Сб, 23.09.2017, 12:11
Форум інформатиків України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Вітання на форумі
Незнайомець
Вітаємо на форумі,
Незнайомцю!

   
зареєструйтесь
Перед реєстрацією обов’язково прочитайте:
Оновлення Учасники Пошук
Особисті повідомлення
Видавництво ’’Аспект’’ Видавництво

Сторінка 44 з 118«124243444546117118»
Модератор форуму: НІКОЛЯ, Ktara, Bandalak, volevikt 
Форум інформатиків » РОЗДІЛ V: ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ » 5.4 ОС Linux » Linux в школі (Використання вільного ПЗ в освітньому процесі)
Linux в школі
gromko Дата: Чт, 23.10.2008, 21:15 | Повідомлення № 1
Лінуксоїд
Повідомлень: 2526
Нагороди: 25
Рейтинг: 325
За рекламу у всьому світі платять, і немалі гроші. Лише в Україні освіту поставлено на службу одній могутній корпорації. Доходить до смішного - ми купуємо ліцензії на програмне забезпечення (завважте - не програми, а саме ліцензії), щоб безкоштовно прорекламувати їх програми та підготувати кваліфікованих користувачів для їх програмних продуктів. На разі ми заганяємо себе в глухий кут - з програмним забезпеченням у нас виникає ситуація, аналогічна ситуації з газом, ми самі створюємо для себе "природну монополію" не бажаючи використовувати альтернативне програмне забезпечення. Критично поглянувши на ситуацію, що склалася, приходиш до висновку, що Україна, мабуть, багатша за Російську Федерацію - там питання використання вільного ПЗ поставлено на державний рівень (в Росії Linux використовується майже в 3% шкіл). Почавши використовувати Linux, вчителі зрозуміли, що "не такий страшний чорт, як його малюють" - суттєвої різниці для звичайного користувача майже немає (схожий інтерфейс та набір програм). Використання емулятора Windows WINE дозволяє використовувати значну частину Windows-програм. Оскільки освітні ідеї з Росії за 2-3 роки приходять і до України, то маємо сподіватись, що і в нас з часом буде піднято питання використання Linux в школі. Навіть сьогодні близько сотні шкіл в Україні вже використовують програмні засоби Linux при вивченні інформатики. Маю надію, що в цій гілці форуму будуть спілкуватися ентузіасти своєї справи.

Додано (21.10.2008, 20:10)
---------------------------------------------
Ви хочете спробувати Linux? Немає поблем! Розпочніть з так званих Live CD дистрибутивів (дистрибутив - операційна система з набором програмного забезпечення (офіс, плеєри, графіка, інтернет, розробка, ігри тощо)). Із власного досвіду - найкращі KUbuntu або Mandriva (в принципі немає великої різниці, головне, щоб реліз (випуск) був "посвіжіший"). Завантажте компакт-диск у привід, перезавантажтеся. При запуску комп'ютера зайдіть в BIOS та встановіть завантаження спочатку з CD-ROM. Виходимо з BIOS зберігши установки. Комп'ютер перезавантажується і починається завантаження з операційної системи з диска (не хвилюйтесь - Ваш Windows залишається недоторканним). За хвилин десять (може швидше) система визначить та ініціює обладнання Вашого комп'ютера та появиться Робочий стіл (Стільниця) системи. Інтерфейс схожий на звичний Вам (шпалери і деякі значки не такі). За пару хвилин Ви знайдете Головне меню з багатьма розділами - Офіс, Інтернет, Система і т.п. Саме в цьому меню Ви знайдете всі програми, доступні для Вас. Домівка(Home) подібна до на теки "Мої документи". За кілька хвилин ви знайдете різноманітні теки - /usr, /home, /boot, /etc6 /lib . Для звичайного користувача там робити нічого. Флешка відкривається автоматично, як у Windows. Open Office дуже схожий на Microsoft Office 2003. Ось такі будуть перші враження. Запуск системи встановленої на жорсткий диск проходить не довше ніж старт Windows XP.

Шановні форумчани!!!!!
Повідомлення, які не відповідають темі або несуть некорисний зміст будуть видалятись без попередження!!!

