Вт, 26.09.2017, 19:21
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Bandalak, Ktara, НІКОЛЯ, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ VIІІ: ОБМІН ДОСВІДОМ (УРОКИ, ФАКУЛЬТАТИВИ, ПОЗАКЛАСНА РОБОТА) » 8.1 Розробки уроків (ОС Windows) » Операційні системи. Основи роботи з дисками
Операційні системи. Основи роботи з дисками
W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:20 | Повідомлення № 1
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
В даній темі будуть розміщуватись план-конспекти до розділу "Операційні системи. Основи роботи з дисками", які можуть бути не обов'язково ваші!

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!

W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:22 | Повідомлення № 2
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Вікна Windows
Мета уроку: Сформувати поняття про різні види вікон ОС Windows. Розвивати комп’ютерну грамотність. Виховувати відповідальність.
Тип уроку: Комбінований.
План уроку
1. Організаційний момент
2. Перевірка домашнього завдання
3. Вивчення нового матеріалу
4. Закріплення
5. Заключний етап
Хід уроку
1. Організаційний момент
Вчитель заходить до класу, вітається, відмічає відсутніх, повідомляє тему і мету уроку.
2. Перевірка домашнього завдання
Фронтальне опитування:
1. Опишіть початковий вигляд екрану Windows. Які об’єкти присутні на робочому столі?
2. Яке призначення цих об’єктів?
3. Які можливості надає контекстне меню робочого стола?
4. Як розмістити значки об’єктів на робочому столі вздовж лівого, правого, верхнього, нижнього країв робочого столу?
5. До яких властивостей екрану ми отримуємо доступ з контекстного меню?
6. Як змінити фоновий малюнок?
7. Як змінити заставку?
3. Вивчення нового матеріалу
Новий матеріал повідомляється шляхом розповіді, яка супроводжується демонстрацією робочого стола.
Робота з вікнами Windows
У цьому параграфі ви вивчите:
- елементи вікон Windows-додатків;
- операції, що виконуються у вікнах;
- особливості діалогових вікон;
- практичні приклади настройки робочого стола.
У попередніх параграфах ви ознайомилися з вікнами та діалогами Windows і навчилися за допомогою їх виконувати деякі операції. Тепер розглянемо роботу з усіма можливими вікнами Windows.
Елементи вікон додатків
При роботі з Windows кожному завантажуваному додатку відводиться вікно, причому всі вікна мають певні компоненти. Слід відрізняти вікна додатків від інших схожих об’єктів Windows - вікон документів (з ними ви ознайомитесь, працюючи у програмах різноманітних редакторів та електронних таблиць) та діалогових вікон (про них йтиметься у цьому параграфі).
Розглянемо структуру вікон Windows-додатка на прикладі вікна Мой компьютер (мал. 24.1). Цей додаток - своєрідний файловий менеджер, що забезпечує роботу користувача з файлами, папками, дисками. Для запуску додатка клацніть двічі по піктограмі Мой компьютер на робочому столі.
У вікні, що відкрилося, як і в будь-якому іншому вікні Windows-додатка, є такі елементи.
Рядок заголовка - це смужка у верхній частині вікна, яка містить зліва значок програми та заголовок. Якщо рядок заголовка виділено інтенсивним кольором, то вікно у даний момент є активним.
Заголовок - напис у рядку заголовка, у якому зазначено назву додатка та, можливо, назву активного документа, тобто документа, з яким зараз працює даний додаток.
Системне меню - це меню, яке активізується клацанням лівої кнопки миші по значку додатка, що розміщений поряд із заголовком програми. Системне меню надає можливість закрити чи перемістити вікно або змінити його розміри, не користуючись при цьому мишею.
Кнопки керування вікном, розміщені справа від смужки заголовка, призначені для виконання таких дій: - - згорнути вікно на панель задач; П - розгорнути вікно на весь екран; - відновити розмір вікна до неповного екрана; X - закрити вікно.
Рядок меню - смужка з пунктами меню (наприклад, Файл, Правка, Вид,..), призначена для керування прикладною програмою. Кожен пункт активізується клацанням миші та розгортається у низхідне меню, яке містить команди чи пункти меню наступного рівня.

Мал. 24.1. Вікно Мой компьютер

Панель інструментів - панель, що містить кнопки з піктограмами різноманітних інструментів. За допомогою цих кнопок забезпечується швидкий доступ до команд. Якщо до піктограми підвести курсор миші, то випливає назва кнопки.
Робоча ділянка - це частина вікна, в якій виконується робота з документами. Якщо у додатку можна відкрити кілька вікон документів, то їх переміщення можливе лише всередині робочої зони додатку.
Рядок стану - смужка у нижній частині екрана, де міститься корисна інформація про поточний стан документа чи програми.
Смуги прокручування - це смуги, що розміщені з правого та нижнього боку вікна, які з’являються, коли вміст додатку не вміщається у робочій ділянці вікна. Для переміщення по робочій ділянці ви можете використати натискання на кнопки стрілок, а для прискореного переміщення - клацання по проміжках між стрілками та повзунком, а також перетягування повзунка мишею.
Обрамлення вікна - рельєфна рамка навколо вікна, що має неповний розмір. Якщо потягти мишею за цю рамку, можна змінити розмір вікна. Деякі елементи (наприклад, смуги прокручування, панелі інструментів) є не у кожному вікні - вони з’являються в інтерфейсі у разі необхідності.

Мал. 24.2. Системне меню

Операції з вікнами
Маніпулювати з вікнами можна, користуючись клавіатурою, а ще простіше - мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею.
Активізація вікна здійснюється простим клацанням миші по полю всередині вікна. Активне вікно розміщується зверху інших вікон, причому змінюється підсвічування фону заголовка. Цього ж результату досягають натисканням кнопки програми на панелі задач - кнопка при цьому ніби заглиблюється.
Переміщення вікна. Щоб перемістити вікно, розмістіть курсор миші у рядок заголовка, натисніть кнопку миші та потягніть контур вікна у потрібний бік. Відпустіть кнопку миші, й вікно займе нове положення.
Зміна розмірів вікна. Розгорнути вікно на весь екран, відновити його до попередніх розмірів, згорнути на панель задач - усі ці операції виконуються за допомогою кнопок керування вікном. Для довільної зміни розмірів вікна потягніть покажчиком миші за будь-яку зі сторін обрамлення вікна ( для зміни одного розміру) чи за куток обрамлення (для одночасної зміни двох розмірів).
Закриття вікна здійснюється клацанням по кнопці керування вікном, позначеній хрестиком, або комбінацією клавіш Alt+F4.

