Сб, 23.09.2017, 15:49
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 1 з 151231415»
Модератор форуму: Ktara, Bandalak, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.6 Методика викладання інформатики згідно програми » Створюємо нову концепцію інформатики у середній школі (Конкретні пропозиції до нової концепції)
Створюємо нову концепцію інформатики у середній школі
Bandalak Дата: Чт, 10.06.2010, 00:50 | Повідомлення № 1
Лідер форуму
Повідомлень: 5388
Нагороди: 37
Рейтинг: 247
Сучасний стан інформатики у школі багатьох не влаштовує. Це справедливо.
Але якщо ми будемо пасивно спостерігати за процесами в освіті - від цього нічого не зміниться.
Пропоную всім бажаючим взяти у цьому активну участь.
Творимо нову концепцію інформатики у школі разом!

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!

zava Дата: Чт, 10.06.2010, 00:50 | Повідомлення № 2
Тут живе...
Повідомлень: 120
Нагороди: 2
Рейтинг: 23
Quote (Ktara)
zava, та якось би хотілося таку книгу побачити не тільки для 9-го класу. А то ось вчиталям для 10-го буде потрібна

Річ у тім, що першим автором методики є учитель, який обов'язково її має апробувати та внести за результатами корективи, тобто має пройти принаймні 1 рік навчання за новою програмою, підручником, посібниками, перш ніж з'явиться методика.

Проте "сирі" методики викладання окремих уроків публікуватимуться завчасно у журналі "hi-Tech у школі", http://www.osvita.ht.ua/. Так, у червневому номері опубліковано методику до 2-х перших уроків за програмою 10 класу, у серпневому буде ще до 4-х. Взагалі видання інформатикам вкрай цікаве, рекомендую підписатися.

Додано (08.06.2010, 07:32)
---------------------------------------------

А для обговорення і вдосконалення методики сучасного курсу ніякої координаційної ради не потрібно. Буде онлайнова таблиця - і досить.

Відредаговано: zava - Вт, 08.06.2010, 08:35
Вчитель-з-Києва Дата: Чт, 10.06.2010, 00:50 | Повідомлення № 3
Прописаний назавжди
Повідомлень: 360
Нагороди: 0
Рейтинг: 7
Верной дорогой идёте, товарищ Завадський!!!
Всячески поддерживаю и приму практическое и посильное участие. Только МОН и АПН близко не подпускать - заболтают!
Bandalak Дата: Чт, 10.06.2010, 00:50 | Повідомлення № 4
Лідер форуму
Повідомлень: 5388
Нагороди: 37
Рейтинг: 247
Quote (zava)
1) До кінця літа п. Пасіхов, я та інші бажаючі пишемо статті на тему "Якою має бути інформатика через 5 років". Ці статті публікуються в журналі "hiTech у школі" (електронні версії - в Інтернеті). Тільки у статті має бути викладена грунтовна і цілісна концепція, принаймні сформульовано і аргументовано мету і завдання курсу.
2) Статті обговорюються на форумі.
3) Можливо, скликається наукова конференція (захід сумнівної доцільності).
4) За результатами обговорення виробляємо ідеологію курсу.
5) На цій базі створюється нова програма (до речі, термін дії чинної спливає у 2013 році).
6) Аж тоді можна казати про методики і т.д.

Нарешті з'явилося світло у кінці тунелю!!!
До цих пір я був переконаний що ми, діючі вчителі, аж ніяк не можемо вплинути на концепції та програми.
Старатимуся особисто брати найактивнішу участь у створенні нової концепції інформатики у школі. Власне чітке уявлення що і як там мало би бути я маю.
Єдине що турбує це невизначеність освіти вцілому на даному етапі. Яка буде школа у 2013 році? Дванадцятирічна, чи щось поміняють?
Але, на мою думку, можливо створити концепцію, яка не залежатиме від таких нь'юансів.
==============================================================================
Моє бачення майбутньої концепції (дуже коротко).
1. 5-8 класи, курс "Вступ до інформатики". Вивчаються основи роботи на комп'ютері. Основна увага звертається на уміння та навички застосовувати комп'ютер для навчання у школі.
2. 9-12 класи, курс "Інформатики та основи алгоритмізації". Метою курсу мають бути теоретичні основи роботи комп'ютера, вивчення інформаційних процесів, середовищенезалежної алгоритмізації, вступу до програмування.
3. 9-12 класи, курс "Інформаційно-комунікаційні технології". Тут детально вивчатиметься різноманітне прикладне програмне забезпечення та вебдизайн. Дуже було б бажано, щоб цей курс складався з двох частин. Основна - не залежить від конкретного софту. Та додаткова - основана на конкретному програмному забезпеченні.

