як друге за значенням (а може й перше) джерело запозичень і калькування. На початках формування інформаційної сфери терміни потрапляли в українську мову з англійської за посередництвом російської завдяки масовості російських видань (журналів, підручників, словників тощо), а згодом, вже у незалежній Україні – безпосередньо з англійської та через брак українських видань – паралельно з російської. Унаслідок цього, як логічне відображення, у сфері інформаційних і комп’ютерних технологій почала формуватися субмова – такий собі триязикий суржик, яким сьогодні спілкується між собою переважна більшість фахівців і програмістів, у лексиконі яких є такі слова як скачувати чи скачати інформацію, загружати або видаляти файли і т.ін.. Найгірше те, що це «невинне дитя лінгвістики» почало закладати через посередництво словників відповідну термінологію.

У [3], наприклад, ми зустріли такі недоліки: 1) автори ніде не вживають сполучника чи, усюди є сполучник або. В українській науково-технічній мові ці сполучники розрізняють за значенням. Сполучник або має семантичний відтінок протиставлення, означає взаємовиключний вибір з кількох елементів. Натомість сполучник чи несе смислове навантаження зіставлення елементів, тому ці сполучники не є повними синонімами, і кожен з них потрібно вживати відповідно; 2) присутні кальки термінів з російської й англійської мови. Наприклад, у гнізді application дуже часто зустрічаємо варіант перекладу прикладний, host перекладають як хост, hit – як хіт тощо; 3) багаторазово вживають активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами -аюч-, -уюч- (наприклад, апроксимуючий – с. 41, швидкодіючий – с. 301, 306, друкуючий – с. 309, впливаючі, запам’ятовуючий). Такі дієприкметники нехарактерні для української мови [4].

Орфографічні помилки, яких є чимало у [3], можна покласифікувати на такі типи:

> граматична неузгодженість частин речення (наприклад, на першій сторінці основної частини зустрічаємо «365 доби» замість 365 діб; у статті ААА – «три головних сервіси» замість три головні служби; у статті list – яка є упорядкований набір замість яка є впорядкованим набором; у статті live video – відео в реальному часу замість відео в реальному часі);

> кальки з російської мови різного рівня, наприклад, словарна стаття, круглі скобки, квадратні скобки, видаляти, видалення; на синтаксичному рівні: у статті LJBF – давай будемо просто друзями замість будьмо [просто] друзями.

Разом з тим словник має чимало і позитивних моментів. Це й обсяг словника (11700 термінів і абревіатур), і охоплені галузі (терміни щодо технічних пристроїв обчислювальної техніки, загальнотехнічні терміни, терміни мов програмування, інтернету, телекомунікації), і наявність тлумачень, і вживання новіших термінів, наприклад: рознім (запозичено з [5]) (замість роз’єм), пересилання (замість передавання), друкувальний (замість друкуючий) тощо.

У раніше виданих словниках [1, 2] можна знайти не менше недоліків, помилок і хиб, хоч кожен з них має й свої позитивні сторони – автори пропонують нові терміни, нові підходи, покращують фахову термінологію. Усе це стало основою для формування нової редакції пропонованого глосарія, у якому редактори намагалися уникнути усіх зазначених помилок.

Англійсько-український глосарій [6] кардинально відрізняється від згаданих словників тим, що це – словник термінів Microsoft, використовуваних в українській локалізації їх програмних виробів [7]. Глосарій має суто практичне значення – покращити спілкування українського користувача з комп’ютером, виявити «слабкі місця», неузгодженості, лакуни термінології, спонукати до публічної дискусії широкий загал фахівців.

Англійсько-український глосарій опрацьовано на основі Microsoft Community Glossary: Ukrainian Glossary, який корпорація Microsoft розмістила на власній сторінці інтернету для громадського обговорення. Глосарій містить 2123 найуживаніших слів і термінів, що складають основу української локалізації англомовного програмного забезпечення виробів Microsoft. Переважна більшість термінів має тлумачення або коментарі щодо їх вживання у тих чи інших комп’ютерних програмах. Англійську частину залишено незмінною, – так, як її подали в інтернеті фахівці Microsoft. Окремо винесено українсько-англійський покажчик реєстрових слів глосарія.

В українській частині глосарія дотримано норм чинного правопису української мови [8] з урахуванням запропонованих Інститутом української мови НАНУ змін [9], зокрема, це слова проєкт і матеріял.

У глосарії запропоновано низку нових термінів, наприклад: стільниця, замість робочий стіл; проводир, замість експлорер чи провідник; стандартно, як усталено, замість за замовчуванням; застосунок, замість прикладна програма; погрублений шрифт, замість напівжирний шрифт; е‑пошта, замість електронна пошта; веб-вузол (подібно як радіовузол), замість веб-сайт та ін.

