Вт, 21.11.2017, 19:30
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 8 з 8«12678
Модератор форуму: Bandalak, Ktara, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ VIІІ: ОБМІН ДОСВІДОМ (УРОКИ, ФАКУЛЬТАТИВИ, ПОЗАКЛАСНА РОБОТА) » 8.6 Факультатив з програмування » З якої мови варто розпочати вивчення програмування? (Цікаво знати вашу думку з цьго приводу)
З якої мови варто розпочати вивчення програмування?
З якої мови краще розпочинати вивчення програмування?
1.Pascal/Delphi[ 26 ][65.00%]
2.C/C++ і похідні від них[ 7 ][17.50%]
3.Basic[ 4 ][10.00%]
4.Одна з скриптових мов[ 0 ][0.00%]
5.Якась інша мова пограмування[ 3 ][7.50%]
Усього відповідей: 40
Комарик Дата: Ср, 03.12.2008, 16:14 | Повідомлення № 1
Прописаний назавжди
Повідомлень: 228
Нагороди: 0
Рейтинг: 14
Зараз існує бгато мов програмування. Багато з них перекликаються одна між одною, але є й такі що суттєво відрізняються. Одні з них більш потужні, інші простіші. Одні перспективні, інші вже застаріли.
Тож вибір мови є досить важливим.
Цікаво знати вашу думку з цьго приводу.

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!


Відредаговано: WWW - Ср, 03.12.2008, 22:14
dpi Дата: Сб, 24.01.2009, 07:49 | Повідомлення № 106
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 1438
Нагороди: 1
Рейтинг: 39
Quote (alex)
За три місяці кодіровщика ще можна зробити , а серйозного програміста навряд чи. Часто зустрічаю молодих людей , які називають себе програмістами хоча ні одної програми не написали. Програміст - це звучить гордо.

В немного идеализируете работу программистов. Толковых ребят можно подготовить за три месяца. На собеседовании выясняете, какие языки кандидат знает и даете ему три сложных задания на языках наиболее не похожих.
И второе. Программы не создает один человек. И называются эти профессии кодировщик, математик, сборщик и тд. А человека три неделями просто гоняют (тестируют) эту программу с различными входными данными и нагрузкой. Затем реклама, продажа, обслуживание - зачем работать, если не получать ЗП. Это большая команда пахарей, которым некогда думать о высоких материях (в отличии от нас :$ ).
Newbie Дата: Сб, 24.01.2009, 11:31 | Повідомлення № 107
Хелпер
Повідомлень: 1412
Нагороди: 9
Рейтинг: 91
Quote (gry)
Чи потрібен нашому суспільствуВИСОКОЯКІСНИЙ

власне високоякісні працівники потрібні завжди, а в інформаційному суспільстві найбільш востребуваними будуть власне працівники ІТ-індустрії. це ж очевидно...
Quote (Bandalak)
Звичайно, за ті гроші що вони пропонують серйозний програміст до них не піде.

є серйозні контори з серйозними замовленнями і відповідно оплатою. і вони потребують не аби-кого, а серйозних працівників... причому, як зауважив dpi, не лише кодерів, а й тестувальників (так, чисто між іншим, переважно це дівчата :)), проджект-менеджерів, аналітиків, службу підтримки і т.д. і все це переважно - ті, хто у вузах вчаться на "програмістів" (хоч зараз ніби відкриваються нові спеціальності, які краще відповідають вимогам ринку)

вірити в те, що програміст лише пише програми, так само, як вірити в те, що вчитель лише навчає учнів. а ми ж то і класне керівництво маємо, і журнали заповнюємо, і мережу класу налаштовуємо, і т.д.

KulAlex Дата: Нд, 25.01.2009, 20:22 | Повідомлення № 108
Знаток програмування
Повідомлень: 326
Нагороди: 6
Рейтинг: 19
Quote (dpi)
Толковых ребят можно подготовить за три месяца.

