Ср, 20.09.2017, 03:10
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 1 з 6123456»
Модератор форуму: Ktara, Bandalak, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.6 Методика викладання інформатики згідно програми » Методика формування поняття інформації
Методика формування поняття інформації
W-w-W Дата: Нд, 31.08.2008, 00:45 | Повідомлення № 1
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2715
Нагороди: 10
Рейтинг: 202
Прошу в даній рубриці ділитись досвідом щодо викладання теми
«Вступ. Інформація та інформаційні процеси»
Для теми характерні такі поняття:
1. Інформація
2. Інформація і повідомлення. Поняття про шум

На що і на які саме моменти Ви звертаєте увагу при поясненні даної теми???

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!

Uchinfo Дата: Пт, 12.09.2008, 00:10 | Повідомлення № 2
Часто заходить...
Повідомлень: 55
Нагороди: 0
Рейтинг: 5
Примеры моих уроков по данной теме вы можете найти тут
НІКОЛЯ Дата: Ср, 22.07.2009, 13:02 | Повідомлення № 3
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 197
Речі існують такими, як ми їх сприймаємо... Услід за Бенуа Мандельбротом ми можемо твердити, що абсолютно точної наукової інформації не існує... Чесна сучасна людина повинна памятати про неточність будь-якого твердження, яка буде зменшуватися наступними поколіннями, але ніколи не зникне... Чи не так?
Абсолютно точної інформації не може існувати в принципі. Бо в процесі здобуття і обробки інформації хоча б однією з ланок обов’язково є людина. А людина - як не крути - сприймає світ через призму. Світогляду, виховання, настрою, попередніх знань. Зрештою, і через "фізичну" призму - тіло (очі, вуха тощо). А будь-яка призма (та й кожна проміжна ланка, навіть хай це досконала машина) вносить певну похибку - і ніде від цього подітися.
;)
Вчитель Дата: Чт, 03.09.2009, 00:41 | Повідомлення № 4
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Давайте не плутати дефініції з різних галузей знання! У газетах інформацією називають зовсім інше, ніж у теорії зв"язку, та й у кібернетиці (інформатиці, але не у шкільній. а у науці)!

Додано (02.09.2009, 23:41)
---------------------------------------------

Quote (Махновець_Ігор)
Інформація і повідомлення. Поняття про шум

Я поняття ШУМ ілюструю (на методиці інформатики) так:
роблю три групи;
розставляю їх на відстані метрв п"ять;
першій даю повідомлення;
другій кажу - заважайте;
третій - прийміть.
Розвага, але за три хвилини все стає на місце...
А потім - формула Шеннона, твердження Больцмана-Сцилларда, ентропія, час накопичення...
Отак...
А хтось каже - інформація - це відображення змісту повідомлення у свідомості суб"єкта, який це повідомлення сприймає...
swetikccc Дата: Чт, 03.09.2009, 01:57 | Повідомлення № 5
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3855
Нагороди: 24
Рейтинг: 341
Quote (Вчитель)
Я поняття ШУМ ілюструю (на методиці інформатики) так:
роблю три групи;
розставляю їх на відстані метрв п"ять;
першій даю повідомлення;
другій кажу - заважайте;
третій - прийміть.
Розвага, але за три хвилини все стає на місце...
А потім - формула Шеннона, твердження Больцмана-Сцилларда, ентропія, час накопичення...
Отак...

І зовсім це ілюструє не поняття шуму в інформатиці
GаrDArik Дата: Чт, 03.09.2009, 10:35 | Повідомлення № 6
Прописаний назавжди
Повідомлень: 326
Нагороди: 0
Рейтинг: 9
Quote (swetikccc)
І зовсім це ілюструє не поняття шуму в інформатиці
Згоден! Шум - повідомлення, яке НЕ НЕСЕ інформації, а не якому заважають дійти до приймача.
Ковальчук_Олександр Дата: Чт, 03.09.2009, 22:41 | Повідомлення № 7
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3621
Нагороди: 17
Рейтинг: 192
Особливої уваги потребує поняття шуму. Необхідно, щоб учні зрозуміли такі положення:

1. Якщо повідомлення не несе корисної інформації, тоді воно несе шум.

2. Інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію.

Засвоїти ці положення учням допоможуть приклади.

Досить часто різні розповіді про ліки та відповідні оголошення і описи на телебаченні, радіо, на рекламних щитах не привертають уваги глядача і не несуть для нього корисної інформації, тобто несуть шум. Однак, може трапитись, що багато разів бачене оголошення чи опис раптом приверне увагу глядача і він знайде в ньому корисну інформацію, наприклад в описах ліків в разі захворювання. В такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Після цього це повідомлення знову перестане нести корисну для глядача інформацію: інформація знову перетворюється на шум.

Якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини — шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомленні виявили корисну інформацію, то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Доцільно зауважити, що з'ясування сутності всіх зазначених понять та термінів потребує наведення значної кількості прикладів. Причому, як свідчить практика, приклади повинні бути наочними, тобто вчителю потрібні відповідні малюнки або, для підвищення мотивації та інтересу учнів, можна зробити з потрібних малюнків комп'ютерну презентацію за допомогою засобів типу MicroSoft Power Point та запропонувати учням, переглянувши її, зробити відповідні висновки.

Джерело: http://ki.at.ua/publ/20-1-0-80

НІКОЛЯ Дата: Пн, 07.09.2009, 14:20 | Повідомлення № 8
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 197

Поняття інформації. Передавання інформації. Шум. Знання. Нова інформація. Властивості інформації

Інформація – це відомості про матеріальні об’єкти, ідеї та події.

Під матеріальними об’єктами слід розуміти істот живої природи (людина, тварина, рослина), предмети (стіл, ручка), речовини (вода, повітря) та поля (гравітаційне, електричне, магнітне, електромагнітне).

Ідея – це категорія властива людям. До неї можна віднести думки, переконання, світогляд, знання тощо. В певній мірі ідеї властиві також тваринам.

Події є змінами стану певного об’єкту чи ідеї з часом.

Сприймати інформацію можуть лише об’єкти, які наділені засобами сприйняття. Наприклад, люди і тварини для цього мають органи чуттів: зір, слух, дотик, нюх, смак. Машини – спеціальні пристрої – датчики. Такі об’єкти в інформаційних процесах прийнято називати споживачами інформації.

Джерелом інформації слугують матеріальні об’єкти, які генерують інформацію про матеріальні об’єкти, ідеї та події. Наприклад, якщо вчитель розповідає вам про якусь подію, то джерелом інформації є саме вчитель, а не подія.

Споживачі отримують інформацію від джерел за допомогою засобів сприйняття у вигляді сигналів, які передаються певними каналами передачі.

Канал передачі – це середовище, в якому переміщається сигнал.

Наприклад, роздивляючись якийсь предмет, людина отримує інформацію про його колір та форму за допомогою світлових сигналів – електромагнітних хвиль певної довжини. Слухаючи в класі розповідь вчителя, учень сприймає інформацію за допомогою звукових хвиль. В першому випадку каналом передачі є простір, в якому переміщаються електромагнітні хвилі. В другому каналом передачі є повітря, в якому переміщаються звукові хвилі.

На шляху від джерела до споживача інформації може бути як один так і багато каналів передачі. Наприклад, телефонна розмова містить канали: повітря – дріт – повітря. При цьому між різними каналами знаходяться перетворювачі сигналів.

Один сигнал несе елементарне повідомлення. Система сигналів несе складне повідомлення. Наприклад, слухаючи слово, людина чує спочатку перший його звук, потім другий, третій і так далі. Кожен такий звук несе елементарне повідомлення, а всі разом – складне у вигляді системи звуків, що утворюють слово.

Для того, щоб сигнал перетворився в інформацію, необхідно, щоб споживач мав засоби перетворення сигналу в інформацію та засоби її зберігання – пам’ять. У людини ці функції виконують певні відділи мозку.

Якість отриманої інформації залежить саме від якості роботи цих засобів.

Як правило, спожита інформація не тотожна інформації джерела. Завжди є певний відсоток спотворення за рахунок якості сигналу та засобу його перетворення в інформацію споживача, а також властивостей його пам’яті.

Наприклад, учень 9 класу потрапив на лекцію з вищої математики до математичного вузу. Джерелом інформації в цьому випадку є лектор, який звуковими та електромагнітними сигналами (записи на дошці) передавав інформацію споживачу. Споживач отримав цю систему сигналів, але у зв’язку з недостатньою підготовкою з математики, ці сигнали в його мозку не перетворилися в інформацію тотожну тій, що виходила від лектора.

Інший приклад. Ви слухаєте по радіо новини, сприймаючі звукові сигнали. Вам все зрозуміло. Це означає, що ваш мозок справляється із задачею перетворення сигналу в інформацію. І раптом ваша сестра вмикає пилосос. В цьому випадку сигнал, що йде від радіо (назвемо його корисним сигналом) частково заглушується звуком пилососа (назвемо його маскуючим сигналом). При цьому споживач отримує недостатню кількість сигналів, щоб сформувати інформацію тотожну джерелу. В даному прикладі ми маємо справу з шумом.

Шум – це все, що маскує корисний сигнал.

Шум призводить до неповноти, або спотворення отриманої інформації, знижуючи її якість.

Окремим випадком неповноти або спотворення інформації є незрозумілість отриманих сигналів або свідоме неякісне їх сприйняття та опрацювання. Що нерідко спостерігається в навчальному процесі в учнів з низьким інтересом до навчання.