Керування вікнами за допомогою системного меню та панелі задач
Усі наведені вище дії можна виконати також за допомогою системного (чи віконного) меню. Це меню викликається клацанням лівої кнопки миші по значку системного меню, який розташований лівіше заголовка вікна, або ж клацанням правої кнопки миші по рядку заголовка. У системному меню доступними є лише ті команди, які відповідають справжньому станові вікна. Наприклад, якщо розгорнути вікно на весь екран, то доступними будуть команди Восстановить, Свернуть та Закрыть. Команди Переместить, Размер і Развернуть не будуть доступними.
Певні можливості для маніпуляцій з вікнами додатків надає панель задач. Крім свого основного призначення - перемикання поміж активних завдань, панель задач дозволяє впорядковувати вікна. Ви можете розмістити вікна додатків “стосом” (інакше, “каскадом”), або в ряд по вертикалі чи горизонталі. Для цього викличте контекстне меню клацанням правої кнопки миші по панелі задач та оберіть одну з команд: Каскадом, Сверху вниз чи Слева направо.
Окрім цього, у меню панелі задач є корисна команда Свернуть все окна. Вона дозволяє згорнути на панель задач усі вікна додатків та відкрити простір робочого столу. Ви можете користуватися цією командою, якщо треба швидше дістатися до будь-якого значка на робочому столі або до діалогу налагодження екрана (див. Практикуми до цього параграфа).
Діалогові вікна (діалоги)
Раніше були розглянуті вікна Windows-додатків. Окрім цього типу вікон, існують ще й діалогові вікна, що називаються просто діалогами. На мал. 24.3 подано типове діалогове вікно, яке з’являється при виконанні команди Открыть з меню Файл будь-якого Windows-додатка.

Мал. 24.3. Елементи діалогів на прикладі вікна Открытие документа (Windows 98!)

одне (і лише одне) положення. Вибір здійснюється клацанням мишею по потрібному елементу.
Повзунки. Приклад повзунка наведено на мал. 24.4. Взагалі ці елементи застосовуються для збільшення або зменшення певної змінної (інтенсивності кольору, гучності звуку тощо). Щоб змінити значення, потрібно захопити повзунок покажчиком миші та пересунути його у потрібне положення.
Лічильники. За допомогою лічильників, що є цифровими полями, вводяться числові дані (див. лічильник Размер на мал. 24.6). Лічильник звичайно обладнаний парою стрілок, натисканням на які можна збільшити або зменшити значення чисел у поєднаних з ними полях.

4. Закріплення
На закріплення учням пропонуються завдання на картках.
5. Заключний етап

W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:32 | Повідомлення № 3
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Формування робочого столу
Мета уроку: Сформувати уявлення у дітей про робочий стіл. Розвивати комп’ютерну грамотність. Виховувати дисциплінованість.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
План уроку
1. Організаційна частина. 3 хв
2. Повідомлення теми уроку 2 хв
3. Вивчення нового матеріалу 20 хв
4. Закріплення вивченого матеріалу 15 хв
5. Закінчення уроку 5 хв
Хід уроку
1. Організаційний частина
Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація і перевірка учнів до роботи, створення позитивної емоційної сфери.
2. Повідомлення теми уроку
Тема сьогоднішнього уроку: «Формування робочого столу»
3. Вивчення нового матеріалу
Розроблені фірмою Microsoft операційні системи Windows мають дуже простий для вивчення і зручний для використання графічний інтерфейс. Він дозволяє користувачеві легко налагоджувати систему відповідно до своїх потреб і працювати швидко й ефективно. У ньому реалізована ідея «поверхні письмового столу»: користувачеві видно все, що знаходиться на столі, і йому варто лише простягнути руку і «взяти» потрібний предмет. У Windows для представлення різноманітних об’єктів широко використовуються графічні зображення (піктограми).
У сучасних версіях Windows значно спрощено під’єднання до комп’ютера нового обладнання. У них також зняті обмеження в назвах файлів. Тепер ім’я файла може містити до 255 символів, включаючи пропуски та розділові знаки, що дозволяє давати файлам більш зрозумілі імена.
Щоб розпочати роботу з комп’ютером, на якому встановлена операційна система Windows, досить увімкнути живлення. Невдовзі на екрані з’являється заставка, а потім - робочий стіл Windows.
Зовнішній вигляд екрана може змінюватися, однак у будь-якому разі на робочому столі можна побачити кілька піктограм, які відображають різні об’єкти Windows. У нижній частині екрана розташовується панель задач, у лівій частині якої знаходиться кнопка «Пуск». Вона використовується для відкриття головного меню, за допомогою якого можна здійснювати запуск програм, пошук файлів, входити до довідкової системи тощо.
Відразу після запуску системи ми бачимо на екрані курсор мишки, який здебільшого має форму нахиленої вліво стрілки. Курсор мишки може змінювати свою форму залежно від того, на який об’єкт або частину об’єкта він вказує. Форма курсора говорить про те, що саме в даний момент можна робити з об’єктом.
За термінологією, прийнятою у Windows, файлові каталоги називаються папками. Однак для забезпечення зручного й ефективного доступу до ресурсів комп’ютера через стандартний графічний інтерфейс поняття папки було розширене: спеціальні системні папки, такі як «Мій комп’ютер» чи «Мережеве оточення», є контейнерами, що містять такі системні ресурси, як диски, дисководи, принтери, під’єднані до мережі комп’ютери тощо.

4. Закріплення вивченого матеріалу
На закріплення вивченого матеріалу учням роздаються картки із завданнями. Учні займають місця за комп’ютерами і виконують завдання.

5. Закінчення уроку
Підведення підсумків уроку, аналіз позитивних і негативних моментів у роботі учнів, пояснення шляхів усунення недоліків. Повідомлення оцінок за урок, їх аргументація. Приведення в порядок робочих місць.