Дуже, дуже ... цікаве тверження. Я готовий Вам надати кілька учнів з високим рівнем математики, фізики, хімії і т.д. зробіть із них «класних» програмістів. Хочу на це подивитися. «Високоякісного» програміста потрібно створювати роками, при умові, якщо цього хоче він. :) :) :)


Відредаговано: KulAlex - Нд, 25.01.2009, 20:23
dpi Дата: Нд, 25.01.2009, 22:43 | Повідомлення № 109
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 1438
Нагороди: 1
Рейтинг: 39
Quote (KulAlex)
Дуже, дуже ... цікаве тверження.

Толковые - это еще не программисты, это те, которые закончили институт, пытались программировать. (Сами знаете как готовят в институте.) Берут после собеседования не всех, желающих много. И три месяца испытательного срока-учебы - это не факт, что возьмут в команду, грузят прилично. А если возьмут, то ребята толковые и дальше уже будут расти как программисты. Так, что химия и физика не причем, а вот математика нужна и еще как. (У меня родственник работает в такой фирме.) Вот Newbie, я поддержую полностью.
Newbie Дата: Нд, 25.01.2009, 23:16 | Повідомлення № 110
Хелпер
Повідомлень: 1412
Нагороди: 9
Рейтинг: 91
Quote (dpi)
Берут после собеседования не всех, желающих много. И три месяца испытательного срока-учебы - это не факт, что возьмут в команду, грузят прилично. А если возьмут, то ребята толковые и дальше уже будут расти как программисты.

http://edu.softservecom.com/AboutUs/Overview - власне це і роблять серйозні фірми, яким потрібні високоякісні фахівці. решта... можуть далі себе вважати високоякісними :)
Няпо Дата: Сб, 07.02.2009, 18:50 | Повідомлення № 111
Новий користувач
Повідомлень: 13
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
Quote (KulAlex)
«Високоякісного» програміста потрібно створювати роками, при умові, якщо цього хоче він. :) :) :)

Повністю згідний з такою думкою!!! Поки діти самі не захочуть вчити програмування, то немає різниці на якій мові їх вчити, результату не буде!!!
Якщо на гуртку я не встигаю дітям задачі давати, розв'язують на ходу, то на уроці я одну дві від сили на дошці пояснюю цілий урок!!! І то доходить до декількох.....
PanPete Дата: Сб, 07.02.2009, 22:22 | Повідомлення № 112
Наполегливий учасник
Повідомлень: 797
Нагороди: 1
Рейтинг: 45
Quote (Няпо)
Поки діти самі не захочуть вчити програмування, то немає різниці на якій мові їх вчити, результату не буде!