Інформація – є джерелом формування знань.

Знання – це певним чином систематизована інформація, що міститься в пам’яті людини.

Важливо розуміти, що знання не є сумою окремих інформаційних одиниць, воно є їх складною функціональною взаємопов’язаністю. Це дає можливість використовувати знання в певних життєвих ситуаціях. Чим більше людина знає, тим краще вона пристосована до умов існування. Тому важливо завжди прагнути отримувати нові знання, навіть коли ви не впевнені, що вони вам згодяться. Бо життя – складна і багатогранна річ. Нові знання може нести лише нова інформація.

Нова інформація – це інформація, якою споживач не володів до її отримання.

Наприклад, якщо вас повідомили, що Сонце – це зірка. А потім ще повторили це дев’ять разів, то ви отримали десять порцій інформації. Але знання ваше збільшилося лише на одну порцію, та й то, якщо ви раніше про це не знали. Інакше знання ваше просто не збільшилося. Тобто отримання інформації не завжди веде до збільшення знань. Але отримання нової інформації завжди збільшує знання.

Знання людини формує її світогляд. Тобто її відношення до навколишнього світу і його розуміння з метою прийняття правильних рішень в будь-яких життєвих обставинах. Тому дуже важливо, щоб інформація, яку отримує людина, мала певні властивості.

Насамперед це зрозумілість, достовірність, повнота та своєчасність. Відсутність будь-якої із названих властивостей призводить до некорисності або навіть шкідливості отриманої інформації для її споживача.

Всі ці властивості інформація отримує від джерела при її формуванні перед передачею. Але є одна властивість, якою інформація наділена незалежно від джерела і якою вона відрізняється від матеріальних речей. Це невичерпаність. Якщо у вас є яблуко і ви поділилися ним з товаришем, то у нього з’явилося яблуко, а у вас зникло. Якщо ж у вас є інформація і ви поділилися нею з товаришем, то він отримав інформацію і при цьому ви її не втратили. Це дуже важлива і корисна властивість інформації. Щоправда іноді вона створює певні проблеми, наприклад, при комерційному розповсюдженні інформації. Ми знайомі з цим як із проблемою «піратської інформаційної продукції».

Стаття Сосновцева Олександра Олексійовича, м. Валки, Харківська обл.

Вчитель Дата: Сб, 12.09.2009, 13:00 | Повідомлення № 9
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Quote (GаrDArik)
І зовсім це ілюструє не поняття шуму в інформатиціЗгоден! Шум - повідомлення, яке НЕ НЕСЕ інформації, а не якому заважають дійти до приймача.

Сумно... Людина не зрозуміла, мабуть щось не так я написав... То була відома тренінгова техніка - інтерперсональна взаємодія та завади.
Поняття "інформація", на жаль, зараз у методиці трактують по всякому, особливо в Україні.
Дозволю собі узагальнити:
Перше трактування: Інформація є ОБ"ЄКТИВНОЮ властивістю повідомлення, яка визначається порівнянням змісту повідомлення з ОБ"ЄКТОМ, який відображено в повідомленні. Це: Больцман Сциллард Хартлі Шеннон Боголюбов Глушков - НАУКА
Друге: Інформація є результатом відображення повідомлення у свідомості людини, тобто є СУБ"ЄКТИВНОЮ характеристикою повідомлення, виміряти тому її неможливо (у кожного - свій аршин!, себто правило інтерпретації) ...
Взагалі кажучи, чим менше ми будемо казати слово "інформація", тим зрозумілішим буде пояснення, наприклад, роботи комп"ютера. Я так і роблю.
Паралелі провожу тоді, коли розказую про ентропію термодинамічної системи. Пригадайте: "кількість мікростанів, якими реалізується макростан", відмінності розподілів бозонів, ферміонів... Там все просто і зрозуміло, але це НЕ ЗНЗ! У школі таке не сприйметься. Тому "о драконах ни слова..."

Додано (12.09.2009, 12:00)
---------------------------------------------

Quote (НІКОЛЯ)
Стаття Сосновцева Олександра Олексійовича, м. Валки, Харківська обл.

Досить непогано, але є деякі неточності, фактичні, а не методичні...

Краще такого не говорити: "Сприймати інформацію можуть лише об’єкти, які наділені засобами сприйняття. Наприклад, люди і тварини для цього мають органи чуттів: зір, слух, дотик, нюх, смак. Машини – спеціальні пристрої – датчики. Такі об’єкти в інформаційних процесах прийнято називати споживачами інформації.", бо тут сплутано все, що тільки можна...

...та поля (гравітаційне, електричне, магнітне, електромагнітне) - магнітне і електричне поля мають одну, електромагнітну, природу...
... Нові знання може нести лише нова інформація - а чи не можуть вони продукуватись із старого повідомлення внаслідок змін правил інтерпретації?
І про канал зв"язку написано таке, що ніяк не співвідноситься з його визначенням як "сукупність пристроїв для перетворення сигналу та середовища, в якому здійснюється його передавання..."
І т.д. і т.п.

