Пн, 20.11.2017, 05:57
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 2 з 6«123456»
Модератор форуму: Ktara, Bandalak, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.6 Методика викладання інформатики згідно програми » Методика формування поняття інформації
Методика формування поняття інформації
W-w-W Дата: Сб, 30.08.2008, 23:45 | Повідомлення № 1





Прошу в даній рубриці ділитись досвідом щодо викладання теми
«Вступ. Інформація та інформаційні процеси»
Для теми характерні такі поняття:
1. Інформація
2. Інформація і повідомлення. Поняття про шум

На що і на які саме моменти Ви звертаєте увагу при поясненні даної теми???

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!

НІКОЛЯ Дата: Нд, 11.10.2009, 19:27 | Повідомлення № 16
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 201
Quote (Вчитель)
Воно для вчителя замало, а для учня - забагато.

Добре буду по суті. ;)
PanPete Дата: Нд, 11.10.2009, 20:09 | Повідомлення № 17
Наполегливий учасник
Повідомлень: 797
Нагороди: 1
Рейтинг: 45
Quote (Вчитель)

ПОТРЕБУЄ РЕДАГУВАННЯ

Згоден, але редагований текст не повиннен виходити за межі сприйняття середньостатичого учня за за змістом та часові межі, необхідні для пояснення суті (регламентованоно програмою)
Quote (dpi)
И правда, пожалейте наших деток.
допоможіть з редагуванням!
Вчитель Дата: Пн, 02.11.2009, 19:58 | Повідомлення № 18
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Quote (PanPete)
допоможіть з редагуванням!

І що це буде? Роман-буріме?
А може й так...
Ох і поредагую ;)

Додано (02.11.2009, 19:51)
---------------------------------------------

Quote (Ковальчук_Олександр)
1. Якщо повідомлення не несе корисної інформації, тоді воно несе шум.

А якщо домовитись, що "повідомлення - то є сукупність (послідовність) сигналів, якими закодована інформація про деякий об"єкт (процес) - передбачається, що повідомлення - процес ОСМИСЛЕНОЇ дії" і домовитись, що правило інтерпретації у автора і реципієнта одне - що тоді?
Я не знаю, але краще не плутати шум і повідомлення, мені як людині, що вухами чула ефір, це не дуже... Шум асоціюється з деяким сигналом, який не є повідомленням. Розумію, це не зовсім так, але може дійсно дітям такого не казати...

Додано (02.11.2009, 19:58)
---------------------------------------------
Перечитав знову пости Ніколя... Красиво, розумно (є неточності рівня публіцистики...) А краще, як на мене, написав PanPete - жорстко і коротко. Давайте дійсно писати роман-буріме... Трохи розгребу справи і закину від себе трохи термодинаміки і математики - їй Богу, вже це треба...

Відредаговано: Вчитель - Пн, 02.11.2009, 20:00
PanPete Дата: Пн, 02.11.2009, 20:48 | Повідомлення № 19
Наполегливий учасник
Повідомлень: 797
Нагороди: 1
Рейтинг: 45
Quote (Вчитель)
І що це буде? Роман-буріме?

Шановний Вчителю, якщо придержуватись запропонованої Вами точки зору, то весь цей форум (і не тільки цей) підпадає під поняття "буріме".
(Буриме (фр. bouts-rimés — «рифмованные концы») — литературная игра, заключающаяся в сочинении стихов, чаще шуточных, на заданные рифмы, иногда ещё и на заданную тему. Иногда к буриме относят и другую игру, называемую также «игрой в чепуху»: записывают несколько строк или даже строф и передают листок партнёру для продолжения, оставив видимыми только последние из них. Можно также начать рисунок какого-либо существа, скажем, с головы, подвернув листок бумаги так, чтобы партнёр видел только шею и дорисовал туловище, и т. д - з Вікі).


Відредаговано: PanPete - Пн, 02.11.2009, 20:50
W-w-W Дата: Пн, 02.11.2009, 20:54 | Повідомлення № 20





Quote (PanPete)
Шановний Вчителю, якщо придержуватись запропонованої Вами точки зору, то цей форум (і не тільки цей) підпадає під поняття "буріме".

Не беріть PanPete, так близько до серця! В кожного своє розуміння даних понять, і кожен відстоює свою думку!

Як на мене, то в темі варто розглянути саме методику для школи, а не для вузів, бо є багато заумного для загальноосвітньої школи

Вчитель Дата: Вт, 02.02.2010, 23:04 | Повідомлення № 21
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
За Шенноном - інформація – властивість повідомлення, яка визначає, наскільки цим повідомленням зменшується невизначеність опису певного об’єкту або події – це не моє трактування, але я його дотримуюсь (моя кандидатська спеціальність – 01.04.14, колись там писалось "термодинаміка", зараз трохи інакше, але "термодинаміка – філософія класичної фізики").
Філософські підходи до трактування інформації як властивості чогось матеріального можуть бути різними, але головна ідея має співпадати з визначеннями, сформульованими Л.Больцманом, Л.Сцилардом, П.Еренфестом і його дружиною та й, власне, К.Шенноном. Ця ідея може бути сформульована шляхом визначення кількості інформації у повідомленні як співвідношення між термодинамічною ймовірністю певного стану та кількістю станів, повністю детермінованих у повідомленні . Отакої…
Математика дуже проста, її прописали Л.Больцман, К.Шеннон… Зараз у нас в Україні пишуть методисти від інформатики всяке – інформація – це те, що формується у свідомості особи, тому (це висновок роблю я, логіка тут абсолютно прозора!) вона є суб’єктивною характеристикою повідомлення , і отут – горе, бо зникає міра інформації, кожен має власне правило інтерпрпетації, свій "аршин". Приклади наводять: "а в тексті китайською мовою не буде інформації для людини, яка тієї мови не знає…". Правильно, невіглас із дуже розумної книжки не отримає того, що отримає розумна людина, але це не значить, що в тій книжці того розумного немає. За розумним дядьком Резерфордом, інформація – це той вміст повідомлення, на основі якого можна відтворити реальний фізичний об"єкт, подію (або принаймні створити їх модель певного рівня адекватності). А підхід тут дуже простий – передбачається, що повідомлення читає суб"єкт, що має правильний і повний набір правил інтерпретації (тобто фізичну статтю читатиме ФІЗИК, хімічну – ХІМІК, писане китайською мовою читатиме, відповідно, людина, яка знає цю мову).
Для фізика-експериментатора такий підхід однозначно зрозумілий – це ще Ейнштейнівська вимога до наукової публікації. Хоч він і вірив у Бога, але свою справу знав чітко. До слова – він писав, що без віри в Бога наука неповноцінна… А ця вимога така: "Інформації в статті повинно бути достатньо для відтворення події"
Людвіг Больцман мабуть таки не покінчив би із собою, якби це було так, як пишуть наші вчені методисти інформатики…
Але… продовжуємо гратись у непізнаваність.