Саме так, ось тому й в шкільному курсі інформатики доречно подавати не програмування з обовязковим вивченням певної мови програмування, а алгоритми як спосіб рішення прикладних задач за домомогою ПК. Учень, шо оволодіє вміням алгоритмізації, якщо його зацікавить ця тема, то й самостійно, чи на гуртку освоє одну - дві мови програмування, які буде вважати за доречні. Якщо ж він піде здобувати вищу освіту за цим направленням - в нього буде база, на яку зможе набудовувати спеціалізовані знання.
traktorist Дата: Нд, 08.02.2009, 12:31 | Повідомлення № 113
Я тут недавно...
Повідомлень: 20
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
Єдине дослідження з приводу стартової мови програмування, яке мені вдалось знайти, - журнал "ИНФОРМАТИКА И ОБРАЗОВАНИЕ" №4 та №5 за 1991 рік "Парадигмы програмирования" Д. Федюшин.
GarryPotter Дата: Вт, 17.02.2009, 17:03 | Повідомлення № 114
Прописаний назавжди
Повідомлень: 357
Нагороди: 2
Рейтинг: 20
Як навчити дітей програмуванню ?
Останніми роками ми спостерігаємо переорієнтацію шкільної інформатики в бік вивчення офісних технологій та роботи в Інтернеті. Власне це і є вивченням технологій в найширшому контексті цього слова (недарма інформатика винесена саме в цю освітню галузь). Разом з цим спостерігається невпинне зменшення кількості годин на вивчення розділу "Основи алгоритмізації та програмування", яке по своїй суті перетворюється на ознайомчий курс без певного навчального навантаження. Окрім того, в учнів досить часто відсутня мотивація щодо вивчення основ програмування, оскільки більшість існуючих практичних завдань обчислювального змісту, що потребує від учнів знань та вміння володіти певним математичним апаратом (що не завжди можливо, зважаючи на стан підготовки середнього учня). Часом розв'язування задачі зводиться до реалізації алгоритму з алгебри чи геометрії в програмы на Паскалі, результатом роботи якої є одне-два числа. Більшість учнів не розуміє, яке відношення має алгоритм Евкліда до створення програм в операційній системі Windows. На нашу думку поліпшити мотивацію в учнів щодо вивчення програмування можна застосовуючи візуальні мови програмування - Visual BASIC, Delphi. Опоненти використання візуальних мов програмування вказують на те, що складання програм у цьому випадку перетворюється на дизайн "вікон", кнопок та меню, і зовсім мало уваги звертається на власне програмування. Цей підхід (невізуальний) ми простежуємо ще від часів Алголу та Паскаля Н.Вірта - вони практично не передбачали операторів, що реалізували б інтерфейс програми з користувачем, оскільки основним була реалізація того чи іншого саме обчислювального алгоритму. З появою операційних систем з графічним інтерфейсом користувача положення докорінним чином змінюється - дизайн зовнішнього вигляду програми, зручність користування нею, стають пріоритетними поряд з ефективністю роботи алгоритмів та використанням ресурсів системи. Тим більше, що саме програмування ніхто не відміняє - просто воно стало існувати на іншому рівні, залишаючись домінатним тільки для певного типу задач, оскільки багато завдань можуть бути виконані засобами операційної системи - від керування вікнами до програвання мультимедійних файлів.

Залишається проблема малої кількості годин на вивчення програмування. Разом з тим існуючі програми без проблем дозволяють пренести вивчення програмування в основну школу, навіть в 5-6 класи. Практика показує ефективність вивчення програмування вже починаючи з 5-го класу (вивчення мови програмування Лого). Тут теж є певні проблеми, пов'язані з віковими особливостями учнів. Ж.Піаже в своїх працях переконливо показав, що до 10-12 років в дітей переважає конкретний тип мислення, а вже згодом розвивається абстрактне мислення. Це є знаною нормою, яка є однією з підвалин сучасної педгогіки. Отже маємо певне протиріччя - конкретне мислення дитини і програмування, що вимагає певного абстрагування. Вихід було знайдено ще в 80-их роках ХХ сторіччя Сеймуром Пейпертом, "батьком" мови програмування Logo - перехід в програмуванні від обробки чисел до керування об'єктами. Черепашка в Logo - об'єкт вже не абстрактний, він існує в певному, хоча і віртуальному середовищі, може певним чином взаємодіяти з ним, за ним можна спостерігати, і головне - ним можна керувати. Ідеї Лого-подібних середовищ мали місце і у вітчизняній шкільній інформатиці - виконавці Робот, Кресляр (Чертежник) та інші. На сьогодні Лого-середовища (Логомиры та ПервоЛого) досить широко використовуються при вивченні інформатики саме в 5-6 класах в Російській Федерації. На жаль, ми не маємо версії такого середовища з україномовним інтерфейсом, що певним чином негативно відображається на можливостях застосування цих програмних продуктів в Україні, хоча і у нас є позитивний досвід використання Лого (Пахомова Г.В.), підручники та програми, схвалені Міністерством освіти та науки України.

Разом з тим, Logo не є безальтернативним варіантом при вивченні початків програмування - ми пропонуємо вам познайомитись з мовою програмування Scratch.
Про Scratch

Scratch (Скретч) - інтерпретована динамічна візуальна мова програмування основана і реалізована на Squeak. Завдяки динамічності, вона дає змогу змінювати код навіть під час виконання. Мова має за мету навчити дітей поняттю програмування і дає змогу створювати ігри, анімації чи музику. Scratch - середовище програмування, яке дозволяє дітям створювати власні анімовані та інтерактивні історії, ігри і інші витвори. Ними можна обмінюватися всередині міжнародної спільноти, яка поступово формується в мережі Інтернет. Середовище програмування можна безкоштовно завантажити і вільно використовувати у шкільній чи позашкільній освіті. Scratch базується на традиціях мови Лого.

