Чт, 14.12.2017, 12:08
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Ktara, Bandalak, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ XІІ: СПІЛКУВАННЯ, РОЗВАГИ, ВІДПОЧИНОК, РІЗНЕ » 13.5 Суспільство і Я » Внесок українців у розвиток світової науки та технології (Що українці (теперішні і колишні) зробили для прогресу)
Внесок українців у розвиток світової науки та технології
gromko Дата: Пн, 01.03.2010, 21:04 | Повідомлення № 1
Лінуксоїд
Повідомлень: 2714
Нагороди: 27
Рейтинг: 357
Пропоную пригадати та розповісти про внесок українських вчених та інженерів у розвиток світової науки та технологій. Можливо це будуть вчені-українці за походженням, народилися чи працювали в Україні. Національність, як ви розумієте не є визначальною рисою.

Сергiй Олексiйович Лебедєв (1902-1974), академiк, Герой соціалістичної праці, лауреат державних премій СРСР, засновник радянської цифрової обчислювальної техніки . Народився в Нижньому Новгородi в сiм'ї вчителiв, диплом iнженера-електрика набув в МВТУ (1928р.) В 1945 р. Лебедєв створив першу в країнi електронну аналогову обчислювальну машину для розв'язання систем звичайних диференцiйних рiвнянь, якi часто зустрiчаються в задачах, пов'язаних з енергетикою.
В 1946 р. Лебедєв був обраний академiком Академiї наук України i, на запрошення Богомольця, переїхав до Києва. в 1947р. вiн був призначений директором Iнституту електротехнiки. Створення обчислювальної техніки стало сенсом його життя. Незалежно від американського вченого Дж. фон Неймана Лебедєв розробив принципи побудови ЕОМ із програмою, яка зберігалася в її пам'яті.
Перша в континентальній Європі ЕОМ створювалась в приміщеннях Феофанського скіту Михайлівського монастиря Пробний пуск машини "МЭСМ" вiдбувся 6 листопада 1950 року, Постiйна експлуатацiя розпочалася 25.12.1951 року. В 1951р. Лебедев повернувся до Москви, де із 1953р. до кінця життя був директором ИТМ і ВТ АН СРСР (цей інститут тепер носить його ім'я) Під його керівництвом були створені великі ЕОМ: (БЭСМ , М20, БЭСМ-ЗМ, БЭСМ-4, М-220, М-222, БЭСМ-6 )
Перша електромеханічна (релейна) обчислювальна машина - "Марк-1" , американця Г. Айкена, створена в 1944р.
Перша електронна обчислювальна машина - "ЭНИАК" , амеріканців Д.Моучлі та Д. Еккерта, створена в 1945р.
Перша в Європі ЕОМ із збереженням програми - "ЭДСАК", англійця М. Уілкса, створена в 1949р.
Перша в континентальній Європі ЕОМ - "МЭСМ" , створена С.Лебедєвим в 1950р. в Києві

Додано (01.03.2010, 18:22)
---------------------------------------------
Інститут проблем реєстрації інформації (Київ)
Розроблена концепція "єдиного носія інформації на оптичних дисках" для накопичувачів інформації ЕОМ.
Перші в світі накопичувач інформації ЕС 5150 на змінних оптичних дисках ємністю 2500 Мбайт та малогабаритний накопичувач ЕС 5153 на оптичних циліндрах ємністю 200 Мбайт з використанням імерсійного запису.