http://book.kbsu.ru/theory/chapter1/1_1_2.html

Что такое информация?

Термин "информация" происходит от латинского слова "informatio", что означает сведения, разъяснения, изложение. Несмотря на широкое распространение этого термина, понятие информации является одним из самых дискуссионных в науке. В настоящее время наука пытается найти общие свойства и закономерности, присущие многогранному понятию информация, но пока это понятие во многом остается интуитивным и получает различные смысловые наполнения в различных отраслях человеческой деятельности:
в обиходе информацией называют любые данные или сведения, которые кого-либо интересуют. Например, сообщение о каких-либо событиях, о чьей-либо деятельности и т.п. "Информировать" в этом смысле означает "сообщить нечто, неизвестное раньше";
в технике под информацией понимают сообщения, передаваемые в форме знаков или сигналов;
в кибернетике под информацией понимает ту часть знаний, которая используется для ориентирования, активного действия, управления, т.е. в целях сохранения, совершенствования, развития системы (Н. Винер).

Клод Шеннон, американский учёный, заложивший основы теории информации — науки, изучающей процессы, связанные с передачей, приёмом, преобразованием и хранением информации, — рассматривает информацию как снятую неопределенность наших знаний о чем-то.

Подам еще несколько определений (я их просто цитирую, так, как в нашей метод. прессе ОНО напечатано, моего тут нет ничего):
Информация — это сведения об объектах и явлениях окружающей среды, их параметрах, свойствах и состоянии, которые уменьшают имеющуюся о них степень неопределенности, неполноты знаний (Н.В. Макарова);
Информация — это отрицание энтропии (Леон Бриллюэн);
Информация — это мера сложности структур (Моль);
Информация — это отраженное разнообразие (Урсул);
Информация — это содержание процесса отражения (Тузов);
Информация — это вероятность выбора (Яглом).
В общем – кривое зеркало, особенно Брюллиєна и Урсула…

Ишшо одно зеркало неровное:

Современное научное представление об информации очень точно сформулировал Норберт Винер, "отец" кибернетики. А именно:
Информация — это обозначение содержания, полученного из внешнего мира в процессе нашего приспособления к нему и приспособления к нему наших чувств.

salal Дата: Вт, 09.02.2010, 19:50 | Повідомлення № 22
Прописаний назавжди
Повідомлень: 272
Нагороди: 2
Рейтинг: 18
Quote (Вчитель)
За Шенноном - інформація – властивість повідомлення, яка визначає, наскільки цим повідомленням зменшується невизначеність опису певного об’єкту або події

З Шенноном сперечатися не будемо, але хотілося б мати відповідь і на таке питання: "Чи може нова інформація формуватися у мозку людини?". Певно, що може і завжди формується після міркувань і висновків. Але ж така інформація не є результатом повідомлення. Щось не дуже в'яжеться із визначенням Шеннона.
Звідси висновок - теорія інформації досить ще сира і потребує подальшого розвитку. А поки цього не відбулося, інформацію як поняття будуть трактувати по-різному.
Ще одне запитання: чи несе інформацію, наприклад, шум вітру за вікном? Чи може ми просто отримуємо природні сигнали, а потім перетворюємо їх на інформацію про те, що за вікном вітер? Мені здається, що саме в таких і схожих з ними моментах і криється невизначеність самого поняття інформації. Тобто ця невизначеність зводиться до того, чи є інформація природним явищем, чи штучним. Якщо природним, то все, що нас оточує містить інформацію, яка в сукупності створює інформаційні поля. Якщо штучним, то інформаційних полів не існує, а інформація є суб'єктивним явищем кожної живої істоти, що має засоби формування інформації із отриманих сигналів і відкладається в її мозку у вигляді знань. А носії інформації містять не саму інформацію, а закодований людиною її аналог, який близький але не повністю ідентичний їй. Тобто певною мірою спотворений. А міра спотворення залежить від вміння індивіду правильно кодувати інформацію, рівень володіння ним мовою кодування та можливостями самої мови. (Наприклад, мовою креслення дуже важко освідчитися в коханні).
Читаючи один і той же текст, різні люди можуть сприймати його по-різному.
А отже, поняття інформації досить непросте і до кінця не визначене. А тому кожен його трактує із власними відтінками. Схоже, що найточнішим буде визначення Норберта Віннера. Тільки з певною поправкою, що враховує формування інформації в мозку самого індивіда.