Розподіл курсів перегукується з давно уживаною у школі комбінацією:
Математика
- Алгебра та основи аналізу
- геометрія.

pasichov Дата: Чт, 10.06.2010, 00:50 | Повідомлення № 5
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (zava)
взагалі, п. Пасіхова, вочевидь, не влаштовує ІДЕОЛОГІЯ сучасного курсу інформатики. Так для чого ж очолювати координаційну раду з розробки методики до того, що в принципі не підходить?

Дійсно, НЕ ВЛАШТОВУЄ КАТЕГОРИЧНО. Неодноразово з цього приводу висловлювався і тут, і в друкованих виданнях. Розмова "в чотртів голос". Тому, якщо "не можешь бороться со злом, его нужно возглавить" :-) з надією "підірвати зсередини". А керувати я не люблю і не вмію.
Quote (zava)

1) До кінця літа п. Пасіхов, я та інші бажаючі пишемо статті на тему "Якою має бути інформатика через 5 років". Ці статті публікуються в журналі "hiTech у школі" (електронні версії - в Інтернеті). Тільки у статті має бути викладена грунтовна і цілісна концепція, принаймні сформульовано і аргументовано мету і завдання курсу.
2) Статті обговорюються на форумі.
3) Можливо, скликається наукова конференція (захід сумнівної доцільності).
4) За результатами обговорення виробляємо ідеологію курсу.
5) На цій базі створюється нова програма (до речі, термін дії чинної спливає у 2013 році).
6) Аж тоді можна казати про методики і т.д.
А для обговорення і вдосконалення методики сучасного курсу ніякої координаційної ради не потрібно. Буде онлайнова таблиця - і досить.

Згоден. БУДУ ПРАЦЮВАТИ. Чекайте статтю. А ви молодець! Буде чи не буде нова ідеологія, а статті надрукуються в вашому журналі...(досі друкувався в інших)...

Зустрічне питання. Я так розумію, що ви теж не поділяєте існуючу ідеологію, якщо пропонуєте працювати над розробкою нової. Настільки глибоко не поділяєте, що є автором програми, що її реалізує, автором одного з підручників, етс? Чи це теж, як у моєму випадку очільництво з метою "підриву зсередини" (жартую, звичайно, але...)

Відредаговано: pasichov - Вт, 08.06.2010, 12:13
Bandalak Дата: Чт, 10.06.2010, 00:58 | Повідомлення № 6
Лідер форуму
Повідомлень: 5388
Нагороди: 37
Рейтинг: 247
Я вирішив рознести створення нової концепції інформатики у школі та створення збірника методичних завдань для вчителя інформатики - по різних темах.
Котлети повинні бути окремо, а банани - окремо! :*
ЛЕВ-КОРОЛЬ Дата: Чт, 10.06.2010, 01:46 | Повідомлення № 7
Експерт по тестах
Повідомлень: 109
Нагороди: 1
Рейтинг: 7
Чудово! Підтримую

Тепер чекаю і на кроки від:

а також від:



Відредаговано: ЛЕВ-КОРОЛЬ - Чт, 10.06.2010, 03:12
pasichov Дата: Чт, 10.06.2010, 01:46 | Повідомлення № 8
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (zava)
Щодо ідеї всім гамузом розробити супер-методику. "Всі разом" ми можемо створити тільки СИРОВИНУ. А якісний ПРОДУКТ може з'явитися тільки після того, як:
1) хтось один цю різношерстність систематизує і структурує;
2) буде проведено наукове редагування;
3) літературне редагування;
4) верстка;
5) коректура

Це вірно! Саме так і повинно бути!
Але ви дуже підкупаючи-конструктивно (і правильно!) вказуєте, ЯК все повинно робитися, при цьому якось втрачається на мій погляд основне: ЩО ТРЕБА РОБИТИ.

