Усіх вітаю з найкращим вчительським святом - Останнім Дзвоником!
Подає в ранковій тиші школа Дзвоника останні позивні... І на серці терпко, як ніколи: Ти ще учень й одночасно - ні. Не було щасливішого в світі... І старий учитель - стріхи брів - В юнім колі, в білому зацвітті Молодо і сам собі зацвів. І ця Танька, Танечка, Тетяна, В котру був закоханий весь клас, Підійшла до тебе і неждано Запросила на прощальний вальс. Прощавай, шкільна скрипуча парто,- Шхуна у країну добрих знань! Шкодувати рано ще й не варто, Бо у серці тисяча бажань. Як не думав - не знайшлося слова. Може, й ні до чого тут слова? Рук торкалася коса шовкова - І хмеліла в танці голова... Ой, куди світанок дня покличе, Поведе куди він завтра нас? І щемить чекання на обличчі, І звучить шкільний прощальний вальс...
Бажаю як найшвидше дочекатися найкращого вчительського свята - свята Останнього Дзвоника!
Вітаю всіх !!!! 9 місяців (вагітність тобто) скоро ... закінчиться... Через три неділі наступить ТОКСИКОЗ... Тошнитиме, трішки... Починається сьогодні черговий навчальний рік. Свято, яке у мене, чомусь, завжди асоціюється з дощовою погодою. Чи то це сльози учнів, які не хочуть іти з канікул за парти; чи то це сльози вчителів, яким школа без учнів здається дуже затишним приміщенням; чи то це плаче сама школа, яка здригатиметься від бігу дітей коридорами на кожній перерві ...