Проте залишилось ще чимало термінів, які потребують подальшого опрацювання. Це запозичені терміни, які давно «прижилися» в комп’ютерній термінології серед програмістів, заміна яких на питомо українські викликає труднощі. Часто це терміни, утворені безвідносно до поняття, наприклад: кукі-файл (англ. cookie), теґ (англ. tag), смартфон (англ. smartphone) тощо. Такі терміни потребують подальшого фахового обговорення щодо випрацювання їх українських відповідників.

Кожне реєстрове слово (гасло) глосарія разом з текстовим матеріялом – тлумаченням чи коментарем – складають окрему словникову статтю. В англійсько-українській частині глосарія гасла подано за англійською абеткою погрубленим шрифтом, а текстовий матеріял (якщо він є) – звичайним шрифтом.

Усі літери абревіатур і назви клавіш клавіатури подано великими літерами, наприклад EPS, ENTER key, а власні назви фірм і програм – великою лише першою літерою, наприклад Microsoft Script Editor.

Омоніми розташовано в окремому рядку і пронумеровано римськими цифрами, виділеними погрубленим шрифтом.

Англійські абревіатури, власні назви фірм і програмних об’єктів (програми, протоколи, формати тощо) та клавіш клавіатури в глосарії залишено без змін в їх англійському написанні; виняток складають лише усталені українські абревіатури.

Англійсько-український глосарій – це колективна праця не лише працівників Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології, а й фахівців, програмістів, філологів, термінологів з різних навчальних закладів Львова та Києва, а також учасників згаданої вище інтернет-програми Community Glossary WEB-page. Його подальше удосконалення у значній мірі залежатиме від активності всіх, хто небайдужий до рідного слова та майбутнього українського покоління.

1. Комп’ютерний словник / Пер. з англ. Соловйова В. О. – К.: Україна, 1997. – 470 с.
2. Кратко М. І., Кікець М. І., Мейнарович Є. В. та ін. Англійсько-український словник з програмування і математики. – Луцьк: Надстир’я, 1998. – 640 с.
3. Пройдаков Е. М., Теплицький Л. А. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 1. – К.: Видавничий дім «Софт-Прес», 2005. – 552 с.
4. Сучасна українська мова / За ред Пономарева О. Д. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.
5. Рицар Б., Семенистий К., Кочан І. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки / за ред. Б. Рицара. – Львів: Логос, 1995. – 608 с.
6 Англійсько-український глосарій виробів Microsoft®: громадська редакція. – Львів: ЕКОінформ, 2008. – 208 с. – (Термінографічна серія СловоСвіт).
7. Рицар Б., Мисак Р. Мова та термінологія зукраїнізованих програмних продуктів фірми Майкрософт // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». – 2003. – № 490: Пробл. укр. термінології. – С. 17–24.
8. Український правопис. – К.: Наук. думка, 1994. – 236 с.
9. Український правопис. Проєкт найновішої редакції. – К.: Наук. думка, 1999. – 340 с. 1995. – 609 с.

gromko Дата: Чт, 16.04.2009, 20:24 | Повідомлення № 10
Лінуксоїд
Повідомлень: 2601
Нагороди: 26
Рейтинг: 333
Quote (Sopot)
Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

Це вже занадто - сильно "товстий" пост
Краще ознайомтесь - Англійсько-український глосарій ...

Скоріше всього ще не скоро відбудеться зсув у області термінології. Проблема тут, як не дивно, у Windows+Office - протягом багатьох років і слова не було про українську локалізацію, доки справа не дійшла до необхідності купувати програмні продукти. Оскільки в Україні чинний закон "Про мови", то основною вимогою від МОНУ була локалізація W+O, що й було зроблено ... у Росії. Жодних узгоджень з мовознавцями не було - перекладали, як хотіли (щоб було близько до відповідного російського терміну). Спочатку було велике "фе" навіть серед вчителів інформатики, які звикли до російськомовної термінології, але з часом звикли, хоча вдома в багатьох W+O саме російськомовні і ніхто не збирається переходити на українську локалізацію. Більшість словників які можна зустріти (і той самий від "СофтПрес") складалися не мовознавцями, а "комп'ютерними" спеціалістами, і не було ніякого узгодження щодо відповідності нормам української мови та сучасного правопису. Так, їх підтримує МС - змінити локалізацію всіх програм відповідно до норм української мови було б дуже накладно, і навіщо - суттєвого попиту на україномовні програмні продукти ми не спостерігаємо - навіть у держустановах програми "говорят по-русски".
Маємо цікаву ситуацію - мовники і Держстандарт за одну термінологію, але реально вона не вживається. Інший аспект цього питання полягає в тому, що є значний прошарок програмних продуктів, де локалізація українською проведена відповідно до мовних норм та вказаних вимог Держстандарту - це програмні засоби та операційна система Linux. Саме там ми можемо зустріти і стільницю, і теки, і друкарки (принтери)

А одне питання залишилось без відповіді - чим комп'ютер відрізняється від ЕОМ?