Приступати до стврення навідь "сировини" (звучить де-що сунівно ІМХО) ПОТРІБНО ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА КІЛЬКА ПИТАНЬ.

1. Якою повинна бути шкільна інформатика?
- це один курс, як зараз, чи все-таки 2 (про це говорю не лише я, а багато хто і з учителів і "лиц, близких к механизму принятия решений") ?
- яка мета шкільного курсу інформатики? Це лише підготовлений користувач? Чи все таки одна із задач курсу - завершення математичної освіти школяра шляхом отримання навичок алгоритмічного мислення?

2. Програма та часткові методики (в своїй користувацькій частині) орієнтовані на продукти одного виробника чи відв"язані від такої дурниці (ІМХО). Можлива орієнтація на вільне ПЗ?

3. Профільне (поглиблене) вивчення інформатики - це вивчення "n МОВ ПРОГРАМУВАННЯ " (як за діючим програмами) і професійниих навичок досвідченого користувача чи це все-таки вивчення основ алгоритмізації з "мовною підтримкою"?

На цей час відповіді на ці питання можна отримати з існуючих програм, навчальних планів, стандартів, етс.

ОСНОВНЕ ПИТАННЯ:

Чи такими ці відповіді повинні бути?

Зрозуміло, що цим переймаються "науковці" та "керманичі освіти". Зрозуміло, що наша думка їх цікавить мало. Зрозуміло, що надана в найкращому вигляді НАША (учительська) позиція для них залишиться "сировиною". Але певний вплив на остаточні відповіді вона (ця наша позиція) все таки матиме. Якщо ж нашої "сировини" не буде, нам запропонують готові рішення, а потім (в кращому випадку) дозволять це пообговорювати... "вслед ушедшему поезду"

Відредаговано: pasichov - Ср, 09.06.2010, 12:37
alex Дата: Чт, 10.06.2010, 01:46 | Повідомлення № 9
Активний учасник
Повідомлень: 586
Нагороди: 1
Рейтинг: 17
Quote (pasichov)
1.Ідеологія курсу - Якою повинна бути сучасна інформатика.