Відредаговано: salal - Вт, 09.02.2010, 20:52
НІКОЛЯ Дата: Вт, 09.02.2010, 20:52 | Повідомлення № 23
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 201
Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. До епохи інтенсивного розвитку систем зв'язку і до виникнення кібернетики поняття інформації вважалося інтуїтивно зрозумілим і таким, що не потребує точних визначень, а тим більше у філософському аналізі. Історія вчень про інформацію починалася з розробки її кількісного аспекту, що диктувалося потребами радіо- і телефонного зв'язку. При цьому будь-яка кількісна теорія неминуче була пов'язана із спробою дати те або інше загальне визначення. Кожній формулі кількості інформації відповідав свій погляд на її суть. Розвиток статистичної теорії інформації привів до наступних результатів. По-перше, стало можливим строге кількісне дослідження інформаційних процесів. По-друге, був розширений об'єм поняття інформації, оскільки статистична теорія повністю відволікається від двох вищих семіотичних аспектів інформації: семантичного (смислового) і прагматичного (ціннісного). З позицій цієї теорії інформацію несе не тільки людська мова, але і будь-які об'єкти і процеси, які підкоряються статистичним закономірностям. Статистична теорія інформації пов’язує поняття інформації зі зниженням невизначеності (ентропії) стану об’єкта. Підходи й математичний апарат для кількісного визначення інформації та ентропії, що їх розробили К. Шенон та Н. Вінер, виявилися корисними в технічних застосуваннях (теорії зв’язку) — оптимізації кодування, передавання, зберігання інформації тощо. Їхні праці з теорії інформації сприяли розумінню того, що не існує абсолютної інформації про об’єкт, визначення інформації залежить від вибраної моделі об’єкта. Оскільки залежно від мети дослідження вибирають різні моделі з різним описом станів об’єкта, то й з’ясування інформації про об’єкт залежить від мети та завдань дослідника.
Тема доволі цікава і має велике майбутннє ;)
Вчитель Дата: Пт, 05.03.2010, 10:24 | Повідомлення № 24
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Quote (PanPete)
(Буриме (фр. bouts-rimés — «рифмованные концы») — литературная игра, заключающаяся в сочинении стихов, чаще шуточных, на заданные рифмы, иногда ещё и на заданную тему

Буріме бувають і дуже серйозні!
Так що робимо користну справу, адже читатють форум дуже багато вчителів, думки щодо інформації висловлюються різні - проблема тут якраз не в тому, що існують різні визначення (ми з Вами практично вже вийшли на певний рівень адекватності щодо Шеннонівського), скільки в тому, що ці визначення намагаються об"єднувати. Це не слід робити, бо тут, як я вже казав, змішується суб"єктивний і об"єктивний підходи.

Додано (03.03.2010, 16:51)
---------------------------------------------

Quote (salal)
питання: "Чи може нова інформація формуватися у мозку людини?". Певно, що може і завжди формується після міркувань і висновків. Але ж така інформація не є результатом повідомлення. Щось не дуже в'яжеться із визначенням Шеннона.

От Вам приклад! А не треба поширювати визначення, яке адекватне за Шенноном, на суб"єктивне розуміння інформації як знання особистості. Тоді не будемо плутатись... Як утворюються нові знання, не знає навіть той, хто їх продукує...

Додано (05.03.2010, 10:24)
---------------------------------------------

Quote (НІКОЛЯ)
Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші.

НІКОЛЯ! Пишете все дуже правильно, може іноді занадто популяризаторськи, але це є характерним для всіх, хто намагається створити педагогічну модель знань, виходячи з принципу "спрощуємо, об"єднуючи". Для себе я, завдяки участі в обговоренні (я читаю всі пости з цієї теми), дійшов висновку, що підходи, подібні до Шеннонівського (Н.Вінера, В.М.Глушкова, Л.Сциларда etc.), необхідно використовувати для висвітлення питань, пов"язаних з цифровим опрацюванням повідомлень у різних його варіантах. І тут годиться строге визначення, з урахуванням того, що я писав про те, що вимагав Резерфорд від авторів наукових статей: "фізик, після того, як прочитає статтю, має змогу спробувати відтворити феномен...". Це визначення, яке базується на універсальності правила інтерпретації (і є проекцією визначення К.Шеннона на рівень вербальних описань), досить добре сприймається учнями, якщо не морочити їм голову омоніміями на кшталт "коса" (у дівчини) - "коса" (у женця). А от суб"єктивність сприйняття повідомлення особистістю слід, на мою думку, обговорювати як окремий випадок, використовуючи терміни психологічного описання інтерперсональної взаємодії.