Додано (01.03.2010, 18:31)
---------------------------------------------
Разработка первого в Украине и бывшем Советском Союзе полупроводникового управляющего компьютера широкого назначения "Днепр"

В ВЦ НАН Украины была разработана первая в Украине (и в СССР) полупроводниковая управляющая машина "Днепр". Идея создания машины принадлежит В.М. Глушкову. Руководили работами по созданию В.М. Глушков и Б.Н. Малиновский. Главным конструктором машины был Б.Н. Малиновский. Машину создали в рекордно короткий срок: всего за три года, и в июле 1961 г. ее установили на ряде производств. Этот результат в то время был мировым рекордом скорости разработки и внедрения управляющей машины. Объясняя причины успеха, В.М. Глушков вспоминал: "Параллельно с созданием "Днепра" мы провели с участием ряда предприятий Украины большую подготовительную работу по применению машины для управления сложными технологическими процессами. Вместе с сотрудниками Металлургического завода им. Дзержинского (Днепродзержинск) исследовались вопросы управления процессом выплавки стали в бессемеровских конверторах, с сотрудниками Содового завода в Славянске — колонной карбонизации и др. В порядке эксперимента впервые в Европе по моей инициативе было осуществлено дистанционное управление бессемеровским процессом в течение нескольких суток подряд в режиме советчика мастера. Машина "Днепр" была использована для автоматизации плазовых работ на Николаевском заводе им. 61 коммунара. Потом выяснилось, что американцы несколько раньше нас начали работы по универсальной управляющей полупроводниковой машине RW300, аналогичной "Днепру", но запустили ее в производство в июне 1961 года, одновременно с нами. Так что это был один из моментов, когда нам удалось сократить до нуля разрыв в уровне нашей и американской техники, пусть в одном, но очень важном направлении. Заметьте также, что наша машина была первой отечественной полупроводниковой машиной (если не считать спецмашин). Оказалось, что она прекрасно выдерживает различные климатические условия, тряску и пр.

Эта первая универсальная полупроводниковая машина, запущенная в серию, побила и другой рекорд — промышленного долголетия, поскольку выпускалась десять лет (1961—1971), тогда как обычно через пять-шесть лет, требуется уже серьезная модернизация. И когда во время совместного космического полета "Союз—Аполлон" надо было привести в порядок демонстрационный зал в Центре управления полетами, то после длительного выбора существовавших в то время машин остановились на "Днепре", и два "Днепра" управляли большим экраном, на котором отображались полет и стыковка космических кораблей.

Машины "Днепр" экспортировались во многие страны Союза Экономической Взаимопомощи (СЭВ).

Следует заметить, что семилетним планом (1958—1965) строительство заводов на Украине не предусматривалось. Первые "Днепры" выпускал киевский завод "Радиоприбор". По нашей инициативе, поддержанной правительством, одновременно с разработкой машины "Днепр" в Киеве стал строиться завод вычислительных и управляющих машин (ВУМ) — теперь Электронмаш. Так что разработка "Днепра" положила начало крупному заводу по производству ЭВМ".

Додано (01.03.2010, 18:37)
---------------------------------------------
В 1963 году была запущена в серийное производство разработанная в Институте кибернетики совместно с его СКБ машина "Промінь". Ее начал выпускать Северодонецкий завод вычислительных машин. "Промінь" был, по сути, новым словом в мировой практике, имел в техническом отношении целый ряд новшеств, в частности, память на металлизированных картах. Но самое главное — это была первая, широко применявшаяся машина с так называемым ступенчатым микропрограммным управлением (на которое В.М. Глушков потом получил авторское свидетельство).

Позднее ступенчатое микропрограммное управление использовали в машине для инженерных расчетов, сокращенно - МИР-1, созданной вслед за ЭВМ "Промінь" (1965). В 1967 г. на выставке в Лондоне, где демонстрировались МИР-1, ее закупила американская фирма IBM — крупнейшая в США, поставщик почти 80% вычислительной техники для всего капиталистического мира. Это была первая (и, к сожалению, последняя) советская электронная машина, приобретенная американской компанией.

Разработчики ЭВМ МИР-1 получили государственную премию СССР (В.М. Глушков, Ю.В. Благовещенский, А.А. Летичевский, В.Д. Лосев, И.Н. Молчанов, С.Б. Погребинский, А.А. Стогний).