Информатика - ключевой инструмент развития интеллекта школьника. Всякое человеческое познание начинается с созерцания, переходит от них к понятиям и заканчивается идеями Кант И. Критика чистого разума, Соч., т.3. М.,1964.
Определим понятие: интеллект - ум, рассудок, разум; мыслительная способность человека[17]. Цель наших рассуждений заключается в том, чтобы показать, что информатика, как никакой другой предмет, позволяет развивать ум. Если утверждение будет обосновано, то высказывания о вспомогательной роли курса» информатики в цикле школьных предметов, об информатике как подспорье математики будут не убедительными.
Понятие ума. Ум - или дар божий, или то, чему можно научить? Если дар божий (или дар природы), «то руки по швам».
Есть такая точка зрения. Утверждают, что только 6 процентов людей умны, а остальные принадлежат к категории чистых дураков, или репродуктивов», то есть способных исключительно на «репродукцию» - работу, заключающуюся в монотонном и однообразном воспроизведении одних и тех же, раз и навсегда заученных операций, правила которых разработаны для них «умными». Не останавливаясь на разборе различных точек зрения, их философском обосновании, обратимся к работе Э.В. Ильенкова[9].
«Ум - умение соотносить некоторые общие, усвоенные в ходе образования, пусть самого элементарного, пусть самого высшего, «истины» с фактически складывающимися в жизни и поэтому каждый раз неповторимыми, каждый раз непредусмотренными, каждый раз неожиданными и индивидуальными стечениями обстоятельств». Философским языком - умение «опосредовать общее с единичным, с индивидуальным, с особенным». Итак, определим ум как способность выносить суждения о единичном факте с высоты усвоенной человеком культуры. При этом чем больше запас усвоенных знаний, тем больше простора для обнаружения ума. Но, если нет способности (умения) самостоятельно выносить суждения - ума нет вообще. Есть его отсутствие - глупость, даже при огромном запасе знаний. Недаром говорят, «многознание уму не научает» (Гераклит).
Но откуда берется эта способность выносить суждения, способность рассуждать? На основе работ И.А.Соклянского и А.И.Мещярикова со слепоглухими детьми Э.В.Ильенков делает вывод о том, что «ум - это не естественный дар, а результат социально-исторического развития человека...» и «построение
процесса усвоения знаний должно быть таким, чтобы он одновременно был процессом развития той самой способности, которой эти знания обязаны своим рождением, - способности осмысливать ... объективную реальность...». Итак, вывод - в процессе познания (получения знаний) должна развиваться способность выносить суждения. Чтобы двигаться дальше, нам необходимо понять суть любого познавательного процесса, его
основные характеристики и сущность способности рассуждать.
Определим схему процесса познания по Р.Ф.Абдееву [1], она приведена на рисунке.
В основе данного процесса - активность, цикличность и два контура обратной связи. Первый контур обратной связи - область эмпирического знания. Второй контур - отбор и обобщение информации, попытка выявить очередную относительную истину,
Сфера эмпирического знания
...
ОБЪЕКТ ПОЗНАНИЯ (модель, заложенная в компьютер)
Оценка данных, принятие решения субъектом
«Абстрактное мышление»
...
Отражение, «живое» созерцание
Проверка практикой
Сфера теоретического знания
Отбор информации
Среда
т.е. область теоретического знания. Другими словами, в первом контуре воспринимается явление, а во втором познается сущность, причем постижение сущности углубляется в ходе осуществления все более целенаправленного воздействия на объект. Схема процесса познания раскрывает суть информационного взаимодействия активного познающего субъекта и исследуемого объекта, отражая механизм движения познания от относительной
истины к абсолютной. Каждый текущий результат оценивается на фоне все возрастающего уровня знаний. Это и есть процесс познания, «вечное, бесконечное приближение мышления к объекту», ко все большему соответствию наших представлений объективной природе вещей. Итак, чтобы развился интеллект, т. е. помимо знаний выработалась способность выносить суждения, требуются миллионнократные (миллиарднократные) «прогоны» по этой схеме.
Обратимся к дидактике. Проблемное обучение[12] - одна из схем развивающего обучения. Целью проблемного обучения, в отличие от традиционного, является усвоение не только результатов научного познания и системы знаний, но и поиск самого пути - процесса получения этих результатов, формирование познавательной самостоятельности ученика и развитие его творческих способностей. При традиционном обучении преподаватель излагает «готовые» знания, а учащиеся их пассивно усваивают. Затем, чтобы закрепить знания в памяти, они применяют их в процессе решения учебных задач (теоретических, практических). Проблемное обучение реализуется через создание соответствующих ситуаций на занятиях, повышающих активность учащихся и усиливающих степень взаимодействия ученика и учителя и учеников между собой, а также долей решаемых творческих (дидактических, по М.И. Махмутову) задач.
Проблемное обучение - это оптимальное сочетание репродуктивной и творческой деятельности по передаче и усвоению системы научных понятий и приемов, способов логического мышления, это дидактический подход, учитывающий психологические закономерности мыслительной деятельности субъектов. Итак, мы видим, что проблемное обучение призвано развивать интеллект учащихся. Но как? Усиливая традиционный контур обратной связи
«учитель - ученик» и вводя новый контур - «ученик - ученик», а также путем повышения активности учащихся. Результат почти полностью согласуется со схемой процесса познания. (Выскажем гипотезу: все, что есть в дидактике по развивающему обучению, так или иначе направлено на усиление и развитие традиционного контура обратной связи «учитель - ученик»). Цикличность присутствует, но она «растянута» (периодичностью занятий), нет
того, что называют реальным масштабом времени. На уроках информатики есть компьютер. Но это не только компьютер сам по себе, это инструментарий нового контура обратной связи, повышающий активность на порядок, обеспечивающий цикличность в реальном масштабе времени, дающий индивидуализацию и дифференциацию обучения (один из ведущих принципов развивающего обучения). Появляются все условия для
полной реализации схемы процесса познания.