Відредаговано: Вчитель - Ср, 03.03.2010, 16:53
metodis Дата: Сб, 24.04.2010, 17:05 | Повідомлення № 25
Троль
Повідомлень: 44
Нагороди: 1
Рейтинг: 5
Якщо для вивчення понять алгоритму та комп'ютера вже створено певну методику, то, як свідчить практика, поняттю інформації вчителі майже не приділяють уваги. Оскільки за програмою поняття інформації вивчається на перших уроках, то часто в шкільній практиці воно пояснюється формально або зовсім опускається. Крім того, деякі вчителі вважають, що курс інформатики повинен починатися не з вивчення теоретичних питань, а з практичної роботи за комп'ютером, і відповідно будують шкільний курс. Сьогодні методичною проблемою є також побудова уроків, присвячених формуванню поняття інформації, відсутність відповідної системи завдань та вправ, методичної літератури з цього питання.
У більшості навчальних посібників з інформатики багато говориться про комп'ютери, алгоритми, програмні засоби, методи розв'язування задач з використанням комп'ютера, але майже нічого про поняття інформації. Тим самим створюється уявлення, що інформація — це дещо очевидне та невизначене, і говорити про це довго і систематично не слід. Разом з тим поняття інформації є ключовим — зв'язує різні теми курсу. Курс інформатики — це насамперед вивчення властивостей інформації, методів і засобів її пошуку, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, коректного використання.
Процес ознайомлення учнів з поняттям інформації можна поділити на такі етапи:
інформації слід конкретно-індуктивним способом, за допомогою наочних, добре знайомих учням прикладів.
Розглянемо деякі з них.
Обмін повідомленнями між людьми здійснюється за допомогою:
а) світлових сигналів та різних зорових образів;
б) сукупностей певних знаків (письмо) — книжки, газети, журнали, графічні схеми тощо;
в) технічних засобів (різні поєднання звукових та світлових сигналів) — радіо, телебачення, телеграф, телефон тощо;
г) звукових сигналів — мова, музика тощо;
д) зорових образів — художні твори, кінофільми, відеофільми, графіка тощо.
При цьому одна людина або група людей «породжує», створює початкові сигнали в певній послідовності, інша — по-своєму сприймає цю сукупність.
Обмін відомостями у тваринному світі відбувається також за допомогою звукових і світлових сигналів — крики тривоги, заклику, погрози, зміна забарвлення, запаху, пози тощо.
Передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організ¬му відбувається за допомогою сукупності генів, які зберігають відо¬мості про склад, будову та характер обміну речовин в організмі.
Обмін сигналами між людиною та автоматом відбувається за допомогою певної сукупності впливів світлових, звукових, елек¬тричних та інших сигналів.
Доцільно запропонувати учням до кожного з виділених пунктів навести конкретні приклади та дати відповіді на запитання: скільки об'єктів можна виділити в наведених прикладах? Що характерно для кожного з виділених об'єктів? Який зв'язок існує між об'єктами, про які йдеться? За допомогою яких засобів передають сигнали чи відомості?
Порівнюючи приклади, учні під керівництвом учителя повинні виді¬лити в них спільні суттєві та несуттєві ознаки. Суттєві: розглядається як мінімум дві системи. Одна система «породжує» деяку сукупність сигналів, відомостей, впливів; інша — приймає. Несуттєві: спосіб подання сукупності повідомлень; склад (якісний та кількісний) систем, які видають та сприймають сукупність сигналів.
Потім доцільно підвести підсумок: під повідомленням розуміють вплив на нервову систему живого організму деякої сукупності сигналів, подразників, яка може бути подана різними способами залежно від систем, які її видають та сприймають.
Термін «інформація» походить від латинського informacio, що означає роз'яснення, виклад, обізнаність.
Учитель не повинен намагатися дати точне означення цього поняття і записати його. Він лише звертає увагу на те, що інформація є первин¬ним і неозначуваним поняттям, та роз'яснює деякі його властивості.
Особливість цього поняття в тому, що воно використовується в усіх без винятку сферах: філософії, природничих і гуманітарних науках, біології, медицині і психології, фізіології людини і тварин, соціології, техніці, економіці, повсякденному житті. Тому конкретне тлумачення елементів, які пов'язані з поняттям «інформація», залежить від методів конкретної науки, мети дослідження, конкретної ситуації, моменту
1. Введення понять інформації і повідомлення.
2. З'ясування взаємозв'язків між поняттями інформації і повідомлення.
3. Формування уявлень про носії інформації.
4. З'ясування питань про способи подання інформації.
5. Формування уявлень про види інформації.
6. З'ясування питань про оцінювання і вимірювання інформації, про шум та взаємоперетворення інформації і шуму.
7. Формування уявлень про кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація.
8. З'ясування властивостей інформації.
9. Формування уявлень про інформаційні процеси.
Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. Ознайомити учнів з поняттям інформації доцільно на перших уроках курсу. Це дозволить аргументовано розкрити зміст навчального предмета інформатики, ознайомитись з його завданнями. Основні методи вивчення цього матеріалу — індуктивний за логікою, за джерелами подання інформації — пояснювально-ілюстративний, за ступенем самостійності учнів — репродуктивний. Поняття інформації належить до основних і не визначається через простіші поняття.
Зрештою вчитель повинен пам'ятати, що немає відповіді на запитан¬ня — що таке інформація. Інформація — лише одна зі сторін відобра¬ження навколишньої дійсності нервовою системою живого організму, свідомістю людини. Тому вводити поняття

Додано (24.04.2010, 07:45)
---------------------------------------------
часу або просто від життєвого досвіду людини чи навіть її психічного стану.
Інформацію з навколишнього середовища людина сприймає органами чуття .
1) органи зору (світле, темне, червоне, жовте, яскраве тощо);
2) органи слуху (окремі звуки, музика, голос людини, шум вітру, плюскіт води, гудіння мотора, голоси тварин та птахів тощо);
3) органи нюху (запахи містять інформацію про їх джерела та характер цих джерел);
4) органи дотику (відомості про температуру тіла, шорсткість поверхонь, жорсткість матеріалу, щільність речовини та інші властивості деякого предмета людина може здобути, доторкаючись до предмета безпосередньо або за допомогою деяких при¬ладів, оцінити його вагу тощо);
5) інформацію про смакові якості тих чи інших речовин (гірке, кис¬ле, солодке, солоне тощо) людина одержує через органи смаку;
6) інформацію про склад речовини — в результаті хімічних аналі¬зів, взаємодії речовин з навколишнім середовищем тощо.
Доцільно запропонувати учням самостійно навести приклади об¬міну інформацією між людьми, одержання інформації людиною з навколишнього середовища, при цьому доцільно ставити запитання про способи подання та передавання інформації від дорослих до дітей в процесі гри, харчування, навчання; навести приклади засобів зберігання та передавання інформації (навколишнє середовище, різні тех¬нічні засоби, книжки, кінофільми, магнітні стрічки, телеграф, пошта тощо) і способів подання і передавання інформації, способів аналізу вхідних даних і синтезу на основі аналізу нової інформації, нових знань про навколишній світ.
Навчальні задачі з цієї теми в основному повинні сформувати відношення до поняття інформації як до поняття, яке лежить в основі сучасної інформаційної картини світу, хоч і не має точного означення.
Вивчення цієї теми, відповідні цілі і завдання потребують обговорення з учнями можливих проявів дійсності, відповідного проблем¬ного діалогу. Основна мета — сформувати в учнів поняття, найбільш адекватне науковому сприйманню та поясненню реалій навколишнього світу.
Учителеві доцільно добирати нерепродуктивні запитання та завдання, наприклад, такі:
1. Чи є для вас інформацією повідомлення, які містяться в Американській національній науковій бібліотеці? Чому?
2. Чи є інформацією нерозшифровані послання? Чому?
3. Чи одержуєте ви інформацію при повторному читанні книжки, підручника?
4. Чи однаково багато інформації в пачках по 100, 1000, 10000 одних і тих самих книжок? Одних і тих самих оголошень?
Такі завдання сприяють кращому розумінню учнями того факту, що означення поняття інформації не існує і взагалі немає відповіді на запитання — що таке інформація. Пошук відповідей на подібні запитання потребує дискусій і, як правило, проходить у вигляді проблемного діалогу. Розгляд таких завдань має не лише світоглядне значення, а й суттєву і важливу прикладну спрямованість, оскільки формує вміння
працювати з поняттями.
Таким чином, поняття інформації і повідомлення доцільно ввести на деяких конкретних прикладах, не намагаючись дати означення