Додано (01.03.2010, 20:56)
---------------------------------------------
Забута "Мисляча машина" професора О.М. Щукарьова

У квiтнi 1914 року, за чотири мiсяцi до початку Першої свiтової вiйни, професор Харкiвського технологiчного iнституту Олександр Миколайович Щукарьов на прохання московського Полiтехнiчного музею виступив тут iз лекцiєю "Пiзнання i мислення". Лекцiя супроводжувалася демонстрацiєю "машини логiчного мислення", здатної механiчно здiйснювати простi логiчнi висновки на основi вихiдних смислових посилок.
Лекцiя мала великий резонанс. Присутнiй на нiй професор О.М. Соков вiдгукнувся статтею з пророчою назвою "Мисляча машина" ("Вокруг света", 1914, №18), в якiй писав: "Якщо ми маємо арифмометри, якi додають, вiднiмають, множать мiльйоннi числа за допомогою оберту важеля, то, очевидно, настав час мати логiчну машину, здатну робити логiчнi висновки одним натисканням вiдповiдних клавiш. Це збереже багато часу, залишивши людинi галузь творчостi, гiпотез, фантазiї, натхнення - душу життя".

Нагадаємо, що в 1914 роцi, коли було зроблено доповiдь i надруковано статтю, Алану Метiсону Тьюрингу, генiальному англiйському математику, що опублiкував у 1950 р. резонансну статтю "Чи може машина мислити?", минав лише другий рiк!

"Машина логiчного мислення" являла собою ящик заввишки 40 см, завдовжки i завширшки - 25 см. Вона мала 16 штанг, якi приводилися у рух натисканням кнопок, розташованих на панелi введення даних (смислових посилок). Кнопки дiяли на штанги, тi - на свiтлове табло, де висвiтлювався (словами) кiнцевий результат (логiчнi висновки iз заданих смислових посилок).

Головне досягнення О.М. Щукарьова, полягало в тому, що вiн трактував машину як технiчний засiб механiзацiї тих сторiн мислення, якi пiддаються формалiзацiї. Статтю "Механiзацiя мислення. Машина Джевонса" вiн починає з iсторiї виникнення технiчних засобiв для рахування: абак (рахiвниця стародавнiх грекiв i римлян), машина Паскаля, яка виконувала операцiї додавання, арифметичний прилад Лейбнiца, логарифмiчна лiнiйка й аналоговi диференцюючi машини для розв'язання рiвнянь. Механiзацiю логiчних процесiв, якi формалiзуються, О.М. Щукарьов розглядає як наступний крок у розвитку подiбних пристроїв, покликаних iстотно допомагати людинi в розумовiй працi. Як приклад у статтi наводиться розв'язання задачi прогнозування електричних властивостей водних розчинiв окисiв хiмiчних елементiв. За допомогою машини було знайдено вiсiм варiантiв розчинiв електролiтiв i неелектролiтiв. "Усi цi висновки абсолютно правильнi, - пише вчений, - проте думка людська надто плуталася в цих висновках".

Як пiзнiше в Радянському Союзi кiбернетику (на початку її становлення) оголосили лженаукою, так i в 20-i роки погляди О.М. Щукарьова розцiнювалися вченими вкрай негативно.
В iсторiї розвитку iнформацiйних технологiй в Українi i в колишньому Радянському Союзi iм'я О.М. Щукарьова пов'язане з важливим етапом у створеннi засобiв обробки iнформацiї - це активна пропаганда важливостi й можливостi механiзацiї (надалi -автоматизацiї) тих сторiн логiчного мислення, якi пiддаються формалiзацiї.

Додано (01.03.2010, 21:04)
---------------------------------------------
За 50 лет использования транзисторов у них не появилось серьезных конкурентов. Естественно задать вопрос — кто же был первооткрывателем физических эффектов, положенных в основу транзистора? Чтобы ответить на него, раскроем еще одно "белое пятно" в развитии информационных технологий в Украине. Это связано с деятельностью выдающегося украинского физика Вадима Евгеньевича Лашкарева (1903-1974). Он по праву должен был бы получить Нобелевскую премию по физике за открытие транзисторного эффекта, которой в 1956 г. были удостоены американские ученые Джон Бардин, Вильям Шокли, Уолтер Браттейн.