Первый вывод. В школе впервые за годы ее существования появился инструмент для полной реализации схемы процесса познания.
Продолжим наши рассуждения. Необходимо ответить на второй вопрос - в чем сущность способности к рассуждениям (не в обычном житейском смысле)? Это владение приемами анализа и синтеза; дедукцией и индукцией; использование и соблюдение законов логики и т.д. Ограничимся этими утверждениями и вернемся к информатике. Владение структурной парадигмой мышления (обязательное свойство ума любого профессионала в
информатике) требует от учащихся определенных умений и навыков. В частности, необходимо знание технологий нисходящего и восходящего проектирования программ, при этом должно быть полное соответствие по данным между программными компонентами различных уровней - без владения приемами анализа и синтеза это невозможно. В языках программирования третьего поколения любую программу можно логически построить,
используя ограниченный набор конструкций и т. д. Главное заключается в том, что овладение структурной парадигмой - это так или иначе развитие способности к суждениям. Причем это овладение происходит только при написании программ, путем миллионнократных (сознательное повторение) действий по схеме процесса познания. И в целом, вспомним спираль развития технологий программирования. Каждый новый виток характеризуется новым уровнем абстрагирования, другими принципами построения иерархических структур. Последовательное «протаскивание» школьника по этой спирали - не есть ли это то самое, что называют развитием мыслительных способностей, ума.
Второй вывод. Изучение информатики формирует и развивает способность к суждениям.
Третий вывод (на основе первых двух). Информатика - инструмент развития мыслительных способностей школьников, т. е. инструмент развития интеллекта.
Обозначены только контуры обоснования базовой роли информатики в школе, а именно с философской точки зрения - информатика и интеллект. Если структура занятий по информатике более других предметов соответствуют познавательной схеме, разработанной в философии, и развивает интеллект, то курс должен быть основным, ключевым, если хотите. Проблемы методики курса информатики и его места в учебном плане школы - отдельные
вопросы. Однако прагматическая ориентация курса, заключающаяся, например, в изучении только прикладних программ, явно не может претендовать на такую роль.

Матеріал взято з передмови до книги Окулова "Інформатика в задачах."

На мою думку програма вивчення матеріалу на уроках, які називаються уроками інформатики, достатньо слабо розвиває розум. Вони тільки дають знання.
Побудова курсу шкільної інформатики повинна бути така, щоб розвивала розум.
І самим кращим інструментом розвитку розуму є вивчення основ алгоритмізації.
Іменно тим, що матеріал сучасного курсу інформатики слабо розвиває розум, пояснюється відсутність активності тих учителів України, які досягли достатньо високих результатів.

Особисто я, не вважаючи себе сильно "продвинутим" учителем, не маю великого бажання затрачати велику кількість часу на створення матеріалів для навчання натискання правої (лівої) клавіші миші чи то букви А.

zava Дата: Чт, 10.06.2010, 01:47 | Повідомлення № 10
Тут живе...
Повідомлень: 120
Нагороди: 2
Рейтинг: 23
Quote (pasichov)
ви дуже підкупаючи-конструктивно (і правильно!) вказуєте, ЯК все повинно робитися, при цьому якось втрачається на мій погляд основне: ЩО ТРЕБА РОБИТИ.

Приступати до стврення навідь "сировини" (звучить де-що сунівно ІМХО) ПОТРІБНО ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА КІЛЬКА ПИТАНЬ.

1. Якою повинна бути шкільна інформатика?
- це один курс, як зараз, чи все-таки 2 (про це говорю не лише я, а багато хто і з учителів і "лиц, близких к механизму принятия решений") ?
- яка мета шкільного курсу інформатики? Це лише підготовлений користувач? Чи все таки одна із задач курсу - завершення математичної освіти школяра шляхом отримання навичок алгоритмічного мислення?

2. Програма та часткові методики (в своїй користувацькій частині) орієнтовані на продукти одного виробника чи відв"язані від такої дурниці (ІМХО). Можлива орієнтація на вільне ПЗ?

3. Профільне (поглиблене) вивчення інформатики - це вивчення "n МОВ ПРОГРАМУВАННЯ " (як за діючим програмами) і професійниих навичок досвідченого користувача чи це все-таки вивчення основ алгоритмізації з "мовною підтримкою"?