Відредаговано: Вчитель - Сб, 12.09.2009, 13:20
salal Дата: Вт, 29.09.2009, 11:20 | Повідомлення № 10
Прописаний назавжди
Повідомлень: 272
Нагороди: 2
Рейтинг: 18
Quote (Вчитель)
... Нові знання може нести лише нова інформація - а чи не можуть вони продукуватись із старого повідомлення внаслідок змін правил інтерпретації?

Я можу дати відповідь на Ваше питання - можуть. Справа в тому, що між повідомленням і знаннями існують етапи перетворення повідомлення на інформацію, а інформації на знання. Старе повідомлення може у споживача сформувати нову інформацію. Питання полягає в готовності споживача до перетворення повідомлення на інформацію. (Повідомлення можна зрозуміти, не зрозуміти або зрозуміти не правильно, не повністю і т.п.)

Не слід плутати поняття "інформація" та "повідомлення".
Повідомлення є способом передачі закодованої джерелом інформації. Інший спосіб передачі інформації - спостереження. В цьому випадку кодує сприйняту інформацію не джерело, а спостерігач, який є споживачем інформації.

Розглянемо приклад. Споживач отримав повідомлення від джерела не зрозумілою йому мовою. Чи перетворить він його на інформацію. Звісно, що ні. Згодом, коли споживач вивчив цю мову і знову отримав це ж повідомлення, то він вже зміг перетворити його на інформацію, яка для нього може бути як новою, так і не новою. Якщо інформація нова, то вона може перетворитися на знання.

Існують ланцюги:
перший:
"інформація джерела" - "спостереження споживачем" - "кодування спостерігаємого споживачем у власну інформацію" - "збереження інформації" - "засвоєння інформації - перетворення її на знання"
другий:
"інформація джерела" - "кодування інформації джерелом певною мовою" -"повідомлення" (передача кодів каналом передачі") - "сприйняття кодів споживачем"- "перетворення кодів споживачем у власну інформацію" - "збереження інформації" - "засвоєння інформації - перетворення її на знання"

Поняття "власна інформація" вказує на те, що інформація, що утворилася у споживача після декодування повідомлення, не обов'язково тотожня інформації джерела.

Можливо слід було деталізувати твердження "Нові знання може нести лише нова інформація" до "Нові знання споживача може нести лише нова інформація, отримана ним". Але я не бачу в цьому потреби. І так зрозуміло, що мова йде про нову інформацію і продуковане нею знання для споживача.

---------------------------------------------

Quote (Вчитель)
...та поля (гравітаційне, електричне, магнітне, електромагнітне) - магнітне і електричне поля мають одну, електромагнітну, природу...

Наскільки я володію фізикою (я не фізик), то розумію, що змінне магнітне поле продукує змінне електричне і навпаки. Таким чином утворюється електромагнітне поле. А чи продукує постійне магнітне поле електричне, або постійне електричне поле магнітне? Якщо магніт лежить на столі, то чи продукує він електричне поле?

---------------------------------------------

Quote (Вчитель)
Краще такого не говорити: "Сприймати інформацію можуть лише об’єкти, які наділені засобами сприйняття. Наприклад, люди і тварини для цього мають органи чуттів: зір, слух, дотик, нюх, смак. Машини – спеціальні пристрої – датчики. Такі об’єкти в інформаційних процесах прийнято називати споживачами інформації.", бо тут сплутано все, що тільки можна...

Запропонуйте інше пояснення. І дайте відповідь на запитання: як можна сприймати інформацію, не маючи засобів сприйняття? А засоби сприйняття відомо, що мають люди, тварини, машини. Що в цьому викликає непорозуміння і що тут сплутано?

---------------------------------------------

Quote (Вчитель)
І про канал зв"язку написано таке, що ніяк не співвідноситься з його визначенням як "сукупність пристроїв для перетворення сигналу та середовища, в якому здійснюється його передавання..."
І т.д. і т.п.

В статті розглядається не поняття "канал зв'язку", а поняття "канал передачі". Це різні поняття.
Канал передачі - це середовище, у якому переміщається сигнал. А канал зв'язку - це те, про що Ви написали.