Додано (24.04.2010, 07:51)
---------------------------------------------
Інформація і повідомлення. Поняття про шум

Важливо, щоб учні зрозуміли на інтуїтивному рівні відмінність між поняттями інформації і повідомлення.
Інформацію передають за допомогою повідомлень.
Повідомлення передають за допомогою послідовності сигналів від джерела до приймача інформації. Середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача, називають каналом зв'язку.
Повідомлення можуть бути усними, письмовими чи організованими якимось іншим чином. Прикладами повідомлень є: показання вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відповідь учня тощо.
Учителеві доцільно звернути увагу учнів на те, що не існує взаємно-однозначної відповідності між інформацією і повідомленням: одну і ту саму інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень. І навпаки, одне і те саме повідомлення може нести різну інформацію залежно від того, як інтерпретують (тлумачать) повідомлення різні люди чи одні й ті самі люди за різних обставин, щодо якого предмета (властивостей) досліджується той чи інший об'єкт (явище природи) деяким суб'єктом (людиною). Це твердження вчителеві необхідно пояс¬нити за допомогою достатньої кількості наочних прикладів.
Про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на спеціальному щиті «Перехід», або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або встановивши спеціальний дорожній знак.
Слова «хороша погода» можуть означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і морозний зимовий. Слова «най¬краща пора року» для одних людей можуть означати весну, для інших осінь, ще для інших — літо або зиму.
Слово «голова» може означати реальну голову людини чи тварини або зображення голови, або людину, якщо це голова зборів, або мати значення, як у виразі «хліб — усьому голова».
Кивок головою згори донизу в українців є знаком згоди, а в болгарів — знаком заперечення.
Оливова гілка — знак миру.
Один і той самий метал можна досліджувати на придатність для виготовлення посуду, прикрас, на стійкість проти окислювання (іржавіння), на крихкість, на придатність до кування, на температуру плавлення, електропровідність тощо. Тому, наприклад, повідомлення «алюміній» за різних обставин може мати різний зміст залежно від того, які властивості металу цікавлять дослідника.
Сигнали машини швидкої допомоги для людини, яка на неї чекає, очевидно означають щось зовсім інше (що саме, напевне не може сказати ніхто, крім цієї людини), аніж для людини, яка випадково перетинала шлях авто чи просто побачила цю машину на вулиці.
Разом з тим учні повинні розуміти, що є ціла низка різноманітних повідомлень, команд, вимог, правил вуличного руху, правил техніки безпеки, правил поведінки, моралі, етики, законів суспільного життя, стосовно яких розбіжність тлумачень і відповідної поведінки дуже небажана, а часто і неприпустима.
Іноді за попередньою домовленістю з адресатом повідомлення навмисне конструюють так, щоб інформація, яку воно несе, була доступна лише адресатові. Сторонні люди на таке повідомлення або не звернуть уваги, або нададуть йому зовсім іншого тлумачення.
Оскільки кожна людина в одному і тому самому повідомленні бачить свою інформацію, по своєму його тлумачить, то краще говорити про носії повідомлень, а не про носії інформації, оскільки інформація в одному і тому самому повідомленні може бути різна.
Особливої уваги потребує поняття шуму. Необхідно, щоб учні зрозуміли такі положення:
1. Якщо повідомлення не несе корисної інформації, тоді воно несе шум.
2. Інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію.
Засвоїти ці положення учням допоможуть приклади.
Досить часто різні розповіді про ліки та відповідні оголошення і описи на телебаченні, радіо, на рекламних щитах не привертають уваги глядача і не несуть для нього корисної інформації, тобто несуть шум. Однак, може трапитись, що багато разів бачене оголошення чи опис раптом приверне увагу глядача і він знайде в ньому корисну інформацію, наприклад в описах ліків в разі захворювання. В такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Після цього це повідомлення знову перестане нести корисну для глядача інформацію: інформація знову перетворюється на шум.
Якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини — шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомленні виявили корисну інформацію, то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Доцільно зауважити, що з'ясування сутності всіх зазначених понять та термінів потребує наведення значної кількості прикладів. Причому, як свідчить практика, приклади повинні бути наочними, тобто вчителю потрібні відповідні малюнки або, для підвищення мотивації та інтересу учнів, можна зробити з потрібних малюнків комп'ютерну презентацію за допомогою засобів типу MicroSoft Power Point та запропонувати учням, переглянувши її, зробити відповідні висновки.
мови різних народів, мова глухонімих, мова сигнальників на кораблях, мова спілкування двох людей, які не знають рідної мови один одного. Знаками можуть бути різні зображення, жести, кивання і похитування головою, кліпання очима, різні рухи рук, пальців, прикраси. Часто погляд, вираз обличчя може сказати набагато більше про душевний стан людини, ніж багатослівні речення.
Поняття мови не обмежується випадком спілкування між людьми, воно використовується і у випадку порівняно високо розвинених форм спілкування між іншими живими істотами. Так, можна говорити про мову орієнтації бджіл, мову спілкування птахів, звірів (крики тривоги, заклику і загрози, різноманітні рухи, пози тощо).
Можливість переходу від одного способу подання інформації до іншого необхідно проілюструвати на конкретних прикладах. Подання однієї і тієї самої інформації за допомогою різних наборів символів та переходу від одного набору до іншого, наприклад від текстового повідомлення до графічного тощо.
Важливим є розуміння того, від чого залежить подання інформації саме обраною мовою і в яких випадках одне і те саме повідомлення подається різними мовами.
Як правило, подання повідомлення добирається так, щоб його передавання було якомога швидшим і надійнішим, а його опрацювання було якомога зручнішим для адресата. Тому часто до текстів додають уточнюючі малюнки, схеми, фотографії, і навпаки, до малюнків, схем, фотографій — пояснювальні тексти.
Важливо також, щоб повідомлення за можливості було коротшим, тобто його можна було якомога швидше прийняти і опрацювати, і, разом з тим, за його допомогою можна було передати якомога більше інформації. До такого типу повідомлень відносяться, як правило, графічні образи з відповідними короткими текстовими поясненнями — географічні карти, схеми, креслення, таблиці, діаграми, спеціальні коди тощо.