W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:34 | Повідомлення № 4
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Призначення операційної системи
Мета:
- навчальна: ознайомлення учнів з функціями та складом операційної системи, класифікацією операційних систем. Ознайомлення з основними об’єкти робочого столу.
- виховна: виховувати культуру роботи за комп’ютером, бережливе ставлення до комп’ютерної техніки, майна школи;
- розвиваюча: сприяти розвитку уваги, мислення, пам’яті.
Обладнання: комп’ютер плакат
Дидактичні засоби: підручники, плакати, інструкції.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
1. Організаційна частина
Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи, створення позитивної емоційної атмосфери, перевірка присутності учнів.
2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
Методи: розповідь, бесіда, приклад.
Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося з операційною системою Windows.
3. Вивчення нового матеріалу.
Методи: розповідь, пояснення з елементами бесіди, ілюстрація.
Поняття ОС звичайно визначається через функції, які вона виконує. Однак іноді простіше пояснити: не “навіщо потрібна операційна система”, а “що було б, якби її не існувало”. Якби не було ОС, то з комп’ютером було б дуже складно спілкуватися. Скажімо, програміст мав би створювати програму не на якійсь зручній мові програмування, а на мові машинних кодів. Відсутність ОС загнала б у глухий кут і будь-якого користувача. В його розпорядженні не виявилося б сучасних засобів керування апаратурою (дисками, мишею, принтером) і звичних програмних додатків (ігор, антивірусів, графічних редакторів тощо).
Операційна система - це сукупність програм, які призначені для керування ресурсами комп’ютера й обчислювальними процесами, а також для організації взаємодії користувача з апаратурою..
Зупинимося докладніше на кожній із функцій ОС. Перша функція ОС - керування ресурсами комп’ютера та їх розподіл.
Ресурси - це логічні й фізичні компоненти комп’ютера: оперативна пам’ять, місце на диску, периферійні пристрої, процесорний час тощо.
Керування ресурсами полягає, наприклад, у тому, що ОС: розпізнає й обробляє команди, що надходять з клавіатури; керує роботою дисків; готує інформацію для виведення на екран монітора або на принтер тощо. При цьому ОС намагається оптимальним способом розподіляти ресурси між різними завданнями, що виконуються.
Інша функція ОС - керування обчислювальними процесами. Обчислювальним процесом (або завданням) називається послідовність дій, яка задається програмою. Переважна більшість сучасних програм сконструйовані так, що вони можуть виконуватися тільки за наявності операційної системи. У принципі, функції керування процесами можна було б передати кожній прикладній програмі, але тоді програми були б набагато більшими та складнішими. Тому зручніше мати на комп’ютері одну керуючу програму - операційну систему, по¬слугами якої користуватимуться всі інші програми.
Для виконання третьої функції ОС - забезпечення взаємодії користувача з апаратурою - служить інтерфейс користувача ОС. До складу інтерфейсу користувача входить також набір сервісних програм - утиліт.
Утиліта - це невелика програма, що виконує конкретну сервісну функцію. Утиліти звільняють користувача від виконання рутинних і часом досить складних операцій.
Сучасні ОС надають користувачеві широкий спектр сервісних послуг. Чим досконалішою є ОС, тим зручніше у ній працювати користувачу.
Для IBM-сумісних ПК створено багато ОС, серед яких найпопулярнішими є DOS, Windows, OS/2, UNIX та інші. Для роботи на ПК найчастіше ви¬користовуються системи класу Windows (95, 98, ME, NT, 2000, ХР, Vista) і MS-DOS. Операційні системи зручно класифікувати за такими ознаками:
- ОС одного користувача і ОС багатьох користувачів;
- однозадачні ОС і багатозадачні ОС.
Однозадачні системи (вони, як правило, для одного користувача) допускають тільки послідовне виконання завдань: у кожний момент часу виконується тільки одне завдання. Зрозуміло, що ефективність використання ресурсів комп’ютера при цьому є невисокою. Однозадачний режим був характерний для перших ЕОМ. При роботі в цьому режимі центральний процесор змушений був простоювати, очікуючи, наприклад, закінчення виведення на зовнішній друкувальний пристрій або введення додаткових даних. Практично всі сучасні ОС підтримують багатозадачний режим, при якому можливе паралельне виконання завдань і розподіл ресурсів комп’ютера між завданнями.
Однозадачною ОС є розглянута тут система MS-DOS. До сучасних багатозадачних систем належать усі ОС класу Windows 95 і вище. Типовим прикладом ОС багатьох користувачів є система UNIX, що встановлюється на комп’ютерах у великих офісах, банках, страхових компаніях тощо.
Модулі MS-DOS та їх призначення
Операційні системи спочатку розглянемо на прикладі системи MS-DOS. Ця ОС була розроблена в 1981 р. фірмою Microsoft і призначалася для перших IBM PC. З чим пов’язана назва «MS-DOS»? Річ у тому, що система MS-DOS збері¬гається на дисковому накопичувачі, і з цього накопичувача має бути зроблено завантаження ОС. Скорочення MS-DOS означає Microsoft Disk Operation System - дискова операційна система фірми Microsoft. Нині розроблено багато версій MS-DOS, найпопулярнішою є MS-DOS 6.22. Зазначимо, що позначення версії будь-якої програми складається з назви програми і номера розробки. Перша версія має, як правило, номер 1.0, а наступні - вищі номери.
Windows 98 - популярна операційній система для персональних комп’ютерів. Попередником Windows 98 є ОС Windows 95, ці дві системи коротко позначаються як Windows 9. х. Вони істотно відрізняються від уже відомої вам операційної системи MS-DOS як за функціями, що вони виконують, так і за інтерфейсом користувача.
Сьогодні є новіші версії Windows -Windows ME (повна назва Windows Mille¬nnium Edition), Windows 2000 і Windows XP. Інтерфейс цих систем подібний до Windows 98,
Особливості систем Windows
Нагадаємо, що операційна система бере на себе функції керування обчис¬лювальними процесами і ресурсами комп’ютера: дисками, пам’яттю, мишею, принтером тощо. ОС - це ніби «посередник» між комп’ютером і користувачем. Щоб користувачеві спростити керування комп’ютером, операційна система підтримує інтерфейс користувача. Інтерфейс Windows 9х називають ще графічним інтерфейсом. Він перевершує відомі оболонки MS-DOS мальовничістю оформлення та зручністю роботи. Всі команди видаються операційній системі шляхом простих маніпуляцій із вікнами, кнопками, меню, списками тощо.
Крім зручного інтерфейсу, система Windows має чимало інших позитивних якостей. Вона забезпечує узгодження комп’ютера з периферійним устаткуванням і з програмним забезпеченням. Системи Windows 9.х сумісні з величезною кількістю програм, які були розроблені раніше для MS-DOS і для попередніх версій Windows. Завдяки цьому користувач може працювати з усіма старими програмами, перебуваючи у сучасному інтерфейсі Windows. Ця особливість Windows називається апаратною і програмною сумісністю.
Вихід із системи і вимикання комп’ютера
Розпочинаючи роботу в Windows, ви маєте заздалегідь знати, як грамотно вимкнути комп’ютер. Загальне правило таке: по завершенні роботи в Windows 9.х потрібно спочатку вийти із системи і тільки потім відключити живлення. Виконується це в такий спосіб. Клацніть мишею по кнопці Пуск і виберіть у меню, яке з’явилося (воно називається головним меню), опцію Завершение работы. У наступному діалозі клацніть по опції Выключить компьютер (якщо вона не позначена) і натисніть кнопку ОК
4. Закріплення нового матеріалу.
Фронтальне опитування
1. Що називається операційною системою?
2. Що таке ресурс?
3. Утиліта - це..?
4. Які ознаки ОС ви знаєте?
5. Назвіть модулі MS-DOS та їх призначення?
6. Що таке графічний інтерфейс?
5. Підведення підсумків уроку.
6. Домашнє завдання.
Опрацювати конспект.
7. Закінчення уроку.
Підведення підсумків уроку, аналіз позитивних і негативних моментів у роботі учнів, пояснення шляхів усунення недоліків. Повідомлення оцінок за урок, їх аргументація. Приведення в порядок робочих місць.
W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:35 | Повідомлення № 5
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Пристрої введення-виведення інформації
Мета: Навчальна: Сформувати в учнів знання про основні пристрої введення та виведення інформації, їх класифікацію, будову та призначення.
Виховна: Виховувати інтерес до навчання, любов до предмета інформатики, цілеспрямованість, бережливе ставлення до шкільного майна.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення учнів, розвивати інтерес до комп’ютерної техніки, увагу, пам’ять.
Тип заняття: Викладення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина
1) привітання з учнями
2) перевірка присутності учнів на уроці
3) призначення чергових