Додано (23.10.2008, 20:15)
---------------------------------------------
Рекомендую - LinuxForum

Відредаговано: WWW - Вт, 21.10.2008, 22:04
panasenkos Дата: Ср, 09.12.2009, 01:11 | Повідомлення № 646
Новий користувач
Повідомлень: 6
Нагороди: 0
Рейтинг: 2
Шановні форумчани! Звертаюсь до вас за відповіддю на питання. Маю комп'ютерний клас з 128 МБ оперативки та 700 МГ процесор. Хочу перевести клас на Linux. Яку версію порадите для даної конфігурації ПК? Проблема № 2, яка досить мусить користуватись Win - сканування тарозпізнавання тексту. В Win ABBYY FineReader справлявся на ура. Як бути з софтом для Linux.
Дякую за відповідь.
piktor Дата: Ср, 09.12.2009, 12:03 | Повідомлення № 647
Активний учасник
Повідомлень: 521
Нагороди: 1
Рейтинг: 19
Quote (panasenkos)
Маю комп'ютерний клас з 128 МБ оперативки та 700 МГ процесор.

Недавно на схожу машинку ставив Linux з KDE3. В принципі - працювало, але довгенько вантажилося. Тому краще орієнтуйтеся на стільничні середовища штибу LXDE чи XFCE - вони досить легенькі, але не викличуть у дітей враження про їх остаточну примітивність.
Я поставив-би Debian, оскільки там великий вибір пакунків у репозиторіях. Якщо вас не лякає перспектива витратити час на освоєння його (це не Ubuntu, за 7 кроків не ставиться) - ставте. Навіть поточну тестову гілку squeeze - для робочих станцій вона підходить якраз.
Якщо хочете пошвидше освоїти - ставте Mandriva попереднього релізу (2008.0 чи 2008.1). Alt Linux - на любителя, але мені, наприклад, не вдалося порозумітися з їхньою збіркою Wine (прощавайте, "Сходинки..."). Чи Xubuntu - там XFCE відразу.

Додано (09.12.2009, 11:03)
---------------------------------------------
Щодо проблеми №2 - Якщо вам не треба великих наворотів - CuneiForm, десь тут про нього писалося. Якщо дійсно треба вся потужність А-Бе-Бе-Ігрик-Ігрик FineReader - кажуть, його можливо запускати під wine.

Відредаговано: piktor - Ср, 09.12.2009, 12:05
gromko Дата: Ср, 09.12.2009, 12:45 | Повідомлення № 648
Лінуксоїд
Повідомлень: 2526
Нагороди: 25
Рейтинг: 325
Quote (volevikt)
У 8 класі взяла курс за вибором "Комп'ютерна графіка". (Підручник видавництва BHV з цього профілю є). Дійшла до Фотошопу. Замість нього вивчаю з дітьми Гімп (із зрозумілих причин). Виникла потреба у навчально-методичній підтримці вивчення цієї програми. Поки що знайшла пару сайтів з розробками конкретних уроків (не для школи). Посібника в неті саме по Гімпу знайти не можу. Якщо можете, допоможіть.

Шукати на http://freecode.pspo.perm.ru/glossary/index.html#Графика/Gimp - тут багато власне розробок вчителів
та на http://linux.armd.ru/ru/documentation/metod/ - книги. Як Ви розумієте, що відносно того що це писано для "Linux" то не слід хвилюватись вказані програми працюють однаково що в одній що в іншій ОС
Quote (panasenkos)
Маю комп'ютерний клас з 128 МБ оперативки та 700 МГ процесор. Хочу перевести клас на Linux. Яку версію порадите для даної конфігурації ПК?

Тут без варіантів - операційні системи того року в якому "робились" дані комп’ютери +1 рік. Орієнтовно - Mandrake 10, Mandriva 2007 (з Gnome). Саме краще, якщо є хоч одна "нормальна машина" зробити термінальний клас - все буде "літати"
стареньке XFCE надто вже примітивне - нормальне з версії 4.6 (але з Оперою це у мене споживає 250 Мб оперативки)

Quote (panasenkos)
Проблема № 2, яка досить мусить користуватись Win - сканування тарозпізнавання тексту. В Win ABBYY FineReader справлявся на ура. Як бути з софтом для Linux.