Відредаговано: salal - Вт, 29.09.2009, 12:02
Вчитель Дата: Сб, 10.10.2009, 18:50 | Повідомлення № 11
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
За Шенноном - інформація – властивість повідомлення, яка визначає, наскільки цим повідомленням зменшується невизначеність опису певного об’єкту або події – це не моє трактування, але я його дотримуюсь (моя кандидатська спеціальність – 01.04.14, колись там писалось "термодинаміка", зараз трохи інакше, але "термодинаміка – філософія класичної фізики").
Філософські підходи до трактування інформації як властивості чогось матеріального можуть бути різними, але головна ідея має співпадати з визначеннями, сформульованими Л.Больцманом, Л.Сцилардом , П.Еренфестом і його дружиною та й, власне, К.Шенноном. Ця ідея може бути сформульована шляхом визначення кількості інформації у повідомленні як співвідношення між термодинамічною ймовірністю певного стану та кількістю станів, повністю детермінованих у повідомленні . Отакої…
Математика дуже проста, її прописали Л.Больцман, К.Шеннон… Зараз у нас в Україні пишуть методисти від інформатики всяке – інформація – це те, що формується у свідомості особи, тому (це висновок роблю я, логіка тут абсолютно прозора!) вона є суб’єктивною характеристикою повідомлення , отут – горе, зникає міра інформації, бо кожен має власне правило інтерпрпетації, свій "аршин". Приклади наводять – "а в тексті китайською мовою не буде інформації для людини, яка тієї мови не знає…". Правильно, невіглас із дуже розумної книжки не отримає того, що отримає розумна людина, але це не значить, що в тій книжці того розумного немає. За розумним дядьком Резерфордом, інформація – це той вміст повідомлення, на основі якого можна відтворити реальний фізичний об"єкт, подію (або принаймні створити їх модель певного рівня адекватності). А підхід тут дуже простий – передбачається, що повідомлення читає суб"єкт, що має правильний і повний набір правил інтерпретації (тобто фізичну статтю читатиме ФІЗИК, хімічну – ХІМІК, писане китайською мовою читатиме, відповідно, людина, яка знає цю мову). Для фізика-експериментатора такий підхід однозначно зрозумілий – це ще Ейнштейнівська вимога до наукової публікації. Хоч він і вірив у Бога, але свою справу знав чітко.
Людвіг Больцман мабуть таки не покінчив би із собою, якби це було так, як пишуть наші вчені методисти інформатики…
Але… продовжуємо гратись у непізнаваність.

P.S. Канал передавання (не "передачі"!!!) інформації не існуватиме, якщо інформація трактуватиметься як суб"єктивно значима властивість повідомлення. Бо немає інформації, а є лише сукупність (послідовність, якщо це канал зв"язку з обмеженою шириною, теорема Котельникова) кодів, які НІЧОГО НЕ ОЗНАЧАЮТЬ ДОТИ, ДОКИ НЕ ПОТРАПЛЯТЬ У МОЗОК РЕЦИПІЄНТА...
Далі - мовчу, інтерпретуйте, але майте наувазі, що у в теорії інтерперсональної комунікації інтерпретація стає на заваді правильному розумінню повідомлення :) ...
Було б смішно, якби за цим не було б дітей та законів імпринтингу...
З повагою