На цей час відповіді на ці питання можна отримати з існуючих програм, навчальних планів, стандартів, етс.

ОСНОВНЕ ПИТАННЯ:

Чи такими ці відповіді повинні бути?


Якщо дуже стисло:
1) Як справедливо зазначив alex, розвивальний компонент у сучасному курсі інформатики недостатній (не зовсім відсутній, якщо його не вбивати, як роблять видавці деяких підручнників та робочих зошитів).
2) Проте НЕСПРАВЕДЛИВО, що
Quote (alex)
самим кращим інструментом розвитку розуму є вивчення основ алгоритмізації.

Принаймні це далеко не єдиний інструмент. Дискурс "або алгоритмізація, або користувацький курс" вважаю хибним, гідним максимум початку 80-х років минулого століття. Дивує вперта однобокість нашого інформатичного загалу. "Алгоритми + структури даних = програми" (Н. Вірт). Всі криком кричать про алгоритми - і жодного слова про структури даних. "Основи баз даних" - це що, тема користувацького курсу? Вона на менш важлива і не менш розвивальна ніж "Основи алгоритмізації та програмування", якщо правильно її викладати, а не перетворювати на практикум з Access. Інша тема, введена мною в програму академічного рівня за повного нерозуміння всіх навколо - "Основи об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування" - це теж курс користувача чи алгоритмізація?
Тому
Quote (pasichov)
Профільне (поглиблене) вивчення інформатики - це вивчення "n МОВ ПРОГРАМУВАННЯ " (як за діючим програмами) і професійниих навичок досвідченого користувача чи це все-таки вивчення основ алгоритмізації з "мовною підтримкою"

- не те, і не інше.

Біда не в курсі користувача як такому. Ви подивіться наш роб. зошит на http://itosvita.ucoz.ua/index/0-4 (2 демо-розділи). Попробуйте розв"язати задачу №11 з розділу 32, подивіться уважно, який вид розумової діяльності потрібний для розв"язання задачі №8. І тоді попробуйте сказати, що "користувацький" курс не може бути розвивальним.
Я вже писав у гілці про робочі зошити, що наше видання вчить:
- встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;
- класифікувати явища та об'єкти;
- визначати параметри об'єктів та їх можливі значення;
- визначати можливі дії об'єктів та над об'єктами;
- знаходити структурні та ієрархічні зв'язки між об'єктами ("частина-ціле", "загальне-різновид");
- знаходити функціональні залежності об'єктів;
- конструювати з простих об'єктів складніші;
- будувати лінійні алгоритми та алгоритми з розгалуженнями (для цього не обов'язково писати if...then!);
- знаходити інваріанти в циклічних алгоритмах (для цього не обов'язково писати while..do чи щось подібне!);
- серед кількох алгоритмів обирати оптимальний;
- формулювати власну думку;
- розвивати творчу уяву.
Ось мінімальний набір завдань курсу інформатики, а не тільки "алгоритмічне мислення".

Біда наша в тому, що частина інформатиків репродукує закладену Єршовим (і застарілу навіть на той час) концепцію, що програми - це алгоритми, а інформатика - це програми, а частина несвідомо відкочується на рівень курсів машиністок. Не приєднуюсь ні до перших, ні до других.

Відредаговано: zava - Чт, 10.06.2010, 07:38
pasichov Дата: Чт, 10.06.2010, 10:20 | Повідомлення № 11
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (zava)
Як справедливо зазначив alex, розвивальний компонент у сучасному курсі інформатики недостатній (не зовсім відсутній, якщо його не вбивати, як роблять видавці деяких підручнників та робочих зошитів)

Але ці зошити і підручники мають масове поширення!!!! Але найбільша біда - це те, що нинішній средньостатестичний учитель інформатики отримавши освіту в ВНЗ як другий фах в дордаток до основного (учитель трудового навчання, хімії, фізичної культури) ніколи не вивчав (і не міг, я проаналізував навчальні плани кількох ВНЗ), ТОГО, ЩО УСПІШНО ВБИВАЄТЬСЯ!!!!

Quote (zava)
Основи баз даних" - це що, тема користувацького курсу? Вона на менш важлива і не менш розвивальна ніж "Основи алгоритмізації та програмування", якщо правильно її викладати, а не перетворювати на практикум з Access.