CuneiForm для Linux поки що "сирий". Більшість нормальних OCR комерційні. При бажанні можна запустити (причому без проблем) той же FineReader "під" wine ( тільки сканувати треба окремо) або ReadIRIS OCR (це найкраща програма з оптичного розпізнавання) тим же способом. Особисто я маю ліцензійний FR

Quote (piktor)
Якщо вас не лякає перспектива витратити час на освоєння його (це не Ubuntu, за 7 кроків не ставиться)

Для початківця це складно

Quote (piktor)
Alt Linux - на любителя, але мені, наприклад, не вдалося порозумітися з їхньою збіркою Wine (прощавайте, "Сходинки...")

Можна скачати і "інший" wine
piktor Дата: Ср, 09.12.2009, 14:26 | Повідомлення № 649
Активний учасник
Повідомлень: 521
Нагороди: 1
Рейтинг: 19
Quote (gromko)
CuneiForm для Linux поки що "сирий".

Згоден, але, принаймні, він здатен розпізнавати роздрукований на нормальному папері кириличний текст. Комусь більшого і не потрібно.
Quote (gromko)
Для початківця це складно

Беруся допомогти. Там зводиться практично до сталої послідовності дій. Якщо пан зацікавиться - поставлю ще раз Debian на віртуальній машині і опишу свої дії детально. PROFIT - сучасний (не 2007-го року) Linux для старої машинки. Коли стоїть робоче середовище та набір програм -в подальшому користуватися так само просто як і Мандрівою.
swetikccc Дата: Ср, 09.12.2009, 17:19 | Повідомлення № 650
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3862
Нагороди: 25
Рейтинг: 346
Quote (gromko)
Тут без варіантів - операційні системи того року в якому "робились" дані комп’ютери +1 рік. Орієнтовно - , Mandriva 2007 (з Gnome).

Слава богу не посовітували Mandriva 2006
Отже Mandrake 10 а ще краще 9.2, Альт 2.3(Юниор)

Додано (09.12.2009, 16:18)
---------------------------------------------

Quote (piktor)
Чи Xubuntu - там XFCE відразу.

збірки 2006 року точно не будуть працювати на такому залізі, мало оперативки

Додано (09.12.2009, 16:19)
---------------------------------------------

Quote (piktor)
Ви ставили Alt Linux School Terminal 4 і він у вас запитав про розподіл дискового простору? Поділіться секретом як ви його це заставили.

Ви запитували про звичайний сервер, а термінал не ставив
volevikt Дата: Чт, 10.12.2009, 12:42 | Повідомлення № 651
Перспективна вчителька
Повідомлень: 1781
Нагороди: 24
Рейтинг: 182
gromko, дякую!!!
Завдяки Вам (посилання на сайти) дізналася багато нового не лише про Гімп, а й про роботу з OpenOffice. Отримала море задоволення від самоосвітньої роботи!
gromko Дата: Пт, 11.12.2009, 13:34 | Повідомлення № 652
Лінуксоїд
Повідомлень: 2526
Нагороди: 25
Рейтинг: 325
Китайці зробили EIOffice2009
а) дуже добре працює з форматами 2003 та 2007-ого МС Офісів
б) дуже компактний, при тих же можливостях, що й МС Офіс чи ОпенОфіс
в) максимально схожий на МС Офіс 2003
г) містить текстовий процесор, табличний процесор та програму створення презентацій
ґ) працює у Linux та Windows

Я його використовую що, працювати з документами створеними у 2007 Офісі

Додано (11.12.2009, 12:34)
---------------------------------------------
Раджу прочитати
NewYork Times Business Computing
Open Source as a Model for Business Is Elusive
By ASHLEE VANCE
Published: November 29, 2009