У середовищі Scratch використовується метафора цеглинок Лего, з яких навіть найменші діти можуть зібрати прості конструкції. Але, розпочавши з малого, можна далі розвивати та розширювати своє уміння будувати і програмувати. Scratch створювався спеціально для того, щоб підлітки 10 – 16 років використовували його самостійно, в мережі позашкільного навчання на базі комп'ютерних клубів, в містах та регіонах з низьким рівнем доходів. Це нове технологічне середовище дозволяє їм виразити себе в комп'ютерній творчості.

Розробники цього напряму на чолі з Мітчем Рєзніком і Аланом Кеєм вважають, що найбільш важливим у потужних та недорогих сучасних персональних комп'ютерах є те, що вони створюють нове освітнє середовище. У ньому учні можуть обговорювати та користуватися цими новітніми ідеями зовсім не так, як вони це робили за допомогою підручників. З цим і пов'язана робота, яку веде дослідницька група на чолі з Аланом Кеєм щодо середовища Сквік. Мета діяльності групи - допомогти дітям навчитися думати краще і глибше, ніж це може робити більшість дорослих.

У Scratch проявляються багато ідей програмування, властиві середовищу Лого та Лего-Лого. Але тепер вони втілені на більш високому рівні. Користувачі можуть збирати свої програми-процедури з блоків так само, як вони збирали конструкції з цеглинок Лего. З конструкцій і керуючих структур можуть бути зібрані різні агенти, що виконують прості інструкції і, отже, що володіють поведінкою. Ці агенти можуть взаємодіяти між собою і відтворювати співтовариство в середовищі Scratch.

Scratch може використовуватися в різних формах: у школах, музеях, центрах додаткового навчання, удома. Він створювався для учнів 8 - 16 років, але і діти ранішого віку можуть працювати над Scratch-проектами разом з батьками або старшими братами чи сестрами, та і студенти вузів можуть використовувати Scratch на заняттях.
[правити]
Чому Scratch?
Коли учні створюють проекти в Scratch, вони опановують навички 21 сторіччя, які їм будуть необхідні для для успішної самореалізації та майбутнього успіху:
- творче мислення
- ясне спілкування
- системний аналіз
- використання технологій
- ефективна взаємодія
- проектування
постійне навчання

Scratch розроблявся як нове навчальне середовище для навчання школярів програмування|програмуванню і позиціонувався авторами як альтернатива "культурі PhotoShop". У Scratch можна створювати фільми, гратися з різними об'єктами, видозмінювати їх вигляд, переміщувати їх по екрану, встановлювати форми взаємодії між об'єктами. Це об'єктно-орієнтоване середовище, в якому блоки програм збираються з різнокольорових "цеглинок" команд так само як машини збираються з різнокольорових блоків у конструкторах Лего. Досвід і метафори Лего-Логов середовищі Scratch лежать на поверхні.