Додано (24.04.2010, 07:52)
---------------------------------------------
Види інформації
Учні повинні засвоїти поняття про різні види інформації. Одна із чинних класифікацій видів інформації відображена на схемі .
Інформацію можна класифікувати різними способами, і різні науки роблять це по-різному. Наприклад, у філософії розрізняють інформацію об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна інформація відображає явища природи та людського суспільства. Суб'єктивна інформація створю¬ється людиною та відображає її бачення навколишнього світу.
Для криміналістики, науки, медицини, економіки суттєво, що інформація буває повною і неповною, істинною і хибною, вірогідною і невірогідною, вчасною і невчасною. Юристи розглядають інформацію як факти. Фізики розглядають інформацію як послідовність сигналів. Лінгвістика вивчає методи кодування і подання інформації мовними засобами.
У різних науках питання, пов'язані з інформацією, вивчаються з різних точок зору. Для інформатики основними є питання про пошук, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації (точніше, повідомлень)

Додано (24.04.2010, 07:54)
---------------------------------------------
Сигнали неперервні і дискретні
В інформатиці та фізиці розрізняють сигнали неперервні і дискретні (аналогові і цифрові). Людина звикла мати справу з аналоговою інформацією, що подається за допомогою аналогових сигналів, а обчислювальна техніка в основному працює з цифровою інформацією, що подається за допомогою дискретних сигналів.
Різноманітну інформацію із навколишнього середовища людина одержує через органи чуття: слух, зір, смак, нюх, дотик.
Світло, звук і тепло — це енергетичні сигнали, а смак і запах — це результат впливу хімічних сполук, в основі яких лежить енергетична природа. Наприклад, температура повітря, води, металу може змінюватися в певних межах неперервно і повідомлення про неї за допомогою термометра є неперервним сигналом, показання якого можуть набувати будь-яких значень між найменшим можливим і найбільшим можливим. Розміри зелених листків на одному дереві, висота звуків можуть змінюватись неперервно. Якщо ж діапазон (множину) можливих значень неперервного сигналу поділити на деякі інтервали і за показання термометра вважати лише, наприклад, нижні межі таких інтервалів, тоді повідомлення передаються за допомогою дискретної множини значень сигналу. Тобто, якщо різні кольори передавати за допомогою певних комбінацій цифр — номерів основних кольорів веселки, а різні звуки — за допомогою нот, то в такий спосіб аналоговий сигнал наближено можна подати за допомогою цифрового.
Музика, коли ми її слухаємо, передається за допомогою аналогових сигналів, але якщо її записати нотами, то за допомогою дискретних сигналів, оскільки всі ноти можна перенумерувати за допомогою дискретної множини чисел.
Відмінність між аналоговими та цифровими повідомленнями, перш за все, полягає в тому, що аналогові повідомлення — неперервні, а цифрові — дискретні. Якщо сигнал неперервний, то між будь-якими двома значеннями аналогового сигналу існують і інші його значення, тоді як між двома найближчими значеннями дискретного сигналу інших значень цього сигналу не існує.
Точніше, сигнал називається неперервним, якщо множина його значень неперервна, тобто якщо в як завгодно малому околі будь-якої точки такої множини знайдуться інші точки цієї множини; сигнал називається дискретним, якщо множина його значень дискретна, тобто така, що для будь-якої точки такої множини знайдеться окіл (інтервал) ненульового радіуса (довжини), який містить цю точку і не містить жодної іншої точки.
Природа органів чуття людини така, що вони можуть сприймати аналогові сигнали. Багато пристроїв, які створені людиною, також призначені для вимірювання значень аналогових сигналів.
Телевізор — це аналоговий пристрій. Телевізор містить кінескоп, промінь якого неперервно переміщується по екрану. Чим сильніший промінь, тим яскравіше світить точка, в яку він потрапляє. Зміна світіння точок проходить плавно і неперервно.
Монітор комп'ютера також схожий на телевізор, однак це пристрій цифровий. У ньому яскравість променя змінюється не плавно, а стрибками (дискретно). Промінь або є, або його немає. Якщо він є, то видно яскраву точку (білу чи кольорову). Якщо немає, видно чорну точку. Тому зображення на екрані монітора більш чітке, ніж на екрані телевізора.
Програвач грамплатівок — аналоговий пристрій. Чим більша висота нерівностей на звуковій доріжці, тим голосніше звучить звук, чим частіші нерівності, тим вищий звук.
Телефон — також аналоговий пристрій. Чим голосніше ми говоримо в трубку, тим вища сила струму, який проходить дротами, тим голосніший звук, який чує співрозмовник.
До цифрових пристроїв належать персональні комп'ютери — вони працюють із записами, що подаються в цифровій формі, через дискретні сигнали. Цифровими також є музичні програвачі лазерних компакт-дисків, тому музичні записи на компакт-дисках можна відтворювати на комп'ютері. Як правило, при поданні повідомлень в комп'ютері використовують лише два значення відповідних сигналів, тому такі сигнали називають двійковими, а послідовності значень таких сигналів, за допомогою яких подають повідомлення, називають двійковими кодами повідомлень