Відредаговано: Вчитель - Нд, 11.10.2009, 18:49
НІКОЛЯ Дата: Нд, 11.10.2009, 10:39 | Повідомлення № 12
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 197
Поняття “інформація”
Має багато значень, з яких найбільш загальне і широке – “відображене різноманіття”. Таке визначення дозволяє розглядати як інформаційні процеси, які проходять в технічних механізмах, живій і неживій природі, в суспільстві. Отже, за інформацію вважали і передачу при знаків від клітини до клітини, і від організму до організму. У теорії інформації все різноманіття її форм прийнято ділити на елементарну – інформацію, яка циркулює в неживій природі, біологічну – яка циркулює в живій природі (рослинний і тваринний світ), соціальну – яка осмислена людським суспільством (соціумом).
Певний час в деяких філософських працях була видвинута концепція, згідно якої інформація являється однією з основних універсальних властивостей матерії – атрибутом всієї матерії. Такий підхід пов’язує поняття “інформації” з поняттям “відображення” і отримав назву атрибутивного.
Поняття інформації як інваріанта відображення
Самі по собі ні мова, ні знаки, ні цифри - не інформація, а її носії. З їх допомогою ми отримуємо ті дані, які дозволяють нам поповнити наші знання про навколишні предмети і явища дійсності. Інформація тісно пов’язана з можливістю людини відображати навколишній світ. Завдяки цьому люди пізнають те, що навколо них протікає, що служить предметом їх інтересу. Відображення – особлива властивість матерії (носія), завдяки якій один предмет залишає своєрідний “слід” на другому предметі, це специфічна взаємодія, при якій один предмет набуває якісь риси (властивості) іншого предмета, видозмінюється під його дією – несе його інформацію. У цьому випадку інформацію слід розуміти, як те, що зафіксовано відображаючим суб’єктом, що стало його належністю і що він у випадку, якщо це потрібно, може відповідним чином відтворити у вигляді певних текстів, малюнків, цифр і інших носіїв інформації. Наприклад, все, що йому здалося найбільш значимим, що представляє інтерес не тільки для нього, але й для майбутніх читачів, служить йому матеріалом (носієм) тієї інформації, яка буде відображена у його творі.
Інформацію можуть передавати різноманітні носії, але в будь-якому випадку вона містить дані про навколишню дійсність і в цьому смислі носить об’єктивний характер, тобто інформація як інваріант відображення, як те, що може об’єктивуватися, тобто ставати об’єктом, при передачі, трансформуванні і перетворенні є той ідеальний образ, який створюється кожним суб’єктом з метою створення ідеального образу, який є соціально-значимий для суб’єкта. У реальних процесах передачі створеного образу губиться частина змісту відображення, залишається лише те, що може об’єктивуватися, формалізуватися, передаватися з допомогою певних знаків на певних носіях. Лише опредмечена інформація може передаватися від одного об’єкта до іншого. Відображення залежить від своїх матеріальних носіїв, в яких відбуваються інформаційні процеси, але інформація завжди інваріантна. Вона нетотожна відображенню, а є лише та її сторона, яка піддається опредмеченню, передачі.
Відображення інформаціїзалежить від матеріального носія, але його неможливо перенести на інший носій адекватно. Інформація ж перекодовується, передається, породжуючи образи, в яких вона є інваріантом. Дослідники притримуються думки, що чим більш розвинена матеріальна система, тим більш ідеальні її інформаційно-відображальні характеристики. Крім того, якщо процес відображення здійснюється без переривання, то вилучення інформації може проходити періодично, а то й взагалі не здійснюється суб’єктом відображення. Коли дослідник або просто спостерігач зацікавлений в отриманні інформації на протязі всього процесу відображення, тоді й вилучення даних буде проходити так само без переривань, як і процес відображення. У таких випадках людина намагається отримати як умога більше інформації.
Під час відображення походить процес викривлення, зміни інформації, в результаті чого знищується адекватність відображення. Виникають, таким чином, помилки, оманливі образи, тобто образи, які не відповідають відображаємому об’єкту. Адекватність має різні форми, серед яких: синтаксична адекватність, семантична і прагматична.
Деякі вчені вважають, що інформацію передають лише знаки, але з цим погоджуватися не можна, оскільки носієм інформації є матерія, на основі якої може створюватися й образ, який передає її форму, вид, клас, тобто її суть можна розуміти на основі матеріального об’єкту, який потім опредмечується за допомогою знакових систем.
Джерела інформації
Джерелами інформації є матеріальні об’єкти, як природні так і штучні. Матеріальними об’єктами передачі інформації є повітря, вода, промінь світла, рентгенівський промінь, електричний струм. Інформація, яка передається по даним джерелам, не має ні ваги, ні геометричних розмірів, ні фізичних і хімічних властивостей. Але для її циркуляції обов’язково повинні бути матеріальні об’єкти, тобто носії.
Наприклад, відображаючи світло далекої зірки, людина сприймає його як носія інформації. За допомогою різних приладів він отримує інформацію певного роду і дізнається завдяки їй про те, чи він має справу з молодим чи старіючим небесним світилом, яка його температура і т.д. Інформація в даному випадку виступає як зміст процесу відображення.
Види носіїв інформації
Існує численна кількість і різноманітність суджень про сутність поняття інформації, а також її носіїв, які викладені в працях природовідкривачів, техніків, філософів. Їх можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться ті, в яких зазначаються інформаційні процеси, які являються властивістю всього сущого, всіх видів і форм рухів матерії, не тільки розумних істот, але й неорганічної природи.
Друга група передумовлює, що інформаційні процеси виникають на певній стадії розвитку форм руху матерії, а саме біологічної і соціальної, в неорганічній природі вони ж відсутні. Проте більшість вчених підтримує першу групу, оскільки, розглянувши матерії неживої природи, було виявлено, що вони також несуть свого роду інформацію.
Існувала ще одна концепція інформації, дуже схожа до поглядів вчених першої групи, за якою вона вважалася властивістю всіх матеріальних об”єктів. Виходячи з неї, вчені притримувалися думки, що інформація існувала й існує вічно і ніколи не виникала. Одначе такий погляд не виключає того, що з розвитком матерії можуть з”являтися нові властивості інформації, наприклад зміст і цінність. Вищі види інформації (біологічна, соціальна) з”явились в результаті еволюції матерії, на певному етапі розвитку якої з”являється управління, як використання інформації.
Отже, таким чином було виділено три групи носіїв, які несуть певну інформацію, яка є спільною для них, а також ту, яка характерна для певного виду носія: носії неживої природи, носії тваринного і рослинного світів, носії в соціумі.
Носії неживої природи
Так, було проголошено, що інформація в неживій природі не використовується її системами (хоча й зв’язана з відображенням). Інформації в неживій природі властиві лише збереження і передача. Тобто матерії неживої природи є її носіями.