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
На минулому уроці ми з вами розпочали нову тему «Інформаційні системи». Познайомились з структурою інформаційної системи, розглянули її структуру та призначення кожного компонента. Дізналися, що інформаційна система складається з двох частин: апаратної та інформаційної. Сьогодні ми продовжимо цю тему і дещо детальніше розглянемо будову та призначення складових апаратної частини інформаційної системи, а саме познайомимося з пристроями введення та виведення інформації. Отже записуємо тему уроку «Пристрої введення та виведення інформації»

III. Викладення нового матеріалу.
Для введення інформації до пам’яті комп’ютера існують спеціальні пристрої. Найуніверсальнішим є клавіатура, котра дозволяє вводити числову та текстову інформацію. Крім того за допомогою клавіатури користувач може керувати роботою комп’ютера. До пристроїв введення також належать маніпулятор типу миша, трекболи та джойстик. Точне введення малюнків можна виконувати за допомогою дигітайзерів. Для оптичного зчитування зображень і перетворення у цифровий код застосовуються сканери. Останнім часом часто використовують цифрові камери та фотоапарати. Для роботи з цими пристроями потрібні спеціальні програми - драйвери. Драйвер - це програма, що керує роботою пристрою.
Клавіатура та основні групи клавіш.
Групи клавіш:
1. Алфавітно-цифрові
2. Функціональні
3. Цифрова клавіатура
4. Клавіші керування курсором
5. Керуючі
6. Спеціальні клавіші
При роботі з сучасним програмним забезпеченням комп’ютер має бути оснащений ще одним пристроєм уведення - мишею. Після появи та широкого поширення програм з графічним інтерфейсом миша стала незмінним та серйозним пристроєм покажчиком. Миша також як і клавіатура оснащена клавішами. Разом з переміщенням миші по екрану рухається покажчик миші. Якщо покажчик навести на об’єкт, то можна виконати низку дій з ним. (Розповісти про функції клавіш). Зараз дуже поширені безпровідні миші.
Трекбол за своєю будовою та принципом роботи схожий на мишу. Відмінність лише у тому, що замість руху пристрою введення відбувається за допомогою вмонтованої кульки.
Джойстик використовують в основному для ігрових програм.
Для введення зображень у комп’ютер використовують сканери:
1. Ручний
2. Планшетний
3. Барабанний
Перші моделі сканерів були чорно-білими. Сучасні сканери розпізнають мільярди відтінків. Здатність сканера розпізнавати кольори називається глибиною розпізнавання кольору. Є спеціальні програми оптичного розпізнання тексту.
Основним пристроєм виведення інформації в ПК є монітор. Він служить для відображення графічної та символьної інформації. У більшості ПК застосовують монітори на електронно-променевих трубках, що нагадують кінескоп сучасних телевізорів. Останнім часом дуже часто застосовують монітори на рідких кристалах.
Розглянемо принцип роботи монітора (ЕПТ). ЕПТ має прозорий екран, на внутрішню поверхню якого нанесене люмінофорне покриття. Люмінофор може світитися, коли на нього потрапляє пучок вільних електронів. Електронна гармата випромінює пучок електронів, які проходять через відхиляючі електроди. Ці електроди можуть змінювати напрямок електронів та інтенсивність їх потоку. Внаслідок потрапляння електронів на екран певні точки люмінофора підсвічуються з необхідною інтенсивністю. Так формується зображення на екрані. Для характеристики зображення на екрані вводять роздільну здатність. Роздільна здатність монітора - це число точок зображення, які відтворюються по горизонталі та вертикалі. Розмір екрана характеризується довжиною його діагоналі, яка виражається в дюймах.
Найпопулярнішим пристроями для виведення інформації на папері є принтери. Вони дають можливість виводити як символьну так і графічну інформацію.
Класифікація принтерів:
1. За послідовністю друку (посимвольні, порядкові, поаркушеві)
2. За кількістю відтворюваних кольорів (чорно-білі, кольорові)
3. За способом дії (ударні, безударні)
4. За способом отримання інформації на папері (матричні, струменеві, лазерні)

IV. Закріплення одержаних знань.
Питання на закріплення:
1. Які ви запам’ятали пристрої введення інформації?
2. Які групи клавіш є на клавіатурі?
3. Які є види сканерів?
4. Які є пристрої виведення інформації?
5. Як класифікуються принтери?