ЗГОДЕН на 1000%!!!! Але покажіть хоч один методичний посібник чи підручник з методики, де реалізований такий підхід до вивчення цієї теми7 Я про такі не знаю. Але як багаторічний керівник МО учителів міста знаю ТОЧНО, що ця тема часто-густо "хорониться" учителями разом з залишками "Алгоритмізації і програмування" як складна і незрозуміла для учнів. В кращому випадку - кілька практичних робіт "по зразку".

Quote (zava)
Інша тема, введена мною в програму академічного рівня за повного нерозуміння всіх навколо - "Основи об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування" - це теж курс користувача чи алгоритмізація?

Я лише вітаю введення такої теми! Але ЗОВСІМ НЕ БАЧУ, як її викладати...
ІМХО на момент вивчення об"єктоно-орієнтованих речей не на рівні "об"єкт - це картинка в Ворді" а по-справжньому, (тим більше на рівні пректування) треба розуміти парадигму і володіти хоча б основами структурного програмування...
Також я не бачу, ХТО її зможе викладати... "Алгоритміки" старої "закваски" (я в тому числі) цим НЕ володіють в достатній мірі через архаїчність поглядів , а "користувачі" - теж НЕ володіють в достатній мірі з раніше наведених причин...

Тому ІМХО, є небезпека "примітизування" теми...
Як на иене, вихід (цитата з власної публікації в журналі КШС)

.


Відредаговано: pasichov - Чт, 10.06.2010, 10:22
alex Дата: Чт, 10.06.2010, 10:40 | Повідомлення № 12
Активний учасник
Повідомлень: 586
Нагороди: 1
Рейтинг: 17
Quote (zava)
Принаймні це далеко не єдиний інструмент. Дискурс "або алгоритмізація, або користувацький курс" вважаю хибним, гідним максимум початку 80-х років минулого століття. Дивує вперта однобокість нашого інформатичного загалу.

Вважаю, що мене не правильно зрозуміли. Крайності шкідливі в будьякій справі.
Але в сучасній програмі 11 річної школи на користувацький курс виділено
2/3 часу а на алгоритмізацію 1/3. Вивчення прикладних програм потрібне, але не в тому об'ємі
і не втому форматі як зараз.

Для прикладу:
Логічні функції в Excel вивчаємо одну годину (команда Если). А чи багато учнів її
розуміють навіть після того , як на неї потратити годин 6-8.

Бази даних. А чи не краще спочатку вивчити алгоритми обробки даних, представлених в вигляді
прямокутної таблиці, потім ввести потяття змінних комбінованого типу, і вже на основі
такого фундаменту знайомити учнів з реляційними базами даних.

PS. Не претендуючи на істину вважаю, що курс побудований по методу індукції: вивчаємо конкретні софти без
наступного узагальнення (недостатньо часу, неможливо розглянути кілька софтів одного класу)
Підхід же повинен формуватися по методу дедукції: Від загального до конкретного. Прикладом такого
успішного підходу є вивчення графічних редакторів. Спочатку загальні поняття, терміни , тощо . А потім
на прикладах софтів (хто який знає, який в кого є) пояснюємо реалізацію даної проблеми.

І саме вивчення методів алгоритмізації ( не плутати з програмуванням) та ( 100% згоден з п. Завадським І.О.)
структур даних дає можливість побудувати отой фундамент, на основі якого будуть вивчатись прикладні софти.

pasichov Дата: Чт, 10.06.2010, 10:50 | Повідомлення № 13
Наполегливий учасник
Повідомлень: 946
Нагороди: 3
Рейтинг: 70
Quote (zava)
Ось мінімальний набір завдань курсу інформатики, а не тільки "алгоритмічне мислення".

Згоден! Не ТІЛЬКИ!!! Але основи алгориитмічного мислення з одного боку і формується в процесі вирішення вказаних вами задач, з другого боку БЕЗ АЛГОРИТМІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЦІ ЗАДАЧІ РОЗВ"ЯЗАНІ НЕ БУДУТЬ!