MySQL во многих отношениях воплощает в себе идеалы народного софтверного движения, известного как движение за ПО с открытым кодом, когда создатель программы выпускает её бесплатно, а легионы добровольцев вносят в код улучшения, которые также распространяются бесплатно.
Новая компания, пришедшая из ниоткуда и создававшая приложение для баз данных, полюбилась молодым и энергичным интернет-компаниям. Сотрудники MySQL входили в систему из собственных домов, разбросанных по всему земному шару, и больше казались частью виртуальной коммуны, нежели монолитной корпорации. И они наслаждались тем, что бросили вызов таким гигантам проприетарного ПО, как Microsoft. Но, как и у большинства компаний, производящих ПО с открытым кодом, продажи MySQL, завязанные на техподдержке, никогда не достигали астрономических значений -- скажем, 60 000 скачиваний в день. В январе 2008г. основатели компании решили продать её Sun Microsystems за 1 млрд долларов. А в этом году Sun продалась Oracle (производитель ПО для баз данных, рассчитанное на крупные компании и серьёзные задачи) за 7,4 млрд долларов.

Теперь в самом сердце ожесточённого публичного спора между Oracle и Европейским союзом по поводу приобретеия Sun лежат разногласия о стоимости MySQL -- и как отдельной единицы, и как части большой компании. Этот спор проливает свет на истину об открытом ПО: его социальная и стратегическая важность намного превосоходят финансовую ценность подобных бизнес-проектов.

Европейские инспекторы считают MySQL народной базой данных, дешёвой альтернативой дорогим проприетарным продуктам Oracle. Инспекторы обеспокоены тем, что Oracle может прекратить развитие MySQL в пользу своих основных традиционных продуктов, и потребители лишатся важной альтернативы на рынке баз данных.
"В нынешних экономических условиях все компании стремятся к экономически выгодным решениям в сфере высоких технологий, а системы, основанные на ПО с открытым кодом, развиваются как альтернативы проприетарным продуктам", -- сказала глава Европейской комиссии по вопросам конкуренции Нили Крус в недавнем заявлении. -- "Комиссия должна быть уверена, что подобные альтернативы будут доступны и дальше".

С точки зрения мисс Крус, практически каждому проприетарному продукту есть открытая альтернатива, и обычно довольно неплохая. В последние десять лет эти открытые товары устроили потрясающее ценовое давление на своих проприетарных конкурентов. Правительства и корпорации только приветствовали это.

Однако реально ли фирмам, производящим ПО с открытым кодом, стать долговременными бизнес-проектами, вопрос намного более серьёзный.

Самой известной такой компанией является Red Hat, которая выпускает вариант операционной системы Linux для серверных компьютеров. Как и большинство своих коллег, Red Hat предлагает бесплатную версию продукта, а для заработка полагается на продажу услуг поддержки и дополнительных инструментов. В прошлом финансовом году (который закончился в марте) доход компании вырос на 25% и составил 653 млн долларов, а чистая прибыль -- 79 млн долларов.

Но Red Hat -- это редкий случай. "Есть только одна компания, которая зарабатывает деньги на открытом коде, и это Red Hat", -- сказал Симон Кросби, технический директор Citrix Systems, которая в 2007г. приобрела производителя открытого ПО XenSource за 500 млн долларов.

Столько же, сколько существует программное обеспечение, существуют и люди, которые желают распространять и улучшать его для общественного блага. Развитие интернета сделало распространение как никогда простым и позволяет людям со всего мира совместно работать над проектами вне рамок формальной корпоративной структуры.

Открытое ПО процветает, оно сыграло видную роль в построении инфраструктуры интернета. Многие компании положились на компьютеры с Linux и веб-сервер Apache для отображения своих веб-страниц. Аналогично этому веб-браузер Mozilla Firefox возник как самый грозный противник Internet Explorer от Microsoft.

Народническая природа открытого ПО привела его сторонников ко мнению, что открытые проекты -- это народный убийца проприетарного ПО, засекреченного компаниями-производителями.

Но в последнее десятилетие открытое ПО стало больше делом корпораций, чем народной революции.

В некоторых случаях господствующие в сфере высоких технологий компании использовали открытые проекты как пешки в своих играх. Например, Google досаждала Microsoft финансовой поддержкой некоммерческой Mozilla Foundation, которая наблюдает за разработкой Firefox. IBM была главным покровителем Linux, помогая ему конкурировать с Windows от Microsoft и другими проприетарными операционными системами.