Еще в 1941 г. В.Е. Лашкарев опубликовал статью "Исследование запирающих слоев методом термозонда" (Известия АН СССР. Сер.физ.Т5, 1941) и в соавторстве с К.М. Косоноговой статью "Влияние примесей на вентильный фотоэффект в закиси меди" (там же). Он установил, что обе стороны "запорного слоя", расположенного параллельно границе раздела медь — закись меди, имеют противоположные знаки носителей тока. Это явление получило название p-n перехода (p — от positive, n — от negative). В.Е. Лашкарев раскрыл и механизм инжекции — важнейшего явления, на основе которого действуют полупроводниковые диоды и транзисторы.

Первое сообщение в американской печати о появлении полупроводникового усилителя-транзистора появилось в июле 1948 г., спустя 7 лет после статьи В.Е. Лашкарева. Его изобретатели — американские ученые Бардин и Браттейн пошли по пути создания т.н. точечного транзистора на базе кристалла германия n-типа. Первый обнадеживающий результат они получили в конце 1947 г. Однако прибор вел себя неустойчиво, его характеристики отличались непредсказуемостью, и поэтому практического применения точечный транзистор не получил.

В 1951 г. в США появился более надежный плоскостной транзистор n-p-n типа. Его создал Шокли. Транзистор состоял из трех слоев германия n, p и n типа, общей толщиной 1 см и был совсем не похож на последующие миниатюрные, а со временем - и невидимые глазу компоненты интегральных схем.
Уже через несколько лет значимость изобретения американских ученых стала очевидной, и они были отмечены Нобелевской премией. Возможно, начавшаяся "холодная война" и существовавший тогда "железный занавес" сыграли свою роль в том, что нобелевским лауреатом не стал В.Е. Лашкарев. Его интерес к полупроводникам не был случайным. Начиная с 1939 г. и до конца жизни ученый последовательно и результативно занимался исследованием их физических свойств. В дополнение к двум первым работам он и В.И. Ляшенко опубликовали статью "Электронные состояния на поверхности полупроводника" (Юбил.сборн. к 70—летию акад. А.Ф. Иоффе, 1950 г.), в которой описали результаты исследований поверхностных явлений в полупроводниках, ставшие основой работы интегральных схем на базе полевых транзисторов.

Под руководством В.Е. Лашкарева в начале 50-х годов в Институте физики АН Украины было организовано производство точечных транзисторов.
Сформированная В.Е. Лашкаревым научная школа в области физики полупроводников становится одной из ведущих в СССР. Признанием выдающихся результатов стало создание в 1960 г. Института полупроводников НАН Украины, который возглавил В.Е. Лашкарев.

В.Е. Лашкарев является пионером информационных технологий в Украине и в СССР в области транзисторной элементной базы средств вычислительной техники. Вполне справедливо считать его и одним из первых в мире основоположников транзисторной микроэлектроники. В 2002 г. имя В.Е. Лашкарева присвоено основанному им Институту полупроводников НАН Украины.

НІКОЛЯ Дата: Вт, 02.03.2010, 11:11 | Повідомлення № 2
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 201
Золотi вiхи розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Творчий внесок академiка В.М. Глушкова i створеного ним Iнституту кiбернетики НАН України в розвиток обчислювальної технiки