V.Підведення підсумків уроку.
Отже, підведемо підсумок сьогоднішнього уроку. А сьогодні ми детальніше ознайомились із апаратною складовою інформаційної системи, а саме з пристроями ведення та виведення інформації.

VI. Домашнє завдання.

W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:36 | Повідомлення № 6
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Структура інформаційної системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи
Мета:
а) ознайомити учнів з структурою інформаційної системи;
б) виховувати любов до предмета, бережне ставлення до шкільного майна, почуття відповідальності;
в) розвивати інтерес до уроків інформатики, увагу, уміння користуватися комп’ютером.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційна частина.
1) привітання з учнями
2) перевірка присутності учнів на уроці
3) призначення чергових

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Тема: Структура інформаційної системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи.
Мета: На сьогоднішньому уроці ви повинні ознайомитись з компонентами комп’ютера.

III. Перевірка раніше вивченого матеріалу
1) Назвіть імена вчених - засновників інформатики.
2) Що таке аналітична машина Бебіджа і коли вона була створена?
3) Чим відрізняється ЕОМ від механічних лічильних машин?
4) Назвіть і опишіть покоління ЕОМ?
5) Назвіть відомі вам галузі застосування ЕОМ.

IV. Вивчення нового матеріалу
Персональні комп’ютери, робота яких ґрунтується на принципі програм¬ного управління, мають схожу структуру, спрощений вигляд якої показано на мал. 1. Вони включають такі апаратні-засоби: центральний мікропроцесор, внутрішню і зовнішню пам’ять, системну шину, пристрої введення-виведення інформації.
Далі розглядатимемо апаратне забезпечення комп’ютерів архітектури IBM PC. Центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина конструк¬тивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам’яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам’яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам’ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.

Зовнішня пам’ять - це, як правило, накопичувачі на магнітних та оптич¬них дисках. Сюди входять жорсткі магнитні диски (ЖМД) та гнучкі магнітні диски (ГМД) також існують оптичні диски (лазерні) CD-ROM з максимальним розміром ~ 650Мбайт .
Останні бувають двох типів 5.25″ з максимальним розміром 1.2, та 3.5″ з максимальним розміром 1.44 Мбайт (мал.2.)
Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні - пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої - це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких ком¬п’ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші при¬строї. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.
До нестандартних пристроїв можна віднести такі:
1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.
2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери та плоттери).
3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).
4. Пристрої зв’язку комп’ютера з телефонною мережею (модем). Системна шина виконує функцію зв’язку між мікропроцесором, внут¬рішньою пам’яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв’язку мікропроцесора з пам’яттю, а шину даних для зв’язку з пристроями введення-виведення.
Центральний мікропроцесор - це основний пристрій ПК. Він виконує програму, яка зберігається у внутрішній пам’яті, керує спільною роботою всіх інших пристроїв і виконує різноманітні операції над даними.
Найважливішою його характеристикою є продуктивність (швидкодія). Про¬дуктивність, в першу чергу, залежить від тактової частоти, яку вимірюють у мегагерцах. За допомогою сигналів тактової частоти синхронізується робота всіх пристроїв ПК.
Крім тактової частоти до найважливіших характеристик мікропроцесора відносять такі:
1. Розрядність. Це кількість внутрішніх двійкових розрядів, яка суттєво впливає на його продуктивність.
2. Кількість розрядів, пов’язаних з системною адресною шиною, та кіль¬кість розрядів, пов’язаних з системною шиною даних.
Адресна шина визначає кількість адресних чарунок пам’яті, причому за довжину чарунки взято довжину в 1 байт. Кількість адресованої пам’яті дорівнює числу 2 в степені, що дорівнює кількості адресних шин.
З 1993 p. розпочато виробництво мікропроцесора Pentium, який на сьогодні є основним в IBM комп’ютерах. Перспективна модель - мікропроцесор Pentium Pro.
Слід звернути увагу на те, що всі мікропроцесори до моделі 486 не виконували арифметичних операцій з числами в нормальній формі (з плаваю¬чою комою). Для їх виконання вони комплектувалися окремими мікропроце¬сорами, названими математичними співпроцесорами.
Починаючи з моделі Intel 486 DX, мікропроцесори обладнані вбудованими блоками для виконання операцій з плаваючою комою.
Внутрішня пам’ять:
Внутрішня пам’ять ПК складається з ОЗП(RAM) і ПЗП(ROM) мал.2.
В ОЗП може неодноразово записуватися та зчитуватися інформація різноманітна інформація. В ПЗП інформація неодноразово зчитується, а записується звичайно при його виготовленні.
Мал.3.
Основною складовою пам’яті є ємкість, найменший розряд вимірювання пам’яті є біт
Реально пам’ять ПК вимірюється в наступних одиницях
1Кбайт=210=1024байт;
1Мбайт=210=1024Кбайт;
1Гбайт=210=1024 Мбайт;

Клавіатура та її основні блоки:
Клавіатура призначена для вводу данних та керування роботою ПК. Для кожного символа призначена окрема клавіша, натиснувши на яку ви забезпечуєте ввод необхідного символа, кожен символ кодується 8-ми битним кодом . Клавіатура має 101-108 клавіш та декілька клавіш індикаторів, які говорять про нинішній режим роботи клавіатури.
Клавіатура в свою чергу поділена на чотири блока. Перший містить клавіші з літерами, цифрами, символами, а також ряд клавіш керування. На більшість клавіш припадає по три чи чотири символи. Наприклад перехід на верхній реєстр виконуеться натисканням клавіші Caps Lock.
Часто необхідно натискати дві клавіші одночасно (ALT+ENTER) чи (ALT+F1) .
Друге поле містить 12-ть функціональних клавіш
(F1-F12) та деякі інші клавіші керування. Натискання на ту чи іншу функціональну клавішу призводить до виконання тих чи інших дій, в залежності від поточної програми.
Третє поле містить клавіші керування курсором, одне натискання на клавішу призводить до переміщення курсора на одну позицію залежно від натиснутої клавіші.
Четверте поле -це поле допоміжної клавіатури
Найчастіше це поле використовується для введення великих цифр, для бухгалтерів.