Многие из лучших разработчиков открытого ПО вовсе никакие не добровольцы, клепающие свои программы в свободное время. Компании вроде Google, IBM, Oracle и Intel платят им большие зарплаты за работу над открытыми проектами и дальнейшими стратегическими задачами компании.

В последние три года произошло пять больших приобретений, когда крупные компании покупали многообещающие фирмы, производящие открытое ПО, за суммы, во много раз превышающие их годовые доходы. К примеру, по словам близких к продажам людей, Sun купила MySQL где-то в десять раз дороже её дохода, а Citrix -- XenSource в 150 раз дороже.

Из последнего -- VMWare, лидер в производстве ПО для виртуализации, купила SpringSource за 240 млн долларов, или почти за двадцать годовых объёмов продаж.

Большие компании взяли за моду покупать этих одностаночников из стратегических соображений. Из-за упадка своего основного серверного бизнеса Sun надеялась выехать на спине MySQL: её движущей силой были интернет-компании. VMWare купила SpringSource как компанию, к которой появляли интерес разработчики ПО и которая помогла VMWare диверсифицировать деятельность.

"VMWare приняла во внимание что-то, что не купишь за деньги, что является критичным при выборе решения", -- говорит Питер Френтон, предприниматель из Benchmark Capital, который некоторым образом был вовлечён во многие открытые проекты. -- "Основной продукт SpringSource -- это как роман-бестселлер".

Citrix, пожалуй, рисковала больше остальных, выплачивая XenSource огромные премиальные в надежде подорвать позиции VMWare на рынке виртуализации.

"Не думаю, что Citrix когда-либо признает, что переплатила", -- сказал мистер Кросби. -- "Citrix прыгнула прямо на передовую целой категории программного обеспечения. Способность уверенно говорить о виртуализации дороже денег".

Відредаговано: gromko - Чт, 10.12.2009, 23:37
piktor Дата: Сб, 12.12.2009, 09:11 | Повідомлення № 653
Активний учасник
Повідомлень: 521
Нагороди: 1
Рейтинг: 19
Quote (swetikccc)
збірки 2006 року точно не будуть працювати на такому залізі, мало оперативки

128 МБ? Я, в принципі, ставив KDE 3.5 на таку машинку. Єдине, що довгенько завантажувалося, але потім цілком нормально працювало. Якщо варіант з чимось лешгим - то вийде цілком юзабельно.
Quote (swetikccc)
Ви запитували про звичайний сервер, а термінал не ставив

Перепрошую, забув слово "Terminal" дописати.
Quote (gromko)
Спеціальні

Із них чималий шмат - Debian based. :$
gromko Дата: Сб, 12.12.2009, 23:36 | Повідомлення № 654
Лінуксоїд
Повідомлень: 2526
Нагороди: 25
Рейтинг: 325
Вільне ПЗ шириться теренами України -
http://edu.root.ua/index.p....акладів

Якщо Ви використовуєте вільне програмне забезпечення - зареєструйте, будь-ласка, свій навчальний заклад на цій сторінці
База навчальних та науково-дослідних закладів, які використовують ВПЗ

swetikccc Дата: Нд, 13.12.2009, 01:56 | Повідомлення № 655
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3862
Нагороди: 25
Рейтинг: 346
Інститут математики НАН України
Ubuntu, Debian - для офісної роботи (Офіс, TeX) та обчислень (Maple, Mathematica, різні солвери)
Fedora - вихід в нет та http-сервер.
Slackware - на декількох старих машинах, яких ще не викинули, проста офісна робота
Ну і насмішили))
Maplesoft продаёт как студенческую, так и профессиональные версии Maple, с существенной разницей в цене (US$99 и US$1,995.00, соответственно).


Відредаговано: swetikccc - Нд, 13.12.2009, 02:03
W-w-W Дата: Нд, 13.12.2009, 02:08 | Повідомлення № 656
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2715
Нагороди: 10
Рейтинг: 202
swetikccc, скажіть будь ласка а Ви грушу лінукс скачали і чи пробували встановити?
Чи нема проблеми при установці?