Додано (24.04.2010, 17:05)
---------------------------------------------
Поняття інформації. Повідомлення та дані

Сучасне трактування поняття інформації змінюється за мірою вивчення форм прояву та усвідомлення ролі інформації в процесах пізнання і керування.
У поняття інформації, що використовується ще з часів Марка Цицерона, люди вкладали цілком певний зміст, визначаючи цим словом повідомлення про будь-що або про стан чого-небудь. У такому контексті поняття інформації нерідко використовується і дотепер. Відповідно до цього трактування під інформацією розуміють, як правило, будь-які відомості, одержувані людиною.
За мірою поглиблення наукових досліджень до природи інформаційних процесів, що протікають у технічних, біологічних і соціальних системах, з'являлися усе нові трактування поняття інформації. При цьому виникла низка принципових питань, що потребують відповіді. Чи є інформація результатом розумової діяльності людини або вона може бути присутньою і в неживій природі Як співвідносяться поняття матерії та інформації, інформації й свідомості? Ці питання в даний час є предметом пожвавлених дискусій вчених різних фахів.
Інформація – одне з фундаментальних понять науки, таких як матерія та енергія. Слово "інформація" походить від латинського слова informare – зображувати, роз'ясняти, викладати що-небудь, складати поняття про будь-що, – і від російського слова інформувати – давати відомості, про будь-що інформувати. Інформації "взагалі" не існує. Її існування пов'язують з одержувачем (споживачем), у тому числі потенційним.
Інформація надходить по телефону, її переносять телеграф, радіо, телебачення. Вона записується на магнітних стрічках і фоточуттєвому папері, передається людською мовою, поширюється у вигляді газет, журналів, книг. Інформація зберігається у бібліотеках, архівах, базах даних, її повідомляють нам вимірювальні прилади, смак їжі, запахи, вид зоряного неба.
За значного розмаїття визначень терміну "інформація" найбільш загальним і прийнятним є таке: інформація – це характеристика взаємодії повідомлення зі споживачем. Усе, що ми спостерігаємо, чуємо, сприймаємо дотиком, відчуваємо, є не що інше, як прийом, обробка, накопичення та видача інформації. Справедливо відзначив академік В.М.Глушков, що "... по суті немає жодної ділянки людської діяльності, де б ми не мали справу з перетворенням інформації".
За рівнем цінності інформації для учасників інфовзаємодії, ступенем потреби в ній інформацію розділяють на три головні види: особисту, масову і спеціальну.
У широкому змісті інформація – це відомості, знання, повідомлення, що є об'єктом збереження, передачі, перетворення і які допомагають вирішити поставлене завдання. Інформація – це нові відомості, що можуть бути використані людиною для вдосконалення її діяльності й поповнення знань.
Інформація є відбиттям матеріальної сутності та служить способом опису взаємодії між джерелом інформації та одержувачем. Це легко перевірити, оскільки те саме повідомлення одному одержувачу може давати багато інформації, а іншому – мало або нічого. Одним словом, "інформувати" у розумінні теорії інформації означає повідомляти щось раніше невідоме.
Оскільки інформацію можна зберігати, перетворювати і передавати, мають бути носій інформації, передавач, канал зв'язку та приймач. Це середовище об'єднує джерело інформації та одержувача до інформаційної системи. Активними учасниками цієї системи не обов'язково мають бути тільки люди: обмін інформацією має відбуватися у тваринному і рослинному світі. Коли йдеться про людину як учасника інформаційного процесу, мається на увазі значима або семантична інформація, тобто та, що виражається людиною.
Будемо розрізняти поняття "інформація" і "повідомлення". Під повідомленням розуміють звичайно інформацію, виражену у визначеній формі та таку, що підлягає передачі. Повідомлення – це форма подання інформації. Прикладами повідомлень є текст телеграми, промова оратора, показання вимірювального приладу, команди керування, зображення на екрані телевізора та ін.
У житті ми часто вживаємо слово "дані" як синонім інформації, проте між ними є суттєве розходження. Дані – це величини, їх відношення, словосполучення, факти, перетворення та обробка яких дозволяють витягнути інформацію, тобто знання про той або інший предмет, процеси або явища. Іншими словами, дані служать сировиною для створення інформації, отриманої в результаті обробки даних.
На рис. 9 показаний взаємозв'язок понять інформація, повідомлення, дані, знак і сигнал.
Існування багатьох визначень інформації зумовлено складністю, специфічністю і різноманіттям підходів до тлумачення сутності цього поняття. Як довідку виділяємо три найбільш поширені концепції інформації, кожна з яких по-своєму пояснює її сутність.
Перша концепція (математика К.Шеннона), відображуючи кількісно-інформаційний підхід, визначає інформацію як міру невпевненості (ентропію) події. Кількість інформації в тому або іншому повідомленні залежить від можливості його одержання: чим більш імовірним є повідомлення, тим менша кількість інформації утримується в ньому. Цей підхід, хоча і не враховує змістовну сторону інформації, виявився дуже корисним у техніці зв'язку та обчислювальній техніці, послужив основою для виміру інформації й оптимального кодування повідомлень. Крім того, він виявляється зручним для ілюстрації такої важливої властивості інформації, як новизна, несподіваність повідомлень.
Друга концепція розглядає інформацію як властивість (атрибут) матерії. Її поява пов'язана із розвитком кібернетики і заснована на твердженні, що інформацію містять будь-які повідомлення, що сприймаються людиною або приладами. Найбільш яскраво та образно ця концепція інформації виражена академіком В.М.Глушковим. Він писав, що "інформацію несуть у собі не тільки поцятковані буквами листи книги або людська мова, але і сонячне світло, складки гірського хребта, шум водоспаду, шелест трави... ". Іншими словами, інформація як властивість матерії створює уявлення про її природу та структуру, упорядкованість, розмаїття і т.д. Вона не може існувати поза матерією, отже, вона існувала і існуватиме вічно, її можна накопичувати, зберігати, переробляти.
Третя концепція заснована на логіко-семантичному підході, при якому інформація трактується як знання, причому не будь-які знання, а лише та його частина, що використовується для орієнтування, активної дії, керування і самоврядування. Іншими словами, інформація – це діюча, корисна, "працююча" частина знань. Представник цієї концепції академік В.Г.Афанасьєв, розвиваючи логіко-семантичний підхід, дає визначення соціальної інформації: "Інформація, що циркулює в суспільстві та використовується в керуванні суспільними процесами, є соціальною інформацією. Вона являє собою знання, повідомлення, відомості про соціальну форму руху матерії та про усі інші форми тією мірою, якою вони використовуються суспільством... ".
Розкрити природу розмаїтості, взаємозв'язок різноманітних видів інформації можна за допомогою різних методів упорядкування. Одним із методів упорядкування різноманіття інформації є її класифікація. Так, усю інформацію, використовувану в суспільстві, можна розділити на:
– елементарну – у неживій природі;
– біологічну – у світі звірів і рослин;
– соціальну – у людському суспільстві.
При переході від нижчих форм руху матерії до вищих властивості відбиття і розмаїтості, а, отже, і властивості інформації, якісно змінюються – вони наповнюються новим змістом. Тому, наприклад, біологічна і соціальна інформація мають, поряд із загальними властивостями, властивими інформації взагалі, свої специфічні властивості та характеристики.
Перелічені види інформації відіграють двояку роль у життєдіяльності людини. З одного боку, роль інформації полягає у забезпеченні людини відомостями про довкілля, з іншого боку – тільки інформація може упорядкувати і забезпечити цілеспрямовану діяльність людини як щодо суспільства, так і щодо самої себе. При цьому цінність інформації визначається тієї користю, що вона приносить конкретній людині в її суспільно-політичній, науковій, виробничій або іншій діяльності.