Я не звожу поняття алгоритмічного мислення до вміння написати "іf..then..." але воно й не розвивається шляхом запам"ятовування комбінацій "гарячих клавіш" в застарілих версіях Ворда. А учитель вчить тому, що перевіряють (див. "Збірник завдань для ДПА в 2010 р" - в тому числі і синтаксису команди if...then....

Додано (10.06.2010, 09:46)
---------------------------------------------

Quote (alex)
вивчення методів алгоритмізації ( не плутати з програмуванням) та ( 100% згоден з п. Завадським І.О.)
структур даних дає можливість побудувати отой фундамент, на основі якого будуть вивчатись прикладні софти.

Згоден.Особливо з дає можливість побудувати отой фундамент, на основі якого будуть вивчатись прикладні "софти"
Quote (alex)
Бази даних. А чи не краще спочатку вивчити алгоритми обробки даних, представлених в вигляді
прямокутної таблиці, потім ввести потяття змінних комбінованого типу, і вже на основі
такого фундаменту знайомити учнів з реляційними базами даних.

ІМХО Саме так і повинно бути!!!!! Але поки що...все не так....

Додано (10.06.2010, 09:50)
---------------------------------------------

Quote (alex)
Прикладом такого успішного підходу є вивчення графічних редакторів. Спочатку загальні поняття, терміни , тощо . А потім на прикладах софтів (хто який знає, який в кого є) пояснюємо реалізацію даної проблеми.

Чудовий приклад!!! Саме так ІМХО повинні бути побудовані і підручник і програма з інформатики в частині користувацького курсу...


Відредаговано: pasichov - Чт, 10.06.2010, 16:04
swetikccc Дата: Чт, 10.06.2010, 11:29 | Повідомлення № 14
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3862
Нагороди: 25
Рейтинг: 346
Quote (alex)
PS. Не претендуючи на істину вважаю, що курс побудований по методу індукції: вивчаємо конкретні софти без наступного узагальнення (недостатньо часу, неможливо розглянути кілька софтів одного класу)

Це вже вина конкретно вчителя, особисто я розглядаю декілька аналогічних, правда не наголошую на "гарячих клавішах"
І для цього потрібнро тільки декілька хвилин.
Давайте перерахуємо можливість паралельного розгляду по ПО.
1 ОС відпадає потрібно більше часу
2 текст дуже просто
3 Ел таблиці також але бажано не російський Ексель.
4 Презентації також просто.
5 Бази проблема.
6 Архіватори і антивіруси просто чудово.
7 Графіка в тому об'ємі як є також можливо.
SLKuty Дата: Чт, 10.06.2010, 12:57 | Повідомлення № 15
Монтажер
Повідомлень: 805
Нагороди: 6
Рейтинг: 103
Нова концепція, на мою думку, полягає не тільки в тому "Що викладати", а і в тому "Як викладати"
Класичний урок - вчитель біля дошки щось розказує, а учні щось слухають і щось пишуть пишуть - НЕ ПІДХОДИТЬ для викладання інформатики.
Потрібний зовсім інший підхід.
Я створив програму, яка дублює все те що я розповідаю біля дошки, а також містить ілюстрації до уроку і відеоматеріали,якщо такі потрібні. ТАкож програма перевіряє знання учнів на початку і в кінці уроку. Вчителю залишається перенести оцінки в журнал
1 Кожен учень отримує оцінку на кожному уроці. Класичним способом таке не можливе.
2 Раціонально використовуються комп'ютери - допомогають викладати і перевіряти матеріал
3 В дітей працює і слухова і зорова мамять - краще засвоюється матеріал.
4 Відсутні паперові носії - все на екранах -зразки таблиць,тексти програм і т.д.
5 Діти які пропустили школу можуть самостійно відпрацювати матеріал
і ще багато переваг над класичним викладанням
Якщо хтось виявить бажання допомогти вдосконалити мою програму буду дуже радий такій співпраці
Форум інформатиків » РОЗДІЛ ІІІ: МЕТОДИКА, ЗАСОБИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ » 3.6 Методика викладання інформатики згідно програми » Створюємо нову концепцію інформатики у середній школі (Конкретні пропозиції до нової концепції)
Сторінка 1 з 151231415»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.