В даний час існує думка, що для об”єктів неживої природи (носіїв) достатньо “чисто енергетичного опису...” Але ця думка не є достатньо обумовленою, оскільки в науки, які вивчають об”єкти неживої природи, все більше проникають методи теорії інформації. Наприклад, такий матеріал, як глина несе інформацію про її склад, якісні характеристики, колір і т.д. Так само як і глина носіями вважаються всі матеріальні об’єкти і матерії неживої сфери: ґрунт, камінь, зірки, сонце і т.д. Ці носії зберігають і передають інформацію, яку ми отримуємо, тільки дивлячись на них.
Носії інформації рослинного і тваринного світів.
У працях вчених прозвучав такий вислів: “Інформація виникає на рівні життя” Це підтвердилося у ході спостережень і стало зрозуміло, що обмін інформацією так само необхідний живій істоті, як і обмін енергією та речовиною. Без інформації вона приречена на смерть. Історія медицини знає випадки, коли народжувалися діти, які не сприймали навколишній світ – вони були байдужі до їжі, не реагували на зовнішні подразники і в кінці кінців гинули. Причина їх смерті – нерозвиненість інформаційних зв’язків або повна їх відсутність.
Інший приклад: ми захоплюємося багато різноманітністю видів рослинного й тваринного світів. Тільки окремих видів тварин на землі близько 2 млн. кожний індивід, яких починає свою біографію з однієї єдиної зародившоїся клітини. І ця клітина, розвиваючись, ніколи “не помиляється” - із клітини слона виростає слон, із клітини людини – людина.
Ці випадки стосуються проблемі інформації. Явище спадковості важко осмислити без залучення даного поняття. Оказується, кожна клітина – своєрідне сховище – носій – спадкових “записів” роду, зроблених особливо віртуозним способом руками природи. І цей “запис” по своїм особливим “лініям зв’язку”, ніде не обривається і не збивається із заданої програми. Свої корективи в цей процес вносить і навколишнє середовище – джерела інформації. Інакше не проходила б вічна еволюція живого світу. Але ця корекція особливого роду. Вона потрапляє також у вигляді інформації, на яку реагує організм. І чим краще він реагує, тим плодотворніше протікає процес пристосування до навколишнього середовища, тим успішніше проходить його розвиток. Інформаційний обмін більш важчий по змісту і формі по мірі підйому живих індивідів по довгому ланцюгу еволюційного розвитку, на вершині якого стоїть людина.
Наприклад, в Індії ботаніки помітили, що якщо доторкнутися до листків мімози, то вони одразу скручуються. З часом виявилося, що це така собі захисна реакція від тропічних дощів. Листки сприймають зовнішню інформацію і передають по всій рослині, тобто окремі її частини виступають носієм цієї інформації, і в результаті всі тканини мімози реагують однаково, тобто виступають носієм інформації. Здатність всієї матерії нести якусь інформацію одного виду дозволяє в кінці кінців зберегти себе, як певний вид живої природи. Отже інформаційні зв”язки в рослинному світі існують, крім того, той багатий інформаційний світ, який служить нам і створювався нами, розпочинається з тих первоначальних, ще не розвинених інформаційних систем, які ми виявляємо у представників флори.
Наступний якісний стрибок в розвитку інформаційних зв’язків ми помічаємо в тваринному царстві. Інформаційні зв’язки у представників фауни різноманітніші, ніж у рослин, хоча й тут багато що нас дивує, вказує на взаємозв’язок в розвитку всіх матеріальних утворень.
Що стосується тварин, то ієрархічна драбина тваринного світу дуже довга і висока. Нижчі її сходинки займають найпростіші істоти, а верхні – найрозвиненіші організми, безпосередні представники фауни.
Ще слід відзначити, що носіями інформації є самі біологічні істоти, а саме їх сигнали, які несуть “повідомлення” і “відомості”. Крім того в житті багатьох тварин, від комах до млекопитающих, своєрідним носієм інформації служать запахи. Багатьом тваринам властиве тонке чуття. Інформаційні зв”язки в тваринному світі завжди цікавили людину. Вона намагалася встановити, для яких цілей вони служать, як допомагають тваринам у всіх видах їх життедіяльності, як сприяють їх спілкуванню між собою. Часом фантазія людини приписувала тваринам властивості, які наявні у людей. Проте, за словами Енгельса “те незначне, що останні (тварини), навіть найбільш розвинені з них, мають повідомити один одному, може бути передане і без допомоги чіткої мови. Отже, інформацію можуть передавати і представники рослинного і тваринного світів – рослини і тварини. І ця біологічна інформація передається у вигляді сигналів, а також є обміном ознак від клітини до клітини.
Носії інформації в соціумі.
У світі людини інформаційний обмін якісно змінився. З’явилися нові форми зв’язку, нові, штучно створені джерела інформації, виникла мова – засіб отримання і передачі інформації. Виник новий, не звіданий до сих пір світ інформації. Інформацію можуть передавати різноманітні носії, але в будь-якому випадку вона містить дані про навколишню дійсність і в цьому смислі носить об’єктивний характер. А інформаційне спілкування людини із зовнішнім світом носить двосторонній характер: людина отримує необхідну йому інформацію і сама в свою чергу виробляє її, поповнюючи інформаційні потоки новим змістом. З інформаційної точки зору, сама людина як суспільний індивід розвивається завдяки двох інформаційних потоків: генетичної інформації, яка міститься в зародженій клітині і інформації, яка надходить до до людини на протязі всього її життя із зовнішнього середовища. Генетична інформація носить заздалегідь заданий характер. Тобто конкретний індивід не може змінити інформацію, яка закладена у людини від природи: форма носу, очей і т.д. ( це стало можливо лише в останній час за допомогою пластичної хірургії)
Людський організм, якщо його розглядати як своєрідну інформаційну систему, являє собою зразок безпомилкової передачі великого об’єму інформації, записаної в генах. Ця передача ведеться особливим способом, особливими носіями, за допомогою оригінальної кодової системи, розкривши яку, людина отримає доступ до такої таємниці природи, як зародження і розвиток життя.
Зовнішні умови, звичайно, впливають на носії генетичної інформації, але слід відзначити, що генетична інформація в достатній мірі консервативна. Її головна мета – збереження біологічної спадковості людини.
Дію цієї інформації людина не відчуває, як не відчуває роботи серця, якщо воно функціонує нормально. Два названі потоки інформації, і їх носій, мають різну природу наслідування. Свідомість не передається в спадок, вона з’являється у людини з моменту його народження, а створюється в процесі спілкування з іншими людьми. Досліди підтвердили, що людину відрізняє від тваринного світу не стільки біологічні особливості, скільки перш за все здатність до свідомості і мовлення, які набуваються в процесі обміну інформацією.
Саме виховання, в якому наявна і жива (а саме біологічна інформація), миттєва, й інформація, збережена на матеріальній основі, робить людину соціальною суспільною істотою. Соціальна інформація – всі знання про соціальну форму руху матерії взагалі й інші форми руху.
Виходить, що інформація – відомості, що передаються в соціумі об’єднаннями людей усним, писемним або іншим способом (з допомогою умовних знаків технічних засобів). Це загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом, обмін сигналами в світі рослин і тварин, передачу ознак від клітини до клітини.
Носії інформації мали різну матеріальну основу, на якій закріплювалася інформація. З удосконаленням матеріальної основи удосконалювалися й носії інформації.