Сторінка Скретчу на ВікіОсвіті

dpi Дата: Вт, 17.02.2009, 19:46 | Повідомлення № 115
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 1438
Нагороди: 1
Рейтинг: 39
Несколько вопросов.
==================================================================
Вы предлагаете с этого языка начинать изучение программирования?
Какой язык программирования в нем используется?
Продолжить ряд: паскаль + Делфи, С++ + Билдер, ... + Scratch. (а возможно Scratch + ...?)
Ск. лет Ваши дети изучают эту программу?
Какие результаты?
==================================================================
GarryPotter Дата: Чт, 19.02.2009, 20:41 | Повідомлення № 116
Прописаний назавжди
Повідомлень: 357
Нагороди: 2
Рейтинг: 20
И так, все по порядку.
Скретч мы изучаем второй год, заменив Лого в 5-6 классах. Поскольку ученики до 5 класса имели весьма отдаленное понимание работы с компьютером, то первый семестр мы изучали компьютер, операционную систему (поверхностно), Блокнот и графический редактор. В втором семестре мы изучаем Скретч. Школа у нас самая обычная, обычные и ученики (некоторые с трудом ориентируются в таблице умножения). Но Скретч даже в сравнении с Лого показывает отличные результаты. В начале мы не говорим о программировани как таковом, хотя ученики составляют "план" похода к сокровищам на затеряном острове, если для этого есть только несколько команд. Потом знакомимся со Скретчем - его интерфейсом, запускаем готовые проекты. Буквально со следующего занятия ученики составляют "свои" проекты (по заданию учителя). Цикл "всегда" воспринимается как должное, всеравно как и условный оператор. Все что может Лого, может и Скретч (но обратное не всегда возможно). Последние релизы Скретча (BYOB) имеют возможность программировать свои процедуры и функции, проекты можно компилировать в исполняемые ехе-файлы. Поскольку в школе не интернета, то детские проекты мы не смогли выгрузить на сайт Скретча.
Что дальше? Возможно Kids Programming Language (KPL) - детский Визуал Бейсик и собственно Visual Basic. Почему именно визуальные языки - из-за мотивации. Большинству наших учеников программирование в будущем сосвсем не нужно (факт), но не хочется работать впустую. Паскаль мы тоже изучали - успешно "набирали" программы нахождения корней кв.уравнения, получали корни, - полчаса работы и сообщение - "нет действительных корней". Для большинства учеников это вызывает недоумение - зачем? Визуальное программирование позволяет ученикам делать "настоящие" программы (хотя они делают все то же - считают корни, периметры и т.п.)
Как мы работаем?
В начальных класах - Light Bot, Little Wizzard (свободный аналог Drape), RoboMind (был хорош для Лого)
В 5-6-ом - Скретч
В 7-ом - KPL
Дальше - VB (не знаю в каких классах будет информатика)

Учтите, что Скретч у нас не столько язык программирования, а деятельнстная среда и средство обучения программированию (развитию алгоритмического стиля мышления). Если мы говорим об Скретче в 5-ом классе, то фактически мы говорим о мощном исполнителе алгоритмов, который ученикам пригодится и в качестве среды создания игр и интерактивных презентаций (11 клас ради интереса (оценок) делает при помощи Скретча виртуальные эксперименты по физике - это нельзя сделать в ПоверПойнте, подобное можно лишь во Флеше, используя ActionScript). Паскаль и иже с ними (С, Java) очень трудно воспринимаются в 5-ом, тем более в начальных классах -у детей еще не развито абстрактное мышление, им легче оперировать конкретными категориями, в том числе и обьектами Скретча. И разве играет роль какой язык программирования изучать? - если выработан тот, алгоритмический, стиль мышления, то освоение любого языка программирования не вызывает трудностей. Чем отличаются языки программирования? Имеют разный набор операторов, различия в правилах записи алгоритма, но все они разработаны для одного и того же - выступать в качестве промежуточного кода между естественным человеческим языком и "машинным". Конструкции во всех языках программировани одни и те же, переменные имеют схожую типизацию.
Да, олимпиады, там Паскаль. Но причем здесь олимпиады - на них едут единицы, а остальным что, тупо сидеть и смотреть непонимающе в экран монитора, где в Виндовсе запускаются консольные программы? Мы работаем и с лучшими, готовя их к тем же олимпиадам (тот же Паскаль), но это отдельно.
traktorist Дата: Пн, 09.03.2009, 17:21 | Повідомлення № 117
Я тут недавно...
Повідомлень: 20
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
Quote (dpi)
Вы предлагаете с этого языка начинать изучение программирования? Какой язык программирования в нем используется? Продолжить ряд: паскаль + Делфи, С++ + Билдер, ... + Scratch. (а возможно Scratch + ...?) Ск. лет Ваши дети изучают эту программу? Какие результаты?