Бо в мене на всіх машинах на 33% видає повідомлення про помилку і все, установка припиняється!

swetikccc Дата: Нд, 13.12.2009, 09:27 | Повідомлення № 657
Ветеран спілкування
Повідомлень: 3862
Нагороди: 25
Рейтинг: 346
Quote (Махновець_Ігор)
swetikccc, скажіть будь ласка а Ви грушу лінукс скачали і чи пробували встановити?
Чи нема проблеми при установці?

Скачав , але забув, з понеділка попробою і встановлю
gromko Дата: Нд, 13.12.2009, 15:46 | Повідомлення № 658
Лінуксоїд
Повідомлень: 2526
Нагороди: 25
Рейтинг: 325
Щодо "Груші"(від авторів). В Убунту, з її "приколами", кожен дистрибутив робиться фактично з нуля. Але біда не в цьому. Біда в тому, що кожен наступний реліз робиться не на основі попереднього. Можна ще закрити очі на кількість глюків, з якою канонікал випускає свої дистрибутиви). Головна біда в тому, що кожні півроку в них виходить нова "глюкалка", в якій не виправлені попередні помилки, але додано нові.
Ситуація така, що одноразово можна виправити і допиляти конкретну версію. Але через півроку - все повернеться на свої місця і доведеться робити все
заново. Зокрема це і стосується того прикрого бага в інсталяторі.
Тому команда "Груші" прийняла стратегічне рішення - відмовитися від Убунту (як, доречі зробив відомий дистрибутив МЕПІС). Зараз вони працюютьо над освоєнням
нової платформи, в якій кожна наступна версія буде логічним продовженням попередньої.
Тому
1- залишається мало часу для доробки старого на основі убунту
2 - не має великого бажання робити роботу з дистрибутивом, який вже дещо застарілий
На новій основі будуть декілька версій дистрибутиву КДЕ (4), Гном, Освітня версія з додатковим набором програм (впровадження
тестового диску буде відбуватися в університеті Шевченка), Версія для старих комп'ютерів (слава Богу від Убунтівських обмежень ми позбавимось!) і версія
для ЕЕЕ-ПіСі
W-w-W Дата: Нд, 13.12.2009, 15:58 | Повідомлення № 659
Ветеран спілкування
Повідомлень: 2715
Нагороди: 10
Рейтинг: 202
Quote (gromko)
Тому команда "Груші" прийняла стратегічне рішення - відмовитися від Убунту (як, доречі зробив відомий дистрибутив МЕПІС). Зараз вони працюютьо над освоєнням нової платформи, в якій кожна наступна версія буде логічним продовженням попередньої.

я теж схоже рішення прийняв, буду користуватись мандріва, з нею ще можна змиритись, а убунту це вже минуле!
gromko Дата: Нд, 13.12.2009, 18:58 | Повідомлення № 660
Лінуксоїд
Повідомлень: 2526
Нагороди: 25
Рейтинг: 325
Quote (Махновець_Ігор)
буду користуватись мандріва, з нею ще можна змиритись,

З нею можна працювати - ось і зараз працюю в Mandriva 2010.0 середовище XFCE (навороти KDE4 мені не подобаються) - тема Aero (по типу Мс Віста).
Не шукав жодних драйверів (крім відео - скачав і встановив пропрієтарний "мандріва" драйвер для Nvidia). OpenOffce нічим не гірший іншого Офіса. А щодо вірусів то й говорити нічого - на флешці, після відвідин відділу освіти (встановлені антивіруси зі щоденним оновленням баз) приніс (зараз погляну) - pijdom.exe, linliu.exe. папки RECYCLER та windows - мабуть віруси, мені від них ні холодно ні жарко, переношу у папочку "Віруси" (там їх вже декілька десятків) - тримаю для прикола, бачили б вигляд людини яка зустрічає цілу колекцію вірусів у папці на робочому столі. Звичайно це вже "збочення", але ж мені вони не шкодять (і не "розмножуються")
Форум інформатиків » РОЗДІЛ V: ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ » 5.4 ОС Linux » Linux в школі (Використання вільного ПЗ в освітньому процесі)
Сторінка 44 з 118«124243444546117118»
Пошук:


© Форум інформатиків України, 2007-2017.