Принтери:
Пристрої друку призначені для виводу інформації на папір.Інформація є двох типів: текстова, графічна.
Принтери бувають трьохтипів:
1.Матричні (гольчаті) спосіб друку на якому а) текстовий (подібен до виводу символів на моніторз клавіатури),б)графічний (голки вдаряють по красячій плівці та виводить зображення на папір).
2.Струмні принтери відображають інформацію на папері шляхом нанесення на папір красячої речовини, яка зберігається в головці та виприскується з форсунок.
3.Лазерні принтери забезпечують найліпшу швидкість та зображення, спосіб друку відтиск порошком на папері .

Види програм:
Програми в свою чергу поділяють на три типи:
1.Прикладні  це програми які виконують задачі необхідні кінцевому користувачу.
2.Системні  це програми які підтримують систему та забезпечують її працездатність.
3.Інструментальні - це програми які призначені для розробки програмного забезпечення, та забезпечують доступність роботи з системою.

V. Підведення підсумку уроку
1) Яка схема роботи інформаційної системи?
2) Назвіть Апаратні компоненти інформаційної системи.
3) На які категорії поділяється апаратне забезпечення інформаційної системи?
4) Назвіть групи прикладних програм.
5) Які існують правила роботи у комп’ютерному класі?

VI. Домашнє завдання.

W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:38 | Повідомлення № 7
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Зовнішні запам’ятовуючі пристрої комп’ютера
Мета:
а) ознайомити учнів з носіями інформації, пристроями запису та зчитування комп’ютера;
б) виховувати любов до предмета, бережне ставлення до шкільного майна, почуття відповідальності;
в) розвивати інтерес до уроків інформатики, увагу, уміння користуватися комп’ютером.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина.
1) привітання з учнями
2) перевірка присутності учнів на уроці
3) призначення чергових

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Тема: Зовнішні запам’ятовуючі пристрої комп’ютера
Мета: На сьогоднішньому уроці ви повинні ознайомитись з носіями інформації, пристроями запису та зчитування комп’ютера.

III. Перевірка раніше вивченого матеріалу
1. Назвіть види пам’яті комп’ютера.
2. Як використовується оперативна пам’ять комп’ютера?
3. Скільки байтів міститься в кілобайті і мегабайті?
4. Що таке жорсткий диск і для чого він призначений?
5. Які види дисків використовуються у персональних комп’ютерах?
6. Що таке піксель?
7. Чим відрізняється управління курсором за допомогою клавіш кла¬віатури і «мишки»?
8. Назвіть пристрої введення-виведення інформації, що використо¬вуються в персональних комп’ютерах.

IV. Вивчення нового матеріалу
Під час роботи комп’ютера всі пристрої, хоча б тимчасо¬во, бувають носіями інформації. Однак, як правило, цей термін використовується у разі тривалого зберігання даних. Інформація може зберігатися на різних матеріальних носіях, які забезпечують її запис, зберігання та відтворення. Розрізняють магнітні, оптичні, перфоровані, паперові та екранні носії. До магнітних носіїв належать магнітні стрічки і диски, до оптичних - компакт-диски, до перфорованих - перфокарти і перфострічки, до паперових - папір дру¬карських пристроїв, до екранних - екрани дисплеїв.
Основними магнітними носіями інформації є магнітні диски - жорсткі та гнучкі (дискети). Перші жорсткі магнітні диски мали діаметр близько півметра і збиралися в пакети.
Сучасні магнітні диски персо¬нальних комп’ютерів мають значно менші розміри. Незважа¬ючи на різницю в розмірах і обсягах даних, що запам’ятову¬ються, диски мають однаковий принцип запису інформації. Дані на магнітних дисках розміщу¬ються на концентричних доріж¬ках, кількість яких залежить від якості дисків. Доріжки, у свою чергу, діляться на сектори. Магнітна головка - пристрій запису-читання, що ру¬хається вздовж радіуса диска, який обертається.
Щільність запису на доріж¬ках буває різною і відповідно до цього різним може бути об’єм пам’яті. Так, місткість дискет розміром 3,5″ може дорів¬нювати 720 Кб, 1,44 Мб, 2 Мб, 2,88 Мб.
На оптичних дисках (ком¬ пакт-дисках) дані зберігаються на спіральних доріжках, що складаються з впадин і рівних ділянок. При зчитуванні інформації лазерним променем впадини інтерпретуються як нулі, а рівні ділянки, які добре відбивають світло, - як оди¬ниці.
Паперові носії використовуються для відображення та зберігання текстової та графічної інформації. Запис на них здійснюється за допомогою автоматичних друкуючих при¬строїв (принтерів), а також графопобудовників (плотерів). За принципом роботи принтери поділяються на пристрої контактного і безконтактного друкування.
Контактне друкування здійснюється ударом молоточка, на якому закріплена літера, або набору голок по фарбу¬вальній стрічці, яка доторкується до паперу. Голкові прин¬тери називають матричними, вони можуть мати різну кількість голок, наприклад 9 або 24. 9-голкові принтери мо¬жуть друкувати строку з кілька проходів головки принтера, при цьому добре видно, що буква складається з окремих крапок. Кожна голка діє як незалежний молоточок, що уп¬равляється програмою друкування. Принтери з 24 голками забезпечують значно краще за якістю друкування тексту різноманітними шрифтами.
Принтери безконтактного друкування - це струменеві та електрографічні (лазерні). Струменевий принтер будує зображення з краплинок кольорового чорнила, що розбриз¬куються кількома друкувальними головками з чорнилом різних кольорів. Послідовність роботи кожної головки регу¬люється мікропроцесором принтера. При щільності близь-
ко 100 крапок на сантиметр паперу отримуються високо¬якісні чорно-білі або кольорові зображення.
Високоякісне друкування забезпечують електро¬графічні (лазерні) принтери. Під дією лазерного променя змінюється провідність напівпровідникового покриття попе¬редньо електризованого барабана, і із засвічених ділянок заряд стікає. До наелектризованих ділянок прилипає дрібний порошок. При цьому формується дзеркальне зоб¬раження всієї сторінки. Папір, що має протилежний бара¬банові заряд, проходить через пристрій і притягує порошок, який закріплюється під дією тепла й тиску. Перед друку¬ванням наступної • сторінки барабан нейтралізується і звільняється від порошку.
Оскільки матричні, струменеві та лазерні принтери формують зображення з окремих точок, вони можуть здійснювати виведення не лише текстової, а й графічної інформації.
Для введення в комп’ютер інформації з паперових носіїв (креслень, малюнків, фотографій, текстів тощо) засто¬совується сканер. Цей пристрій сприймає зображення, пе¬ретворює його по точках у послідовність кодів, що характеризують яскравість та колір точок, і передає їх до пам’яті комп’ютера. Введені в комп’ютер зображення мо¬жуть оброблятися за допомогою спеціальних програм - графічних редакторів, зберігатися на дисках, виводитись на друк тощо.
Для виведення даних на екран потрібно висвітити відповідні піксели в певних місцях екрана, наприклад у позиції курсора. З цією метою кожний піксел позначається в комп’ютері двома координатами і може висвічуватися фіксова¬ною кількістю кольорів.
Координати на екрані тільки додатні, при цьому вісь X на¬правлена зліва направо, а вісь У - зверху вниз. Таке розташу¬вання осі У відрізняється від традиційного в математиці і потребує перерахунку координат при побудові графіків функцій. Для кожного піксе¬ла кольорового дисплея зображення будується накладанням трьох кольорів - червоного, зеленого і си¬нього. При 8-бітному кодуванні кольору піксела можна от¬римати 256 різних кольорових відтінків, при 24-бітному - понад 16 мільйонів. Сучасні комп’ютери мають дисплеї роз¬міром 800×600 пікселів, 1024×768 пікселів тощо. Найбільшу кількість пікселів, яка може розміститися на екрані дисплея, називають роздільною здатністю екрану. А зображення, яке будується по точках, називають растровим.