Ktara Дата: Чт, 16.04.2009, 20:24 | Повідомлення № 11
Перспективна вчителька
Повідомлень: 3908
Нагороди: 36
Рейтинг: 285
Quote (ScratchProvider)
"а хіба жорсткий диск зовнішня пам'ять?"

именно так, жесткий диск - это внешняя память.
gromko, спасибо. буду ждать 15 мая - выхода новой версии


Відредаговано: Ktara - Чт, 16.04.2009, 02:49
shef100 Дата: Чт, 16.04.2009, 20:24 | Повідомлення № 12
Тут живе...
Повідомлень: 104
Нагороди: 0
Рейтинг: 6
Quote (Ktara)
именно так, жесткий диск - это внешняя память.

Жорсткий диск - це НОСІЙ ЗОВНІШНЬОЇ ПАМ'ЯТІ
Ktara Дата: Чт, 16.04.2009, 20:24 | Повідомлення № 13
Перспективна вчителька
Повідомлень: 3908
Нагороди: 36
Рейтинг: 285
Quote (shef100)
Жорсткий диск - це НОСІЙ ЗОВНІШНЬОЇ ПАМ'ЯТІ

"Для тривалого зберігання даних призначено зовнішню памм'ять або носії даних: гнучкі магнітні диски, жорсткі магнітні диски, лазерні диски, флеш пам'ять....."
Джерело: Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г. Інформатика: експерим. підручник для 10 кл./ під редак. Н.В. Морзе. - К.: Вид. Корбуш, 2008. ст. 46
Покиньте звичку сперечатися. це погана звичка :)
Знову порушуємо правила?

І по темі: до 15-го травня лишилося не так довго, побачимо які зміни відбудуться, тоді обговоримо нову версію програми

Відредаговано: Ktara - Чт, 16.04.2009, 03:04
gromko Дата: Чт, 16.04.2009, 20:24 | Повідомлення № 14
Лінуксоїд
Повідомлень: 2601
Нагороди: 26
Рейтинг: 333
Quote (shef100)
Жорсткий диск - це НОСІЙ ЗОВНІШНЬОЇ ПАМ'ЯТІ

Може бути - носій даних, або пристрій зовнішньої пам'яті
Друге поняття, як на мою думку є застарілим, скоріше пристрій збереження даних
І це так, оскільки "серйозних" посилань на "external memory device" я не знаходив (крім підручників з інформатики). Са термін кочує з підручника в підручник вже років тридцять-сорок (тоді це були точно пристрої зовнішньої пам'яті). Так що не все у підручниках є догмою в останній інстанції.

І друге - пишеться підручник по Скретчу (під програму 6 класу, але можна буде використовувати з 4 по 7-ий), хотілося б отримати Ваші пропозиції щодо такого посібника

NatVovk Дата: Чт, 16.04.2009, 20:24 | Повідомлення № 15
Гол. ред. "Інформатики"
Повідомлень: 168
Нагороди: 0
Рейтинг: 10
Quote (Ktara)
"Для тривалого зберігання даних призначено зовнішню памм'ять або носії даних: гнучкі магнітні диски, жорсткі магнітні диски, лазерні диски, флеш пам'ять....."
Джерело: М

За довгі роки роботи в IT-сфері мене привчили додержуватися стандартів (не тільки щодо технологій створення комп’ютерів, а й до додержання затвердженої термінології), тому не можу читати шкільних деяких посібників (і деяких підручників) де автори дозволяють собі дуже вільне тулмачення термінів, а через недостатню освіченність у галузі ІТ вони таким чином перекручують сам термін (іноді про це й не здогадуючись). На мої зауваження ще й сперечаються, замість того, щоб подякувати.
Отже, щодо терміну Зовнішня пам’ять. Він розтулмачений у «Information processing systems. Terms and definitions», причому, для тих, хто не звик додержуватися нормативів спеціально зазначено: “Настоящий стандарт устанавливает термины и определения понятий в области систем обработки информации. Термины, установленные настоящим стандартом, обязательны для применения во всех видах документации и литературы, входящих в сферу работ по стандартизации или использующих результаты этих работ“.
Подаю так, як записано у нормативі:
Носитель данных (Data medium) — Материальный объект, предназначенный для записи и хранения данных.
Запоминающее устройство (Storage unit) — Устройство, реализующее функцию памяти данных
Внешняя память (External storage) — Память, данные в которой доступны центральному процессору посредством операции ввода-вывода
Память данных (Storage) — Функциональная часть вычислительной машины, предназначенная для приема, хранения и выдачи данных
Оперативная память (Operating storage) — Память, в которой размещаются данные, над которыми непосредственно производятся операции процессора.
Примечание. Оперативная память может иметь несколько иерархических уровней
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.2 Методика викладання інформатики в середній школі (5-9 кл.) » Термінологія (Вживання, походження, переклад термінів з інформатики)
Сторінка 1 з 512345»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.