Сучасникам не завжди вдається повною мiрою збагнути значення дiяльностi того чи iншого вченого. Справжня оцiнка часто з'являється значно пiзнiше, коли науковi результати i висловленi iдеї вже перевiренi часом. Видатний внесок Вiктора Михайловича Глушкова (1923 -1982) у математику, кiбернетику та обчислювальну технiку був високо оцiнений ще за життя вченого. Але чим далi, тим очевиднiшим стає те, що в процесi своєї творчої дiяльностi вiн зумiв випередити час, зорiєнтувавши створений i керований ним Iнститут кiбернетики на перехiд вiд обчислювальної технiки до iнформатики, а далi - до iнформацiйних технологiй (IТ). В.М. Глушков став фундатором цього надзвичайно важливого напряму розвитку науки i технiки в Українi i колишньому Радянському Союзi.
Це вперше переконливо i глибоко розкрито в працях циклу, присвячених творчостi цього генiального вченого [2, 4 -6, 10, 13 -15, 17]. Поняття "iнформацiйнi технологiї" з'явилося в науцi в останнi роки ХХ столiття. Доти вживали термiни "iнформатика" або "комп'ютерна наука", а ще ранiше - "обчислювальна технiка", що окреслювали вужче коло проблем. Iнформацiйнi технологiї, будучи високими технологiями, охоплюють широкий спектр наукових, конструкторських, технологiчних i виробничих напрямiв: проектування та виробництво комп'ютерiв, периферiйних пристроїв, мережевого устаткування, елементної бази, системного програмного забезпечення, розробку i створення автоматизованих та автоматичних цифрових систем рiзного призначення i прикладного програмного забезпечення до них. Усi цi напрями ще в 60 -70-х роках сформувалися й успiшно розвивалися в Iнститутi кiбернетики АН України, створеному В.М. Глушковим.
Базою для успiшної розробки iнформацiйних технологiй стали теоретичнi та прикладнi роботи в галузi обчислювальної технiки, розгорнутi в Iнститутi кiбернетики.

Більш повна інформація знаходиться тут http://www.icfcst.kiev.ua/museum/ITgl_u.html

А також тут http://www.icfcst.kiev.ua/museum/GL_HALL2/ICyber_u.html

GаrDArik Дата: Нд, 16.01.2011, 15:13 | Повідомлення № 3
Прописаний назавжди
Повідомлень: 326
Нагороди: 0
Рейтинг: 9
Завжди як викладаю тему "Історія ОТ" кажу дітям шо перший комп в Європі створений в Києві. БАгато дітей цього незнають. Робімо з дітей хоча б так патріотів!
Шестопалов Дата: Пн, 17.01.2011, 10:16 | Повідомлення № 4
Видавець посібників
Повідомлень: 1416
Нагороди: 11
Рейтинг: 182
Виправіть: "Внесення України у розвиток..." І все стає на своє місце!

Лебедєв, Глушков, Лашкарёв, Щукарёв - не українці і їхня національність не має жодного значення!

Якщо висвітлювати без огляду на "нацизм" вклад України у світову науку, від цього він не стане меншим. Повага до своєї багатонаціональної держави (а не тільки національності "українці"!) не заважатиме виховувати патріотів.

Інакше виховаємо замість любові до "свого" ненавість до всього "чужого", а це вже не патріотизм.

Відредаговано: Шестопалов - Пн, 17.01.2011, 10:32
Bandalak Дата: Пн, 17.01.2011, 12:41 | Повідомлення № 5
Лідер форуму
Повідомлень: 5582
Нагороди: 40
Рейтинг: 260
Quote (GаrDArik)
перший комп в Європі створений в Києві

Але масово комп'ютери виробляються не в Києві, а в Китаї, Японії, Кореї, США, ЄС і т.д..
Як видумаєте, чому?
А тому, що в цих країнах під фразою "нам стане жити краще вже сьогодні" розуміють весь народ своєї держави, а у нас розуміють тільки верхівку та олігархів, що майже завжди одне і теж.
Форум інформатиків » РОЗДІЛ XІІ: СПІЛКУВАННЯ, РОЗВАГИ, ВІДПОЧИНОК, РІЗНЕ » 13.5 Суспільство і Я » Внесок українців у розвиток світової науки та технології (Що українці (теперішні і колишні) зробили для прогресу)
Сторінка 1 з 11
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.