V. Підведення підсумку уроку
1. Що таке носій інформації?
2. Як подаються дані на перфоносіях?
3. Як переміщується головка запису-читання по магнітному диску?
4. Яким чином записується інформація на лазерних дисках?
5. Який принцип дії матричного принтера?
6. Як струменевий принтер формує кольорове зображення?
7. Чому електрографічні принтери називають лазерними?

VI. Домашнє завдання.

W-w-W Дата: Сб, 11.04.2009, 10:39 | Повідомлення № 8
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2718
Нагороди: 10
Рейтинг: 206
[spoiler]Конспекти уроків » Пам’ять комп’ютера. Внутрішня і зовнішня пам’ять комп’ютера. Оперативна пам’ять комп’ютера. Процесор. Основні характеристики та функції процесора
Мета:

Навчальна: Сформувати в учнів знання про пам’ять комп’ютера та її види, функції та роль процесора в ЕОМ.
Виховна: Виховувати інтерес до навчання, любов до предмета інформатики, цілеспрямованість, бережливе ставлення до шкільного майна.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення учнів, розвивати інтерес до комп’ютерної техніки, увагу, пам’ять.

ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
1) привітання з учнями
2) перевірка присутності учнів на уроці
3) призначення чергових

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми з вами продовжимо детальніше розглядати будову комп’ютера і познайомимося із його пам’яттю та процесором. Тож запишемо число, класна робота та тему сьогоднішнього уроку: «Пам’ять комп’ютера. Внутрішня і зовнішня пам’ять комп’ютера. Оперативна пам’ять комп’ютера. Процесор. Основні характеристики та функції процесора»

III. Викладення нового матеріалу.
Функціональні блоки комп’ютера можуть бути реалізовані у вигляді різних фізичних пристроїв.

Процесор сучасного персонального комп’ютера виконаний у вигляді мікросхеми - єдиного мікроелектронного пристрою, створеного на кристалі напівпровідника і вміщеного в мініатюрний корпус (тому він називається мікропро¬цесором).
Можливості комп’ютера значною мірою визначаються розрядністю процесора, тобто кількістю бітів, яку він може обробити одночасно, та його внутрішньою організацією. Спочатку персональні комп’ютери мали 8-бітові процесори. Перші комп’ютери IBM PC були вже 16-бітовими. Сучасні персональні комп’ютери є 32-бітовими і навіть 64-бітовими.

Швидкість роботи процесора характеризується такто¬вою частотою, що задається спеціальним генератором і ви¬мірюється в мегагерцах (МГц); 1 МГц - це мільйон тактів за секунду. У перших процесорах такт визначав проміжок часу, за який могла бути виконана елементарна дія типу додавання двох чисел чи пересилання числа із процесора в оперативну пам’ять. Процесори сучасних персональних комп’ютерів можуть виконувати за один такт кілька опе¬рацій, а тактова частота сягає сотень та тисяч мегагерц.

Пам’ять комп’ютера -це пристрої, в яких зберігаються дані та програми. Пам’ять комп’ютера поділяється на внутрішню (основну) та зовнішню. До внутрішньої пам’яті відносяться: оперативна пам’ять, регістри процесора, постійна пам’ять і кеш-пам’ять.

Оперативна пам’ять - це пристрої де розміщені дані, які опрацьовує процесор у даний проміжок часу. При цьому виконується умова, що в будь-який момент є можливість працювати з будь-якою коміркою оперативної пам’яті. Анг¬лійська абревіатура оперативної пам’яті - RAM (Random Access Memory - пам’ять із довільним доступом). В опера¬тивній пам’яті зберігається тимчасова інформація, яка змінюється під час виконання процесором різних операцій, таких як запис, зчитування, зберігання тощо. При відклю¬ченні живлення комп’ютера вся інформація, що перебувала в оперативній пам’яті, зникає, якщо вона не була збережена на інших носіях інформації.

Оперативна пам’ять реалізована на основі спеціальних мікросхем і її обсяг легко розширюється додаванням по¬трібної кількості мікросхем. Обсяг оперативної пам’яті вимірюється в кілобайтах (1 Кб = 1024 байта) і мегабайтах (1 Мб = 1024 кілобайтів).

Регістри - це надшвидка пам’ять процесора. Вони збе¬рігають адресу команди, саму команду, дані для її виконання і результат.
Для збільшення продуктивності комп’ютера, тимчасового зберігання вмісту комірок оперативної пам’яті використовується кеш-пам’ять (від англійського cashe - склад, тайник). Кеш-пам’ять є проміжним запам’ятовуючим при¬строєм і використовується для прискорення обміну між процесором і оперативною пам’яттю. У сучасних комп’ютерах використовуються кілька рівнів кеш-пам’яті. Кеш-пам’ять може розміщуватись як на кристалі мікропроцесора, так і на системній платі. Системна (або материнська) плата - це плата, на якій розміщено процесор, оперативну та постій¬ну пам’ять, а також системну шину, через яку здійснюєть¬ся зв’язок з усіма іншими пристроями комп’ютера.