Відредаговано: НІКОЛЯ - Нд, 11.10.2009, 13:40
PanPete Дата: Нд, 11.10.2009, 11:30 | Повідомлення № 13
Наполегливий учасник
Повідомлень: 797
Нагороди: 1
Рейтинг: 45
Кілька тез, що стосуються попередніх постів.
Інформація - це відомості про стан та властивості обєктів, процеси та ідеї (останнє властиве для живої природи).
Повідомлення - інформація, кодована на носії в вигляді послідовності певних фізичних, хімічних (тощо), властивостей, здатних зберігатись певний час носієм, чи передаватися ним.
Інформація в вигляді повідомлень здатна вступати в інформаційні процеси (спостереження цілком можна віднести до інформаційних процесів, вірніше це не окремий інф.процес, а комплекс інф. процесів)
Повідомлення, код якого не може відтворити для споживача відомості про вихідну інформацію (інформацію джерела) є шумом
Вчитель Дата: Нд, 11.10.2009, 19:32 | Повідомлення № 14
Прописаний назавжди
Повідомлень: 317
Нагороди: 1
Рейтинг: 13
Ніколя! Майже з усім згоден у Вашому пості 12. Єдине що - мо" не потрібно в предметі "інформатика" так широко. Воно для вчителя замало, а для учня - забагато.
Quote (PanPete)
Інформація в вигляді повідомлень здатна вступати в інформаційні процеси (спостереження цілком можна віднести до інформаційних процесів, вірніше це не окремий інф.процес, а комплекс інф. процесів) Повідомлення, код якого не може відтворити для споживача відомості про вихідну інформацію (інформацію джерела) є шумом

ПОТРЕБУЄ РЕДАГУВАННЯ
З ПОВАГОЮ
dpi Дата: Нд, 11.10.2009, 19:40 | Повідомлення № 15
Досвідчений вчитель
Повідомлень: 1438
Нагороди: 1
Рейтинг: 39
И правда, пожалейте наших деток.
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.6 Методика викладання інформатики згідно програми » Методика формування поняття інформації
Сторінка 1 з 6123456»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.