Планую працювати в такій послідовності
(Сходинки до інформатики & Скарбниця знань) + Scratch + Prolog + FreePascal?+ C/C++ + Ruby

Сходинки до інформатики & Скарбниця знань - добре для початку роботи з комп’ютером. Деякі діти 5 класу не вміли користуватись мишкою - допомогли сходинки. Скарбниця приділяє багато уваги розвитку логіки. Скарбницю використовував у 11 класі для пояснення масивів.

Scratch - дуже сподобався - хочу спробувати - розробляю початковий курс під "своїх" дітей.

Prolog -

Quote (traktorist)
"ИНФОРМАТИКА И ОБРАЗОВАНИЕ" №4 та №5 за 1991 рік "Парадигмы програмирования" Д. Федюшин.

Розвиток логічного мислення.

FreePascal - навчання процедурному стуктурному програмуванню. Цю мову дуже полюбляє Ілля Порубльов.

С/С++ - (котрийсь із сі) це об’єктивна потреба. Цитата із http://ru.wikipedia.org/wiki/Ruby : Создавать расширения для Ruby на Си очень просто .... Цитата наведена для підтвердження того факту, що бгато чого, в т.ч. розширення для різних Visual пишуться на сі (тому чи іншому).

Ruby - Цитата із http://ru.wikipedia.org/wiki/Ruby : Ruby используется в NASA, NOAA (национальная администрация по океану и атмосфере), Motorola и других крупных организациях[9]. Следующие программы используют Ruby как скриптовый язык для расширения возможностей программы или написаны на нём (частично или полностью).
RPG Maker (RPG Maker XP) — RGSS (Ruby Game Scripting System)
Amarok — [3]
SketchUp — [4]
XChat
Для KOffice разрабатывается Kross[5], механизм для поддержки скриптов, который включает Ruby [6].
WATIR[7] (англ. Web Application Testing in Ruby) — свободное средство для автоматического тестирования веб-приложений в браузере.
Хоча можливо поки дійде черга до нього - буде щось інше, можливо Java.

Дуже вдячний gromko і ГарріПоттеру за інформацію і агітацію стосовно Рудого Кота.

Відредаговано: traktorist - Пн, 09.03.2009, 17:28
Penicillin Дата: Пн, 09.03.2009, 17:36 | Повідомлення № 118
Я тут недавно...
Повідомлень: 23
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
Quote (traktorist)
Планую працювати в такій послідовності (Сходинки до інформатики & Скарбниця знань) + Scratch + Prolog + FreePascal?+ C/C++ + Ruby

Отлично. Но только что будет в систематическом курсе, а что на факультативе или кружке (уж больно много получается)

Quote (traktorist)
Scratch - дуже сподобався - хочу спробувати - розробляю початковий курс під "своїх" дітей.

Це дуже добре - шукаємо однодумців по Скретчу. Приєднуйтесь до спільноти Скретчу (посилання дав GarryPotter вище). Якщо маєте цікаві матеріали, - не пошкодуйте, викладіть їх на ВікіОсвіті

traktorist Дата: Ср, 11.03.2009, 09:40 | Повідомлення № 119
Я тут недавно...
Повідомлень: 20
Нагороди: 0
Рейтинг: 0
Quote (Penicillin)
Отлично. Но только что будет в систематическом курсе, а что на факультативе или кружке (уж больно много получается)

Все в гуртку (безкоштовному). Факультативів і курсів не маємо.
За шкільною програмою в 11 класі Pascal (у формі Алго) - дешево і сердито.
НІКОЛЯ Дата: Пт, 29.01.2010, 08:51 | Повідомлення № 120
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 201
Тут підбір матеріалу по більшості мов програмування http://www.ex.ua/view/93228?r=28734,23778 Реєстація не потрібна
Форум інформатиків » РОЗДІЛ VIІІ: ОБМІН ДОСВІДОМ (УРОКИ, ФАКУЛЬТАТИВИ, ПОЗАКЛАСНА РОБОТА) » 8.6 Факультатив з програмування » З якої мови варто розпочати вивчення програмування? (Цікаво знати вашу думку з цьго приводу)
Сторінка 8 з 8«12678
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.