Постійна пам’ять - це пристрої для довготривалого зберігання програм та даних. Використовується вона тільки для читання інформації. Як правило, ця інформація запи¬сується при виготовленні комп’ютера і слугує для початко¬вого завантаження операційної системи (див. далі), перевірки дієздатності комп’ютера. Для назви цієї пам’яті використовується англійська абревіатура ROM (Read Only Memory - пам’ять тільки для читання).

Комп’ютер має зовнішню пам’ять, яка використовуєть¬ся для довготривалого збереження програм та даних. Вона реалізується за допомогою спеціальних пристроїв (накопи-чувачів), які залежно від способів запису та зчитування діляться на магнітні, оптичні та магнітно-оптичні.
Основними характеристиками зовнішньої пам’яті є її об’єм, швидкість обміну інформацією, спосіб та час досту¬пу до даних. Пристрої, в яких використовуються магнітні стрічки, належать до пристроїв з послідовним доступом. Пристрої, які використовують магнітні та оптичні диски, належать до пристроїв з прямим доступом.
У персональних комп’ютерах застосовуються магнітні диски двох типів - незмінні тверді (жорсткі) та змінні гнучкі. Вони дають змогу здійснювати як введення, так і ви¬ведення даних.

Жорсткий магнітний диск - це алюмінієва пластина, покрита шаром магнітної речовини. Накопичувач на жорст¬ких магнітних дисках (іноді його називають вінчестером) має невеликі розміри і монтується в корпусі системного блоку комп’ютера. На жорсткому диску записується най¬важливіша для роботи комп’ютера інформація - програми управління комп’ютером та обслуговування різних при¬строїв, «лікарі» для лікування від комп’ютерних вірусів (про¬грам, що псують інформацію та заважають роботі ЕОМ), а також потрібні користувачеві дані та так звані інструмен¬тальні засоби (редактори текстів, засоби створення програм, баз даних тощо). Для постійного зберігання великої кількості різних програм та інформації, які завжди повинні бути під рукою, потрібний великий об’єм пам’яті. Сучасні жорсткі диски мають об’єм від кількох мегабайтів до де¬сятків гігабайтів (1 гігабайт = 1024 мегабайтів).

До зовнішньої пам’яті належать також накопичувачі на гнучких дисках (дискетах). Найпоширенішими є дискети діаметром 3,5″ (знак «”» означає дюйм, 1″ = 2,54см). Для читання та запису інформації на дискетах у комп’ютері є спеціальні пристрої - дисководи для гнучких дисків.

Комп’ютер може мати дисководи для зчитування інформації з оптичних (лазерних) дисків. Нині широке застосуван¬ня мають оптичні диски діаметром 5,25″, їх називають компакт-дисками. Є диски, що дають змогу здійснювати тільки читання даних. Інформація записується на диск під час його виготовлення і потім не може бути змінена. Такі компакт-диски називаються CD ROM (сі-ді-ром). На них можна запису¬вати тексти, програми, зображення, звук, фрагменти відео-фільмів тощо. Обсяг пам’яті компакт-дисків - сотні мегабайтів. Існують також оптичні диски, інформація на яких може перезаписуватись. Вони називаються CD-R (сі-ді-ер). Названі компоненти комп’ютера розміщені в сис¬темному блоці, на передній панелі якого розташований вимикач, входи дисководів, індикатор та ін. На задній панелі є гнізда, що дають можливість під’єднувати різноманітні прилади - дисплей, клавіатуру, принтер, мишку, сканер та ін.

Для керування пристроями комп’ютера використову¬ються електронні схеми, які називаються контролерами. Як правило, для кожного пристрою є свій контролер. Всі контролери підтримують зв’язок з процесором та оперативною пам’яттю комп’ютера через електричний ланцюг, який задіяний для паралельного сполучення пристроїв. Електричний ланцюг називають магістраллю або шиною.

IV. Закріплення одержаних знань.
1. Назвіть види пам’яті комп’ютера.
2. Як використовується оперативна пам’ять комп’ютера?
3. Скільки байтів міститься в кілобайті і мегабайті?
4. Що таке жорсткий диск і для чого він призначений?
5. Які види дисків використовуються у персональних комп’ютерах?
6. Що таке піксель?

V.Підведення підсумків уроку.

VI. Домашнє завдання.

НІКОЛЯ Дата: Пн, 07.06.2010, 22:01 | Повідомлення № 9
Знавець вірусів
Повідомлень: 2877
Нагороди: 17
Рейтинг: 197
Може й невтему ;) (Лабораторна робота № 1. Установка серверної операційної системи
Мета роботи: освоєння технології ручної установки операційної системи Windows 2003 Server)
Прикріплення: 3372180.rar(12Kb)
SIS Дата: Пн, 21.02.2011, 22:39 | Повідомлення № 10
Новий користувач
Повідомлень: 8
Нагороди: 0
Рейтинг: 1
ПРЕЗЕНТАЦІЯ (Microsoft Office Power Point )
Пристрої комп'ютера.

Тема: Пристрої введення
Кількість слайдів: 14 шт
Розмір: 4.95 Mb

Скачати: http://letitbit.net/downloa....ar.html

ПРЕЗЕНТАЦІЯ (Microsoft Office Power Point )
Пристрої комп'ютера.

Тема: Пристрої виведення
Кількість слайдів: 12 шт
Розмір: 2.67 Mb

Скачати: http://letitbit.net/downloa....ar.html

Відредаговано: SIS - Пн, 21.02.2011, 22:50
Пилипчук_О_П Дата: Пн, 12.12.2016, 02:13 | Повідомлення № 11
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3783
Нагороди: 28
Рейтинг: 309
Нічого собі вінчестер!
http://www.popmech.ru/gadgets....lyesakh
Хто міг подумати, що найшвидший спосіб передавання даних - перевезення вантажівкою? :)
Форум інформатиків » РОЗДІЛ VIІІ: ОБМІН ДОСВІДОМ (УРОКИ, ФАКУЛЬТАТИВИ, ПОЗАКЛАСНА РОБОТА) » 8.1 Розробки уроків (ОС Windows) » Операційні системи. Основи роботи з дисками
Сторінка 1 з 11
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.