Відредаговано: metodis - Сб, 24.04.2010, 07:48
НІКОЛЯ Дата: Сб, 24.04.2010, 17:18 | Повідомлення № 26
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 201
metodis Будь-ласка! Ваша табличка. Десь глюк що ви не можете її завантажити.
Bandalak Дата: Сб, 24.04.2010, 17:26 | Повідомлення № 27
Лідер форуму
Повідомлень: 5531
Нагороди: 39
Рейтинг: 260
metodis, у мене, як модератора, до Вас буде одне зауваження. Ховайте свої довгі тексти у спойлєр, а то їх так важко сприймати!
metodis Дата: Сб, 24.04.2010, 17:35 | Повідомлення № 28
Троль
Повідомлень: 44
Нагороди: 1
Рейтинг: 5
Добре на майбутнє матиму наувазі. Перепрошую за прикрість.
pasichov Дата: Сб, 24.04.2010, 18:46 | Повідомлення № 29
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
metodis, ваша інформація - це просто наукове дослідження! Мабуть, дуже корисне...
Але як Ви ставитеся до відомої цитати Ушинського "Методика викладання, особливо в старших класах, зводиться до глибокого знання свого предмету вчителем"? Чи це зараз вже застарілий погляд на речі? Мені іноді здається, що т.з "методична наука" просто паразитує на тілі учителя....

Додано (24.04.2010, 18:46)
---------------------------------------------

Quote (Bandalak)
Ховайте свої довгі тексти у спойлєр, а то їх так важко сприймати!

Мені, чесно скажу, і в сплоєрі буде важко....Хоча, я мабуть, глибоко помиляюсь...

swetikccc Дата: Сб, 24.04.2010, 19:04 | Повідомлення № 30
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3956
Нагороди: 28
Рейтинг: 370
Quote (metodis)
У житті ми часто вживаємо слово "дані" як синонім інформації, проте між ними є суттєве розходження. Дані – це величини, їх відношення, словосполучення, факти, перетворення та обробка яких дозволяють витягнути інформацію, тобто знання про той або інший предмет, процеси або явища. Іншими словами, дані служать сировиною для створення інформації, отриманої в результаті обробки даних.

Питання
Якщо ми доторкнулися до чогось наприклад гарячого, ми отримали данні чи інформацію?

Додано (24.04.2010, 19:04)
---------------------------------------------

Quote (metodis)
Інформація є відбиттям матеріальної сутності та служить способом опису взаємодії між джерелом інформації та одержувачем. Це легко перевірити, оскільки те саме повідомлення одному одержувачу може давати багато інформації, а іншому – мало або нічого. Одним словом, "інформувати" у розумінні теорії інформації означає повідомляти щось раніше невідоме.

Отже передаються дані, а при їх обробці отримується інформація? )))))
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.6 Методика викладання інформатики згідно програми » Методика формування поняття інформації
Сторінка 2 з 6«123456»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.